Фінансово-промислові групи в сучасній ринковій економіці

Фінансово-промислові групи  в сучасній ринковій економіці

 

                               ЗМІСТ

 

ВСТУП                                                        3

1. Фінансово-промислові групи: загальна  характеристика       5

1.1. Поняття фінансово-промислової групи                     5

1.2. Типи фінансово-промислових  груп                         6

1.3. Нормативне регулювання діяльності  ФПГ                   9

2. Роль фінансово-промислових груп  і транснаціональних корпорацій

у формуванні ринкової економки на прикладі країн СНД        14

2.1. Доцільність формування фінансово-промислових  груп      14

2.2. Проблеми функціонування ФПГ                            21

2.3. Участь банків у ФПГ.                                   23

Висновок                                                    28

Список використаної літератури                              29

Додаток 1. Банківська фінансово-промислова група (ФПГ)      31

 

                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                

 

В С Т У П

 

Сучасна економічна політика, що має метою досягнення стійкого економічного  росту,  зв'язана зі створенням  основних  інститутів ринкової економіки.

На  перший  план висувається  питання становлення інтегрованих корпоративних структур, як організаційно-господарські  форми  яких виступають холдинги, транснаціональні корпорації, великі компанії, фінансово-промислові групи (ФПГ).

Вітчизняна  промисловість  не в  перший  раз  звертається  до інтегрованих  структур. Прикладом можуть служити створені  в  20-і роки  синдикати  і  трести,  що входили  в  них;  у  60-і  роки  – об'єднання;  у 80-і роки – виробничі об'єднання, науково-виробничі об'єднання, комплекси, науково-технічні центри.

З  початком масової  приватизації збігається час появи  таких структур  інтеграції,  як  холдинги. Розвитком  процесу  створення інтегрованих  корпоративних  структур  є  становлення   фінансово-промислових груп.

У  формі  фінансово-промислових  груп  реалізується  схема інтеграції  фінансових,  виробничих  і  комерційних  структур  при збереженні  юридичної самостійності кожного з учасників  групи.  У процесі  реалізації  основних  задач  ФПГ  повинні  стати  основою системи  інвестування  економіки; вони формуються  як  інтегровані структури,  здатні до саморозвитку в ринкових умовах, що  утворять ефективну і стійку кооперацію, спрямовану на розвиток пріоритетних напрямків виробництва.

В  умовах  ринку  формування фінансово-промислових  комплексів неминуче.  Механізми їхнього створення, склад і  структура  можуть бути різні внаслідок різного рівня розвитку економіки, ступеня  її комерціалізації, стану фінансового, фондового і товарного ринків.

Ціль  курсової  роботи  – роль фінансово-промислових  груп  у формуванні ринкової економіки.

Задача  курсової  роботи – розглянути доцільність  формування фінансово-промислових груп.

У  даній  курсовій  роботі  дана  характеристика  фінансово-промислових  груп:  поняття,  типи,  роль  у  формуванні  ринкової економіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Фінансово-промислові групи:

загальна характеристика

 

1. Поняття фінансово-промислової групи.

 

Економіку   гнітючого   більшості   високорозвинених   країн складають  аналоги  ФПГ – транснаціональні корпорації.  Формування великих  фінансово-промислових комплексів зв'язано з  необхідністю проведення широкомасштабних наукових досліджень і розробок,  більш повного   використання   технологічного   потенціалу,   розширення виробничої  кооперації, а також із прагненням  протистояти  різким коливанням ділової кон'юнктури.

Фінансово-промислові   групи  являють   собою   універсальні багатогалузеві   комплекси,  що  включають   у   себе   промислові підприємства,   банки,   торгові   фірми,   страхові,    пенсійні, інвестиційні  й  інші  компанії.  Вони  забезпечують  гарантований доступ до фінансово-кредитних і матеріально-технічних ресурсів,  а також найбільш надійне і прибуткове розміщення капіталу.

Сьогодні у світі накопичений великий досвід створення розвитку фінансово-промислових груп, відпрацьовано багато підходів до їхнього формування у виді найрізноманітніших  організаційних   форм,  що  дозволяють   одержати   додаткові конкурентні  переваги  від  з'єднання промислового  і  фінансового капіталів.  У  їхній  рамках відбувається  об'єднання  промислових підприємств  із фінансовими установами на основі встановлення  між ними  відносин  економічної і фінансової взаємозалежності,  поділу праці і його координації з метою здійснення спільної господарської діяльності.

