Порівняльна характеристика фінансування підприємства за рахунок власного та позичкового капіталу

    - якщо поповнення неможливо через  випуск нових акцій, то зовнішнім  джерелом є залучення нових  інвесторів і надання їм прав  з управління підприємством. 
Позитивні сторони впливу позикового капіталу:

    - залучення позикового капіталу  підвищує рентабельність власного  капіталу (фінансовий важіль);

    - використання механізму податкового  щита з позикового капіталу  для зменшення оподаткованого  прибутку;

    - чисельність (варіантність) джерел  і можливість пошуку більш  дешевого позикового капіталу;

    - договірні відносини з кредитором  стосовно вартості кредиту можуть  знизити його вартість залежно  від надійності позичальника;

    - менша ціна ніж ціна власного  капіталу;

Негативні сторони впливу позикового капіталу:

    - підвищення ціни кредитів залежно  від облікової ставки НБУ та  від рівня інфляції;

    - необхідність застави або оплатної  гарантії третьої особи для  отримання більш дешевого кредиту;

    - негарантованість доступності кредиту у потрібні терміни і на необхідний період;

    - обмеженість розміру довгострокового  кредиту;

    - отримання кредиту на умовах  повернення у терміни за бажанням  кредитора, що дає невпевненість  у фінансуванні;

    - обмеженість напряму використання  кредиту кредитним договором, тобто цільове призначення кредиту;

    - наявність штрафних санкцій за  порушення умов кредитного договору.

    Оптимізація структури капіталу має головним критерієм оптимізації мінімізацію середньозваженої вартості капіталу підприємства при збільшенні доходів власників. Для акціонерного товариства оптимізація структури капіталу має критерієм мінімізацію середньозваженої ціни капіталу при зростанні ціни акції. Основним інструментом при цьому є визначення доцільності залучення нових позик у капітал підприємства механізмом фінансового лівериджу (фінансового важеля).

    Фінансовий  ліверидж - це питома вага позикового капіталу (боргових інструментів із фіксованими платежами) у загальному капіталі підприємства. Використання позикового капіталу в певних визначених розмірах призводить до збільшення прибутковості власного капіталу, що називається ефектом фінансового лівериджу (фінансовим важелем), який виникає внаслідок таких чиників:

    1. проценти за кредит належать  до витрат виробництва, що знижує  суму податку на прибуток і,  відповідно, збільшує чистий прибуток  підприємства;

    2. за умови, коли прибутковість  власного капіталу перевищує  вартість позикового капіталу, під  час операційної діяльності утворюється  додатковий прибуток від використання  додатково залучених коштів.

    При формуванні структури капіталу, завжди слід враховувати, що позитивна сторона фінансового лівериджу (додаткова прибутковість) супроводжується негативним фактором зростання фінансового ризику.

    Формування  структури капіталу з використанням  ефекту фінансового важеля передбачає врахування таких двох правил:

    1. Якщо нове запозичення збільшує  ефект фінансового важеля, то  таке запозичення доцільне. Разом  з тим відбувається зростання  плеча фінансового важеля і  підвищується ризик неповернення  кредиту в кредитора, який для  зменшення власного ризику збільшує  процент ставки кожної наступної позики.

    2. Диференціал не повинен бути  негативним, тобто процентна ставка  за кредит не може перевищувати  загальну рентабельність капіталу. Тому при збільшенні плеча  важеля треба стежити за розміром  диференціалу.  
Розділ 2. Аналіз основних показників діяльності підприємства ВАТ «Кіровоградолія»

    2.1. Аналіз динаміки та структури капіталу підприємства

    Аналіз  динаміки та структури капіталу підприємства виконуємо на основі динаміки складових пасивів балансу(додаток 1) та структури складових пасивів балансу(додаток 2).

    Горизонтальний  аналіз складових  пасивів балансу

    За  досліджуваний період сума коштів, що знаходяться у ВАТ «Кіровоградолія» зросла на 34234,6 тис. грн., тобто на 10,7%. У 2009 р. ця сума складала 354299 тис. грн. порівняно з  2007 р., коли сума коштів була – 320064,4 тис. грн. Найбільший ріст пасивів спостерігався у 2009 р. - на 6,7% (22380 тис. грн.). А у 2008 р. відбулось зниження капіталу на 10,7% (25134,4 тис. грн.). Це пов’язано зі значними змінами у складі елементів капіталу.

