Налоговая система Украины

План

Вступ……………………………………………………………………………………..............2

1. Податкова політика як метод державного регулювання…………………..................3
1. Податки, оподаткування: їх місце в податковій системі..……….........................3
2. Сутність податкової політики, принципи формування..…………........................5
3. Мета і завдання податкової політики……………………………………..................7

 

2. Податкова політика іноземних держав………………………..…………......................9
1. Європейський досвід побудови податкової системи……………………...............9
2. Податкова політика у Сполучених Штатах Америки……………….....................13
3. Податкова політика в Японії………………………………………….......................15

 

3. Податкова політика України та шляхи її вдосконалення…………………................17
1. Основи побудови податкової ситеми в Україні…………………….......................17
2. Сучасна податкова політика України, недоліки та проблеми………..................22
3. Шляхи вдосконалення податкової політики України………………......................25

Висновки…………………………………………..………………………………………..........29

Список літератури……………………………………..…………………………………..........31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

    Актуальність теми дослідження. У 90-х рр. минулого століття Україна була вимушена практично з нуля будувати власну систему оподаткування. Вона мала водночас відповідати вимогам ринкової системи господарського регулювання і виходити зі специфічних рис трансформаційних процесів, що відбувалися в українській економіці. Податкова політика України формувалася в період кризи 90-х, період нестабільності у економічній та політичній сфері. Недосконалість нормативних актів у сфері оподаткування, часто некритичне копіювання досвіду розвинутих країн, невпинне загострення трансформаційної кризи призвели до формування в країні складної, заплутаної, суперечливої податкової системи.

     Останнім  часом український  уряд поставив  курс на реформацію податкової  політики, однак кроки, зроблені у напрямі модернізації податкової системи, не знімають потреби в підготовці та здійсненні більш грунтовних перетворень,  спрямованих на формування  передумов та стимулів для запровадження інноваційної моделі соціально-економічного розвитку. На сьогодні, податкова політика ще потребує проведення реформ, спрямованих на покращення податкової системи, які повинні враховувати нестабільність економіки України та світову кризу.

    Метою роботи являється спроба дослідити недосконалість податкової політики України на сучасному етапі та визначити основні шляхи удосконалення і реформування податкової політики в сьогоднішніх умовах. Для виконання мети були поставлені наступні завдання: розглянути основні проблеми податкової системи України; дослідити податкову політику зарубіжних країн світу як приклад для проведення податкової політики в Україні; запропонувати шляхи вдосконалення податкової політики та розглянути можливі перешкоди втілення їх в життя.

    Об’єктом роботи є податкова політика у сфері оподаткування та податкова система України, реформування податкової політики.

    Основні питання роботи:

1. Податкова політика як метод державного регулювання. В цьому питанні розглядаються загальні поняття податкової системи, мета і завдання податкової політики, інструменти впливу на суб’єктів оподаткування;
2. Податкова політика іноземних держав. В цьому питанні розглядається податкова політика країн Європи, США та Японії, досліджуються переваги існуючих податкових систем у цих країнах, аналізуються країни як приклад для України;
3. Податкова політика України та шляхи її вдосконалення. В цьому питанні розглядається загальний стан та особливості сучасної податкової системи України, досліджуються основні проблеми та недоліки податкової політики держави, пропонуються шляхи удосконалення податкової політики України.

 

1. Податкова політика як метод державного регулювання

1.1.  Податки, оподаткування: їх місце в податковій системі

        Оподаткування є невід’ємною частиною держави. Існування держави передбачає мобілізацію коштів з метою фінансування державних витрат. Більша частина доходів держави формується за рахунок податкових надходжень (близько 75% на сьогоднішній день¹). Система оподаткування є регулятором (з боку держави) економічних процесів. Процес регулювання – двосторонній процес, який передбачає як збільшення, так і зменшення параметрів об’єкта регулювання². В Україні система оподаткування носить фіскальний характер, вона розглядається як економічна основа держави.

          Система оподаткування має свої принципи, які грунтуються на об’єктивних, стало повторюваних зв’язках між економічними явищами. Основні принципи оподаткування:

• Законність;
• Обов’язковість;
• Повнота сплати;
• Своєчасність.

