Державний борг і бюджет

Ситуація у 2009 році на валютному  ринку була складною і суперечливою. Можна було спостерігати як девальвацію, так і ревальвацію національної валюти.

Перші два-три місяці 2009 року були часом злету курсу долара та євро, що було викликано загальною панікою і "жахливими" прогнозами експертів. Початок року, січень 2009 року, був непростим і навіть переломним; на курс впливали як економічні, так і психологічні складові. Аналітики давали різноманітні прогнози подальшого розвитку ситуації, гривні пророкували повний крах, прогнозували різні курсові значення. Ситуація погіршувалася і невизначеністю із зовнішніми позиками українських банків, термін погашення багатьох з яких закінчувався в першій половині 2009 року; банки, не будучи впевненими в їх реструктуризації, "скуповували" долари для повернення  заборгованості кредиторам[2, c.200-202].

Найвищою позначкою для  гривні в 2009 році був показник 10 гривень  за долар. Найвище значення готівкового  ринку становило 10 - 11 гривень за долар. Цей показник був викликаний спекулятивними діями.

На підтримку стабільності валютного ринку України в 2009 році вплинули наступні фактори:

• НБУ на початку року був єдиним джерелом для купівлі валюти банками;
• НБУ проводив валютні аукціони, перші його інтервенції призначалися корпоративним клієнтам, а також фізичним особам;
• фіксований курс, який гарантував НБУ на валютних аукціонах стабілізував  ситуацію на готівковому валютному ринку;
• Нафтогаз у 2009 році був найбільшим покупцем валюти на міжбанківському ринку;
• транші, які країна отримувала від МВФ у 2009 році в рамках програми "stand-by" ,  були єдиним джерелом для поповнення золотовалютних резервів, що витрачалися Нацбанком майже кожного дня для підтримки стабільності національної валюти [6, c.76-78].

Протягом 2010-2011 років валютний ринок України демонструє істотні ознаки стабілізації, про це йдеться у повідомленні, оприлюдненому на сайті Національного банку України (НБУ). Згідно з наданою інформацією, експортні надходження перевищили обсяги платежів за імпортними контрактами вітчизняних суб`єктів господарювання, що сприяло формуванню позитивного сальдо надходжень іноземної валюти від нерезидентів. За інформацією НБУ, домінування валютної пропозиції спостерігалося як на міжбанківському, так і на готівковому сегментах валютного ринку. Як результат, НБУ отримав можливість активізувати купівлю іноземної валюти і поповнити міжнародні резерви [12].

НБУ встановлює офіційний  обмінний курс гривні відносно долара США як середньозважений між курсами  за операціями уповноважених комерційних  банків на міжбанківському валютному  ринку. У межах своєї загальної  відповідальності за забезпечення стабільності національної валюти НБУ впливає  на формування офіційного обмінного  курсу шляхом купівлі-продажу іноземної  валюти на валютному ринку.

Установлюючи офіційний  курс інших світових вільно конвертованих  валют до гривні, НБУ використовує котирування Франкфуртської біржі  – однієї з найпотужніших у  Європі – за курсами цих валют  до німецької марки. При встановленні офіційного курсу валют країн  СНД та Балтії до гривні НБУ використовує інформацію, яку він отримує від  центральних банків країн СНД (курс їхніх національних валют до долара).

Національний банк України  27.03.2012  встановлює такі офіційні курси гривні до іноземних валют (для здійснення обліку та митних платежів без зобов'язань Національного банку України купувати та продавати зазначені валюти за цими курсами)(таб. 2).

Таблиця 2

Офіційні курси  гривні до іноземних валют станом на 27.03.2012[12]

Кількість одиниць	Назва валюти	Офіційний курс
100	доларів США	798.6000
100	ЄВРО	1060.2214
10	російських  рублів	2.7320

 

Головними причинами можливого  знецінення гривні залишаються купівля  великих обсягів валюти на міжбанківському  ринку «Нафтогазом України», майбутні погашення корпоративних валютних кредитів українськими банками, а також виділення Національним банком великої суми коштів на підготовку до Євро-2012[10, c.83-88].

