Розміщення продуктивних сил і економіку регіонів Румунії

Лісову  фауну Румунії представляють  вовки, лисиці, куниці, борсуки, кабани, зайці, білки. З птахів – сови, дятли, зозулі. Зустрічаються ведмеді, олені. Річки, особливо Дунай, багаті рибою (судак, сом, сазан, окунь). В гірських річках водиться форель.

Демографічні  передумови. Середній рівень заробітної плати по країні у вересні склав 675 дол. США, що на 14,8% вище, ніж у вересні 2007 року. Кількість зареєстрованих безробітних за 2008 р. порівняно з  відповідним періодом минулого року скоротилася на 7,9 тис. осіб та на 01.01.2009 р. становив 3,9% працездатного населення (3,9% у 2007 р. та 5,0% у вересні 2006 р.). Серед  працюючого населення в промисловості  зайнято 16%, в будівництві – 6%, в  сільському господарстві – 64%, в невиробничій сфері – 14%. (Рисунок 2.1.) [15] 

Рис.2.1. Структура  зайнятості населення Румунії за сферами народного господарства.

При загальній  кількості населення у 22,4 млн. чол. В Румунії національний склад населення, за останніми даними такий. Близько 85% румунів, 10% угорців, 2% німців, 3% інших національностей проживають в країні. Угорці проживають в основному на території Муреш-Угорської автономної області. Нащадки росіян і українців, емігрантів XIX ст., - в Сучаві, Марамуреші, в дельті Дунаю. Для групи придунайських країн (Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія) характерним є наявність тут циган. В Румунії їх нараховується до 250 тис. чоловік. Румуни за своєю вірою є православними. Майже половина населення Румунії ще й досі живе в сільській місцевості. Найбільше місто – Бухарест (2,3 млн. жителів). Серед інших сім мають від 200 до 300 тис. жителів кожне. Середня густота населення становить 96 чоловік на 1 км². В Карпатах вона значно нижча, а максимальна на рівнинах. [17, c.96]

Нерівномірність розселення населення зумовлює потребу  розміщення промисловості відносно споживача готової продукції, а  також оцінки мобільності населення  для прогнозування його міграції з огляду перспектив розвитку економічних  районів. Ефективне використання трудових ресурсів потребує розміщення виробництва  у невеликих і середніх містах і обмеження нового будівництва  – у великих. Демографічні передумови і фактори найбільше впливають  на розміщення трудо-  та наукомістких галузей промисловості (приладобудування, інструментальної, радіотехнічної, електронної, електротехнічної галузей тощо). Розміщення підприємств цих галузей здебільшого залежить від наявності кваліфікованих кадрів.

У цілому Румунія має достатні  природні і демографічні передумови для розвитку багатьох галузей народного господарства, але економічні передумови, які є  в цілому негативними, виступають стримуючим фактором розвитку.

Екологічні  передумови Румунії в цілому сприяють розвитку сільського господарства, туризму  і інших галузей. Особливо добрий екологічний стан у гірських районах, де нині активно розбудовується туристична інфраструктура. Добрий екологічний  стан території пояснюється тим, що Румунія в основному не мала надзвичайно розвиненої промисловості, це певне відставання в індустрії обернулося  перевагою щодо стану навколишнього середовища. В промислово-розвинених районах, в портових містах екологічний стан є гіршим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу країни

Як вже зазначено у першому розділі, Румунія – індустріально-аграрна країна, яка останнім часом намагається випереджаючими темпами розвинути сферу послуг. Галузева структура за рівнем ВВП наведена у Додатку 1. Енергетика Румунії базується на власних ресурсах і характеризується наявністю покладів нафти, природного газу. Використовують нафту, природний газ, кам’яне і буре вугілля, гідроресурси. Проте загальне виробництво і споживання енергії невисоке. До 1945 року запаси нафти в Румунії вважались найбільшими в Європі і вона входила до складу важливих її експортерів. Зараз здійснюється політика заощадження власних ресурсів і частину нафти імпортують із Середнього Сходу. Але Румунія, як і раніше, експортує нафтопродукти. Головні нафтопромисли і нафтопереробні заводи зосереджені навколо міста Плоєшті на північ від Бухареста. Серед гідростанцій найвідомішою стала побудована спільно з Югославією ГЕС «Залізні ворота» на Дунаї, в ущелині між Карпатськими і балканськими горами. [17, с.97]

