Оцинка економичной безпеки придприемства

    Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тому, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому. У основі розробки комплексної системи забезпечення економічної безпеки підприємництва повинна лежати певна концепція. Концепція включає мету комплексної системи забезпечення безпеки, її завдання, принципи діяльності, об'єкт і суб'єкт, стратегію і тактику.

    Система ЕБП забезпечує можливість оцінити  перспективи його зростання, визначити  основні цілі, розробити тактику  і стратегію його розвитку. Головне  завдання системи управління ЕБП  – передбачення та випередження можливих загроз, що призводять до кризового стану, а також проведення антикризового управління, яке спрямоване на виведення підприємства з кризового стану; мінімізація зовнішніх і внутрішніх загроз економічному стану суб'єкта підприємництва, зокрема його фінансовим, матеріальним, інформаційним, кадровим ресурсам, на основі розробленого комплексу заходів економіко-правового і організаційного характеру, що реалізовується. Слід мати на увазі, що найбільше значення в справі забезпечення економічної безпеки підприємництва належить первинним - економіко-правовим і організаційним заходам, що забезпечують фундамент, основу системи безпеки, на відміну від вторинних – технічних, фізичних і ін. В процесі досягнення поставленої мети здійснюється вирішення конкретних завдань, об'єднуючих всі напрями забезпечення безпеці. [10]

До основних функціональних завдань економічної безпеки належать:

* забезпечення  високої фінансової ефективності  роботи, фінансової стійкості та  незалежності підприємства;

* забезпечення  технологічної незалежності та досягнення високої конкуренто спроможності технічного потенціалу того чи того суб'єкта господарювання;

* досягнення  високої ефективності менеджменту,  оптимальної та ефективної організаційної  структури управління підприємством;

* досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу;

* мінімізація  руйнівного впливу результатів  виробничо-господарської діяльності  на стан навколишнього середовища;

* якісна  правова захищеність усіх аспектів  діяльності підприємства;

* забезпечення  захисту інформаційного поля, комерційної  таємниці і досягнення необхідного  рівня інформаційного забезпечення  роботи всіх підрозділів підприємства  та відділів організації;

*ефективна  організація безпеки персоналу  підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів.

       Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки.

     Загальна  схема процесу організації економічної  безпеки включає такі дії (заходи), що здійснюються послідовно або одночасно:

1) формування  необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав інформації, технології та устаткування);

2) загальностратегічне  прогнозування та планування  економічної безпеки за функціональними складовими;

3) стратегічне  планування фінансово-господарської  діяльності підприємства;

4) загально-тактичне  планування економічної безпеки  за функціональними складовими;

5) тактичне  планування фінансово-господарської  діяльності підприємства;

6) оперативне  управління фінансово-господарською  діяльністю підприємства 

7) здійснення  функціонального аналізу рівня  економічної безпеки; 

8) загальна  оцінка досягнутого рівня економічної  безпеки. [23]

    Тільки  за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня економічної безпеки підприємства.

    Практика  свідчить, що найбільший інтерес у  недобросовісних конкурентів та зловмисників до ефективно господарюючих  організацій викликають наступні об’єкти:

• персонал;

• фінансові ресурси;

• об'єкти матеріальної власності -  матеріальні ресурси підприємства, і матеріальні цінності, що знаходяться в них;
• інформаційні ресурси;

• новітні технології;

• імідж організації;

    Персонал  – це керівництво і менеджери вищої ланки, особи, які мають доступ до таємниць підприємства, особа підприємець, інші працівники організації. Персонал є основним чинником забезпечення економічної безпеки підприємства. Професійна команда менеджерів здатна реорганізувати збиткове підприємство і вивести його в лідери, і, навпаки, неписьменне управління, недбалого виконання обов'язків, відсутність трудової дисципліни можуть привести прибуткове підприємство до банкрутства. Основними напрямами кадрової політики підприємства повинні бути: визначення потреб в робочій силі як по кількості, так і за якістю, форм її залучення і використання. Це відноситься як до підвищення кваліфікації, постійного розвитку персоналу, так і до створення умов для повного прояву стимулів до високопродуктивної праці з боку кожного працівника, виключенню передумов до появи неблагонадійних співробітників. Неблагонадійність - це деякий динамічний процес, що змінюється в часі під впливом зовнішніх і внутрішніх причин, і що відображає готовність індивіда зробити дії, які в його соціально-культурному середовищі більш високого рівня можуть бути розцінені, як порушення існуючих норм і традицій. А також і само поведінка порушує ці норми. Неблагонадійний персонал в першу чергу небезпечний схильністю до розголошування службової інформації і комерційної таємниці.