       Отже, діяльність валютного ринку України істотно покращилась порівняно з попередніми роками, що дає можливість зробити і подальші прогнози щодо позитивної і ефективної  його діяльності. Загальний розвиток валютного ринку у 2012-2014 роках визначатиметься низкою вже існуючих тенденцій, а також ефективністю зусиль, спрямованих на поглиблення структурних перетворень у вітчизняній економіці. Суттєвий вплив на динаміку загального балансу попиту та пропозиції іноземної валюти матимуть заплановані обсяги платежів за зовнішніми борговими зобов’язаннями, а також структура їх фінансування. Валютне регулювання передбачатиме заходи з удосконалення моніторингу зовнішніх запозичень, своєчасної ідентифікації системних ризиків, їх мінімізацію шляхом сприяння іноземним капіталовкладенням в українську економіку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Основні напрямки  розвитку валютного ринку в  контексті міжнародного розвитку

Всі сучасні тенденції  розвитку світового валютного ринку  повністю залежать від ситуації, яка  склалась на міжнародній економічній  арені. Ці сучасні тенденції являють  собою сукупність факторів, що повністю відповідають вимогам сучасної економіки  та дозволяють удосконалити взагалі  всю систему міжнародних економічних  відносин[18, c.25].

Серед тенденцій можна  виділити найбільш виражені, і, в першу  чергу, до них відноситься збільшення кількості угод щодо купівлі-продажу  валюти, що укладаються через світові  електронні торгові спеціалізовані системи, створення яких у свою чергу  є свідоцтвом високого розвитку інформаційних  технологій. Крім того, тенденції на міжнародному валютному ринку прийняли характер потягу до реформування даної  сфери з точки зору підвищення жорсткості щодо порядку укладання  валютних угод. Також є тенденція  до збільшення числа учасників валютного  ринку, що призводить до розширення його меж. З урахуванням останніх економічних  змін, що залишили особливі зміни у  кожній з країн, пріоритетними тенденціями  стало реформування валютної сфери. Ці реформи пройшли декілька етапів - з регіонального до міжнародного рівня. Крім того, ці тенденції мають  за основу коригування міжнародного законодавства з метою виключення можливості проведення так званих «тіньових» угод [4, c.213-214].

Збереження наднизьких процентних ставок з боку ключових Центробанків світу остаточно наповнили фінансову систему ліквідністю, яка існує тепер на ринках у пошуках більшої прибутковості і ніяк не бажає перетікати в реальну економіку.

Для багатьох держав, в першу чергу Сполучених Штатів, особисті витрати домогосподарств є головним напрямом розвитку всієї економіки (близько 70% ВВП). У результаті в рамках податково-бюджетної політики приймалися різні програми підтримки громадян та їх споживчої активності. Але з огляду на планомірне зростання безробіття в країнах ОЕСР, приватний попит протягом усього року залишався досить слабким. Не сприяли його зростанню і ті самі банки, в які були закачано мільярди доларів. Обсяг позик населенню в розвинених країнах практично з місяця в місяць скорочувався. Фінансові організації США і ЄС замість кредитування реального сектора воліли акумулювати щедро надану ліквідність на рахунках і депозитах в ЦБ. Частина коштів, як вже було відмічено, банки спрямовували на фінансові ринки, забезпечивши, тим самим, фактично дев'ятимісячне ралі на фондових і товарно-сировинних майданчиках. Наддешеве доларове фондування і упевненість у швидкому відновленні світової економіки забезпечили приплив коштів в ризикові активи. У результаті американський долар став ключовою валютою запозичення в операціях carry trade, потіснивши в цій ролі японську єну[15].

І все ж, незважаючи на відірваність фінансових ринків від реальності, владі найбільших економік світу  варто віддати належне: колапсу  світової фінансової системи, який в  кінці минулого - на початку поточного  року передрікали багато економістів, так і не сталося. Ціною величезних бюджетних дефіцитів керівництву  більшості розвинених країн вдалося  стабілізувати ситуацію. І вже  за підсумками I кварталу ВВП США, Єврозони та Японії продемонстрували зростання. Звичайно ж, позитивна динаміка була багато в чому обумовлена низькою  базою порівняння і активним державним  стимулюванням, але заперечувати деякі  ознаки відновлення у світовій економіці  навряд чи варто. І тепер все питання  в стабільності подібних процесів. Чи не вийде так, що варто згорнути монетарні стимули і посилити податково-бюджетну політику?

Даним питанням постійно задаються  і монетарна влада США. Саме з  цієї причини американський Федеральний  резерв за підсумками всіх своїх останніх засідань неухильно повторює про  необхідність збереження ставок на наднизькому  рівні до тих пір, поки не з'явиться  однозначних ознак, що свідчать про  відновлення ділової активності. Проблема в тому, що подібні сигнали  можуть бути помилковими. А регулятору рано чи пізно в умовах «бульбашок»  на фінансових ринках і посилення  інфляційного тиску доведеться посилити монетарну політику[4, c.217-218].