У обробній промисловості найбільш розвиненою є важка індустрія. Старі металургійні центри в містах Решиці і Хунедоарі працюють на місцевій сировині. Вони були доповнені новим великим металургійним комбінатом повного циклу в місті Галаці на Дунаї, який орієнтується на імпортні, в тому числі й з України, залізну руду і кам’яне вугілля. В машинобудування головним стало виробництво сільськогосподарської техніки, обладнання для нафтової, легкої та харчової промисловості, транспортних засобів (автомобілів, рухомого складу залізниць, суден). Традиційними є лісозаготівля і деревообробка. За їх розмірами Румунія посідає перше місце в регіоні. Легка (текстильна і шкіряно-взуттєва) та харчова промисловість розвинені недостатньо і працюють переважно на внутрішній ринок.

АПК Румунії характеризується такими особливостями: сільськогосподарський обробіток складає більше 60 % загальної площі країни, з  них обробляється 67%, пасовиська – 20%, луги – 10%, виноградники – 2%, решта – садівництво. В сільському господарстві за вартістю продукції рослинництво займає перше місце. Головні зернові – кукурудза і пшениця, з технічних – соняшник і цукрові буряки. Розвинені плодівництво, овочівництво і виноградарство. Румунія, як і сусідні з нею Угорщина і Югославія, виділяються посівами кукурудзи. Це типова зернова культура в Дунайському басейні (Середньо-Дунайська і Нижньо-Дунайська рівнини). Специфічну роль в тваринництві відіграє вівчарство. Базується воно на природних пасовищах у Карпатах і на Трансільванському плато. За поголів’ям овець Румунія поступається в Європі тільки Великобританії та Іспанії. Розводять також велику рогату худобу, свиней і птицю. Продуктивність та інтенсивність сільського господарства в цілому є ще низькими. Найбільш інтенсивне воно на зрошуваних землях, площа яких перевищила 3 млн. га. [17, с.97]

Головну роль у транспортній системі відіграє залізничний транспорт. Залізниці перетинають Карпатські гори в дев’ятьох місцях. Найнапруженішою є лінія Бухарест – Плоєшті – Брашов – Клуж-Напока. Значною є мережа нафто- і газопроводів. Автомобільний транспорт розвинений слабо. Так само і внутрішнєводний. Дунай і Прут – переважно прикордонні ріки, а ріки, які стікають з Карпат, непридатні для судноплавства. Найважливішим для Румунії є 150-кілометровий відрізок Дунаю від гирла до портів Галац і Бреїла. В тім, значення Дунаю, як міжнародної транспортної артерії для Румунії велике. Завершення будівництва каналів Дунай – Майн – Рейн (на території Німеччини) і Дунай – Чорне море в Румунії сприятимуть збільшенню транзитних потоків вантажів і пасажирів, зокрема туристів. Канал Дунай – Чорне море завдовжки 50 км з’єднав найкоротшим шляхом порт Констанцу з Дунаєм. Його будівництво завершилось в 1984 році. Головним транспортним вузлом країни є Бухарест, дунайськими і одночасно морськими портами – Галац і Бреїла. Чорноморським портом – Констанца.

Отже, можемо зробити висновок, що Румунія має розвинену економіку і сільське господарство, у сфері послуг найбільш розвиненим є транспорт і рекреаційна галузь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Особливості розміщення і територіальна  структура провідних галузей  господарства країни

