Державне регулювання космічної галузі

У 2006 році підприємства космічної галузі реалізували товарної продукції майже на 1,4 млрд. грн., а в першому кварталі 2006 року — на 503 млн. грн.

Україна є членом престижних міжнародних організацій, що координують космічну діяльність.

2.1. Ретроспектива

              Головним документом, що регулює космічну діяльність в Україні, є Закон України «Про космічну діяльність» №502/96-ВР від 15.11.1996 р.

Статтею 5 цього закону передбачене Державне регулювання та управління у сфері космічної діяльності, що здійснюється шляхом:

                  законодавчого встановлення основних принципів, норм і правил космічної діяльності;

                  розробки концептуальних основ державної політики в галузі дослідження й використання космічного простору в мирних цілях та в інтересах безпеки держави;

                  формування Загальнодержавної (Національної) космічної програми України;

                  планування та фінансування космічної діяльності за рахунок коштів Державного бюджету України, а також сприяння залученню інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством України;

                  цільової підготовки кадрів за рахунок Державного бюджету України;

                  запровадження ліцензійного (дозвільного) порядку на таку діяльність, а також інших правил та обмежень згідно з чинним законодавством.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі космічної діяльності, є Національне космічне агентство України.

Також був розроблений і введений у дію Акт Президента України «Про заходи щодо використання космічних технологій для інноваційного розвитку економіки держави».

З метою забезпечення ефективного використання науково-технічного й виробничого потенціалів космічної галузі та створення умов для впровадження космічних технологій у виготовлення високотехнологічної конкурентоспроможної продукції було постановлено:

1. Затвердити Концепцію структурної перебудови та інноваційного розвитку космічної галузі (Додаток А).

2. Схвалити ініціативу Національного космічного агентства України, Національної академії наук України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту України, Державного комітету промислової політики України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України щодо розроблення Міжвідомчої програми впровадження космічних технологій у створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку й на експорт на 2001-2005 роки.

3. Кабінету Міністрів України:

1)              подати в 2001 році в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України проект Національної космічної програми України на 2002-2006 роки з урахуванням світових тенденцій глобалізації космічних технологій та комерціалізації космічної діяльності, необхідності створення умов для використання космічних технологій у інших галузях економіки держави;

2)              затвердити в першому кварталі 2001 року Міжвідомчу програму впровадження космічних технологій у створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку й на експорт на 2001-2005 роки, передбачивши фінансування Програми за рахунок коштів Державного бюджету, зокрема централізованих капітальних вкладень, частини коштів, одержаних від приватизації державного майна, частини видатків міністерств, інших центральних органів виконавчої влади – замовників Програми, та інших джерел;

3)              розглянути питання щодо розроблення механізмів використання частини коштів, одержаних від повернення позик, наданих Державним інноваційним фондом України в 1995-2000 роках, та відшкодування частини відсотків облікової ставки за кредитами, що надаватимуться комерційними банками для реалізації зазначеної Програми;

4)              розглянути пропозиції Національного космічного агентства України, Національної академії наук України, Державного експортно-імпортного банку України й провідних комерційних банків України щодо створення Українського інвестиційного фонду високих технологій;

5)              ужити заходів щодо залучення міжнародної фінансової й технічної допомоги для інвестиційного забезпечення структурної перебудови космічної галузі та реструктуризації її підприємств;

6)              вирішити питання щодо передачі в установленому порядку до сфери управління Національного космічного агентства України державних підприємств, які володіють космічними технологіями та беруть участь у реалізації інноваційних програм розвитку галузі;

7)              провести в серпні-вересні 2001 року національну виставку «Космічні технології — на службу суспільству».

4. Продовжити термін повноважень Міжвідомчої робочої групи з розроблення Концепції структурної перебудови та інноваційного розвитку космічної галузі до 31 грудня 2001 року, поклавши на неї функції координуючого органу з реалізації цієї Концепції.

2.3. Порівняльна характеристика

Передбачені на 2009 рік витрати Франції, Італії й Німеччини на національні космічні програми склали відповідно €674 млн., €170 млн. і €145 млн. Крім того, існує пакет спільних космічних проектів, фінансування яких ведеться через Європейське космічне агентство (ESA). План видатків ESA на 2009 фінансовий рік затверджено в сумі €2,977 млрд. Основним джерелом формування бюджету ESA є внесок Франції (Центр CNES) у розмірі €685 млн. (29% надходжень). Внески Німеччини й Італії складатимуть 22% і 12-14% відповідно. Інші джерела — фонди Європейського Союзу (бюджет Єврокомісії на транспорт), з яких буде перераховано до бюджету ESA €172,7 млн. на фінансування більшістю навігаційної програми Galileo (щодо розробки технологій для другого покоління системи); внесок Чехії й Угорщини — €2,2 млн. разом; зовнішні джерела в сумі €88,74 млн.

