Финансы предприятия

 

Оо = Дв – (Вв + А), де      (1.7)

 

Оо – об’єкт оподаткування податку на прибуток (податковий прибуток), грн;

Дв – скориговані валові доходи підприємства за звітній період, грн;

Вв – скориговані валові витрати підприємства за звітній період, грн;

А – сума нарахованої за звітній період амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших оборотних активів, грн;

Обліковий прибуток – це сума прибутку до оподаткування, визначена в бухгалтерському (фінансовому) обліку, яку записують у звіті про фінансові результати підприємства за звітній період. Сума облікового прибутку відрізняється від суми податкового прибутку підприємства через відмінності в методиках їх обчислення.

Можна виділити такі види облікового прибутку (додаток №7А):

• валовий прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг;
• прибуток від операційної діяльності;
• прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;
• прибуток від надзвичайних подій;

У процесі розподілу облікового прибутку розраховують прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток та нерозподілений прибуток підприємства.

Валовий прибуток від реалізації продукції  –це перевищення чистого доходу підприємства від реалізації продукції  над їх собівартістю.

Чистий дохід від реалізації продукції обчислюють із доходу від  продажу продукції сум акцизного  збору, податку на додану вартість та інших вирахувань. Розраховується за формулою:

 

Д = Др –ПДВ – А – Ві ,де           (1.8)

 

Д –чистий дохід;

Др –виручка від реалізації продукції;

ПДВ –податок на додану вартість;

А –акцизний збір;

Ві –інші вирахування з доходу.

Загальний прибуток підприємства є  кінцевим результатом діяльності підприємства. Він складається з прибутку від  усіх видів діяльності.

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні.

Загальний прибуток — це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування  та розподілу. Такий прибуток інакше називають балансовим.

Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства, має поширену у вітчизняній літературі та практиці назву — чистий прибуток.

Ріст прибутку визначає ріст потенціальних  можливостей підприємства, підвищує ступінь його ділової активності. Прибуток – «найкращим мірилом фінансового  здоров’я підприємства»[5] Щоб керувати прибутком, необхідно розкрити механізм його формування.

Основними показниками прибутку є:

• загальний прибуток звітного періоду – балансовий прибуток;
• прибуток від реалізації продукції;
• прибуток від фінансової діяльності;
• прибуток від інших позареалізаційних операцій;
• оподаткований прибуток;
• чистий прибуток.

Балансовий прибуток – сума прибутку від реалізації продукції, фінансової діяльності і доходів від інших позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат за цими операціями.

Прибуток від реалізації продукції  – різниця між виручкою від реалізації (без ПДВ і акцизів) та затрат на виробництво продукції і її реалізації.

Прибуток від фінансової діяльності й інших видів позареалізаційних  операцій визначається як результат  відповідних операцій, а також як різниця між загальною сумою отриманих і сплачених:

• штрафів, пені, інших економічних санкцій;
• процентів, отриманих із сум коштів, які числяться на рахунках підприємства;
• курсових різниць за валютними рахунками і за операціями в іноземній валюті;
• прибутків і збитків минулих років, виявлених у звітньому році;
• збитків від стихійних лих,;
• витрат від списання боргів і дебіторської заборгованості;
• надходжень боргів, раніше списаних як безнадійні;
• інших доходів, втрат і витрат, які відносяться відповідно до чинного законодавства на рахунок прибутків і збитків.

Чистий прибуток – це різниця між балансовим прибутком і сумою податків на прибуток, рентних платежів, податку на експорт та імпорт. Чистий прибуток – це сума прибутку після сплати податку на прибуток.

Показник прибутку характеризує абсолютний ефект від діяльності, рентабельність показує міру ефективності – відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. Рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат, чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, застосованих ресурсів [6 с.71].

Рентабельність – співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами [7. с.102].

Рентабельність означає прибутковість, дохідність підприємства, організації, установи, прибутковість різних галузей економіки взагалі.

Рентабельність пов’язана з  отриманням прибутку. Однак її не можна  ототожнювати з абсолютною сумою  отриманого прибутку. Рентабельність –це відносний показник, тобто  рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Наявність великої кількості показників рентабельності зумовлюється різними  варіантами обчислень прибутку, поточних витрат, авансової вартості, які  використовуються для розрахунку рентабельності.