4.1 Промисловості

Румунія поділяється на 8 економічних регіонів, кожен з яких має свої особливості  розміщення продуктивних сил: Південний  індустріально-аграрний район характеризується розвитком таких галузей важкої індустрії, як добування нафти і  природних газів, нафтопереробка, нафтохімія. Вирощуються пшениця, кукурудза, цукровий буряк, тютюн. Центральний район – високо розвинений індустріально-аграрний район, спеціалізується на виробленні хімічної продукції на базах таких видів сировини, як газ, сіль. Розвинена текстильна, шкірно-взуттєва, харчова промисловості, виробництво цементу, скла, фарфору, паперу, меблів і т.д. Великими є посіви пшениці, кукурудзи, картоплі. Марамуреш – Угорська автономна область – багата лісами, запасами метану, солі, спеціалізується на розвитку лісової промисловості, в газодобувних і хімічних галузях. Розширюється чорна металургія, розвинене скотарство. Область Марамуреш – спеціалізується на добуванні кольорових металів, поліметалів. Сільське господарство в західній частині зернового спрямування, в східній – тваринницького. Розвинена лісова промисловість. Західний район – індустріально-аграрний район, добувається кам’яне вугілля, залізна руда, поліматеріали, золото, срібло. Розвинена чорна металургія, машинобудування. Основа енергетики – вугілля, коксовий газ. Розвинене сільське господарство: тваринництво; висівання пшениці, рису, тютюну, льону; виноградництво. Східний район – має багаті природні ресурси – нафту, сіль, ліс. Розвинене добування і переробка нафти, вугільна, хімічна, машинобудівна, лісова промисловості. Сільське господарство більш розвинене в області Ясси в основному в зерновому спрямуванні – пшениця і кукурудза. Розвинена харчова промисловість: цукрова, молочна, виноробство. Відомі виноградні райони Контари, Луши. Великі електростанції в Борзешти, Биказі. Промислові центри: Бакеу (виробництво паперу, деревообробна, харчова промисловість), Ясси (залізничні майстерні, виробництво антибіотиків). Область Сучава має яскраво виражену спеціалізацію – лісову промисловість, добування марганцю. Розвинене сільське господарство: посіви пшениці, кукурудзи, цукрового буряку, льону, м’ясо-молочне тваринництво. Основні промислові центри – Сучава, Редеуци, Ясси, Бакеу). Південно-східний район – промисловий район, спеціалізація якого пов’язана з Дунаєм, як транспортною магістраллю. Основні галузі промисловості – чорна металургія, суднобудування, харчова. Великими є засіви кукурудзи, пшениці, соняшнику. Розвинене виноградництво, рибне господарство. Важливий промисловий і зовнішньо торгівельний порт – Галац. Тут виробляється сталь, дріт, є металургійний комбінат. Тут розташований великий порт Брела, біля якого є целюлозно-паперовий комбінат. Область Добруджа – індустріальний аграрний район. Головні галузі промисловості – суднобудування, хімія, виробництво будівельних матеріалів. В сільському господарстві переважають засіви пшениці, кукурудзи, розвинене садівництво, виноградництво. Найбільший промисловий центр і порт – Констанца. Курорти – Мамая, Василе-Роайта і ін. [17, с.98]

Територіально нафтопереробка зосереджена в основному  в областях Плоєшти, Бакеу. Це забезпечує розвиток нафтохімічної індустрії. Велика частина нафти експортується. Головна сітка нафтопроводів іде з області Плоєшти.

Газова  промисловість базується на родовищах  метану, нефтяного газу. Більша частина відводиться на область Брашов і Муреш-Венг, потім – Клуж, Бухарест, Плоєшти. Головна сітка газопроводів іде з областей Брашов і Муреш-Венг.

Вугільна  промисловість показана добуванням кам’яного вугілля, лігніту, в меншій степені – антрациту, бурого вугілля. Основні басейни добування – Петрошани, Астенія, Банат.

Електроенергетичне  господарство на належному рівні. Працюючими є великі ТЕС в областях Плоєшти, Хунедоара, Бакеу, Добруджа, ГЕС на

р. Бистриця, Мороени, Саду.

Чорна металургія базується частково на використанні залізної руди, кольорова металургія має велику сировинну базу. Найважливіший сировинний район – область Марамуреш. Тут знаходимо поліметалічні і срібні руди. В західній Румунії – родовища золота, уранової руди, сірчаної ртуті, срібла. В Добруджі – мідного колчедану.

Машинобудування і металопереробка характеризується в таких галузях і областях: виробництво транспортних засобів, тракторів, комбайнів, електроніка. Основні райони машинобудування – м. Бухарест, область Плоєшти, Брашов, Банат, Галац. [17, с.98]

Хімічна промисловість розвивається на базі таких сировинних ресурсів як сіль, природний газ, нафта, деревина, які розміщені в містах Клуж, Фегераш, Тирневени, Вікторія, Бухарест, Брашов, Флорешти, Ясси і т.д. На базі місцевих лісових ресурсів розвинена деревообробна і целюлозно-паперова індустрія. Найбільші райони лісопиляння і переробки – в Муреш-Венг, в області Оліенія, в районі р. Бистриця, у верхній течії р. Прахова.

