Діагностика фінансового стану підприємства

    Визначимо   відносний  показник  ефективності  діяльності  товариства  –

показник рентабельності: 

    Р = П  / В, 

    Р = 5868/20800 = 0,282 

    Розрахунки  показника рентабельності  проведені   за  даними  балансу.  З

таблиці 1 балансовий прибуток за 2001 рік становить 5868 гривень. За  даними

     звіту  про фінансові результати витрати  за  2001  рік становлять  20800

гривень. Отже проводячи  розрахунки за  наведеною  вище  формулою  маємо,  що

рентабельність  підприємства у 2001 році становить 0,282. 

    Визначення  показників фінансового стану 

    Тож  користуючись балансом товариства  з обмеженою выдповідальністю "Рако-

прінт" визначимо  основні показники фінансового  стану,  це:  заборгованість,

ліквідність та активність підприємства.

    Розглянемо  спочатку ліквідність товариства  з обмеженою відповідальністю

"Рако-прінт".

    Коефіцієнт  абсолютної (поточної) ліквідності  (К  п.  л.)  характерезує

миттєву  готовність  підприємства  погасити  свою  заборгованість  на   день

пред,явлення тих  чи інших претензій з боку кредитора: 

    К п.  л. = К а. п. / К б. к.,

    К п.  л. = 14439 / 90063 = 0,16

    Цей  коефіцієнт розрахований за даними  балансу 2000  року  (Додаток  1).

Хочу відмітити, що у 2000  році  коефіцієнт  поточної  ліквідності  становив

0,4. Далі хочу  зазначити, що ліквідність   підприємства  вважається  значною,

якщо коефіцієнт поточної ліквідності становить не нижче ніж 0,2-0,25.  Тож

ліквідність ТОВ "Рако-прінт" є не достатня (К п. л. < 0,25; 0,16 < 0,25),  у

2000 році коефіцієнт  ліквідності був більший ніж  у звітному 2001 році (  0,4

> 0,16). Тож можна   відмітити  погіршення  фінансового  стану  товариства  з

обмеженою   відповідальністю   "Рако-прінт"   за    коефіцієнтом    поточної

ліквідності у 2001 році.

    Визначимо  для оцінки  фінансового  стану   ТОВ  "Рако-прінт"  коефіцієнт

забезпеченості  власними  оборотними  коштами,  який  характерезує  наявність

власних оборотних  коштів у підприємства, необхідних для  його  господарської

діяльності. 

    К з.  о. к. = (власні засоби  –   основні  засоби  та  інші  позаоборотні

активи) / (запаси і  затрати + грошові кошти) 

    К з.  о. к. = (84403 – 83616) / (27261 – 14439) = 0,061 

    У 2000  році  коефіцієнт  забезпеченості  власними  оборотними  коштами

становив 0,2. Норматив цього коефіцієнту становить 0,1.  Якщо  за  існуючими

даними  отриман  коефіцієнт  вище  ніж  0,1,  то   забезпеченість   власними

оборотними коштами  вважається  достатньою.  За  отриманими  даними  отриман

коефіцієнт нижчий ніж 0,1.  Коефіцієнт  забезпеченості  власними  оборотними

коштами за звітний  період становить 0,061, і це  говорить  про  дуже  низьку

забезпеченість товариства власними обортними коштами.

    Для   оцінки  фінансового  стану   ТОВ  "Рако-прінт"  також   знадобиться

визначити коефіцієнт заборгованості. 

    К заб. = К б / К а, 

    К заб. = 90063 / 14439 = 6,23 

    Якщо  К  заб.  >  0,5,  то  різко   зростає    ризик     щодо     сплати

боргів, тож     за

    визначиними  обчислиними дагними ризик щодо  сплати боргів дуже великий  ,

можна сказати  критичний (К заб. = 6,23).

    Отже  за визначиними коефіцієнтами  фінансовий стан даного  товариства  у

критичному стані.

    Наступним  етапом  роботи  є  визначення  перспектив  фінансового  стану

товариства з  обмеженою відповідальністю “Рако-прінт”. 
 

    Перспективи  фінансового стану ТОВ "Рако-прінт" 

    Фінансова  стійкість підприємства 

    У країнах  з розвинутою ринковою економікою  розроблені  показника,  які

можуть служити  орієнтиром  для  оцінки  фінансового  стану  підприємства  в

цілому, це:

    коефіцієнт  власності (незалежності) не нижчий 0,7;

    коефіцієнт  позичкових коштів не нижчий 0,3;

    співввідношення позичкових і власних коштів не вище 1,0;

    коефіцієнт  абсолютної ліквідності не нижчий 0,2 - 0,25;

    проміжний  коефіцієнт покриття не нижчий 0,7 – 0,8;

    загальний  коефіцієнт покриття не нижчий 1.

    Значний  практичний  досвід  оцінки  фінансового  стану  підприємства  і

складання на його основі прогнозу щодо перспектив його змін нагромаджений  у

розвинутих країнах. Зокрема,  у  Великобританії  Комітетом  по  узагальненню

практики  аудиту  розроблено  посібники,  які  містять   перелік   критичних

показників для  оцінки  можливого  банкрутства  підприємства.  Ці  показники

виділені у дві  групи.

