Франчайзинг:світовий досвід та особливості розвитку в Україні

                                    Зміст

Вступ……………………………………………………………………..…...……3         Визначення  поняття франчайзингу, його розвиток та становлення у світі....4  Франчайзинг в Україні: проблеми та перспективи розвитку………………….10

Світовий  досвід франчайзингу……………………………...………………...…18

Висновки…………………………………………………………………..………24

Список  використаних джерел……………………………………………………25 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

В сучасних умовах посилення конкуренції  на внутрішніх ринках та обмеженості  фінансових можливостей для підприємств  важливим та ефективним кроком є використання франчайзингових відносин. Це пояснюється  тим, що основою ринкової економіки, з одного боку, є великі підприємства, які надають їй стабільності й  керованості, визначають рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, з другого  — малий бізнес, який формує конкурентне  середовище, характеризується високою  мобільністю та забезпечує самостійність  підприємницької ініціативи. Для  економіки України останнім характерна активізація саме малого бізнесу. Але, незважаючи на значні можливості малого бізнесу у процесі становлення  і функціонування ринкової економічної  системи, він має свої слабкі сторони, пов'язані насамперед із фінансуванням. Тому одним із шляхів вирішення даної проблеми є розвиток франчайзингу в Україні. 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Визначення  поняття франчайзингу, його розвиток та становлення у світі

     Франчайзинг одне з таких понять, яке відоме і прийнято практично у всьому світовому співтоваристві.Незважаючи на значні можливості малого бізнесу у процесі становлення і функціонування ринкової економічної системи, він має свої слабкі сторони, пов'язані насамперед із фінансуванням. Тому одним із шляхів вирішення даної проблеми є розвиток франчайзингу в Україні. Отже, саме це й підкреслює актуальність даної теми, що полягає в визначенні франчайзингу як альтернативі розвитку малого бізнесу.

