Металургійний комплекс України: регіональні особливості розвитку та розміщення

     Глава 3 Розвиток і розміщення металургійного комплексу  України

              3.1 Чорна металургія

     Чорна металургія включає ряд виробництв, найважливішими серед яких є видобуток (підземний і відкритий) і збагачення рудної та нерудної сировини, виробництво чорних металів, труб, електросплавів, коксохімічне і вогнетривке виробництво, вторинна обробка чорних металів, виробництво металевих виробів. Все це, звичайно, здійснюється на певних підприємствах. І найпоширенішою формою організації виробництва чорної металургії є комбінати. Безпосередньо Україна має 14 металургійних комбінатів (за рівнем концентрації виробництва чорних металів Україна посідає одне з перших місць у світі: 98 % чавуну і 97 % сталі виробляється на підприємствах з щорічним виплавленням понад 1 млн т). Всі вони відносяться до числа найбільш крупних промислових підприємств, а за характером внутрішніх технологічних звязків сучасні металургійні комбінати відносять до підприємств металургійно-енерго-хімічного профілю.

     У чорній металургії, крім підприємств  повного циклу, є й такі, що спеціалізуються  на виплавленні чавуну й сталі або тільки сталі й прокату. Підприємства, які не мають чавунного виробництва, належать до переробної металургії. Особливе місце займають підприємства, що виробляють феросплави. Окремо виділяється «мала металургія», яка організована на великих машинобудівних підприємствах і спеціалізується на виплавленні сталі й прокату. В Україні сформувалися три основних металургійних райони: Придніпров'я, Донецьк і Приазов'я.

     У Придніпровському районі чорна металургія стала профільною комплексоутворюючою  галуззю, на основі якої сформувалися великі промислові центри і вузли  з металургійними підприємствами, які  виробляють близько 50 % виробництва  чорних металів і мають виразну  спеціалізацію і стійкі зв’язки між собою та споживачами металу. Тут розташовано 14 металургійних заводів з 32 в Україні:

• до Дніпровського металургійного вузла належать металургійні заводи Дніпропетровська (чотири), Дніпродзержинська і Новомосковська, які виробляють чавун, сталь, прокат, колеса для залізничного транспорту, бляху, мостові конструкції, сплави, а також іншу продукцію;
• до Запорізького металургійного вузла належать металургійний заводи повного циклу «Запоріжсталь», електросталеплавильний завод «Дніпросталь» і феросплавний завод. «Запоріжсталь» випускає чушковий чавун, тонко гаряче- і холоднокатану листову сталь, стальні відливки, трансформаторну сталь, білу бляху, холоднокатаний сталевий лист для автомобільної промисловості тощо. «Дніпросталь» випускає сталі для машинобудівної промисловості;
• до Криворізького металургійного вузла належать найбільші в Україні кар'єри, шахти, п’ять гірничозбагачувальних комбінатів, металургійний завод, трубопрокатний і феросплавний заводи Нікополя та його марганцева промисловість;
• до Кременчуцького вузла чорної металургії, що формується, належить Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, який працює для потреб металургії Придніпров'я і Донбасу.

     До  Донецького металургійного району належать 13 металургійних заводів, потужних коксохімічних підприємств, які  виробляють понад 50 % коксу України. По два металургійних заводи розміщені  в Донецьку, Макіївці, Алчевську, Харцизьку; по одному – в Єнакієвому, Краматорську, Костянтинівці, Луганську та Алмазному. Вони виробляють майже 50 % чавуну і майже 33 % продукції металевої промисловості України. У Донецькому металургійному районі сформувалися 3 металургійних вузли: Донецько-Макіївський, Єнакієвський та Алчевсько-Алмазнянський:

• Донецько-Макіївський вузол має 4 металургійні заводи, ряд коксохімічних та інших підприємств. У Макіївці і Донецьку створене трубопрокатне виробництво, коксохімія, налагоджено виробництво вогнетривів;
• Єнакієвський вузол має металургійний завод, який неодноразово реконструювався.
• До Алчевсько-Алмазнянського вузла (Луганська обл) належать два металургійних заводи — Алчевський і Алмазнянський, та феросплавний завод у місті Стаханові. Алчевський завод після реконструкції став одним з найбільших в Україні.
• У Донецькій області виділяють також Харцизький, Краматорський, Костянтинівський металургійні заводи.

     До  складу Приазовського району чорної металургії належать заводи Маріуполя, а також залізорудні родовища Керченського басейну та металургійні заводи у Керчі, які випускають чавун, сталь і прокат і працюють на офлюсованому агломераті з керченських руд  та частково на рудах Криворіжжя. Чорна  металургія Приазов'я забезпечує металом  місцеві машинобудівні підприємства і тісно пов’язана з коксохімією, виробництвом добрив і будівельних  матеріалів.

     Більшість металургійних підприємств України  мають повний цикл виробництва і  щорічно виплавляють від 1 до 10 млн тонн сталі. Найбільші з них — «Криворіжсталь», «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь». Україна має 14 металургійних комбінатів. Всі вони відносяться до числа найбільших підприємств світу. Серед металургійних підприємств найкраще працюють меткомбінати «Азовсталь» (рентабельність 8,07 %), ім. Ілліча (5,38 %), «Запоріжсталь» (12,96 %), «Криворіжсталь», «Дніпроспецсталь», Донецький метзавод, задовільно працюють більшість підприємств трубної, вогнетривкої та феросплавної підгалузей. В останній час спостерігаються позитивні зрушення в рентабельності Алчевського меткомбінату. Порівняння основних показників металургійних комбінатів України наведено в таблиці 3.1.

     Найбільшими виробниками сталі в Україні  є: Метінвест Холдинг, до складу якого входять МК «Азовсталь» і Єнакіївський метзавод, Індустріальний Союз Донбасу (Алчевський меткомбінат і ДМК ім. Ф. Э. Дзержинського), ArcelorMittal Кривий Ріг, ММК ім. Ілліча і МК «Запоріжсталь». Усього питома вага 5 найбільших гравців у структурі внутрішнього виробництва чорних металів складає близько 90 % (мал.3.1).

     Таблиця 3.1

     Основні металургійні підприємства України. [3]

     Незважаючи  на кризовий стан, металургія України  є основним постачальником валютних надходжень у державу. Вартість експортної продукції чорної металургії України становила в окремі роки понад 3 млрд. доларів. А її частка в загальному експорті трималась на рівні понад 40%. В країни СНД експортується більша частина металопродукції України.

     Як  заявив голова асоціації "Металургпром" Василь Харахулах, на відкритті балансової наради представників підприємств гірничо-металургійного комплексу в Дніпропетровську 10 листопада 2010 р., «Є (...) стабілізація рівня виробництва; залишаються проблемними в нас два підприємства: комбінат Алчевський и Дніпровський меткомбінат ім. Дзержинського. Там рівень виробництва на стабільно низькому рівні»[4].

Мал.3.1 Виплавка сталі в Україні у 2008 році у розрізі найбільших компаній-виробників. [10]

     У жовтні 2010 року виробництво чавуну склало 2,339 млн. тонн (середньодобове виробництво – 75,5 тис. тонн; у перші дев'ять днів жовтня – 76,2 тис. тонн), сталі – 2,882 млн. тонн (93 тис. тонн; 92,3 тис . тонн), прокату –  2,677 млн. тонн (86,4 тис. тонн; 82,4 тис. тонн). У січні-жовтні виробництво чавуну зросло в порівнянні c аналогічним періодом минулого року на 7% – до 22,605 млн. тонн, сталі – на 10%, до 26,882 млн. тонн, прокату – на 11%, до 25,241 млн. тонн (мал.3.2).

     У жовтні 2010 року вітчизняні коксохімзаводи поставили металургам 1,250 млн. тонн коксу, що повністю забезпечило заявлену потребу. У січні-жовтні поставлено 12,066 млн. тонн коксу, що складає 93% розрахункової балансової потреби метпідприємств і 103% до рівня аналогічного періоду минулого року. У жовтні імпортні поставки коксу склали 18 тис. тонн, у січні-вересні – 210 тис. тонн (у січні-вересні 2009 року – 117 тис. тонн).

     Мал.3.2 Динаміка виробництва основних видів  продукції ГМК України 2009-2010 роки. [4]

     Згідно  з прогнозом Міністерства промислової  політики, за підсумками поточного  року вітчизняні металурги збільшать  виробництво чавуну в порівнянні з 2009 роком на 5,9% – до 27,2 млн. тонн, сталі – на 7,9%, до 32,2 млн. тонн, прокату – на 8,9%, до 30,3 млн. тонн.

     «Цифри звичайно приємні, але треба пам'ятати, що порівняльна база минулого року не є високою, - говорить заступник міністра промислової політики Сергій Біленький. - Це не той показник, з яким можна порівнювати і робити оптимістичні висновки. Завантаження потужностей по сталі – 71,4 % (у травні 2008 року – 98,4%). Резерви для зростання є, але ситуація, яка складається на ринках сьогодні, не дозволяє робити довгострокові оптимістичні прогнози». [3]

3.2 Кольорова металургія

     На  сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу неможливо обійтися без  кольорових металів, які є незамінними  в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких  його галузях, як електронна, електротехнічна, радіотелевізійна, приладобудівна та ін.

   У розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяються  два основних райони: Донецький і Придніпровський.

   На  території Донецького району знаходиться  Микитівський ртутний комбінат, який включає завод, рудники і збагачувальну фабрику. Це підприємство дає понад 90 % продукції СНД. В цьому районі знаходяться Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк», який працює на імпортній  сировині з Північної Осетії та Західного Сибіру. Розміщено цей завод з орієнтацією на енергетичну базу Донбасу. В Артемівську працює завод по обробці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат. Мідь і свинець імпортується з Російської Федерації. В м.Свердловську знаходиться завод алюмінієвого прокату.

   Придніпровський район кольорової металургії спирається на потужну енергетичну базу, яку утворюють Дніпрогес, теплові і атомні електростанції. В Запоріжжі зосереджені титаномагнієвий і алюмінієвий заводи. Титаномагнієвий завод одержує магнієву сировину з Калуша, Стебника і Сиваша, а титанову – з Іршанського і Самотканського родовищ. Алюмінієвий завод працює на імпортних бокситах з Уралу та інших територій зарубіжних країн. Для виробництва глинозему, яким забезпечується Запорізький алюмінієвий завод, біля Миколаєва побудовано великий глиноземний завод Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Самотканського родовища, а в місті Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів.

   В Кіровоградській області на базі відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод. Для забезпечення заводу паливом використовується донецьке коксівне вугілля і електроенергія Південно-Української атомної електростанції. Виробництво магнію здійснюється також Калушським ВО «Хлорвініл».

   Україна має тісні економічні зв'язки з  іншими країнами СНД по забезпеченню її потреб у кольорових металах. Так, з Російської Федерації надходять мідь та її сплави, цинкові концентрати, олово, дорогоцінні метали, з Узбекистану – мідь, з Казахстану – свинець і мідь, з Киргизії – сурма.