Стратегічна сегментація зовнішнього та внутрішнього середовища фірми

     Міністерство  освіти та науки України

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА № 1

 

     З дисципліни: Стратегія пiдприємства 

     Варіант № 1 

     Курс  5   спеціальності    ЕПз  

     Шифр         група      

      (прізвище, ім’я та по батькові) 

     Домашня адреса 
 

 Контрольна  робота пред’являється екзаменатору

  при складанні екзамену або заліку 
 
 
 
 
 

     Зміст:

                                                                       Стор.

     Завдання          2

     1. Стратегічна сегментація зовнішнього  та внутрішнього середовища фірми           3

     2. Стратегічні господарські центри (СГЦ) - їх роль в розробці та  реалізації стратегії         9

     ЗАДАЧА            17

     Література          20 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Варіант 1

     1. Стратегічна сегментація зовнішнього  та внутрішнього середовища фірми.

     2. Стратегічні господарські центри (СГЦ) - їх роль в розробці та  реалізації стратегії.

     ЗАДАЧА 1

     Проведіть оцінку варіанту діючої стратегії організації  за допомогою SPACE – аналізу та даних  таблиці 1. При побудові матриці SPACE використайте такі показники:

     Фінансовий  потенціал підприємства або фінансова система (FS).

     Конкурентні переваги (CA).=11

     Стабільність  середовища (ES).=2

     Виробнича система або промисловий потенціал (IS).=12

     Таблиця 1 –Вихідні данні для проведення SPACE – аналізу

 
 

     Стратегічна сегментація зовнішнього  та внутрішнього середовища фірми. 

     Стратегічна сегментація – це першочерговий  крок у розробці стратегічних альтернатив  та проведенні їх аналізу. Стратегічне  керування діяльністю фірми насьогодні передбачає використання особливого прийому – стратегічної сегментації та виділення стратегічних зон господарювання (СЗГ). Це своєрідний відсторонений погляд на діяльність організації, аналітику зовнішнього середовища з боку тенденцій галузі, можливостей, загроз для розвитку. Об’єктом аналізу є СЗГ – окремий сегмент зовнішнього середовища, на який фірма має вихід або бажає його отримати.

      Стратегічна сегментація починається з вибору таких зон, їх дослідження без  прив’язки до існуючого на фірмі  асортименту продукції. Аналіз дозволяє оцінити перспективи, що відкриваються в кожній зоні кожному конкуренту з точки зору розвитку, норми прибутку, рівня стабільності та технологій. Тобто, ми дізнаємось, як фірма може конкурувати в даній зоні з іншими фірмами.

     Після вибору СЗГ фірма повинна визначитись  з набором продукції, який збирається продавати в даній зоні. Алгоритм виділення СЗГ наведено на Рис. 1:¹

    Спочатку  формується набір СЗГ, потім визначається відбір вузького кола зон, інакше рішення  по них втратять сенс та можливість впровадження. Однак до зовнішноього середовища належать не тільки СЗГ фірми. І.Ансофф для вибору стратегічних позицій фірми пропонував розглянути також зони стратегічних ресурсів та групи стратегічного впливу. 

 

     Рис 1. Порядок визначення СЗГ 

    В основі його концепції лежить ідея диференціації зовнішнього середовища фірми на окремі сегменти, які відображають відповідні аспекти взаємовідносин фірми і цього середовища. Такими аспектами є, на думку Ансоффа,² взаємини зі споживачами продукції фірми (СЗС), з постачальниками ресурсів, де зтикаються інтереси конкуруючих фірм (ЗСР), з різноманітними групами, які мають продуктивний вплив на діяльність фірми при виконанні своєї місії (державні інститути, спілки, асоціації споживачів, акціонери тощо). Такий підхід до сегментації зовнішнього середовища, по суті, конкретизує, уточнює характер залежності фірми від інституційного середовища національної економіки.³  