    Об’єми  капіталу росли за рахунок залучених  коштів, насамперед, відстрочених податкових зобов’язань та інших довгострокових зобов’язань, які ВАТ «Кіровоградолія» отримало за весь період на суму 44945 та 72105 тис. грн. відповідно. Поточні зобов’язання в свою чергу падали, за весь період вони зменшились у 0,38 рази, тобто на 15712,6 тис. грн. або 38,1%. Найбільші темпи росту поточних зобов’язань спостерігались у 2008 р. порівняно з 2007 р. – на 15612 тис. грн., що склало 158,1%. Хоча у 2006 р. поточні зобов’язання скоротились на 31324,6 тис. грн. (76%). Як видно, у ВАТ «Кіровоградолія» спостерігається падіння зобов’язань, що в загальній своїй сумі складають майже 41% всіх пасивів (власний капітал складає 59,4% пасивів). Зростання зобов’язань свідчить про значне погіршення структури пасивів. Відомо, що фінансовий стан підприємства можна вважати стійким, якщо воно покриває власними коштами не менше 50% фінансових ресурсів. За період, що аналізується, спостерігається погіршення фінансової стійкості підприємства.

    Основою діяльності будь-якого підприємства є власний капітал, який за досліджуваний  період  зменшився на 10,3%, що склало 24223 тис. грн. Це було пов’язано зі зниженням  прибутку, точніше кажучи, зі збитковою  діяльністю ВАТ у 2007 р. (25134,4 тис. грн.), тому у цьому році спостерігались найбільші темпи зниження – на  25134,4 тис. грн. (10,7%). Однак у 2008 р. відбулось збільшення власного капіталу на 0,4% (911 тис. грн.) порівняно з попереднім 2007 р., причиною цього стало зменшення у 2008р. нерозподіленого прибутку на 3707 тис. грн. Але загальна тенденція зміни власного капіталу – зниження, що, безперечно, погано. Так у 2009 р. частка власного капіталу у структурі пасивів склала 59,4%.

    Забезпечення  наступних виплат та платежів за весь період збільшилось на 113,7%, так у 2007 р. ця сума складала 698,8 тис. грн., а у 2009 – 1493 тис. грн..

    Отже, маємо наступні висновки: покращення структури пасивів, питома вага власного капіталу у структурі пасивів  зменшилася у 1.26 рази ( 73,3,% у 2007 р. та 59,4% у 2009 р.). У 2009 р. значну частину коштів (33% у структурі пасивів) стали займати довгострокові зобов’язання. Разом з тим зменшилися і поточні зобов’язання. Тобто підприємство працює за рахунок залучених коштів, розмір яких на майже відповідає розміру власного капіталу(власний капітал більший). Спостерігається негативна тенденція погіршення структури пасивів.

    Вертикальний  аналіз складових  пасивів балансу

    За  період, що аналізується, спостерігається  значне погіршення структури пасивів. Так, відомо, що фінансовий стан підприємства вважається стійким, якщо воно покриває власними коштами не менше 50% фінансових ресурсів. У 2009 р. питома вага власного капіталу у структурі пасивів склала 59,4%, тоді як у 2007 р. цей показник становив 73,3%, тобто зменшення власного капіталу у структурі пасивів складає 13,9 в.п. за весь період. Це негативна тенденція,  адже показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства, основою для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності. Зниження даного показника свідчить про зниження фінансової стійкості підприємства.

    Велику  частку у структурі пасивів (33%) у 2009 р. стали займати довгострокові  зобов’язання, яких ВАТ «Кіровоградолія» у цьому році залучило на суму 117050 тис. грн..

    Питома  вага поточних зобов’язань за період, що аналізується зменшилася на 2,81 в.п.; так у 2007р. їх частка була – 12,9%, в  наступному 2008 р. зменшилась на 9,9 в.п. і  склала 3%, але в 2009 р. збільшилась  до 7,2%, тобто на 4,2 в.п. відносно попереднього року.