Програма ESA містить у собі розділи з ракет-носіїв, пілотованих польотів, досліджень з невагомості, навігації, засобів зв’язку, дистанційного зондування Землі, досліджень космічного простору, технологій. Найбільш витратним розділом програми став розділ ракет-носіїв (22,28%), який передбачав роботи з подальшої реалізації програми «Аріан-5», розробки РН «Вега» (за участю України) й розширення космодрому Куру для запуску російського ракети-носія «Союз».

У період 2006-2013 рр. витрати на програму GMES, зокрема, оцінюються в €2,7 млрд.

За прогнозом експертів Euroconsult, витрати світової космонавтики до 2010 року перевищать $50 млрд. З цієї суми майже половина буде належати Міноборони США, витрати якого збільшаться на 40% відносно рівня початку 2004 року. Бюджет NASA зросте до $18 млрд. (у 2005 році він складав $16,4 млрд.), а європейських країн — до $8,5 млрд. (зараз вони витрачають €5,5 млрд. на цивільне освоєння космічного простору й не менше €1 млрд. на вирішення військових завдань). Є думка, що для одержання більшої віддачі з військового використання космосу відповідні річні витрати країн Європи слід підняти до €8,3 млрд.

Істотно зростуть витрати на космічні програми країн Азії, насамперед, Китаю, Індії, Японії. Сьогодні вже більш 120 країн займаються космічною діяльністю, з них 20 вельми активно. Згідно десятому п’ятирічному плану економічного розвитку Індії загальні асигнування наукової космічної програми в 2009-2010 фінансових роках мають скласти близько $630 млн. Бюджет Японії на цивільні космічні дослідження перейшов межу в $2 млрд.

Загальна сума бюджетного фінансування Федеральної космічної програми Росії на 2010 рік складає 23 млрд. руб. ($796 млн.). Це в десятки разів менше, ніж передбачені гроші на розвиток з 2008 року національної космічної програми США, і керівництво галузі висловило з цього приводу на засіданні круглого столу в Раді Федерації РФ в листопаді 2009 року крайню стурбованість відносно спроможності утримання провідних позицій країни у світовому космічному рейтингу.

Щодо України, то Державним бюджетом на 2010 рік передбачено фінансування Загальнодержавної (національної) космічної програми в розмірі 59,7 млн. грн. Це дуже схоже на те, що було в попередньому році (61,53 млн. грн.). Названа сума в доларовому еквіваленті є меншою $50 млн. і складає лише 6,25% від космічного бюджету тієї ж Росії або 3% від загальних щорічних космічних витрат Франції. Зрозуміло, що за таких ресурсів неможливе досягнення гідного та стійкого місця у світовій системі розподілу праці з виконання складних національних і міжнародних космічних проектів, яким належить майбутнє космонавтики.

Є ціла низка політичних заяв нинішнього вищого керівництва держави щодо підтримки національної космічної галузі. Президент України В. Ющенко розглядає космічну галузь як пріоритетну для країни, підкреслюючи при цьому, що «ми не маємо права втратити галузь». Тому, визнаючи той факт, що в останні роки космічна сфера не мала належної допомоги з боку держави, він поставив завдання розробити програму відродження галузі, окремим пунктом якої повинно бути «відродження здорового егоїзму людей, для яких космос є професією».

Такою програмою відродження повинна стати Загальнодержавна (національна) космічна програма України на період 2007-2011 рр. Основні акценти нового підходу до організації космічної діяльності України визначаються Концепцією, а саме: рішуча зміна наявного переважно демонстраційного характеру діяльності в бік ефективного перетворення космічних засобів і технологій у важливу сучасну, постійно діючу складову частину продуктивних сил держави, підпорядковану цілям її економічного, соціального, наукового, оборонного розвитку й міжнародної інтеграції.

