Фiнансове забезпечення пiдприэмств комунальноi властностi

В житловому  господарстві шляхом планування визначаються доходи за всіма джерелами надходжень, зокрема: квартирна плата; орендна плата за нежитлові приміщення; кошти, які одержують від комунальних підприємств на відшкодування витрат з обслуговування внутрішньобудинкових мереж (водопостачання, каналізація, електропостачання); інші доходи (орендна плата за житлові приміщення, виручка від реалізації майна, макулатури і металобрухту).

Загальна сума квартирної плати розраховується, виходячи з розмірів середньорічної житлової площі і середньої ставки плати  за 1 кв. м.

Розмір  середньорічної оплачуваної  житлової площі:

Ж = П+ВМ/12-Н(12-М)Л2, де: П - розмір житлової площі на початок року; В - розмір житлової площі, яка вводиться в дію; Н - розмір житлової площі, яка вибуває з експлуатації: М - кількість місяців функціонування житлової площі за рік; 12 - кількість місяців за рік.

Середня квартирна  плата за 1 кв.м житлової площі  визначається, виходячи із звітних  даних за попередній рік, шляхом ділення  отриманої квартирної плати на середньорічний розмір житлової площі.

На  розмір квартплати впливає  ряд чинників, зокрема:

- зміна тарифів відповідно до рішень уряду та органів місцевого самоврядування;

- поліпшення  умов благоустрою квартир в  нових будинках:

- забезпечення  будинків ліфтами;

- місцезнаходження  та поверховість будинків;

- пільги з  оплати за житло для окремих  категорій громадян.

>и здачі  иежитлових приміщень в оренду  орендар сплачує орендну плату.  Орендна ті. ■■ нежитлові приміщення обчислюється за тарифами, розмір яких залежить від к; гаселеного пункту, типу будови, її місцезна> та цілей використання.

від нежитлових приміщень складаюті. тної плати; :і опалення; - оплати комунальних послуг за встановленими ставками і тарифами;

- сплати загальних  для всіх власників будинків  видатків на управління, експлуатацію  і поточний ремонт житлового  фонду пропорційно зайнятій площі.

Структура доходів житлового господарства має значні коливання, які пов'язані із розміром житлової й орендної амощі та її місцезнаходженням. Найбільша частка доходів житлових організацій формується за рахунок квартирної плати. Важливою складовою в структурі доходів житлового господарства є орендна плата за нежитлові приміщення.

Видатки житлового  господарства складаються із заробітної плати, нарахувань на заробітну плату, плати за технічне обслуговування житлових будинків, витрат на ремонт житлового  фонду та вивезення сміття, матеріальних витрат, а також оплати електроенергії на освітлення сходів, роботу ліфтів та на власні потреби, амортизаційних відрахувань відокремлених нежитлових будинків, витрат на утримання будинкового господарства, технічного інвентарю, механізоване прибирання територій та інших витрат.

Структура витрат житлового господарства в регіонах країни неоднакова. В різних районах  одного і того ж міста вона має  суттєві відмінності. На неї впливають  такі чинники, як місцезнаходження району, його територія, наявність місць загальноміського користування, поверховість будинків, компактність їх розміщення, технічна оснащеність будинків, тощо.

Останніми роками спостерігається негативна тенденція  погіршення стану та скорочення комунального житлового фонду. Причиною цього є зміна форми власності об'єктів.

На відміну  від промислових підприємств, у  житловому господарстві частка оборотних  засобів незначна. У структурі  оборотних засобів відсутні статті «Сировина, матеріали й покупні  напівфабрикати», «Готова продукція», «Незавершене виробництво». Одна з характерних статей оборотних засобів житлових підприємств - «Розрахунки з абонентами» або «Заборгованість абонентів», яка формується за рахунок коштів, що надходять за надані послуги та реатізовану продукцію.