У   ФПГ   поєднуються  юридичні  особи  різних  організаційно- правових  форм  і  форм  власності. Переважна  більшість учасників являють собою приватизовані і приватні підприємства, об'єднані  по типі  вертикальної  чи горизонтальної інтеграції,  різноманітні  по галузевій і регіональній приналежності.

У   цілому   сукупність  ФПГ  відрізняється  досить   широкою диверсифікованістю  й  охоплює більш 100  напрямків  діяльності  в найрізноманітніших галузях.

                

1.2. Типи фінансово-промислових групп.

 

Досвід,  накопичений  з моменту створення перших ФПГ,  дозволяє зробити  попередні висновки про основні тенденції  процесу  їхнього формування.  Виходячи  зі специфіки української   економіки,  групи можна класифікувати за наступними критеріями:

   * способу створення,

   * ініціатору формування,

  * організаційній будівлі,

  * формі виробничої інтеграції,

  * масштабам діяльності.

По способу створення  всі нині діючі ФПГ можна поділити на:

    * сформовані   за  рішенням  органів  влади  (федеральних, регіональних, міських і т.д.; на основі міжурядових угод);

    * сформовані в ініціативному порядку (у результаті договірного процесу на добровільній основі; ринковими методами консолідації пакетів акцій).

На практиці ці шляхи  рідко реалізуються в чистому  виді. Найчастіше в кожній зі створених  груп використані комбінації декількох  варіантів. Останнім часом ФПГ створюються переважно на основі договору з ініціативи учасників за допомогою ринкової консолідації активів.

У залежності від ініціатора створення, що консолідує ядра, навколо  якого вибудовується вся група, що маються нині ФПГ можна умовно поділити на:

    * банківські,

    * промислові,

    * торгові.

Центром «банківської»  ФПГ є кредитно-фінансова організація. Прагнення українських банків до співробітництва з промисловими підприємствами викликано бажанням діверсіфікувати свою діяльність, придбати нову клієнтуру, знизити інвестиційний ризик. Сьогодні конкуренція банків зміщається в сферу кредитування промисловості. Також акціонерний контроль над промисловими компаніями дозволяє банкам розширити свій вплив на ринках лізингових, факторингових, страхових і інших фінансових послуг. ФПГ цього виду відрізняються широкою розмаїтістю вхідних у них підприємств, що можуть бути зовсім не зв'язані один з одним ні по виробничій кооперації, ні по інших господарських інтересах. (см. додат. 1).

Головною умовою виникнення «промислових» ФПГ є необхідність забезпечити виробничо-технічний розвиток групи підприємств і науково-дослідних організацій, що мають загальні інтереси в технологічній взаємодії по створенню визначеної продукції й освоєнню нових технологій. Якщо співробітництво учасників фінансово-промислової групи зводиться до кооперації в постачальницько-збутовій сфері, то лідируючі позиції природно займають торгові компанії. Багато товаровиробників усвідомили необхідність тісної кооперації з досить великими і спеціалізованими в області постачання і збуту підприємствами, що дозволяє їм впливати на ринок за допомогою контролю не тільки над виробничим, але і розподільним циклом.

Можливі «м'які» (консорціум, асоціація, союз) і «тверді» (холдингового типу) варіанти організаційної будівлі фінансово-промислових груп. Вибір типу організаційної будівлі ФПГ визначається відносинами власності в групі, зв'язками по капіталі між її учасниками, сукупністю договірних і неформальних взаємних зобов'язань, цілями створення і напрямками розвитку.

Аналіз діяльності ФПГ  показав, що організація співробітництва  підприємства-учасників групи залишається  одним зі слабких місць фінансово-промислових  груп. Претензії до організації керування  ФПГ виникають як з погляду  керованості розвитком групи, так і з позицій фінансової забезпеченості її задумів.

ФПГ можуть розрізнятися по формах виробничої інтеграції: вертикальні, горизонтальні і конгломерати. Вертикальні  ФПГ ( це об'єднання, у яких підприємства-учасники випускають один вид виробу, беручи участь у його виробництві на різних стадіях.