     Його  історія почалася в середньовічній Франції. Саме слово "франчайз" означало в ті часи особливі привілеї або "вольності", які надавали французькі королі своїм  васалам: це могло бути право полювати в королівських лісах або ексклюзивне право торгувати якимись товарами, право тримані ринки і ярмарки, право на будівництво доріг і броварень.  Поява франчайзингу як системи розподілу товарів відносять до початку 1800 років, до так званої системи "пов'язаних будинків", використовуваної британськими пивоварами. Широко використовували франшизні відносини такі компанії Великобританії як "Spar" і VG grocery stores. Надалі ідея одержала поширення по всій Європі і мери багатьох міст почати давати "франчайзі" ринковим торговцям - виняткові права торгувати чимось у межах певного ринку. У 1840-х роках німецькі броварні давали такі ж права деяким тавернам і барам, дозволяючи їм торгувати своїм пивом та використовувати символіку броварень. І, нарешті, у 1851 "Зінгер" знаменита німецька компанія з виробництва швейних машинок, немаючи достатньої суми коштів для наймання комівояжерів, вирішила продати право на торгівлю її товаром іншим компаніям. Інша молода компанія "Дженерал моторс" у 1898 році також створила ефективну франчайзингову систему. Не маючи засобів для відкриття власної мережі магазинів, вона продає парові двигуни через дилерів, яким виділяється певна територія і гарантується захист від конкурентів, натомість дилери беруть на себе зобов'язання не продавати машини інших виробників, забезпечувати високий рівень обслуговування і підтримувати імідж компанії. Таким чином було запроваджено початок сучасної системи продажу автомобілів. Далі  франчайзингові відносини використовували "Coca Cola", "McDonald's", "Baskin Robbins", "Burger King", "Pizza Hut" та інші компанії. Зараз франчайзинг відомий і популярний практично в усьому світі. По оцінками фахівців франчайзинг отримав розвиток приблизно в 80 галузях господарства і визнаний у світі як найбільш прогресивна форма ведення бізнесу. Кількість франчайзерів і відповідно франшизних мереж зростає досить високими темпами. За даними  Міжнародної Асоціації Франчайзингу в даний час в світі налічується 16 500 франчайзерів з більше 1.2 млн.франчайзі, обсяг продажів мереж становить 1.4 трлн. доларів США, зайнятість близько 12 млн. осіб. Визнаними лідерами є США (2000 франчайзерів), Корея (1300), Канада (1200), Бразилія (1000), Японія (1000). У Європі та Азії франчайзинг також представлений досить широко і має тенденцію до розвитку.     
           Є технологія діяльності, що дозволяє купувати і зберігати конкурентні переваги на ринку. Продукт, марка і технологія в сукупності привертають увагу незалежних посередників - вони стали новим продуктом, що є предметом своєрідного продажу у франчайзингу. Таким чином, інтерес самостійних юридичних осіб до використання вже відпрацьованої системи, що дозволяє без зайвих витрат, наприклад, пов'язаних зі становленням бізнесу, заробляти гроші є стимулом до формування відносин у формі франчайзингу. 
          Створення продукту, марки і технології вимагає як правило великих, або дуже великих вкладень, серйозні витрати необхідні для досягнення відповідного рівня репутації, а також постійної підтримки конкурентоспроможності. Володар всього перерахованого, вступаючи у відносини з зацікавленими у використанні наявних переваг самостійними юридичними особами, виходить з двох основних мотивів: збереження цих переваг і придбання нових, але вже не тільки для себе, але і для своїх партнерів. По суті партнери мають прагнути разом до досягнення однаковості, просуванню на ринку, підвищенню репутації, придбання конкурентних переваг. 
          Суб'єктами відносин у рамках франчайзингу є дві особи, зареєстровані відповідно до права тієї чи іншої країни. Українському законодавству невідомий термін "франчайзинг", натомість у законодавстві України договір франчайзингу називається договором комерційної концесії. Основним нормативно-правовим актом є Цивільний кодекс України, а саме Глава 76 "Комерційна концесія", Глава 75 "Розпорядження правами інтелектуальної власності", Книга четверта "Право інтелектуальної власності", а також положеннями Господарського Кодексу України, а саме статтею 36 "Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів управління (комерційна концесія)", Глава 16 "Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності". Додатково регуляторну функцію виконує спеціальне законодавство у сфері захисту прав інтелектуальної власності, захисту конкуренції, відповідальності за якість товару та захисту прав споживачів. Проте Українське законодавство стосовно комерційної концесії є недосконалим та має багато недоопрацювань, тому франчайзери в основному підписують з підприємцями договір співпраці, формулюючи його зміст довільно, що не перечить законодавству України. За нашим законодавством суб'єкти франчайзингових відносин -це юридичні особи і підприємці (у тому числі без створення юридичної особи). Особа, яка має права на продукт (продукт може бути матеріальним і нематеріальним), марку і операційну систему є франчайзером. Особа, яка купує права на використання належних франчайзеру прав називається франчайзі. В основі побудови системи франчайзингу лежить угода (контракт, договір). Ця угода (договір франчайзингу) по суті своїй є дозволом франчайзера іншій особі (франчайзі) використовувати належні франчайзеру права і вступити в систему, що працює під маркою франчайзера і за його правилами. Цей дозвіл по суті і є франшизою. 
          Купуючи франшизу, підприємець наважується вести підприємницьку діяльність на власний ризик, але під вивіскою франчайзера. Відома марка гарантує більше число клієнтів і дійсно зменшує ризик банкрутства. Прийнявши рішення про співпрацю на принципах франчайзингу, обидві сторони підписують договір про співпрацю. Основним обов'язком франчайзера є надання дозволу на торговельну марку і передача знань та досвіду ведення цього бізнесу та підтримка партнера протягом усього періоду тривання дії договору. Основним обов'язком франчайзі є дотримання спільних для всієї мережі стандартів діяльності підприємства та відрахування франчайзингових платежів. Якщо винагороду не визначено конкретно, значить вона існує побічно, а саме в ціні придбаного франчайзі у франчайзера товару. Часто франчайзери призначають також рекламні відрахування. 
Ці гроші використовуються на користь всієї мережі: на маркетингові дослідження, розробку нових продуктів і рекламні кампанії.

