Ринок лізингових послуг в Україні

- оформлення лізингових  операцій порівняно з банківським  кредитуванням є простішою і  оперативнішою процедурою; 

- ризик знижується порівняно  з банківськими кредитами [5, с. 93].

Недолікам лізингу приділяють значно менше уваги, ніж перевагам. До недоліків лізингу відносять: 

- складну організацію  лізингової угоди через значну  кількість учасників; 

- на підготовку фінансової  лізингової угоди може знадобитися  більше часу, ніж на підготовку  контракту на купівлю; вищі  можуть бути і адміністративні  витрати, тому для лізінгоотримувача  вартість лізингу більша, ніж  ціна купівлі або банківського  кредиту; 

- ризик морального старіння  устаткування і отримання лізингових  платежів лягає на лізингодавця;

- лізингові операції є  досить ризиковою справою і  мають специфічні ризики: фінансові  ризики; ризик несплати лізингових  платежів; проектні ризики; майновий  ризик, пов'язаний з утратою,  пошкодженням предмета;

- короткий термін лізингової  угоди може виявитись економічно  не вигідним для лізингоотримувача; 

- сплата лізингових платежів  здійснюється протягом усього  терміну дії договору, навіть  якщо науково-технічний прогрес  робить лізингове обладнання  морально застарілим [8, с. 46].

Таким чином,, проаналізувавши переваги та недоліки лізингових операцій можна сказати, що за державної підтримки, хоча б на період становлення, лізинг може стати дієвим інноваційним інструментом модернізації економіки України. 

Світовий досвід свідчить, що він є одним із ефективних методів  інвестування, який дає змогу без  різкої фінансової напруги підприємства забезпечити формування матеріально-технічної  бази, та найпрогресивніших методів  матеріально-технічного забезпечення. 

 

1.2. Нормативно – правова база здійснення операцій фінансового лізінгу

 

Документами, що регламентують правовідносини, які виникають при фінансову лізінгу є:

1. Цивільний кодекс України 

2. Господарський кодекс  України 

3.Закон України «Про  фінансовій лізинг» 

4. Податковий Кодекс України

5. Конвенція УНІДРУА «Про  міжнародний фінансовій лізинг» 

6. Конвенція СНД «Про  міждержавний лізинг» 

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору може бути річ, яка має індивідуальні ознаки та зберігає свій первісний вигляд при багаторазовому використанні. Аналогічне визначення є у Господарському кодексі: за договором оренди орендодавець передає орендарю на певний строк майно за плату для здійснення господарської діяльності. У користування передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), яке не втрачає у процесі використання споживчої якості (ст. 283 Господарського кодексу). Також визначено, що орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо це передбачено договором оренди (п. 1 ст. 289 цього Кодексу)[1].

У п. 2 ст. 1 Закону № 723 наведено визначення договору фінансового лізингу: це договір, згідно з яким лізингодавець зобов'язується придбати у власність у продавця (постачальника) річ відповідно до встановлених лізингоотримувачем специфікацій і передати її лізингоотримувачу в користування на певний строк (не менше одного року) за встановлену плату (лізингові платежі).

Предметом договору фінансового  лізингу відповідно до ст. 3 цього Закону є об'єкти основних засобів. Не можуть бути предметом договору фінансового лізингу земельні ділянки й інші природні об'єкти, цілісні майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, ділянки).

Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого немає заборони на передання у користування та/або у власність, може бути передано за договором фінансового лізингу (п. 3 ст. 3 Закону № 723)[1].

