Вплив науково-технічної революції на зміни у факторах виробництва

      Хоча  кількість розвіданих запасів деяких енергетичних ресурсів, наприклад нафти, зростає, перед людством вже сьогодні встає задача освоєння невичерпних джерел енергії.

      У течії наступного віку почнеться  перехід до інших джерел енергії, після чого людство міцно встане на шлях створення невичерпної системи  постачання енергією. Оскільки, ще існує  можливість вибору між різними джерелами енергії, то вирішальне значення при цьому має вартість енергії. На відміну від нафти сьогодні в світі немає якихсь єдиних цін на  вугілля. Вартість вугілля коливається в залежності від вмісту в ньому тих або інших компонентів, можливостей використання для певної мети, умовах транспортування і т.д[5].

      До  цього дня універсальним автономним джерелом, безумовно, є дизель-генератор. Він знаходить широке застосування завдяки високій надійності. Крім того, він забезпечує не тільки електроенергією, але і теплом.

      Більшість джерел енергії так чи інакше забруднюють  або змінюють навколишнє середовище. Лише сонце і вітер - два постачальники  енергії, правда досить капризні, не вносять  практично ніяких порушень в природу. Використання сонячної енергії  дозволяє розширити енергетичні ресурси і заощадити значну кількість палива від екватора до 60-ої широти. Джерела енергії, що відновляються - вітрогенератори і геліостанції, роблять перші кроки в енергетиці.

      Вітроенергетика, яка використовує вітроколеса і вітрокаруселі  зараз перероджується. У США вже побудовані і експлуатуються комерційні установки. Проекти наполовину фінансуються з державного бюджету. Другу половину інвестують майбутні споживачі екологічно чистої енергії.

      Вітроагрегати діляться на дві групи:

• вітродвигуни з горизонтальною віссю обертання (крильчаті);
• вітродвигуни з вертикальною віссю обертання (карусільні: лопатеві і ортогональні).

      Ніяка людська діяльність неможлива без  використання енергії. Продуктивність і, зрештою,  прибуток значною мірою залежать від стабільності подачі енергії. Наявність енергії - одна з необхідних умов для рішення практично будь-якої задачі.

      Хімізація виробництва - інший найважливіший  напрямок науково-технічного прогресу, який передбачає вдосконалення виробництва за рахунок впровадження хімічних технологій, сировини, матеріалів, виробів з метою інтенсифікації, отриманню нових видів продукції і підвищення їх якості, підвищення ефективності і змістовності труда, полегшення його умов.

      Серед основних напрямків розвитку хімізації виробництва можна відмітити такі, як впровадження нових матеріалів, розширення споживання синтетичних смол і пластмас, реалізація прогресивних хіміко-технологічних процесів, розширення випуску і повсюдного застосування різноманітних хімічних матеріалів, що володіють спеціальними властивостями (лаків, інгібритів корозії, хімічних добавок для модифікації властивостей промислових матеріалів і вдосконалення технологічних процесів).

      Кожний  з цих напрямків ефективний саме по собі, але найбільший ефект дає комплексне впровадження. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВИСНОВОК

      Отже, науково-технічна революція відбиває докорінну якісну трансформацію  суспільного розвитку на засаді новітніх наукових відкриттів (винаходів), що справляють революціонізуючий вплив на зміну  знарядь і предметів праці, технології, організації та управління виробництвом, характер трудової діяльності людей. Зміст сучасної НТР найбільш повно розкривається через її особливості, зокрема: перетворення науки на безпосередню продуктивну силу (втілення наукових знань у людині, технології і техніці; безпосередній вплив науки на матеріальне виробництво та інші сфери діяльності суспільства); новий етап суспільного поділу праці, зв'язаний з перетворенням науки на провідну царину економічної і соціальної діяльності, що набирає масового характеру (наука перебрала на себе найбільш революціонізуючу, активну роль у розвитку суспільства; сама практика потребує випереджаючого розвитку науки, оскільки виробництво все більше стає технологічним утіленням останньої); прискорення темпів розвитку сучасної науки і техніки, що підтверджується скороченням проміжку часу від наукового відкриття до його практичного використання; інтеграція багатьох галузей науки, самої науки з виробництвом з метою прискорення й підвищення ефективності всіх сучасних напрямків науково-технічного прогресу тощо. 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури:

1. Гальчинський А.С., Єщенко П.С. Економічна теорія: Підручник. – К.: Вища школа, 2007. – 503 с.
2. Економіка виробництва: теоретичні і практичні аспекти / А. Бабицький // Економіка України. — 2007. — N 9. — С. 63-71. — укp.
3. Інституційно-інформаційна економіка. Підручник / [А.А.Чухно, П.І. Юхименко, П.М. Леоненко] / За ред. А.А.Чухна. – К. Знання, 2008. – 700 с.
4. Науково-технологічний розвиток як об'єкт дослідження еволюційної економічної теорії / А. Чухно // Економіка України. — 2008. — N 1. — С. 12-22. — укp.
5. Экономическая теория: политэкономия: Учебник. / Под ред. В.Д. Базилевича. – М.: Рыбари; К.: Знання, 2009. – 870 с.