    Після визначення наявних та бажаних стратегічних зон господарювання, ресурсів та груп впливу, оцінюються основні фактори макросередовища фірми для СЗГ. Оцінка зазвичай проводиться за методом PEST-аналізу (від абревіатури назв основних елементів цього середовища: P – political and legal environment (політико-правове середовище); Е – economie environment (економічне середовище); S – sociocultural environment (соціокультурне середовище); T – technological environment (технологічне середовище).⁴

    Зважаючи  на реалії, елементи макросередовища, що діють на підприємство як фактори, слід конкретизувати. Отже, предметом діагностики і прогнозування макросередовища мають стати його наступні елементи-фактори та їх складові:⁵

    Елементи-фактори  макросередовища, що діагностуються і  прогнозуються, обираються фірмою за найбільшим впливом серед таких елементів:

    1. Стан економіки країни.

    2. Політико-правові відносини.

    3. Ефективність державного регулювання економіки.

    4. Розвиток НТП.

    5. Соціальний розвиток.

    6. Природні умови, екологія.

    7. Демографія та культура

    8. Дієвість профспілок.

    9. Міжнародне становище.

    10. Форс-мажорні обставини.

    Результатом такого аналізу є виявлення загроз підприємству, що містяться у зовнішньому середовищі, і можливостей, які надає йому це середовище.⁶ За допомогою експертів і відповідних методів оцінюють ступінь впливу кожного фактора-загрози та реальності кожної можливості, їх градацію за важливістю. Виявляють критичні для підприємства загрози та найбільш реальні і бажані можливості.

    Однак окрім макросередовища, фірма також  діє у мікросередовищі. Елементи мікросередовища називають іншими словами елементами зовнішнього середовища безпосереднього впливу на підприємство. Саме тому їх глибокий аналіз має неабияке значення для вироблення ефективної стратегії. Для аналізу мікросередовища користуються моделлю Портера.

    Модель Портера (модель п’яти сил конкуренції) — модель, яка являє собою інструмент для проведення анализу конкурентних умов, що склалися на ринку, та дозволяє оцінити, наскільки важливий вплив кожної з п’яти сил на фірму. Проаналізувавши модель, ми зможемо визначити привабливість кожної СЗГ для підприємства.

    Графічно  модель Портера можна зобразити  так (мал.2.): 

      
 
 
 
 

     Рис  2. Модель Портера

    Кожна з цих сил потребує ретельного аналізу за цілою низкою факторів, оскільки безпосередньо тисне на фірму та впливає на рівень її добробуту.

    Внутрішнє середовище, в якому діє фірма  – це та частина загального середовища, яка знаходиться в рамках організації. При стратегічному аналізі все внутрішнє середовище організації та її окремі підсистеми розглядаються як стратегічні ресурси організації. Організація, як складна система може бути розбита на окремі системи, елементи, підсистеми. В організації можуть бути виділені окремі структурні підрозділи (відділи, сектори).⁷ По окремим функціональним підсистемам організація може бути розбита на: фінанси, маркетинг, персонал, планування, виробництво. З метою стратегічного аналізу можуть бути виділені такі рівні проведення аналізу внутрішнього середовища

    • цілі організації;

    • структуру організації (як формальну, так і неформальну);

    • людей, що працюють в організації;

    • використовувані технології як способи  обробки сировини та одержання конкретних продуктів;

    • завдання управління;

    • організаційну культуру.

    Після проведення аналізу, такий самий  аналіз проводять і у найближчих конкурентів підприємства для визначення сильних та слабких сторін. Результат подають у вигляді SWOT-аналізу.

    SWOT-аналіз — аналіз в стратегічному плануванні, що полягає в розділенні факторів на чотири категорії:

• сильних (Strengths)
• і слабких (Weaknesses) сторін фірми,
• можливостей (Opportunities),
• та небезпек (Threats), пов'язаних з її діяльністю.

За його допомогою зводиться в одне ціле аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища фірми і встановлюються зв’язки між сильними та слабкими сторонами фірми та можливостями і загрозами розвитку в майбутньому. (Рис.3).