Суб'єктами лізингу (ст. 4 Закону № 723) є:

• лізингодавець — юридична особа, що передає лізингоотримувачу право володіння й користування предметом лізингу;
• лізингоотримувач — особа (як юридична, так і фізична), що одержує від лізингодавця право володіння й користування предметом лізингу;
• продавець (постачальник) — юридична або фізична особа, у якої лізингодавець придбаває річ, яку в майбутньому передасть лізингоотримувачу як предмет лізингу;
• інші фізичні та юридичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу[3].
• Відповідно до ст. 6 Закону № 723 договір лізингу укладають у письмовій формі. Його істотними умовами є такі:
• предмет лізингу (слід зазначити об'єкти основних засобів, які здаються в лізинг);
• строк, на який лізингоотримувачу надається право користування предметом лізингу;
• розмір лізингових платежів;
• інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін може бути досягнуто згоди[2].
• Слід наголосити, що аби уникнути проблем при здійсненні операцій у рамках договору фінансового лізингу, а також при використанні предметів лізингу, у договорі лізингу доцільно передбачити:
• порядок приймання-передачі предмета лізингу;
• права та обов'язки сторін;
• порядок страхування об'єкта лізингу;
• порядок проведення технічного обслуговування та ремонту предмета лізингу;
• відповідальність сторін;
• порядок розірвання та відмови від договору.

Статтею 14 Закону № 723 передбачено, що лізингоотримувач протягом строку лізингу здійснює витрати, пов'язані з експлуатацією предмета лізингу, технічним обслуговуванням і ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом. Витрати, пов'язані з поліпшенням предмета лізингу, лізингоотримувач може здійснювати лише з дозволу лізингодавця; якщо такі поліпшення було здійснено без дозволу, лізингоотримувач має право вилучити здійснені ним поліпшення за умови, що такі вилучення можна здійснити без шкоди для предмета (ст. 15 Закону № 723).

Згідно зі ст. 16 Закону № 723 оплата лізингових платежів здійснюється в порядку, передбаченому договором. Ці платежі містять:

• суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
• платіж як винагороду за отримане в лізинг майно;
• компенсацію відсотків за кредит;
• інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу [1].

Такими витратами, зокрема, можуть бути витрати на:

• транспортування, монтаж, установку предмета лізингу;
• митне оформлення;
• реєстрацію предмета лізингу;
• одержання лізингодавцем гарантій і поруки третіх осіб;
• відшкодування страхових платежів у випадку, якщо страхування предмета лізингу за договором покладено на лізингодавця;
• податок з власників транспортних засобів, що сплачує лізингодавець за власні транспортні засоби, передані в лізинг;
• плату за послуги аудиту (аналіз фінансового стану лізингоотримувача).

Таким чином, лізинг – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. Він включає в себе три форми організаційно-економічних відносин: орендні, кредитні і інвестиційні. 

2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ РИНКУ ЛІЗИНГОВИХ ПОСЛУГ

 

 

2.1. Аналіз розвитку операцій фінансового лізингу в Україні

 

За даними Нацкомфінпослуг, на початок 2013 року зареєстровано 243 юридичні особи-лізингодавці і 115 фінансових компаній, що надають послуги фінансового  лізінгу. Динаміку кількості лізингових компаній представлена на рис 1.

Рис.1 Динаміка кількості лізингових компаній за 2003 – 2012 рр.

Лідерами за обсягом лізингового портфелю є компанії,  наведені у табл. 1.1. Для порівняння зміни лідерів на ринку лізингових послуг України у таблиці приведені дані за 2008 та 2012 роки за розміром лізингового портфелю. Таким чином, бачимо, що трійка лідерів залишилася не змінною, а саме ВТБ Лізинг Україна, Райффайзен Лізинг Аваль та УніКредит Лізинг, що свідчить про стабільний  розвиток  вищеназваних  лізингових компаній.

 

Таблиця 1.1

Рейтинг провідних лізингових компаній України за 2008 та 2012 р.

№ п/п	Назва лізингової компанії	Лізинговий портфель станом на 31.12.2008 р., млн. грн.	Назва лізингової компанії	Лізинговий портфель станом на 31.12.2012, млн. грн
1.	ПП «ВТБ Лізинг Україна»	5746,98	ВТБ Лізинг Україна	3 632,610
2.	ТОВ «Райффайзен Лізинг  Аваль»	1879,99	Райффайзен Лізинг Аваль	2 081,873
3.	ТОВ «УніКредит Лізинг»	1646,10	УніКредит Лізинг	1 593,624
4.	ТОВ «Хьюпо Альпе  Адріа Груп»	716,44	ІНГ Лізинг Україна	1 400,500
5.	ТОВ «ІНГ Лізинг  Україна»	625,86	ОТП Лізинг	946,819
6.	ТОВ «Євро Лізинг»	582,53	Порше Лізинг Україна	515,513
7.	ТОВ "Ласка Лізинг"	514,00	Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг	512,120
8.	ТОВ «СГ Еквіпмент  Лізинг Україна»	486,88	АLD Automotive/Перша лізингова  компанія	417,030
9.	ТОВ «Перша лізингова  компанія- ALD Automotive»	427,70	Український Лізинговий Фонд	349,000
10.	ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»	423,00	Євро Лізинг	344,244