Щодо прогнозу курсів провідних  світових валют, то настрої експертів наступні:

А) Долар, євро. Прогноз курсу долара на 2012 залишається досить позитивним. Хоча і євро не збирається низько падати. Курс долара в 2012 році продовжить упевнене зростання в країнах третього світу. Слід зазначити, що основною загрозою для долара залишається зовнішній і внутрішній борг США. Курс долара в найближчі два-три роки залишиться вище 1,25 долара за євро, але не впаде нижче 1,3 одиниці за європейську валюту.

Б) Японська єна. З єною ситуація складніша. В умовах невизначеності після катастрофи в країну повертаються доходи із-за кордону. Більшість думок сходиться на тому, що єна продовжить свій багатолітній ведмежий тренд, і на це не вплинуть жодні землетрясіння. До кінця 2012р. єна має закріпитися на рівні, нижче 80 єн за долар.

В) Фунт стерлінгів.  Згідно прогнозів курсів валют від провідних світових банків середній курс фунта до долара у 1 кварталі 2012р. складе 1,6317, у 2 кварталі – 1,6344, у 3 кварталі – 1,6406, у 4 кварталі – 1,6494. Тобто спостерігається стабільне укріплення даної валюти. Макроекономічні показники для фунта стерлінгів більш сприятливі, ніж для євро та долара.

 Г) Швейцарський  франк. Франк і надалі продовжуватиме укріплятися по відношенню до інших світових валют. "Франк - це інструмент хеджування від ризиків, пов'язаних з єврозоною, і його зростання зупинить тільки зниження занепокоєнь про кредитні ризики блоку", - сказав стратег з Credit Suisse Рей Фарріс[17, c.3-4].

Хоча, на мою думку, будь-які прогнози щодо окремого ринку є далеко неправильними. Їхня достовірність складає лише 30%. Це пов’язане з тим, що ринок - це механізм, створений людиною, а поведінка людини непередбачувана і навіть в більшій мірі, аніж навіть поведінка природи. Тому варто завжди відноситися до всіх прогнозів з часткою критики. 

Крім того, спостерігаються  поки приховані тенденції реструктуризації та поляризації світового валютного ринку, створеного на базі американського долара. Назріває необхідність зміни функцій міжнародних фінансових інститутів. У зв'язку з цим ключовими проблемами нового тисячоліття стануть: перегляд структури світових валютних резервів, міжнародної ліквідності; спроба відмови від домінуючої ролі американського долара багатьма державами та перехід до багатополярної валютної системи[18, c.27].

Далі, ґрунтуючись на об'єктивних глобальних тенденціях світового розвитку в цілому і валютного ринку  зокрема, можна припустити, що у віддаленій перспективі виникає необхідність і доцільність формування єдиної світової валюти. Процес розвитку світової валютної системи пройшов ряд  стадій - від використання золотого стандарту до утворення окремих  валютних зон, від паралельного використання золота і долара у післявоєнний період до витіснення металу з міжнародного платіжного обороту і заміною  його американським доларом. Проте, долар настільки «прижився» у  світі за останні півстоліття, що його заміна буде досить нелегким процесом, та й США навряд чи так просто віддасть право друкувати світові  гроші іншим країнам[4, c.219].

Отже, підводячи висновок, можна виділити ряд тенденцій  процесу формування і розвитку світової валютної системи і валютного  регулювання. У новітній історії, з  одного боку, відбувається глобалізація долара і посилення його провідних  позицій в якості міжнародного валютного  резерву, а з іншого - розвивається процес регіоналізації з виділенням ключової валюти євро і робляться  спроби просування в цьому напрямку країн Південно-Східної Азії, СНД  та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Виходячи з поставленої  мети та завдань, були досліджені теоретичні засади функціонування валютного ринку, а також аналіз його сучасного стану, обороту валюти та проведення валютних операцій, розглянуто основні напрями розвитку валютного ринку в контексті міжнародного розвитку. Таким чином, можна дійти висновку, що валютний ринок є системою (сукупністю) економічних і організаційних відносин, що складаються на основі купівлі і продажу іноземних валют.

Валютний ринок - це також  особлива сфера діяльності, яка забезпечує зіставлення попиту іноземної валюти з її пропозицією і визначає її курс щодо національної грошової одиниці  даної країни. Виходячи з цього  визначення, аналіз динаміки валютного  курсу був визначним пунктом  у загальному аналізі ринку.