    До  фінансових ресурсів відноситься: національна й іноземна валюта, комерційні операції та угоди, дорогоцінності, фінансові документи. Фінанси займають провідне місце в процесі відтворення і формування власних грошових коштів. Для забезпечення економічної безпеки фінанси повинні забезпечувати баланс між рухом матеріальних і фінансових ресурсів на всіх стадіях кругообігу капіталу в процесі відтворення. Фінансовий менеджмент підприємства повинен будуватися на принципах фінансової незалежності і самофінансування. Завдання керівництва підприємства полягає в регулярному аналізі і побудові оптимальної структури капіталу для забезпечення фінансової стійкості, платоспроможності і фінансової незалежності підприємства

    До  матеріальних ресурсів підприємства відносяться: будівлі, сховища, обладнання, транспорт, засоби і системи інформатизації, сировина, готовий товар, комунікації: водо і газопостачання, каналізація, електричні і телефонні мережі, системи вентиляції і кондиціонування, протипожежна і охоронна сигналізації тощо).

    Інформаційні  ресурси  з обмеженим доступом – це всі відомості, що є комерційною таємницею і конфіденційною інформацією в різних сферах діяльності організації: особливості та інноваційні секрети, інфраструктура бізнесу, менеджмент фірми, маркетинг і цінова стратегія, фінансові звіти і прогнози, програми розвитку, персонал, система безпеки фірми тощо. Забезпечення інформаційної безпеки припускає, з одного боку, здобич (отримання) інформації, що цікавить, будь-яким шляхом. З іншого боку – ретельний, цілеспрямований і постійний захист власної інформації. На сьогоднішній момент найважливішим засобом накопичення, зберігання, обробки, передачі інформації є корпоративні структуровані кабельні системи і комп'ютерні мережі, як правило, мають шлюзові канали в мережу Інтернет. Складність створення системи захисту інформації визначається тим, що дані можуть бути викрадені з комп'ютера і одночасно залишатися на місці, цінність інформації полягає у володінні нею, а не в знищенні або зміні даних, хоча в певних випадках зловмисники можуть переслідувати саме ці цілі.

    Новітні технології – це всі інноваційні секрети, нові способи виробництва,  та автоматизація його.

    Імідж організації   психологічний портрет організації, який беруть до уваги, споживачі, постачальники, конкуренти, злочинці та інші при формуванні власного відношення до організації та прийнятті рішень. [28] 

1.2.Дослідження взаємозвязку структурних елементів економічної безпеки.

      Основними напрямами організації економічної безпеки підприємства за окремими функціональними складовими є:

1) Фінансова складова, яка вважається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є “двигуном” будь-якої економічної системи.

    Спочатку оцінюються загрози економічній безпеці, що мають політико-правовий характер і включають:

• внутрішні  негативні дії;

• зовнішні негативні дії;

• форс мажорні обставини;

У процесі  оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної  безпеки підлягають аналізу:

• фінансова  звітність і результати роботи підприємства— платоспроможність, фінансова незалежність, структура й використання капіталу та прибутку;

• конкурентний стан підприємства на ринку — частка ринку, якою володіє суб'єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій і менеджменту;

• ринок цінних паперів підприємства— оператори та інвестори цінних паперів, курс акцій і лістинг.

Важливою передумовою  охорони фінансової складової економічної  безпеки є планування (включаючи  й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи іншимдарювання фінансово-економічної діяльності.

2) Інтелектуальна й кадрова складова - належний рівень економічної безпеки у великій мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелекту та професіоналізму.

Охорона інтелектуальної та кадрової складових  економічної безпеки охоплює  взаємозв'язані і водночас самостійні напрями діяльності того чи того суб'єкта господарювання.

На першій стадії процесу охорони цієї складової  економічної безпеки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж основних негативних впливів на економічну безпеку підприємства виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи тих структурних підрозділів, Їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь своїй фірмі. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, браком коштів на оплату праці окремих категорій персоналу підприємства чи нераціональним їх витрачанням.

Процес  планування та управління персоналом, спрямований на охорону належного рівня економічної безпеки, має охоплювати організацію системи підбору, найму, навчання й мотивації праці необхідних працівників, включаючи матеріальні та моральні стимули, престижність професії, волю до творчості, забезпечення соціальними благами.

3) Техніко-технологічна складова - процес охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення кількох послідовних етапів.

Перший  етап охоплює аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції, аналогічної профілю даного підприємства чи організації проектувальника. Другий етап — це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій. На третьому етапі здійснюється:

а) аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється підприємством, та ринків товарів-замінників;

б) оцінка перспектив розвитку ринків продукції підприємства; в) прогнозування можливої специфіки  необхідних технологічних процесів для випуску конкурентноспроможних товарів. Четвертий етап присвячується переважно розробці технологічної стратегії розвитку підприємства. На п'ятому етапі оперативно реалізуються плани технологічного розвитку підприємства в процесі здійснення ним виробничо – господарської діяльності. Шостий етап є завершальним, на якому аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів.

4) Політико – правова складова - загальний процес охорони політико-правової складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:

1) аналіз загроз  негативних впливів; 

2) оцінка поточного  рівня забезпечення;

3) планування  комплексу заходів, спрямованих  на підвищення цього рівня; 

4) здійснення  ресурсного планування;

5) планування  роботи відповідних функціональних  підрозділів підприємства;

6) оперативна  реалізація запропонованого комплексу  заходів щодо організації належного рівня безпеки. [10]

Основними причинами виникнення внутрішніх негативних впливів можуть бути: