Модель планової економіки

 

Відбуваються  зміни і в господарському механізмі. Планові методи використовуються не лише при розробці державних програм, а й у крупних корпораціях, де формуються стратегічні плани  розвитку, а для планування продукту використовуються маркетингові дослідження.

 

Важливою  характеристикою сучасної змішаної економіки вважаються процеси соціалізації економіки, які проявляються у формуванні соціальної ринкової економіки.

 

Вперше  термін соціальне ринкове господарство введений у широкий обіг в програмі ХДС (християнсько-демократичної партії) Німеччини "Дюссельдорфські основні  принципи" (1949). Найбільший внесок у  розробку філософії та принципів  функціонування соціального ринкового  господарства був зроблений представником  кельнської школи А. Мюллером-Армаком  і видатними німецькими економістами В.Ойкеном та Л.Мікшем.

 

Альфред Мюллер-Армак, Вальтер Ойкен, а за ними й політик Людвіг Ерхард відводили  у концепції соціально орієнтованої системи економіки одне з чільних  місць діяльності держави, як активному

 

регулюючому органу. Основними цілями такої діяльності мало стати:

 

-  забезпечення   умов   конкурентної   боротьби   на   принципах  справжньої ефективності (політика  в сфері конкуренції).

 

-  корегування результатів ефективної  конкуренції за допомогою соціальних  компенсацій (соціальна політика).

 

-  формування    та    регулювання    господарської    діяльності (організаційна   політика,   політика  регулювання   процесів   і структурна політика).

 

Основними принципами та завданнями конкурентної політики держави в соціальному  ринковому господарстві автори концепції  вважали:

 

1. Політика у сфері конкуренції  повинна бути спрямована на  створення умов, за яких конкуренція  може виконувати свої функції.

 

2. У зв'язку з тим, що багато  учасників конкурентної боротьби  намагаються ухилитися від загальних  обов'язкових норм та      ризику, пов'язаних з конкуренцією, завданням держави має стати  регламентування і гарантування  правил ведення та якості конкуренції  за допомогою впровадження нормативних  актів і законів.

 

3. Конкуренція є загальновизнаним  механізмом сприяння  реалізації  інтересів не тільки виробників, але й споживачів. За цих умов  важливим завданням держави в  соціально орієнтованій економіці  є захист та охорона життя  та здоров'я споживача від неякісних  товарів, збільшення "прозорості" ринку, тобто      створення  сприятливих умов вибору дійсно  потрібних товарів і послуг, інтенсифікація  конкуренції, що дає змогу споживачу      вибирати дешевші та якісніші  товари, товари-субститути і тим  самим відчувати себе одним  з головних суб'єктів ринкових  відносин.

 

Одним з найбільш важливих елементів концепції  соціального ринкового господарства, як її розуміли засновники, мала стати  соціальна політика держави, відповідне її спрямування. Вихідними положеннями  такої соціальної політики стали 2 тези: 1) соціальне ринкове господарство - це економічний ріст завдяки доброякісній конкуренції, а ріст - це передумова добробуту; 2) тільки те може бути розподілене  та спожите, що вже вироблене.

 

Отже, на думку авторів концепції соціального  ринкового господарства, завдання соціальної політики держави - втілити у життя  такі соціальні цілі: справедливість, безпеку, мир на основі свободи та добробуту. Тож, як бачимо, сучасна ринкова  економічна система розвивається за рахунок все тіснішого поєднання  об'єктивних механізмів його регулювання  з боку держави на основі розуміння  природи законів економіки, сучасних економічних реалій та потреб. Ці механізми  доповнюються, а точніше, координуються  із законами та механізмами соціального  розвитку суспільства, оскільки сьогодні без задоволення і розвитку соціальних потреб та інтересів позитивне функціонування економічної системи є неможливим.

 

Залежно від історичного досвіду, традицій, менталітету народів у різних регіонах світу формуються свої, специфічні моделі розвитку на базі основної, ринкової економічної системи.

 

Найбільш  цікавими сьогодні з позицій їх ефективності є американська, японська, шведська економічні моделі, а також згадана  вище модель соціального ринкового  господарства, яка реалізується в  багатьох країнах Європи, необхідність формування якої в Україні чітко  зафіксована нашою Конституцією.

 

В основі американської економічної  моделі лежить перш за все врахування державою традицій індивідуалізму, потягу до першості, до особистого успіху, віри людини у власні сили. Відповідно створюються  умови для всебічного розвитку підприємництва, процвітання малого та середнього бізнесу, американський менеджмент націлений  на негайний успіх, який має бути виражений  у високій нормі прибутку. Особливістю  американської моделі є також  висока кваліфікація та мобільність  робочої сили. Понад дві третини  зайнятих у народному господарстві - це кваліфіковані робітники, до того ж третина з них - так звані "золоті комірці", які визначають сьогодні динаміку науково-технічного прогресу в країні.

 

Особливістю японської економічної моделі є  широке використання традицій колективної  праці в сільських общинах. Сьогодні ця традиція з успіхом використовується найбільшими корпораціями у вигляді  системи пожиттєвого найму.

 

На  відміну від американської мобільності  в пошуках кращого місця більшого заробітку, японський робітник, прийшовши  у велику корпорацію, рідко пориває  з нею, стаючи "членом однієї великої  сім'ї"". Він віддає корпорації свій талант, свої знання, фактично все  своє життя, оскільки вважається, наприклад, непатріотичним відносно корпорації використовувати  повністю навіть свою відпустку. Корпорація гарантує робітнику робоче місце  до пенсії, житло, медичне обслуговування, допомогу в освіті дітей, навіть, врешті-решт, місце на відомчому кладовищі. Тому довгий час корпорації могли дозволити  собі скорочувати витрати виробництва, отже створювати більш конкурентний продукт за рахунок відносно низької  заробітної плати своїх співробітників, за рахунок фактично безкоштовного  масового раціоналізаторства та винахідництва.

 

Шведська  модель ринкової економічної системи  базується на традиціях активного  втручання держави в систему  розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту на користь більшості  населення. Традиція ця, а точніше  економічна політика, почала формуватися  у 20-ті роки нашого століття, коли була сформована концепція соціального  захисту громадян: "від народження до смерті". Зберігаючи приватну власність  як основу ефективного функціонування ринкового механізму, на засоби виробництва, створюючи умови ефективного  функціонування приватного капіталу, уряди Швеції шляхом перерозподілу  доходів за допомогою податкової системи створили рівні стартові умови для задоволення економічних  і соціальних потреб всіх своїх громадян, відкривши їм доступ до безкоштовної освіти, медичного обслуговування, гідного забезпечення життя на схилі  років.

 

Звичайно, названі вище моделі не ідеальні, в  процесі їх функціонування та розвитку виникає багато досить складних проблем  і протиріч, але той факт, що вони відповідають інтересам як розвитку економіки, суспільства, так і більшості  громадян, дає нам підстави для  роздумів, вивчення набутого досвіду, а можливо, й запозичення тих  елементів, які найбільше відповідають традиціям та потребам нашого народу.

 

озміщені  на сайті, будь ласка, давайте заслання на назву публікації і її автора.