5. Фінанси підприємств комунального господарства

Крім  житлового господарства, органи місцевого  самоврядування мають  у своєму розпорядженні  підприємства комунапьного господарства, до яких відносяться:

- санітарно-технічні  підприємства (водопостачання, каналізація, санітарна очищення);

- внутрішньоміський  транспорт;

підприємства  комунального обслуговування (лазні, пральні, перукарні, готелі);

- підприємства  комунальної енергетики (електро-, газо- і теплопостачання);

- зовнішній благоустрій  (дорожнє господарство, вуличне освітлення, озеленення);

- підсобні промислові  та ремонтні підприємства, які  обслуговують потреби комунального  господарства.

Склад комунального господарства на кожній території різний. Він залежить від кількості населення, особливостей господарського комплексу та інших специфічних > \:ов (. д плістративні центри, курортна місцевість, туризм тощо).

ііа і..'чатку 1990-х  років основна частина комунальних  підприємств належала до комуі&іонсї  власності і лише незначна - до державної  і колективної власності. На даний чи.: ; комунальному господарстві діють державні, державно-комунальні, акціонерні, к.ч.*;:і!.-.гпі»ні, приватні підприємства.

Загріти комунальних  підприємств складають;.     ітрямш та накладних. До прямих оо;  мшеріали, заробітну плату, вартість        "^енергії, палива, амортизацію ■ ,,;'!'• -.гробів. До накладних затрат відносять па управління і обслуговування

; •>:• я  від реалізації в комунальному  гоеп. повне джерело відшкодування

••.:С:ї.пїх  витрат. У прибуткових галу... и.ного юсполарства система

тарифів за послуги  диференційована залежно від  категорії споживачів і якості послуг. Складовою відшкодування витрат є тарифи. Вони поділяються на такі групи:

- тарифи міського  транспорту;

- тарифи санітарно-технічних  підприємств (водопровід, каналізація, санітарне очищення). Ці тарифи диференційовані за споживачами;

- тарифи енергетичних  підприємств - диференційовані за  споживачами і за цільовим  призначенням;

- тарифи готелів,  лазень, пральних та інших послуг  населенню - диференційовані залежно  від якості послуг.

Розрахунок виручки  комунального підприємства проводиться  шляхом множення тарифної ставки на запланований обсяг послуг. На різні види послуг розрахунок робиться окремо з кожної послуги.

Основні засоби в комунальному господарстві суттєво  відрізняються від інших галузей. До їх складу відносять тротуари, мости, набережні та інші споруди. Структура основних засобів розрізняється залежно від галузі комунального господарства. У водопровідному, газовому господарствах, електропостачанні переважають передавальні споруди, в готельному і побутовому - будівлі.

Фінансування  капітальних вкладень у прибуткових  галузях комунального господарства здійснюється за рахунок амортизації, частини прибутку, довгострокових кредитів, коштів місцевих бюджетів; у неприбуткових - за рахунок бюджетних коштів.

До числа підприємств  комунальної власності відносяться  також транспортні підприємства. На транспортні підприємства покладені  завдання з перевезення пасажирів. При цьому обсяги перевезень поділяються  на перевезення пасажирів, які сплачують за спій проїзд, і пасажирів, які користуються пільгами. Усі доходи й витрати транспортних підприємств планують. Окремо планують доходи від інших видів діяльності (доходи, отримані від здачі в оренду власних приміщень, надходження від розміщення реклами на зупинках та рухомому складі).

Доход транспортних підприємств включає:

- доходи від  платних перевезень;

- бюджетні дотації;

- доходи від  інших видів діяльності.

Доходи від  платних перевезень становлять до 95% сукупних доходів. їх визначають шляхом множення кількості пасажирів, що планується перевезти, на ціну одного перевезення (тариф).

Перевезення пасажирів, яким надається  пільга, здійснюється за рахунок бюджетних дотацій. Дотації визначаються множенням кількості безоплатних перевезень пасажирів на діючий тариф.