 

За останній час в нашій  державі ринок лізингу стабільно  розвивається. Так, Асоціація «Українське  об’єднання лізингодавців» та Держфінпослуг  підвели підсумки діяльності ринку  лізингу за 9ий місяць 2012 року. Статистичні дані свідчать, що галузь продовжує демонструвати розвиток, але присутня загальна нестабільність на ринку, станом на 01.09.2012 року кількість укладених  угод фінансового лізінгу у вартісному вираженні зменшилася на 82, 4% у порівнянні з попереднім періодом. Наглядніше розвиток лізінгових послуг, а саме зміну кількості і вартості договорів фінансового лізінгу  2007 – 2012 рр., можна розглянути на рис. 2 [10].

Рис. 2 Кількість і вартість укладених угод фінансового лізінгу 2007 – 2012 рр.

 

Для оцінки розвитку фінансового  лізінгу на Україні у табл. 1.2 обсяги угод з фінансового лізінгу у вартісному вираженні в порівнянні з динамікою обсягів при наданні позик.

Таблиця 1.2

Обсяги діяльності фінансових компаній з надання послуг лізінгу  та кредитів за 2007-2012 рр.

Рік	Обсяг фін. лізінгу,млн..грн.	Обсяг надання позик, млн..грн	Тпр, %, фін.лізінгу	Тпр, %, надання позик
2007	12,2	72,2	-	-
2008	10,2	102,4	-16,4	41,9
2009	5,2	64,3	-49	-37,2
2010	7,6	29,8	46,2	-53,7
2011	9,7	206,6	27,6	418,5
3й кв. 2012	1,6	400,8	16,1	209,5

 

Станом на 01.01.09 до Державного реєстру фінансових установ внесено  інформацію про 208 лізингодавців. Протягом року було укладено 18162 угоди на надання послуг лізингу. У вартісному вираженні:– обсяг договорів, укладених протягом 2008 року, склав 10,2 млн. грн. (зменшився на 2 млн. грн. у порівнянні з 2007 роком, головним чином у зв'язку з фінансовою кризою та значним скороченням обсягів внутрішнього та зовнішнього фінансування).

Станом на 31.12.10 до Переліку юридичних осіб, які мають право  надавати фінансові послуги та перебувають  на обліку в Держфінпослуг, внесено  інформацію про 199 юридичних осіб –  лізингодавців та до Державного реєстру  фінансових установ внесено інформацію про 51 фінансову компанію, що надає  послуги з фінансового лізингу.

Протягом 2010 року фінансовими  компаніями та юридичними особами, які  не мають статусу фінансових установ, але можуть згідно із законодавством надавати фінансові послуги, укладено 5 104 договори фінансового лізингу  на суму 4 972,6 млн. грн. Вартість об’єктів лізингу, що є предметом договорів, укладених протягом 2010 року, становить 3 789,4 млн. грн.

Вартість чинних договорів  фінансового лізингу станом на 31.12.10 становить 30,6 млрд. грн.

Близько 99,8% усіх послуг фінансового  лізингу надається юридичними особами  – суб’єктами господарювання, які  не є фінансовими установами.

Станом на 30.09.2012 до Переліку юридичних осіб, які мають право  надавати фінансові послуги та перебувають  на обліку в Нацкомфінпослуг, внесено  інформацію про 235 юридичних осіб –  лізингодавців та до Державного реєстру  фінансових установ внесено інформацію про 94 фінансові компанії, що надають  послуги фінансового лізингу.15