Вирізняють  наступні принципи співпраці по франчайзингу:

1. Франчайзер є власником торгівельної марки, ноу-хау, комерційного досвіду та ділової репутації, а також інших нематеріальних активів.
2. Франчайзер має перевірену та успішну бізнес-ідею.
3. Франчайзі керує справою під вивіскою франчайзера як незалежний підприємець, франчайзі може бути як юридичною особою, так і фізичною особою-підприємцем, його заробітком є прибуток від діяльності.
4. Франчайзі є власником майна, що знаходиться в точці.
5. Франчайзі сплачує вартість франшизи (одноразово), а також періодичні відрахування за користування франшизою (безпосередньо у формі платежів або побічно в націнках на товар, що купуються у франчайзера).
6. Франчайзі часто не має можливості самостійно визначати ціни товарів або послуг у своїй точці.
7. Зазвичай франчайзі має можливість самостійно формувати асортимент, у рамках, визначених франчайзером.
8. Принципи співпраці франчайзера і франчайзі регулює франчайзинговий договір, а інструкції, як власне вести діяльність, зібрані в операційному підручнику.
9. Франчайзер передає франчайзі знання того, як власне необхідно вести діяльність (ноу-хау).

На франчайзинг можна поглянути з трьох точок зору:  
        По-перше, франчайзинг - це економічна система. Механізм формування економіки франчайзинга визначається економікою тих організацій, які вступають в партнерські відносини. Чим вище економічний потенціал сторін, тим перспективнішим є економічне середовище франчайзинга.  Безальтернативно можна стверджувати, що економіка франчайзингу серйозно залежить від галузі, території діяльності, бачення і волі керівництва.  
        По-друге, ранчайзинг - це маркетингова розподільна система, що дозволяє здійснювати швидке просування на ринку. На відміну від горизонтального розподілення з невизначеною кількістю посередників, формується вертикальна система з відомим "в обличчя" посередником, що доводить товар до кінцевого споживача. Франчайзинг існує лише на масовому ринку. Якщо ми говоримо про маркетинг, то як правило, ми говоримо про стратегії розвитку з використанням обраної організацією (і тільки цією організацією) системою маркетингових інструментів. Відповідно, маркетингова система залежить від великої кількості факторів.   
          По-третє, франчайзинг - це система правової взаємодії сторін. Можливість партнерів прийти до співпраці визначається їхніми взаємними інтересами, а інтереси визначаються економічним та маркетинговим потенціалом.  Відповідно, погоджуючи свої інтереси й оформлюючи їх у формі договору (звичайно з урахуванням існуючих законодавчих норм і правил), сторони мають можливість на практичну реалізацію франчайзингу. При цьому умови договорів по різних системах можуть суттєво відрізнятися абсолютно з різних причин і ознак.  
           Враховуючи сказане необхідно пам'ятати про те, що за наявності загальних ознак не може бути однакових концепцій франчайзингу, оскільки до уваги беруться різні продукти, марки, бізнес-системи, економіка, маркетинг, зовнішні умови і т.д. Тому підготовка до "купівлі/продажу франшизи"-це серйозна справа, що потребує оцінки очікуваних переваг і звичайно своїх бажань і можливостей. Франчайзинг- це форма тривалого ділового співробітництва, тому вибір цієї форми має бути повністю усвідомлений.    Франчайзинг полягає не лише в продажі права на вживання логотипу мережі або товарного знаку — він представляє собою цілу систему ведення бізнесу.