Доходи  від інших видів  діяльності планують, виходячи з досягнутого за попередній період рівня доходів з урахуванням змін, що відбудуться в плановому періоді.

Транспортні підприємства мають специфічні статті витрат, притаманні лише таким підприємствам, зокрема:

- для автотранспортних  підприємств - це витрати на  придбання паливно-мастильних матеріалів, які становлять майже 1/3:

- на підприємствах  електротранспорту - витрати на  придбання електросперпі.

6. Витрати і прибуток пі (прнєчетв комунального господарства

Структура витрат на житлове го іарство в різних регіонах країни не о ічахог.а.

навіть у різних районах того самог. іста вона може бути різною, тому їмо їм г • впливають: місцезнаходження рай територія, існування  місць суспіль»'."

користування,   поверховість:, буди: лктність   їхнього   розміщеним. к\Лг

оснащеність будинків. Трохи інші витрати мають транспортні підприємства. Крім однакових статей витрат, що властиві підприємствам житлового господарства (таких як заробітна плата, нарахування на заробітну плату, господарські витрати) мають місце специфічні статті витрат, що належать тільки автотранспортним підприємствам. Наприклад, автотранспортні підприємства в складі витрат мають витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів, що складають 31,0% витрат. На деяких підприємствах („Кіровограделектротранс") у складі витрат є така стаття, як витрати на придбання електроенергії. Відзначимо, що структура витрат на транспортних підприємствах різного призначення не однакова.

Склад витрат, що включаються в собівартість виробництва і реалізації робіт і послуг визначаються відповідно до „Інструкції з планування, обліку і калькуляції собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунальних господарств", затвердженої наказом Держжитлокомунгоспу України № 124 від 31 березня 1997 року.

Витрати на виконання  робіт і послуг у вартісному виразі формують собівартість. Цей показник - один з головних економічних показників господарської діяльності підприємств  житлово-комунального господарства.

Планування  собівартості може здійснюватися нормативним методом, коли розмір витрат по кожній її складовій визначається на підставі встановлених законодавством України, а також прийнятих на підприємствах норм використання сировини, матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, розцінок з оплати праці, нормативів витрат на управління й обслуговування виробництва й інші норми.

За окремими елементами витрат, за якими неможливе  їх об'єктивне нормування, планування здійснюється на підставі фактичних витрат за минулі роки, кошторисів цих витрат або інших фактів. Наявність цих норм і нормативів на підприємстві стає об'єктивною умовою його функціонування.

Витрати, що включаються до складу собівартості робіт і послуг, на підприємствах  комунального господарства групуються по таких елементах:

- матеріальні  витрати;

- виграти на  оплату праці;

- відрахування  на соціальні потреби;

- амортизація  основних фондів і нематеріальних активів;

- інші витрати.

До  елемента „ Матеріальні  витрати " відносяться  витрати:

- пов'язані з підготовкою й освоєнням нових видів робіт і послуг;

- на розробку  і використання природної місцевої  сировини і матеріалів;

- на удосконалення  технологій і організацію виробництва;

- на обслуговування  виробничого процесу, що містять  у собі витрати на матеріали, паливо, електроенергію;

- на перевезення  матеріалів і сировини;

- на проведення  поточного ремонту, технічного  огляду і технічного обслуговування  основних фондів, забезпечення робітників  спеціалізованим одягом, взуттям,  обмундируванням. У зв'язку з тим, що матеріальні витрати на виробництво підприємств житлово-комунального господарства складають незначну частину, їхнє планування здійснюються методом прямого нарахування.

До  елемента витрат „Витрати на оплату праиі" належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, з урахуванням прийнятої підприємством системи оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат. Витрати на оплату праці плануються відповідно     штатного розкладу з урахуванням норм трудої витрат на проведення кожною виду . '   і нормативів обслуговування тарифних сіх. командировочних витрат,  посадові      кладів, надбавок і доплат, що передо":, законодавством і зумовлені колі договором, а також витрати на оплату