    До першої  групи належать такі  несприятливі  критерії  й  показники,  в

наслідок яких можливі появи  у  недалекому  майбутньому  значних  фінансових

труднощів. Серед  них:

    неправильна  реінвестиційна політика;

    несприятливі   зміни   у   портфелі   замовлень,   потенційні   витрати

довгострокових  контрактів;

    низькі  значення коефіцієнтів ліквідності;

    наявність  наднормативних виробничих запасів і залажалих товарів.

    До другої  групи включені такі несприятливі  критерії  й  показники,  на

підставі яких поточний фінансовий стан розглядається  як критичний.  Разом  з

тим  вони  свідчать,  що  за  певних  умов  або  ж  внаслідок  невжиття   чи

несвоєчасного вжиття необхідних заходів ситуація може різко  погіршутись.  До

таких показників віднесені:

    звільнення  ключових співробітників апарату  управління;

    надмірна  залежність  підприємства  від   будь-якого  одного  конкретного

проекту;

    неефективні довгострокові угоди;

    політичний  ризик;

    втрата  ключивих контрагентів.

    Звичайно, наведені критерії і показники  певною  мірою  умовні,  не  всі

мають кількісні  вирази, Однак розгляд їх у комплексі  з урахуванням  можливих

позитивних й негативних тенденцій їх розвитку може створити  необхідну базу

для складання  фінансовим менеджером прогнозу  щодо  змін  фінансового  стану

підприємства.

    Процес  переходу економіки України   на  ринкові  відносини  проходить   у

складних умовах спаду виробництва і інфляції,  темпи  якої  у  1992  –  1993

роках набули загрозливого  характеру,  у  1994  –  1995  роках  хоч  і  були

знижені, проте  залишилися на інфляційному рівні, а  у 1996 – 1997 році  різко

зменшилися, проте  інфляція і у 1998 – 2000  році не  переборена.  Це  вкрай

негативно впливає  на фінанси  підприємств,  націлює  їх  на  вирішення  лише

сьогоденних  завдань  виживання,  унеможливлює   здійснення   заходів   щодо

зміцнення фінансової бази  на  скільки  небудь  віддалену  перспективу.  Але

процес поступової стабілізації економічного  становища  обов,язково  викличе

до  життя  потребу  у  прогнозтичному  підході   до   організації   фінансов

підприємств при  якому платоспроможність і  всі  інші  показники  фінансового

стану розглядаються  у динамічній перспективі.

    Одним   з  напрямків  покращення  фінансового   стану   підприємтсва   є

прогнозування його фінансового стану.

    Хотілось  би зазначити, що особливості   кризового  фінансового  стану   і

непалтоспроможності  укаїнських  підприємств  у   порівнянні   з   практикою

західних країн  полягають у тому, що вони:

    організаційно  й психологічно  не  підготовлені  до  ринокових  відносин

внаслідок зручної  залежності від бюджетного фінансування різних рівнів;

    не володіютьпрактикою  маркетингу і не ведуть маркетингових досліджень;

    не здатні  швидко перебудуватись на  випуск  нових  видів  продукції   чи

послуг;

    їх адміністрація  і, насамперед, директорський   корпус  слабо  володіють

економічним мисленням, без якого  не  можливо  досягти  успіху  у  ринковому

господарюванні.

    Виходячи  із  зазначених  особливостей  фінансового  стану  підприємств

України та  усіх  країн  з  перехідною  економікою,  з,явилась  необхідність

застосування спеціфічних  оцінок їх фінансової стійкості.

    На мій погляд істотну практичну цінність має позиція  з  цього  питання

тих авторів, які  виділяють чотири типи фінансової стікості.

    До першого  типу вони віднесли абсолютну   стійкість  фінансового  стану,

яка зустрічається  рідко і являє собою крайній  тип фінансової стійкості.

    Нормальна  стійкість фінансового стану  належить до  другого  типу,  який

гарантує платоспроможність  підприємства.

    Третьому  типу   відповідає   його   нестійкість,   що   є   порушенням

платоспроможності підприємства,  однаак і в такій ситуації  зберігається

можливість відношення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних  коштів

і збільшення власних  обігових коштів.

    Для  четвертого типу  властивий   кризовий  фінансовий  стан,  при   якому

підприємство перебіває  на  грані  банкрутства,  оскількі  у  даній  ситуації

грошові кошти, короткострокові  цінні  папери  й  дебіторська  заборгованість

підприємства  навіть  не  покривають  його  кредиторської  заборгованості  й

просрочених позик.

    Вважаю, що фінансову стійкість товариства з обмеженою відповідальністю

“Рако-прінт”  можна  віднести  до  другого  типу,  походячи  із   визначених

коефіцієнтів:

    коефіцієнт  заборгованості рівний ........, за нормативом  повинен  бути

не вищий ніж 0,8;

    коефіцієнт  потчної ліквідності дорівнює .... ,  за  нормативом  повинен

бути не нижчий ніж 0,2;

    ........................;

    ..................;

    ...............;

    ,,,,,,,,,,,,,,,;

    ..........;

    Прогнозування  фінансового стану

    Під  прогнозуванням фінансового стану розуміється передбачення обсягу та

розміщення  фінансових  ресурсів  підприємства  на  певний  термін  наперед,

шляхом вивчення динаміки розвитку підприємства,  як  суб,єкта  господарської