За допомогою оподаткування здійснюється передача частини доходу громадян і суб’єктів підприємницької діяльності в державні фонди, а також у доходи бюджету.

          Для забезпечення обороноздатності державного управління, проведення соціальної політики й інших функцій держави створюються відповідні фонди. Для їх наповнення використовуються різні джерела фінансування. Основну роль відіграють податки. Податки – обов’язкові (примусові) виплати фізичних або юридичних осіб державі, які здійснюються в порядку й умовах, установлених законодавством³. Податки є найважливішою і найдавнішою формою фінансових відносин між державою і членами суспільства. Податки використовуються також з метою забезпечення  надходжень у державні цільові фонди. Сукупність податків, зборів та інших обов’язкових платежів утворюють податкову систему держави. Податкова система – це сукупність податків та обов’язкових платежів, законодавчо установлених в країні з метою поповнення доходної частини бюджетів різних рівнів⁴.

   Встановлення і скасування податків, зборів, інших обов’язкових платежів, а також пільги їх платникам надаються Верховною Радою України, ВР АРК і місцевими радами народних депутатів. Податки виконують ряд важливих функцій. Основні з них:

• Розподільча – перерозподіл вартості створеного ВВП між державою  і фізичними та юридичними особами;
• Фіскальна – централізація частини ВНП у бюджеті на загальносуспільні проблеми;
• Регулююча – вплив податків на різні сторони діяльності їх платників. Вона здійснюється шляхом змін у податковій системі податкових ставок, пільг, штрафних санкцій, умов оподаткування.

    По кожному  податку й збору  існують,  установлені законодавством основні  елементи оподаткування:

• Суб’єкт оподаткування (платник податку) – юридичні й фізичні особи, які відповідно до законодавства зобов’язані виплачувати податки і збори;
• Об’єкт оподаткування – те, що обкладається податком, тобто предмет оподаткування (доходи громадян, прибуток підприємств, торговельна надбавка, рухоме і не рухоме майно, фонд оплати праці);
• Ставка податку – законодавчо встановлений розмір оплати за одиницю оподаткування. Існують два методи встановлення податкових ставок: універсальний та диференційований;
• Одиниця оподаткування – одиниця виміру об’єкту оподаткування (грошова або фізична);
• Джерела виплати податків – доход суб’єкта оподаткування за рахунок якого оплачуються  податки й збори. У деяких випадках об’єкт оподаткування й джерела виплат збігаються (податок на прибуток підприємств);
• Пільги – повне або часткове звільнення юридичних і фізичних осіб від сплати податків і зборів, відповідно до діючого законодавства;
• Податкова квота - частка сплачених податків і зборів у сумі отриманих доходів. Податкова квота оцінює рівень оподаткування юридичних і фізичних осіб

    Шляхом оподаткування досягається регулювання попиту і пропозиції, стимулювання заощаджень, вирівнювання індивідуальних доходів громадян, стримування інфляції, стимулювання індивідуального підприємництва тощо.

    Класифікація  податків. Існує багато різноманітних класифікацій податків. Класифікація податків дає можливість більш повно висвітлити суть та функції податків, показати їх роль у податковій системі. Податки класифікують за кількома ознаками, серед них:

• Відповідно до об’єктів оподаткування: прямі (реальні та особисті) та непрямі (фіскальні монополії, акцизи, мита). Чим більш розвинута країна, тим більша частка надходжень припадає на прямі податки; чим бідніша – тим більше вона покладається на непрямі податки, особливо на податки від зовнішньої торгівлі⁵;
• За способом стягнення акцизні податки підрозділяються на: індивідуальні й універсальні;
• Залежно від рівня державних структур, які встановлоюють податки: загальнодержавні та місцеві;
• За способом стягнення: розкладні (вони встановлюються спочатку в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому рівні – між платниками) та окладні (передбачають встановлення спочатку ставок, а потім розміру податку для кожного платника; загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників);

    Класифікація  податків досить умовна. Із розвитком держави один вид податків може переходити в інший, з’являються нові види податків, певні типи податків можуть взагалі зникнути.