Горизонтальні ФПГ ( це групи, у яких підприємства-учасники здійснюють виробництво на тих самих чи стадіях  роблять ту саму продукцію.

Разом з тим варто  помітити, що саме такий тип інтеграції найбільше жорстко контролюється Держкомітетом по антимонопольній політиці і підтримці нових економічних структур: об'єднання (великі АТ, ФПГ), що займають більш 35% федерального чи місцевого ринку по визначених групах товарів, на превелику силу проходять експертизу й узгодження в даному відомстві.

Високо діверсіфіковані  ФПГ (чи конгломерати) являють собою  групи, до складу яких включені трохи  безпосередньо не зв'язаних між собою  виробництв.

Фінансово-промислові   групи  можна  класифікувати   по   масштабах діяльності на регіональні, міжрегіональні і транснаціональні.

Тенденція    до    формування    фінансово-промислових    групп регіонального  характеру  активно підтримується  місцевими  органами виконавчої  влади і  розглядається ними, з одного  боку,  як  спосіб зміцнення позицій  регіонів у відносинах з центром, а з іншої  як засіб  рішення регіональних економічних і соціальних задач. Місцеві адміністрації  зв'язують формування ФПГ із  великими  регіональними програмами,  що  забезпечують  структурну  перебудову  технологічно взаємозалежних   підприємств  з  урахуванням   пріоритетних   задач збереження зайнятості населення і рішення екологічних проблем.

Разом    з    тим   активніше   про   себе   дають    звістку  транснаціональні ФПГ, групи, серед  учасників яких маються  юридичні особи, що знаходяться під юрисдикцією держав-членів СНД.

 

1.3. Нормативне регулювання діяльності ФПГ.

 

Фінансово-промислові   групи  –   активно   зростаюча   форма організації  взаємодії  фінансових і  промислових  організацій  не тільки в нашій країні, але і за її межами.

Відповідно  до  українського   законодавства,  ФПГ  –  це   “сукупність  юридичних  осіб,  що  діють  як  основні   і   дочірні суспільства, або цілком, або частково об'єднала свої матеріальні  і нематеріальні  активи  (система  участі)  на  основі  договору  про створення ФПГ із метою технологічної чи економічної інтеграції для реалізації  інвестиційних і інших проектів і програм,  спрямованих на  підвищення  конкурентноздатності  і розширення  ринків  збуту товарів і послуг, підвищення ефективності виробництва, створення нових робочих місць.”

Учасниками  фінансово-промислової  групи  визнаються  юридичні особи,  що  підписали  договір про  створення фінансово-промислової  групи, і заснована ними центральна компанія  фінансово-промислової  групи,  або  основне і дочірнє суспільства, що утворять фінансово- промислову  групу.  До складу фінансово-промислової  групи  можуть входити  комерційні і некомерційні організації,  у  тому  числі  й іноземні,   за   винятком  суспільних  і  релігійних   організацій (об'єднань). Участь більш ніж в одній фінансово-промисловій  групі не  допускається.  Серед  учасників  фінансово-промислової   групи обов'язкова  наявність організацій, що діють у  сфері  виробництва rnb`p3b і послуг, а також чи банків інших кредитних організацій.

Дочірні  господарчі товариства і підприємства можуть  входити  до  складу  фінансово-промислової  групи  тільки  разом  зі  своїм  основним суспільством (унітарним підприємством-засновником).

До   складу  учасників  фінансово-промислової  групи   можуть входити:

    * інвестиційні інститути, недержавні пенсійні й інші фонди,

    * страхові організації, участь яких обумовлено їхньою роллю в забезпеченні інвестиційного процесу у фінансово-промисловій групі.

Фінансово-промислові  групи,  серед  учасників  яких  маються юридичні  особи, що знаходяться під юрисдикцією держав – учасників Співдружності  Незалежних Держав, що мають відособлені  підрозділи на  території  зазначених держав або здійснюючі на їхнє  території капітальні  вкладення, реєструються як транснаціональні фінансово-промислові групи.

У  випадку  створення  транснаціональної фінансово-промислової  групи   на  основі  міжурядової  угоди  їй  привласнюється  статус міждержавної (міжнародної) фінансово-промислової  групи.