 

2. Розподіл прибутку підприємства та його оподаткування

 

Облік і визначення фінансових результатів — прибутку (збитку) здійснюється за такими видами діяльності підприємства: звичайна діяльність, у  тому числі операційна й інша звичайна діяльність; а також діяльність, пов'язана з виникненням надзвичайних подій. Підприємство може одержувати прибуток у результаті операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. На рис. 1.3 наведено схему формування чистого прибутку підприємства.

Чистий прибуток (збиток) підприємства (остаточний результат діяльності підприємства) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування і надзвичайного прибутку (збитку) після оподаткування.

 

 

Дохід (виручка) від реалізації продукції

-

ПДВ, акциз-й збір, інші збори та відрахування з доходу

=

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції

-

Собівартість реалізованої продукції

=

Валовий прибуток (збиток) від реалізації продукції

-

Адміністративні витрати + Витрати на збут + Інші операційні витрати

+

Інші операційні витрати

=

Прибуток (збиток) від  операційної діяльності

+

Доходи від участі в капіталі, інші фінансові доходи - Витрати від участі в капіталі, інші фінансові витрати

=

Прибуток (збиток) від  звичайної діяльності

-

Податок на прибуток від звичайної діяльності

=

Прибуток (збиток) від  звичайної діяльності після оподаткування

+

Прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності після оподаткування

=

Чистий прибуток (збиток) підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.3 – Структурно-логічна схема формування чистого прибутку (збитку) підприємства

Отриманий підприємством  прибуток може використовуватися для  задоволення різноманітних потреб: 1) спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних  видатків шляхом вилучення у підприємств частини прибутку в державний бюджет; 2) прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів власне підприємств і використовується ними з метою забезпечення господарської діяльності. Отже, одержаний підприємством прибуток становить об'єкт розподілу. У розподілі прибутку розрізняють два етапи:       1. Розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожен із учасників одержує свою частинку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою та підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому.      Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави стосовно суб'єктів господарювання. Така політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначені об'єктів оподаткування, ставках оподаткування, порядку надання податкових пільг. Чинний порядок оподаткування прибутку ґрунтується на положеннях Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24 грудня 2002 р.         Відповідно до цього документа обчислення оподаткованого прибутку здійснюється виключенням із суми скоригованого валового доходу валових витрат платника податку, а також нарахованих амортизаційних нарахувань. Основну ставку податку встановлено у розмірі 25 % до об'єкта оподаткування.           2. Розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди з метою фінансування відповідних витрат.         Прибуток, що залишається після податків і платежів (тобто чистий прибуток), надходить у повне розпорядження підприємства. Основними напрямами використання прибутку вважаються виробничо-технічний розвиток підприємства, соціальний розвиток, матеріальне заохочення, включаючи виплату дивідендів в акціонерних товариствах та інші витрати.

Прибуток підприємства

Податок на прибуток

 

Чистий прибуток

Використання прибутку: - створення резервного фонду - виплати дивідендів - поповнення статутного  капіталу - інші напрями використання

 

 

 

 

 

 

Нерозподілений прибуток

 

Рисунок 1.4 – Структурно-логічна схема розподілу і використання прибутку підприємства

Отриманий підприємством прибуток є об’єктом розподілу. Виділяють три етапи розподілу прибутку:

1. Розподіл валового прибутку

Валовий прибуток розподіляється на:

• Благодійні цілі
• Податки
• Відсотки за кредит
• Орендну плату
• Чистий прибуток

2. Розподіл загального прибутку.

Учасниками цього розподілу є держава і підприємство. У результаті розподілу кожен з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємством має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової полвтики держави, від правильного розв’язання якого залежить розвиток економіки в цілому.[7. с.104]

На пропорцію розподілу прибутку між державою і підприємством  впливає низка чинників. Основним з них є податкова політика держави щодо суб’єктів господарювання. Ця політика реалізується в кількості податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначені об’єктів оподаткування, ставок оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

3. Розподіл чистого прибутку.

Чистий прибуток – прибуток, одержаний після сплати податків, залишається в розпорядженні підприємства, яке відповідно до установчих документів визначає напрям його використання. Головні принципи розподілу чистого прибутку закріплені статутом підприємства. Фактично розподіл здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики, що визначається підприємством.