    Отже, за допомогою оподаткування здійснюється задоволення національних потреб, регуляція відносин між державою та громадянами. формуються протидії надлишковому фіскальному тиску, тобто створюються дієві механізми, які забезпечують баланс економічних інтересів держави, юридичних та фізичних осіб, стабільну фінансову базу держави, залишають достатньо коштів підприємствам та громадянам з метою збереження максимальної зацікавленості у результатах їх діяльності.

 

2. Сутність податкової політики, принципи формування

    Податкова політика держави є складовою частиною економічної політики, яка базується на сукупності юридичних актів, що встановлюють види податків, зборів та обов’язкових платежів, а також порядок їх стягнення та регулювання. При провадженні податкової політики держава обов’язково враховує інтереси кождної сторони: з одного боку, це прагнення суб’єктів економіки до мінімізації податків, а з іншого боку – інтереси держави, що виходять із необхідності повної реалізації своїх функцій. Однією з головних цілей формування системи оподаткування повинно бути поліпшення фінансового стану підприємств усіх форм власності і, особливо, пріоритетних напрямів виробництва. Стратегія проведення податкової політики повинна спиратись на грунтовну теоритичну базу, максимально враховувати стан економіки держави. Податкова політика являє собою систему заходів, які провадяться урядом країни, по вирішенню певних короткострокових та довгострокових завдань, які стоять перед суспільством за допомогою системи оподаткування країни.

    Отже,  податкова політика – це діяльність держави у сфері запровадження, правової регламентації та організації справляння податків і податкових платежів до централізованих фондів держави⁶.

    Залежно від  організаційної структури управління  державою розрізняють податкову політику на макроекономічному рівні, тобто державну податкову політику, і на мікроекономічному рівні, тобто податкову політику суб’єкта оподаткування на рівні підприємства, фірми (юридичних і фізичних осіб).

    Податкова політика може бути автоматизована та дискреційна:

• Автоматизований вплив пов’язаний з дією стабілізаторів, до яких відносять податки з показником еластичності щодо ВВП>1, тобто темпи приросту податкових надходжень перевищують темпи приросту ВВП;
• Дискреційна податкова політика передбачає свідоме внесення змін в діючу податкову систему з метою зміни податкових надходжень в залежності від фази економічного циклу. В період кризи доцільним є зменшення податкового тягаря, а в період економічного зростання – збільшення.

    Формуючи свою податкову політику, держава за допомогою зменшення або збільшення державних обсягів податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, груп населення, територій може сприяти збільшенню надходжень до бюджету. Податкова система має включати досить широке коло податків з різною цілеспрямованістю, оскільки неможливо, щоб одночасно в одному податку цілком реалізувалися усі функції.

    Важливою умовою ефективності податкової політики є її стабільність і передбачуваність, завдяки чому у підприємств виникає можливість планувати господарську діяльність та правильно оцінювати ефективність прийнятих рішень. Для продуманої податкової політики одним із найважливіших моментів є визначення оптимального розміру податкового тягаря.

    Для формування податкової політики потрібно враховувати різні чинники та варіанти. Виходячи із загальної політики держави визначаються головні принципи її формування. Серед них:

• стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності – введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
• обов’язковість – впровадження норм щодо сплати податків і зборів та встановлення  відповідальності платників  податків за порушення податкового законодавства;
• рівнозначність і пропорційність – справлення податків з юридичних осіб  здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів;
• рівність – недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;
• соціальна справедливість – забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення;
• стабільність – забезпечення незмінності податків і зборів і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;
• економічна обгрунтованість – встановлення податків і зборів на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей;
• рівномірність сплати – встановлення строків сплати податків і зборів,  виходячи з необхідності  забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;
• єдиний підхід – забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обв’язковим визначенням платника податку і збору, об’єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору, податкового періоду, ставок податку і збору, строків та порядку сплати податку, підстав для навдання податкових пільг;
• доступність – забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів⁷.