    Таким чином, за період, що аналізується, спостерігається  негативна тенденція зменшення  частки власного капіталу ВАТ «Кіровоградолія» та збільшення частки залучених коштів, що свідчить про деяке погіршення фінансової стійкості акціонерного товариства.

 

    2.2. Аналіз ефективності використання капіталу та його вартості

    Розглянемо рентабельність власного та залученого капіталу:

    Табл. 4. Рентабельність власного та залученого капіталу

     Коефіцієнт  рентабельності власного капіталу характеризує ефективність вкладення засобів  в дане підприємство, тобто скільки чистого прибутку отримано підприємством за кожну одиницю власного капіталу. Рентабельність власного капіталу зростала, за весь період з -2,88% до 0,27%, тобто на 3,15 в.п., а в 2008 р. цей показник становив -12,2%. Ця тенденція є позитивною, бо максимізація цього показника – головне завдання управління підприємством. Власний капітал знижувався, так за весь період власний капітал зменшився на 10,3% (у 2008 р. порівняно з попереднім 2007 р. знизився на 10,7%, а у 2009 р. зріс на 0,4% порівняно з 2008 р.).

     Коефіцієнт  рентабельності залученого капіталу характеризує ефективність вкладення засобів  в дане підприємство, тобто скільки  чистого прибутку отримано підприємством  за кожну одиницю залученого капіталу. Рентабельність залученого капіталу зростала, за весь період з -7,9% до 0,39%, тобто на 8,29 в.п., а в 2008 р. цей показник становив -20,85%. Ця тенденція є позитивною. Залучений капітал збільшувався, так за весь період залучений капітал збільшився на 13,91% (у 2008 р. порівняно з попереднім 2007 р. збільшився на 10,18%, а у 2009 р. зріс на 3,73% порівняно з 2008 р.).

     Розглянемо  вартість капіталу за допомогою моделі середньозваженої вартості капіталу:

     

     табл. 5. вартість капіталу 

 

    Розділ 3. Пропозиції щодо підвищення ефективності управління капіталом ВАТ «Кіровоградолія»

 

Висновки

    Діяльність  будь-якого підприємства потребує періодичного використання різноманітних форм позикових коштів.

    Їх  використання прискорює рух грошових і матеріальних ресурсів, забезпечує вищий фінансовий потенціал розвитку підприємства і вищі можливості приросту рентабельності.

    Як  показує практика, ефективність використання позикового капіталу вища, ніж власного, але з його використанням пов’язаний більший фінансовий ризик і зменшення фінансової стійкості підприємства.

    Особливість позичкового капіталу полягає в  тому, що він безпосередньо авансується (інвестується) у виробничу сферу  не його власником, а зовсім іншою  особо – підприємцем-позичальником, якому капітал передається на тимчасове користування. В результаті відбувається роздвоєння позичкового капіталу на капітал – власність і капітал функцію: власність на капітал залишається у кредитора навіть після того, як вона з його рук перейшла боржникові. Реальним підтвердженням цієї власності є зобов’язання позичальника повернути отриману позику в строк з виплатою процента; капітал – функція означає, що підприємець повинен одержати прибуток на авансовані гроші не менший, ніж розмір плати за позичковий капітал. Інакше немає сенсу організовувати підприємницьку діяльність. А тому кредитор як власник капіталу отримує за це частину прибутку у вигляді позичкового процента; решта прибутку залишається у розпорядженні позичальника підприємця у вигляді підприємницького доходу.

    Позичковий  капітал – це капітал, що реалізує себе як товар. Об’єктом куплі-продажу  є самі гроші, однак не гроші як товар, а гроші як капітал. Гроші, як відомо, за своєю природою не є  капіталом. Вони стають капіталом, коли використовуються не як простий посередник обміну, а як гроші задля отримання прибутку, гроші як вартість самозростання. Отже, кредитор передає позичальникові не просто гроші, а гроші як капітал; він передає вартість, що в процесі свого функціонального використання не лише зберігає себе, а й зростає у своїх розмірах – приносить прибуток.