Одними з найстаріших вважаються текстильна і швейна промисловості. Найбільші їхні центри в Бухаресті, Тимишоарі, Ботошанах, Бакеу і ін. Шкірно-взуттєва і харчова промисловості – досить розвинені галузі, підприємства яких знаходяться в областях Клуж, Банат, Кришана, Бухарест.

 

4.2 АПК

Добре розвинена харчосмакова промисловість, має багату сировинну базу. Найбільш розвинені м’ясна, цукрова, консервна, молочна, спиртово-горілчана, виноробна галузі. Їхні підприємства розміщені більш менш рівномірно по всій країні.

Найбільш розроблена рівнинна зона – до 90%. Головні райони засівів пшениці – Нижньо-Дунайська і Середньо-Дунайська низовини, Трансільванське плато, рівнини Тиси. Рис вирощується на зрошувальних землях біля Дунаю, цукровий буряк – в південній частині Трансільванського плато, на рівнинах Тиси. Соняшник, тютюн – в областях Бухарест, Ясси, Галац, Брашов, Тимишоара.

Виноградництво і садівництво – старі галузі господарства – розміщені в передгірських районах.

Тваринництво  опирається на багату кормову базу пасовиськ, лугів, спеціальних кормових угідь.

Рибне господарство налічує 75% свого улову в дельті Дунаю, 15% - в Чорному морі, 10% - у  внутрішніх водах. Основні бази рибальства – Констанца, Журилівка, Суліна, Тулга.

Хороший прибуток країни приносить мисливство. Промислове значення мають пернаті, дикі кабани, кози, лисиці, зайці, вовки, ондатри, олені. На Дунаї – водоплаваюча птиця. [17, с.99]

 

4.3 Транспорту

У перевезенні великих вантажів найбільше навантаження падає на долю залізничного транспорту і автотранспорту, менше навантаження на річний, морський і найменша доля – на повітряний. Але головну роль у транспортній системі відіграє все ж таки залізничний транспорт. Загальна довжина залізничної колії становить 11 380 км. Залізниці перетинають Карпатські гори в дев’ятьох місцях. Найнапруженішою є лінія Бухарест – Плоєшти – Клуж-Напока. Значною є мережа нафто- і газопроводів.

Автомобільний транспорт розвинений слабо. Так само і внутрішній водний. Дунай і Прут – переважно прикордонні річки, а річки, які стікають з Карпат, непридатні для судноплавства. Найважливішим для Румунії є 150-кілометровий відрізок Дунаю від гирла до портів Галац і Бреїла. Найбільші річкові порти: Галац, Тулга, Чернавода, Оршова і ін. Лінії повітряного зв’язку зв’язують Румунію з багатьма країнами світу.

Втім, значення Дунаю як міжнародної транспортної водної артерії для Румунії велике. Завершення будівництва каналів  Дунай – Майн – Рейн (на території  Німеччини) і Дунай – Чорне  море в Румунії сприятимуть збільшенню транзитних потоків вантажів і пасажирів, зокрема туристів. Канал Дунай – Чорне море завдовжки 50 км з’єднав найкоротшим шляхом порт Констанцу з Дунаєм. Його будівництво завершено в 1984 році. Головним транспортним вузлом країни є Бухарест, дунайськими і одночасно морськими портами – Галац і Бреїла, чорноморським портом – Констанца.

 

4.4 Сфери послуг

У сфері  послуг Румунія розвиває рекреаційну  галузь. Найбільш розвиненим в цьому  аспекті є узбережжя Чорного  моря, воно тягнеться від дунайського рукава Кілія на північ, до місцевості Вама Столітті на півдні. Узбережжя поділяється на дві ділянки – північне, з рельєфом, характерним для дельти і лагуни (між Мусурой і мисом Мідія) і південне, з високим і стрімчастим берегом, затоками і мисами (між мисом Мідія і місцевістю Вама Столітті в границі з Болгарією). У Мангалії і Текиргіолі ширина лінії пляжу досягає 250 м., а в інших місцях від 50 до 200 метрів. Гірськолижний і зелений туризм також є нині для країни пріоритетними галузями. 2/3 Карпатських гір знаходяться на території Румунії. На їхніх схилах розташувалась велика кількість гірськолижних курортів.