Система классификации видов цен

 

Структура ціни та її складові

В залежності від області  використання розрізняють шість  основних видів цін. До них відносяться  оптові, закупочні, роздрібні, кошторисні ціни будівництва, тарифи на послуги, світові ціни. Оптова ціна використовується промисловими та іншими підприємствами (організаціями) для визначення обсягу виробництва та реалізації продукції та отримання необхідного прибутку. Вона використовується, як правило, при реалізації продукції між юридичними особами. Оптова ціна підприємства складається з собівартості та прибутку. Ціна виробника (заводська ціна) включає повну собівартість та нормальний прибуток. Відпускна ціна це ціна, яка  включає повну  собівартість, нормальний прибуток та непрямі  податки які передбачені  законом для даної товарної позиції. Відпускна ціна промисловості  відрізняється від відпускної ціни підприємства якщо продукція реалізується через посередника (посточально-збутові, заготівельні підприємства, організації, оптові бази). При цьому посередники добавляють до оптових цін посточально-збутові націнки для покриття своїх витрат та отримання необхідного прибутку. Ціна закупівлі це ціна, по якій торговий посередник закуповує товар у оптового посередника. Ціна закупівлі перевищує відпускну ціну на величину цінової нагороди оптового посередника. Роздрібна ціна складається  з оптової (опускній) ціні та торгової надбавки, яка необхідна  для покриття витрат і отримання необхідного  прибутку у торгівлі. Тарифи  встановлюються тільки на послуги виробничого  і невиробничого  характеру. Тарифи на послуги, як і оптові ціни, включають собівартість та прибуток. Кошторисні  ціни будівництва  використовуються при  будівельно-монтажних  роботах. Світові ціни використовуються при зовнішній торгівлі. Вони бувають на імпортну і експертну продукцію (товари, послуги). В залежності від затвердження ціни підрозділяються на наступні види: державні ціни і тарифи, вільні ціни і тарифи.

1.4. Система цін і ознаки, покладені в її основу

Усі діючі в економіці  ціни взаємопов'язані й утворюють  єдину систему, яка перебуває  в постійному русі під впливом ринкових факторів. Система цін являє собою сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених цін в економіці, які дають змогу всім підприємницьким структурам нормально здійснювати свою діяльність і реалізувати кінцеву продукцію та послуги з найбільшою вигодою для себе.

Вона характеризується видами цін, характером взаємозв'язків  та взаємо залежностей між ними, рівнем, структурою та динамікою цін.

Система цін для  окремої підприємницької структури складається з трьох блоків взаємозалежних і взаємодіючих цін:

ціни, за якими  підприємницька структура закуповує економічні ресурси, що необхідні їй для простого та розширеного відтворення своєї діяльності;

ціни, які використовуються підприємницькою структурою для здійснення внутрігосподарських розрахунків між структурними підрозділами за продукцію, роботи й послуги проміжного характеру;

ціни, за якими  підприємницька структура реалізує кінцеву продукцію, роботи та послуги.

У цілому система цін також  представлена окремими блоками взаємозалежних і взаємодіючих цін.

Тісний взаємозв'язок і  взаємозалежність цін, які входять  у систему, обумовлений двома обставинами:

усі ціни формуються на єдиній методологічній основі. Цією основою є закони вартості, попиту й пропозиції, конкуренції;

господарська діяльність усіх підприємств (фірм), сфер виробництва й галузей економіки тісно взаємопов'язана і в кінцевому підсумку утворює єдиний господарський комплекс. Взаємозв'язок підприємств і галузей може носити виробничий, технологічний, економічний та інший характер.

Крім цього, система цін тісно пов'язана з економічним середовищем, в якому вона функціонує. Таке середовище включає: товарне виробництво, різні форми власності, конкуренцію та ін. Залежність ціноутворення від економічного середовища знаходить свій вияв у різних за характером системах цін.

Фактори що впливають  на ціни 2 семинар

Рішення щодо того, яка цінова стратегія  і тактика будуть обрані, яка ціна на товар буде встановлена, залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів.

До груп факторів мікро середовища, які впливають на ціни, входить:

- попит; - конкуренція; - посередники.

Попит

Інколи  назва цього фактора ціноутворення  звучить в іншій інтерпретації  – споживачі, що абсолютно справедливо, оскільки саме від того, чи буде прийнята споживчими та чи інша ціна на товар, залежить і обсяг продажу, і врешті-решт економічні результати діяльності фірми.

Характеристиками  споживача, що впливають на ціни є:

- чутливість  до цін, яка є різною в різних сегментах споживачів і залежить від цінності товару для споживача, споживчих характеристик, престижності товару, уподобань;

- поінформованості  споживачів щодо наявності на ринку товарів-замінників, можливості зіставляти товари тощо.

Конкуренція

Вибір цінової стратегії залежить від характеру конкурентної структури ринку. Виділяють чотири типи ринкових структур:

- чиста  (досконала) конкуренція; - олігополія;

- монополістична  конкуренція; -монополія.

Взаємодія ціни та попиту

Состояние рыночной экономики, уровень и механизм развития всех инструментов рынка, в том числе  и цены, описываются с помощью таких понятий, как спрос (Demand) и предложение (Supply).

Спрос является важнейшей  категорией рыночной экономики, так  как именно он в конечном счете определяет цену на различные товары, распределяет сырье и готовую продукцию.

