Методологія і методи синтезу моделей соціально-економічних систем і структур управління ними

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Ноября 2011 в 16:31, реферат

Краткое описание

Людина і створені нею соціально-економічні системи являють собою особливий клас кібернетичних систем, поведінка яких базується на людських потребах та інтересах.
Людина реалізує свої інтереси індивідуально, через групи, підприємства, національну і світову економіку.
Кожна соціально-економічна система є частиною іншої системи більш високого порядку, що виступає як зовнішнє середовище для розглянутої системи.
Сам факт, що кожна система має середовище, тобто визнання деякого принципу систематизованої сталості, підводить безпосередньо до визначення категорії залежності системи від її середовища.

Содержание работы

ВСТУП…………………………………………………………………………..3-4
1.Синтез соціально-економічних систем……………………………………5-6
2.Методи синтезу соціально-економічних систем………………………….6-15
3.Основні завдання синтезу соціально-економічних систем управління……………………………………………………………………15-17
ВИСНОВОК…………………………………………………………………18-19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………20

Содержимое работы - 1 файл

Методологія і методи синтезу моделей соціально.doc

— 112.00 Кб (Скачать файл)
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Методологія і методи синтезу моделей соціально-економічних  систем і структур управління ними» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ 

ВСТУП…………………………………………………………………………..3-4

1.Синтез  соціально-економічних систем……………………………………5-6

2.Методи  синтезу соціально-економічних систем………………………….6-15

3.Основні завдання  синтезу соціально-економічних систем  управління……………………………………………………………………15-17

ВИСНОВОК…………………………………………………………………18-19

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………20 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     Людина  і створені нею соціально-економічні системи являють собою особливий  клас кібернетичних систем, поведінка  яких базується на людських потребах та інтересах.

     Людина  реалізує свої інтереси індивідуально, через групи, підприємства, національну  і світову економіку.

     Кожна соціально-економічна система є частиною іншої системи більш високого порядку, що виступає як зовнішнє середовище для розглянутої системи.

     Сам факт, що кожна система має середовище, тобто визнання деякого принципу систематизованої сталості, підводить безпосередньо до визначення категорії залежності системи від її середовища.

     Для пізнання соціально-економічних систем використовують загальнонаукові та спеціальні  методи.

     Серед загальнонаукових методів  соціально-економічних  систем щільне місце належить структурно-функціональному методу, що передбачає розгляд будь-якого економічного явища як системного.

     Одним з найважливіших спеціальних  методів досліджень є метод наукової абстракції.

     Структурна  зв'язаність системи є найбільш істотною якісною характеристикою. Очевидно, що зі зникненням зв'язаності зникає і сама система.

     У соціально-економічних системах потенційні зв'язки оцінити неможливо (вони невідомі). Тому складність соціально-економічних  систем оцінюють через аналіз розмаїття властивостей і розподілу за елементами систем.

     Якщо  складність є об'єктивною характеристикою  соціально-економічної системи, то організованість характеризує суб'єктивну  сторону функціонування. 

     Організованість — це властивість соціально-економічної  системи реагувати на зміни складності шляхом зміни безлічі реалізованих у системі зв'язків, що визначають рівень узгодження господарських інтересів.

     Метою даної роботи є дослідження питань про методи синтезу у соціально-економічних  системах та структур управління ними.

     Предмет дослідження – соціально-економічна система, як ймовірнісна динамічна система, в якій  відбуваються процеси виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних та інших благ.

     Об’єкт  дослідження – методи соціально-економічних  систем. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Синтез соціально-економічних систем 

     Соціально-економічні системи можна віднести до складних імовірнісних динамічних систем, в яких відбуваються процеси виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних та інших благ. Ці системи належать до класу кібернетичних систем, тобто систем з управлінням.

     Серед систем, створюваних людьми, можна  виокремити особливу категорію так званих цілеспрямованих систем, до яких належать соціально-економічні системи. Це такі системи, що мають ціль функціонування та містять у своєму складі людей як елементи. Такі системи являють собою надзвичайно складні об’єкти.

     Відзначимо основні властивості, що притаманні соціально-економічним системам і які необхідно враховувати при їх дослідженні:

  - емерджентність як вищий прояв цілісності системи;

  - динамічність економічних процесів, що полягає у зміні параметрів та структури соціально-економічних систем під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів;

  - стохастичний  характер економічних явищ, що  обумовлює застосування до їх

описання  статистичних методів дослідження;

  - закономірності економічних процесів проявляються тільки за наявності

достатньої  кількості спостережень;

  - неможливість  ізолювати економічні процеси  від зовнішнього середовища та

спостерігати  їх у чистому вигляді.

      Усвідомлення  описаних вище властивостей соціально-економічних  систем вимагає застосування до їх дослідження «системного мислення», яке дає змогу дослідити взаємозв’язки  між різними аспектами таких  систем.

      Системний підхід уможливлює глибше розуміння причин багатьох явищ, які у розрізненому вигляді сприймаються як випадкові, але, будучи об’єднаними в систему, допомагають знаходити певні закономірності. 
 

