Фiнансове забезпечення пiдприэмств комунальноi властностi

ЛЕКЦІЯ 4

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ  КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

План

1. Поняття комунальної  власності. Особливості реалізації  прав комунальної власності.

2. Місцеве господарство  та його роль у формуванні  місцевих бюджетів.

3. Фінанси комунальних  підприємств. Комунальні платежі.

4. Фінансова  діяльність житлово-експлуатаційного  комплексу.

5. Фінанси підприємств  комунального господарства.

6. Витрати і  прибуток підприємств комунального  господарства.

1. Поняття комунальної  власності. Особливості  реалізації прав комунальної

власності

Невід'ємним  атрибутом місцевого самоврядування є особлива, самостійна форма власності, суб'єктом права якої є низовий  територіальний колектив. У зарубіжних країнах її названо муніципальною  формою власності.

Комунальна  власність - самостійна форма власності, яка, за Конституцією України, є власністю територіальної громади.

Муніципальна  власність - одна з форм корпоративної (колективної) власності, що перебуває у користуванні, володінні й розпорядженні територіальних колективів та їхніх виборних органів самоврядування.

Суб'єктами права комунальної  власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Об'єктами права комунальної  власності є:

• майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів;

• кошти місцевих бюджетів;

• державний  житловий фонд;

• об'єкти житлово-комунального господарства;

• майно закладів народної освіти, культури, охорони  здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування;

• майно комунальних  підприємств;

• місцеві енергетичні  системи;

• транспорт;

• системи зв'язку та інформації;

• інше майно, необхідне  для забезпечення економічного й  соціального розвитку відповідної  території.

Формування комунальної  власності в Україні ще не завершено, і воно має свої особливості:

• По-перше, на відміну  від практики більшості зарубіжних розвинутих країн, в Україні майно  комунальної власності сформовано шляхом його безоплатної передачі із загальнодержавної до комунальної  власності. У зарубіжних країнах майно муніципальної (комунальної) власності сформоване, як правило, шляхом в.* V об'єктів приватної власності до власності іериіоріальних колективів, а такс, шляхом створення об'єктів комунальної вла>п за рахунок коштів огу- цевого самоврядування.

• П V зарубіжних країнах, включаючи і Росііі 'дерацію, на відміну

ти  до   1996р.   майно комунальної (м; ної)  власності не

зараховується до складу державної власності і  є самостійною формою власності -власністю територіальних колективів. • По-третє, у зарубіжних країнах суб'єктом права комунальної (муніципальної) власності є не адміністративно-територіальна одиниця, а територіальний колектив як носій місцевого самоврядування, і, відповідно, там немає різновидів комунальної власності. На відміну від України, де було запроваджено обласну, районну, міську, районну в містах, сільську та селищну різновиди комунальної власності, у зарубіжних країнах право комунальної (муніципальної) власності реалізується лише на рівні первинної (низової) адміністративно-територіальної одиниці, що утворюється на базі територіального колективу як суб'єкта місцевого самоврядування.

Унітарне  комунальне підприємство - це підприємство, не наділене правом власності на закріплене за ним майно. Майно такого підприємства є неподільним і не може бути розподілене на частки, паї. Не можуть мати часток, паїв у такому підприємстві і його працівники. Майно унітарного комунального підприємства використовується на основі права господарського відання або на основі права оперативного управління.

Комунальним акціонерним товариством  є товариство, що має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості. Акціонерне товариство несе відповідальність за зобов'язаннями лише майном товариства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства лише в межах належних їм акцій. Орган місцевого самоврядування може володіти 100% акцій акціонерного товариства або лише їхньої частиною. Комунальним акціонерним товариством вважається товариство, в якому понад 50% акцій належить органу місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування можуть бути учасниками як відкритих, так і закритих акціонерних товариств.

Комунальним товариством з обмеженою відповідальністю є товариство, котре має статутний фонд, розподілений на частини, розмір яких визначається статутними документами. Учасники товариства несуть відповідальність за його зобов'язаннями в межах їхніх внесків до статутного фонду. У випадках, визначених статутними документами, учасники товариства з обмеженою відповідальністю, котрі не повністю вклали свої внески, відповідають за зобов'язаннями товариства в межах внесеної суми. Органи місцевого самоврядування можуть володіти статутним фондом товариства з обмеженою відповідальністю повністю або частково. Комунальним вважається товариство з обмеженою відповідальністю, якщо орган місцевого самоврядування володіє більш ніж 50% його статутного фонду.

Поняття комунальна власність у законодавстві України  виникло в грудні 1990 року при прийнятті  Закону Української PCP „Про місцеві Ради народних депутатів і місцеве самоврядування". Законодавством визначено, що комунальна власність є основою місцевого самоврядування, управління комунальною власністю здійснюється від імені населення адміністративно-територіальних одиниць відповідними місцевими районними радами народних депутатів і уповноваженими ними іншими органами місцевого самоврядування. До комунальної власності було віднесене майно, що було передано безкоштовно колишнім СРСР і Українською PCP, іншими суб'єктами, а також майно, нпидбане місцевими радами народних депутатів за рглунок коштів, що їм належати.