Спрос – это желание и возможность потребителя купить товар или услугу в определенное время и в определенном месте. Следует различать понятия «желание» и «спрос». Не всякое желание иметь товар является спросом. Желание только тогда превращается в спрос, когда подкрепляется финансовыми возможностями покупателя. Иными словами, рынок не реагирует на потребности, не обеспеченные платежеспособностью покупателя.

Объем спроса – это то количество товара (услуг), которое покупатель готов приобрести при данных условиях в течение определенного промежутка времени.

Взаимосвязь между объемом  спроса на товар и определяющими  его факторами отражена в общей  функции спроса и может быть представлена следующей формулой:

Q_Dx =f(P_x , Р_y , ..., Р_z , I, W, Т_х, F, S, q), (1)

где Q_Dx – объем спроса на товар Х в единицу времени;

Р_x – цена товара X;

Р_y , ..., Р_z – цены товаров-заменителей и взаимодополняющих товаров;

I – доход покупателя;

W– уровень благосостояния, т.е. покупательная способность потребителя;

T_x – вкусы и предпочтения покупателей;

F–потребительские ожидания;

S – сезонность потребности, удовлетворяемая данным товаром;

q – количество покупателей.

Закон спроса показывает связь  между ценами и количеством товаров и услуг, которые могут быть приобретены по каждой из данных цен. При прочих равных условиях по низкой цене удастся продать больше товаров, чем по высокой.

Поэтому между рыночной ценой  товара и тем его количеством, которое может быть куплено по этой цене, устанавливается строгое  соотношение. Эту взаимосвязь можно  представить в виде шкалы спроса, показывающей, какое количество товара будет куплено по различным ценам (табл. 1).

На изменение спроса влияют многие неценовые факторы. Наиболее существенное воздействие на поведение покупателей оказывают следующие из них. 

1.      Цены взаимосвязанных товаров

2.      Уровень денежных доходов покупателей

3.      Вкусы и предпочтения покупателей

4.      Потребительские ожидания

5.      Количество покупателей¹

1.      Взаимосвязь цены и предложения

 

 

В установлении рыночной цены не менее важную роль играет предложение, т.е. то количество товаров, которое продавцы могут и желают предложить покупателю в определенное время и в определенном месте.

Взаимосвязь цены за единицу  товаров и соответствующего ей предложения можно представить в виде следующей шкалы (табл. 2).

Таблица 2

Соотношение цены и количества предлагаемого к продаже товара А на рынке 

 

Цена за единицу товара А в денежном выражении	Предложение товара
50 40 30 20 10	95 70 50 25 0

 

 

Шкала предложения показывает, что при высоких ценах продавцы выставят на продажу большее количество товара, чем при низких. Это происходит из-за стремления получить большую прибыль.  Если при росте цен кривая спроса падает, то кривая предложения  SS возрастает (см. рис. 1). В этом наглядно проявляется противоречивость интересов производителя и покупателя в отношении цены товара. 

Кривая предложения SS характеризует предложение товара прямо пропорциональной зависимостью между Р и Q. Эта специфическая связь называется законом предложения¹.

Объем предложения – это то количество товара, которое продавец желает продать при данных условиях. Объем предложения меняется только при изменении цены. Графически изменение объема предложения выражается в движении по кривой предложения SS (см. рис. 1). В случае изменения других факторов, влияющих на предложение, смещается сама кривая предложения (S₁S₁).

Изменение в предложении  выражается смещением всей кривой предложения  вправо или влево при изменении  одного или нескольких неценовых факторов.

1. Плата за производственные  ресурсы. 

 2. Уровень технологии производства. 

 3. Цены на другие товары. 

 4. Налоги и дотации. 

 5. Количество продавцов товара¹. 

 

 Особенности ценообразования  на различных типах рынка

На рынке чистой конкуренции спрос для предприятия обладает полной эластичностью по цене, так как на рынке присутствует много фирм, причем у них нет возможности по отдельности контролировать хоть сколько-нибудь значимую долю рынка. Если фирма увеличивает объем производства продукции, цена обычно не изменяется. На рынке чистой конкуренции между спросом и ценой существует обратно пропорциональная зависимость.

В случае если предложение  товаров в отрасли увеличится, то цена понизится для всех присутствующих на рынке фирм.

На рынке чистой конкуренции  ни одна фирма не участвует в процессе ценообразования, а цены определяются через взаимодействие спроса и предложения.

На рынке чистой монополии есть только один продавец. Им может являться фирма или государственная организация.

Фирма-монополист сама определяет цены на свою продукцию, не учитывая ценовую  политику остальных фирм.

При помощи государственной  монополии можно установить цену товара ниже его себестоимости, вызвав увеличение потребления товара слоями населения, не имеющими возможности  приобрести его по полной цене. Можно  также повысить цену, что вызовет  сокращение потребления продукта.

Фирма-монополист, не ограниченная в ценовой политике, все же устанавливает  оптимальный уровень цены, базируясь  на спросе на свою продукцию. Ценовая  политика фирмы-монополиста основывается на ценовой дискриминации, согласно которой фирма продает товар  по различным ценам, не учитывая различия в издержках.

На рынке монополистической конкуренции присутствует много фирм, продающих свои товары по различным ценам, причем цены на их товары имеют большой диапазон изменения.

Продукция этих фирм различается  по своим физическим характеристикам  и по потребительским предпочтениям, что объясняет большой диапазон цен.

На рынке монополистической  конкуренции фирма устанавливает  цену на свою продукцию с учетом следующих факторов:

1. структуры потребительского спроса;
2. цены на продукцию фирм-конкурентов;
3. издержек производства.