 

      Так, економічні проблеми досить часто породжуються політичними причинами. Ті, в своючергу, обумовлюються особливостями суспільної свідомості та психології, пов’язані із певними історичними традиціями тощо.

      Системний підхід дає змогу по-іншому оцінювати  ефективність функціонування соціально-економічних  систем: взаємодія між частинами  системи справляє набагато більший вплив, ніж результативне функціонування окремих її частин.[13, 21-24]

      Синтез  моделей соціально-економічних систем полягає у з’єднанні результатів  їх аналізу  в єдиний комплекс математичного  опису або формалізований опис системи  на якійсь спеціальній мові.

      Економічний об’єкт,що підлягає синтезу, найчастіше постає перед дослідником як «чорний  ящик». Відомі тільки стани його вхідних  і вихідних факторів та існує статистика їх значень.

      На  етапі дослідження соціально-економічної  системи  визначаються вхідні фактори, які мають статистично достовірний зв’язок  і для побудови моделі  залишаються тільки такі входи, що такого зв’язку між собою не мають.

      Задачею синтезу моделей соціально-економічних  систем є побудова моделі з багатьма входами і одним виходом.[8, 83] 

2. Методи синтезу соціально-економічних систем 

     До  методів синтезу  соціально-економічних  систем  належать:

- синтез статистичних лінійних та квазілінійних моделей;

- синтез аторегресійних моделей;

- синтез періодичних моделей соціально-економічних систем;

- синтез моделей методом нейронних сіток;

- оцінка адекватності апроксимації та якості прогнозування статистичних моделей;

- синтез динамічних моделей соціально-економічних систем;

- синтез  нечітких моделей.  

2.1 Синтез статистичних лінійних та квазілінійних моделей 

     Статистичні дослідження економічних систем і процесів, що відбуваються в них, проводяться для утворення їх результатів-таблиць з чисельними значеннями різних економічних факторів.

     Збирання  даних проводиться частіше всього для різних моментів часу або для одного моменту часу, але для різних економічних об’єктів. Їх розташовують в одному стовпці для одного моменту часу  або для одного економічного об’єкту.

     На  першому етапі збирання статистичних даних всі фактори вважаються рівнозначними. Але для подальшої роботи по створенню математичних моделей всі фактори треба розділити на вхідні і вихідні. Цей розподіл виконується довільно.

     Наприклад, якщо потрібно побудувати модель впливу на рентабельність  матеріалів  та основних  засобів, то  рентабельність  буде  залежним  фактором, а матеріали та основні засоби – незалежними. Залежних і незалежних фак-

торів може бути декілька. Залежні позначаються як   y1 , y2 , y3....yn, а незалежні як х1 , х2 , х3…..xn.

     Алгоритм  синтезу квазілінійних статистичних моделей базується на положеннях регресивного аналізу, який дозволяє знайти емпіричну форму залежності вихідних факторів від вхідних.

                                                       Y= a0 + ∑ai xi, де                                             (2.1)

a0 – коефіцієнти моделі;

xi – вхідні фактори;

ai – вихідні фактори;

     На  першому етапі розробки моделі висувається  гіпотеза про можливий вигляд такої  моделі. Це може бути експоненційна  функція, логарифмічна функція та обернена степенева.

     Другим  етапом роботи є додавання до початкової таблиці стовпців, результатів математичних перетворень. Результати перетворень  кожного  
 

фактора потрібно розташовувати в сусідніх колонках таблиці, поруч з самим фактором.

     Третій  етап вимагає нормування всіх факторів статистичної таблиці разом з її перетвореннями. Нормуванню підлягають також всі математичні перетворення.

     Для визначення параметрів лінійної регресії використовують функцію:

                           LINEST (Data Y;  Data X; Linear Type,Stats), де                     (2.2)

Data Y – масив даних вихідних факторів у;

Data X – масив вхідних параметрів х;

Linear Type – ознака проходження лінії регресії (0 – проходить, 1 – не проходить);

Stats – потреба виводити статистичні дані про розрахунок параметрів лінійної регресії;

     Після отримання числових значень параметрів квазілінійної статистичної моделі, виконується денормування коефіцієнтів при вхідних факторах.[8, 84-88] 

2.2 Синтез авторегресійних моделей 

     Інколи, економічні фактори спостерігаються поодинці, тобто не має можливості поставити їм у відповідність якісь інші фактори, які можна було б позначити як незалежні, щоб побудувати модель.

     Буває й так, що такі фактори спостерігаються  в залежності від часу, але інтервали  спостереження дуже нерівномірні. Тобто, час теж можна вважати незалежним фактором, який впливає на фактор, що розглядається.

     В цих випадках для побудови статистичної моделі  в якості незалежних факторів беруть попередні значення фактора, зміна якого вивчається і для  якого потрібно побудувати модель.

     В залежності від кількості взятих попередніх значень фактора, модель може мати будь-яку кількість вхідних  факторів.

     В загальному вигляді модель записується  так:

                                         У = f (y-1,у-2,у-3,….у-n)                                               (2.3)   

n – кількість попередніх значень фактора, для якого будується модель. 

Информация о работе Методологія і методи синтезу моделей соціально-економічних систем і структур управління ними