Немає потреби докладно зупинятися на якісному змісті завдань, які поставлені самим життям перед космічною галуззю України, якщо розглядати її дієвою частинкою світового космічного суспільства — ці питання достатньо освітлені в Концепції космічної програми. З позицій глобальних інтересів більшість з них породжена проблемами забруднення довкілля, виснаження природних ресурсів, зменшення біорізноманіття, виникнення стихійних лих, антропогенних катастроф тощо. Є відповідні багатосторонні резолюції, які ухвалені третьою Конференцією ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (UNISPACE III), Всесвітнім Самітом зі стійкого розвитку (Йоганнесбург, 2002), іншими міжнародними документами. Наразі світовою та європейською спільнотами розпочато створення постійно діючих космічних систем для глобального моніторингу довкілля й навколоземного космічного простору, прогнозу, контролю й оцінки надзвичайних ситуацій (до плану створення системи GEOSS вже приєдналися більше 50 країн світу).

Україні є з чим входити в коло виконавців названих програм — ініційований нею міжнародний проект «Попередження» (сьогоднішня назва — «Аналіз-Прогноз») і зараз не втратив своєї актуальності, залишаючись найбільш прийнятним для країни за своїм форматом, і його слід енергійно оживляти. України отримала запрошення з боку NASA щодо участі у виконанні американських космічних програм — можна бути впевненим, що за бажанням там можна знайти собі місце, яке буде гідно подавати державу на передньому фронті світової космічної науки. Не менш привабливим є й проект організації співробітництва у сфері використання космічного простору для наукових та господарських цілей з державами Балтійсько-Чорноморського регіону, що йде в підтримку й реальне наповнення прийнятої в Києві 2 грудня 2005 року країнами Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону Декларації про створення Спілки демократичного вибору. Такий проект сприяв би відродженню на якісно новому сучасному рівні дуже корисної в минулому регіональної діяльності України в космічній сфері, що в радянські часи відбувалася в межах відомої програми «Інтеркосмос» на теренах Центрально-Східної частини Європи.

Друга складова інтересів України з космічної діяльності пов’язана з виконанням цільових програм, результат яких лежить переважно в прикладній площині. Це розгортання вітчизняного угрупування супутників спостереження Землі та геофізичного моніторингу, системи координатно-часового та навігаційного забезпечення України, створення супутникових телекомунікаційних мереж з використанням національного супутника зв’язку, оновлення парку ракет-носіїв та організація їх комерційного використання, забезпечення Збройних Сил України та інших формувань сучасними інформаційними послугами, виконання освітніх і молодіжних проектів, розвиток технологічної, виробничої, випробувальної бази, наземної експлуатаційної інфраструктури та інше. Саме цей блок завдань орієнтує космічну галузь України на здобуття помітного, а то й визначального кінцевого результату з усіх напрямків діяльності держави й життя суспільства — економічного, соціального, оборонного та інших.

Висновки

Зважаючи на теперішній стан ракетно-космічної галузі в Україні, можна запропонувати наступні моделі подальшого провадження космічної діяльності:

1. Варіант дотримання існуючих підходів. Фінансування космічних програм продовжує здійснюватися переважно за залишковим принципом і утримується на сучасному рівні десь до 90 млн. грн. на рік. Сформульовані вище цілі космічної діяльності недосяжні й мають потребу в суттєвому урізуванні. Космічна діяльність на основі власних засобів поступово (протягом 10-15 років) згортається, розробка ракет-носіїв, космічних апаратів, підтримка та розвиток наземної інфраструктури зупиняється. Така ситуація фактично означає відмову від пріоритетності розвитку космічних технологій для країни.

2. Варіант інтенсивного розвитку. Це шлях, що зараз є найбільш бажаним для України в забезпечення нагальних загальнодержавних потреб у космічних послугах, позитивного впливу космічної діяльності на високотехнологічний розвиток економіки держави, її експортного потенціалу й міжнародної інтеграції у виконанні загальносвітових космічних проектів. Варіант передбачає для своєї реалізації щорічно до 2,5 млрд. грн. бюджетних витрат і додатково від 70% названої суми позабюджетних надходжень (з метою підтримки проектів, де присутні комерційні засади — з телекомунікації, космічної навігації).

3. Перехідний до інтенсивного — варіант забезпечення мінімально необхідного розвитку.

Цей варіант передбачає поступовий рух галузі в усіх основних напрямах розвитку. Він збалансований з існуючим контрольним відносним показником бюджетних видатків на космічну діяльність (0,2% від ВВП) і прогнозованим зростанням обсягу самого ВВП на найближчі роки й за здоровим глуздом в змозі розглядатися як оптимальний на цей час. Загальна фінансова характеристика варіанту складається з 750-900 млн. грн. щорічно бюджетної підтримки та 50% з цієї суми від позабюджетних джерел.