2. Франчайзинг в Україні: проблеми та перспективи розвитку

     Для України франчайзинг є порівняно  новим явищем, тоді як у промислово розвинутих країнах він практикується  століттями, забезпечуючи потреби суспільства  в різних послугах. Однак за останні кілька років їхня кількість почала поступово збільшуватися. При цьому більш ніж 50% всіх франчайзингових договорів пов'язані з торгівлею нафтопродуктами - "ТНК-Україна", "Лукойл-Україна", або з класичними ресторанами і закладами фаст-фуд -McDonald's, Ріzzа Chelentano, "Мак смак", "Два гусаки", Форнетті, Картопляна хата, мережею ресторанів "Козирна карта", Дім кави. Також за франчайзингом працюють представники торгівлі: Наша ряба, Sensus, VD One, Аrgо Trading, "Монарх", "Еконіка". Механізм франчайзингу використовують хімчистки American Clearens International і Un Momento та багато інших. Оскільки сучасний процес становлення і розвитку малого бізнесу відбувається в умовах різкого обмеження фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів, а також відсутності дієвої системи фінансування, кредитування і страхування підприємницької діяльності, то важливого значення набуває встановлення тісної взаємодії малого і великого підприємництва з метою розв'язання спільних проблем їх функціонування.

     Такою формою фінансової підтримки з боку великих підприємств є франчайзингова система. Саме вона є тією формою організації бізнесу, виробленою світовою практикою, яка в комплексі з іншими ринковими структурами могла б стимулювати розвиток малого бізнесу в Україні.

Залежно від відносин франчайзера і франчайзі  найпоширенішим типом франчайзингу в Україні є регіональний франчайзинг. За схемою цього франчайзингу з українськими франчайзі співпрацює відома італійська фірма-виробник одягу "Веtton". Зокрема, українська компанія "Арго Трейдинг", яка стала франчайзі італійської фірми "Веnetton", отримала концепцію магазину та контракт на закупку товару і періодично виплачує франчайзеру роялті. В кожному крупному регіоні, де є франчайзі, "Веnetton" має своїх агентів, які, отримуючи зразки продукції компанії, демонструють їх місцевим партнерам і разом з ними формують замовлення. Завданням регіональних агентів компанії є також вивчення шляхів і перспектив розвитку місцевого ринку та ріст числа франчайзингових проектів цьому регіоні. На відміну від багатьох компаній, "Веnetton" не нав'язує єдиний для всіх магазинів асортимент і надає франчайзі значну свободу вибору. Франчайзі можуть самостійно замовити обмежену партію одягу, який, на їхню думку, є актуальними в даному регіоні. Основним є передоплата за весь комплект замовлення, причому кошти надходять безпосередньо до компанії "Веnetton", обминаючи агентів. Бенеттоновські фабрики в Тревізо виготовляють тільки те, що вже замовлено та оплачено франчайзі. Ризики франчазера тут мінімальні, основне завдання франчайзера - виготовляти якісний товар, налагоджувати дистрибуцію, зворотній зв'язок з франчайзі та підтримувати бренд за допомогою рекламних компаній .

     Одним з найбільш наочних і переконливих прикладів розвитку і становлення  франчайзингу як в Україні, так і  в цілому світі є діяльність всесвітньо відомої фірми "Макдональдс", що у даний час може розглядатися як безперечний лідер в індустрії  швидкою обслуговування.

     Успіх "Макдональдс" пов'язаний з ідеєю  забезпечення високого рівня якості обслуговування. У той час, коли інші франчайзери просто дублювали основні напрямки свого бізнесу, компанія "Макдональдс", послідовно поліпшувала кожен аспект своєї діяльності. Подібна організація підвищила ефективність і знизила витрати.         У цивільному кодексі України передбачений також і інший вид франчайзингу – субфранчайзинг. Крім того є навіть приклади практичного його використання в нашій країні. Зокрема, компанія "Михаил Воронин" розробила субліцензійний пакет для виробників одягу по регіонах. Цей пакет передбачає, що для певного регіону з допомогою спеціальної методики розраховується мінімальна квота з реалізації товару ТМ "Михаил Воронин". Якщо торгова структура у цьому регіоні повністю покриває цю квоту, то їй надається ексклюзивне право регіонального представництва. По-перше, відповідно до угоди франчайзер не має права відкривати свої торговельні підприємства або продавати франшизу в цей регіон. По-друге, всі питання оптово-роздрібної реалізації продукції компанії у вказаному регіоні вирішуються ексклюзивним представником. Сьогодні компанія веде переговори з потенційними франчайзі про надання їм такого статусу у Львові, Харкові та Дніпропетровську.