Нова Конституція  України визначила нові правові  принципи функціонування л'омунальної власності і її економічної природи  Відповідно до Конституції комунальна г ясність упроваджується як форма власності, якої до цього часу не було в Україні. ' "унальна власність є власністю відпе юї територіальної громади. Сама горіальна громада розглядається як спільн       ммаїян України - жителів міста, села і селища або добровільного об'єднання жителів декількох сіл, що утворять окреме поселення, наділене правом самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Отже, суб'єктом права комунальної власності по Конституції є територіальна громада, а від її імені - господарюючий орган місцевого самоврядування, то обирається жителями міста, села, селища або об'єднання сел.

Комунальна власність  є самостійною і рівноправною формою власності нарівні з такими видами власності як державна, приватна й ін. За своєю економічною природою комунальна власність є колективною формою власності, тому що відбиває відносини колективного володіння жителями міст, сіл, селиш і об'єднань сіл коштами, об'єктами і майном цієї власності, а також відношення згаданих категорій населення до даних коштів, об'єктів і майна як до власних. Територіальна громада, маючи статус територіального колективу громадян України, є колективним власником коштів, об'єктів і майна комунальної власності.

Економічна сутність комунальної власності в Україні  така ж, як і муніципальної в закордонних країнах. Назва комунальна власність є синонімом поняття муніципальна власність. Термін комунальна власність походить від поняття комуна (у перекладі з французького означає громада, а з латинського - загальний).

У багатьох закордонних  країнах з розвинутими традиціями місцевого самоврядування термін комунальна власність уживається як загальноприйнятий з терміном муніципальна власність.

Впровадження  в Україні комунальної власності  як власності корпоративної, недержавної  означає створення таких економічних і фінансових основ місцевого самоврядування, що відповідають усім вимогам ринкової економіки, і є об'єктивним законам її розвитку.

Наслідком впровадження в Україні комунальної власності  буде створення якісно нових економічних  основ місцевого самоврядування в країні. З цього моменту органи місцевого самоврядування мають власну, юридично оформлену, самостійну фінансово-економічну базу.

2. Місцеве господарство  та ного роль  у формуванні місцевих  бюджетів

Виконання покладених на місцеве самоврядування функцій потребує фінансування, яке .'.•дображається в місцевому бюджеті. Розміри місцевих бюджетів, їх стан і збалансованість залежать від результатів функціонування господарського комплексу кожної адміністративно-територіальної одиниці. До складу місцевого господарства належать підприємства (об'єднання), організації, установи, об'єкти виробничої і соціальної інфраструктури, комунальної власності відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також підприємства (об'єднання), організації, установи, що не належать до комунальної власності, діяльність яких пов'язана переважно з обслуговуванням населення і за згодою власника можуть бути включені до місцевого господарства та об'єкти, створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх добровільні внески, включені до місцевої о господарства за згодою населення та органів місцевого самоврядування.

Основним джерелом доходів місцевих бюджетів є податки, які сплачують суб'єкти

гиояарської діяльності, що функціоную;:        території місцевого самоврядування.

льтернативним джерелом є неподаткові ;■ сі включають  доходи від операцій з

.і'іспо та  підприємницької діяльності, а мерційного  та побічного продажу.

Значна частина  даних надходжень формується за рахунок  здачі майна комунальної власності  в оренду або його продажу.

Діяльністю підприємств  місцевого самоврядування передбачено  отримання доходів. До доходів комунальних  об'єктів власності відносяться:

- податки, збори  та інші обов'язкові платежі  від підприємств, організацій  і установ комунальної власності;

- надходження  дивідендів від участі місцевих  рад у статутних фондах суб'єктів  підприємницької діяльності;

- від приватизації  майна, що знаходиться в комунальній  власності;

- плата за  оренду цілісних майнових комплексів, які знаходяться у власності місцевих

рад;

- плата за  гарантії, надані органом місцевого  самоврядування;

- надходження  від продажу земельних ділянок  несільськогосподарського призначення  (крім державної власності).

Надходження від  об'єктів комунальної власності  в сукупних доходах місцевих бюджетів України загалом складають невелику частку - від 1 до 4%. Останніми роками спостерігається тенденція до поступового їх зростання. Серед усіх видів надходжень від об'єктів комунальної власності найбільша частка припадає на податок на прибуток комунальних підприємств та надходження від приватизації комунального майна.

Право комунальної власності  територіальних громад може виникати на:

- рухоме та  нерухоме майно;

- землю;

- природні ресурси;

- об'єкти соціальної  інфраструктури (школи, лікарні,  поліклініки, дитячі дошкільні заклади);

- культурні,  спортивні установи і споруди;

- побутові підприємства;

- житлово-комунальне  господарство.

При цьому органи місцевого  самоврядування в  галузі управління комунальною  власністю мають  повноваження щодо:

- управління майном комунальної власності;

- установлення  порядку та здійснення контролю  за використанням прибутків підприємств  комунальної власності;

- заслуховування  звітів керівників цих підприємств;

- підготовки  пропозицій щодо відчуження комунального  майна, місцевих програм приватизації та переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

У галузі житлово-комунального господарства органи місцевого самоврядування уповноважені:

- управляти об'єктами  житлово-комунального господарства;

- здійснювати  облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов,

- сприяти розширенню  житлового будівництва;

- реєструвати  житлово-будівельних кооперативи;