Залежно від сутності господарських відносин в Україні найбільш розповсюджений виробничий франчайзинг, особливо у  виробництві безалкогольних напоїв. Найчастіше франчайзер надає своїм  франчайзі спеціальний інгредієнт, без якого виробництва неможливе, і тим самим бізнес між франчайзером і франчайзі не припиняється відразу  після передачі обладнання та технологія виробництва, а має довготривалий характер. Франчайзі обслуговує клієнтів, франчайзер забезпечує виробництво ресурсами. За такою схемою на території України працюють компанії "Соса Соlа", "Рерsісо" та інші, що продають концентрати та інші продукти, необхідні для виробництва, місцевим компаніям. Кожен з місцевих або регіональних розливальних та пакувальних заводів є франчайзі від основної компанії, вони змішують концентрати, надані франчайзером, з іншими інгредієнтами та, дотримуючись певної технології, розливають у банки чи пляшки і реалізовують виготовлену продукцію через систему місцевих розповсюджувачів. Певно, що товар у Нью-Йорку не повинен відрізнятися за своїми якостями від аналогічного товару в Києві чи іншому регіоні.

     Основні напрямки франчайзигну - це, в першу  чергу, послуги з обслуговування споживачів: прибирання, миття, ремонт, доставка квитків, туризм, бронювання готелів, здача приміщень в оренду, організація дозвілля.  По-друге - це послуги для бізнесу, а саме доставка витратних матеріалів, копіювальні послуги, поліграфія, візитки, послуги із зберігання, упорядкування й архівація документів, обслуговування техніки, заправка картриджів, виконання частини робіт з аутсорсингу, навчання лінійного персоналу базових знань та ін. Сюди також можна віднести доставку в рамках існуючих мереж супермаркетів, піцерій і магазинів. 

      Усі ці напрямки - послуги по своїй суті. Частина концепцій запозичується з-за кордону, особливо в сфері послуг для споживачів (чищення будинків, дахів, домашніх тварин, доставки, тренінгів та іншого обслуговування). А у сфері послуг для бізнесу наші підприємці адаптують свої послуги під місцевий менталітет, використовуючи світовий досвід і напрацювання.

   Сьогодні, франчайзинг в Україні не набув широкого поширення, хоча потенційні можливості його впровадження досить широкі. Основні проблеми стримування розвитку франчайзингу в нашій країні можна класифікувати з причин їх виникнення.

Економічні проблеми. Франчайзинг - економічний інструмент, і для його впровадження необхідні відповідні економічні передумови, які в Україні не сформувалися або взагалі, або частково:

•-         нестабільність розвитку економіки України. Франчайзингові схеми вимагають стабільності та передбачуваності економіки;

•-         відсутність у більшості підприємців - потенційних франчайзі - необхідного стартового капіталу для входження до франчайзингової системи;

•-         складність отримання кредитів для створення стартового капіталу.

Організаційно-правові проблеми. Хоча франчайзинг - це економічний інструмент, його проблеми, в першу чергу, слід шукати у сфері економіки. В Україні стримування розвитку франчайзингу відбувається насамперед у правовій сфері. Вони, ці проблеми, пов'язані з практично повною відсутністю правового забезпечення франчайзингу в Україні. Все це ускладнює використання франчайзингу у вітчизняній економіці. Підвищення ефективності та розвиток франчайзингу в Україні вимагає внесення змін до законодавства, які допоможуть  досягти наступних цілей: