Аутсорсинг

 Грудень – березень 2009 року. Це – етап власне проекту, коли вже не було протидій та нерозуміння з боку партнерів та співробітників, і управління здійснювалося за методикою ТОС.

   За словами спеціаліста, відтепер працівник компанії має чітку процедуру організації робочого дня. З 9 до 12 години він відправляє замовлення через систему і вони автоматом надходять постачальникам. Після цього він дзвонить постачальникам, щоб відслідковувати своєчасність оброблення замовлень. І увечері людина повинна оформляти приходи.

   Така організація роботи дозволила вирівняти тренд продажів у кризовий період на той рівень, яким він був ще в жовтні 2008 року. Причому, при зменшених удвічі запасах. Водночас, надлишок товару скоротився в 5 разів та майже зникли втрачені продажі – показник, що в першу чергу відслідковується в ланцюзі поставок чи дистрибуції в системі ТОС[9].

   А ось в Росії бурхливо розвивається контрактне виробництво косметики. Для вітчизняних косметичних компаній це шанс освоїти незайняті ринкові ніші і скласти конкуренцію імпорту.

   Контрактне  виробництво – самий швидкорослий сегмент російського парфумово-косметичного ринку: його динаміка складає майже 80-90% в рік. Аналітики вважають, що в найблищий час  Росія стане найкрупнішим в Європі виробником косметики по аутсорсінгу.

   Щоб витримати  жорстку конкуренцію, виробники  косметики були вимушені як можна частіше випускати новинки – до двох-трьох десятків щомісячно. Для цього їм було потрібно найпотужнішу науково-дослідну базу. Незабаром виявилось, що утримувати в одних руках виробничі потужності, лабораторії та маркетингові відділи неможливо, оскільки в результаті не вдається мобільно реагувати на кон’юнктуру такого мінливого ринку, як косметичний. Тому компанії вирішили сконцентруватися лише на управлінні брендами. Генерація ж нових ідей і технологій, їх подальше втілення у виробництві стали долею так званих контрактних компаній.

   Попит  на контрактне виробництво в  Росії багато в чому сформували  зарубіжні косметичні компанії, і сьогодні їх доля в об’ємі  замовлень доходить до 60%. В останній  час попит на контрактне виробництво активно формують і російські косметичні компанії, які теж заклопотані зниженням витрат. Серед них є лідери косметичного ринку: концерн «Калина», компанія «Невская косметика», а також оптові компанії, наприклад «МакДак» і «Косметик Маркет». Однак більша частина російських замовників – приблизно 80% - невеликі регіональні косметичні компанії.

   Першими  послуги аутсорсінга стали надавати  науково-дослідні лабораторії –  «Низар»,  «Мезопласт» та інші  вихідці з радянського медико-фармацевтичного  середовища. В наслідок на ринку з’явилися і нові лабораторії – «Твинс ТЕК», «Аквалан», «Астера» і т.д.  Наприклад, для торгового будинку «МакДак» компанія «Низар» розробила на основі ‘срібної’ води відому колекцію засобів для догляду «Серебряная роса». На контрактному виробництві була розроблена, наприклад,  і дитяча косметика «Принцеса» по замовленню оптової компанії «КосметикМаркет».

   Чому  ж компанії, які мають сильні  торгові марки, стали займатися  контрактним виробництвом?  Перш  за все аутсорсінг став для  них реальною можливістю понизити ризики основного бізнесу. Контрактне виробництво – стабільний бізнес, і з його допомогою можна застрахуватися від сезонності і інших ризиків, пов’язаних з управлінням брендами. Крім того, у більшості російських виробників сьогодні  з’явилися  надлишкові потужності: будучи не в силах витримувати конкуренцію з імпортом, деякі були вимушені скорочувати виробництво своїх марок. Утримувати велике виробництво брендової продукції – скажімо, ємністю десять тисяч одиниць косметики в місяць – нерентабельно. Прийдеться або зробити косметику зверх дорогою – тоді буде втрачено конкурентоспроможність, - або розпочати контрактне виробництво. Окрім всього іншого, у контрактного бізнесу в Росії сьогодні відносно гарні бізнес-показники: рентабельність складає не менше 15%. Аутсорсінг виробництва косметики зі сторони зарубіжних клієнтів передбачає підвищення культури виробництва до міжнародних норм: втілення сучасних технологій виробництва і логістики, жорстке дотримання стандартів у використанні сировини і комплектуючих.

   Контрактне  виробництво заставляє російські  косметичні компанії освоїти  більш високий рівень роботи. На їх думку, співпраця з  зарубіжними компаніями заставило  їх підтягнути технології виробництва  й тим самим підвищити якість  власних торгових марок[7].  

   Також багато зарубіжних медіа компаній з метою скорочення витрат передають ряд функцій позаштатним фахівцям. Зараз більшість друкарських ЗМІ переживають важкі часи, це пов’язано з скороченням рекламних доходів, які перерозподіляються  на користь електронних ЗМІ і нових медіа, і газети вимушені скорочувати власні витрати. Одним із способів економії стала передача частини функцій видавництв стороннім компаніям. Центром такого аутсорсінга являється Індія, а серед замовників з’являються не тільки друкарські ЗМІ, але і онлайнові видання.

  За схемою  аутсорсінга притягуються не  тільки журналісти, але і дизайнери,  фото редактори. Американська  газета The Columbus Dispatch зі штату Огайо скасувала власний відділ дизайнерів і передала їх функції індійській компанії Affinity Express. Про такі ж плани нещодавно об’явила каліфорнійська газета The Contra Costa Times. Агентство Reuters також перемістило підрозділ, який займається обробкою фотоматеріалів, з Вашингтону в Сінгапур. А віденська газета Vorarlberger Nachrichten доручила розробку особистого веб-сайту спеціалістами із Румунії[6].

  Справа в  тому, що заробітна плата співробітників  з цих країн набагато нижче,  ніж у їх європейських і  американських колег, а обов’язки,  які їм передають рутинні. На даний момент послуги аутсорсінга у видавничому бізнесі поширюються, але працівники, яких приваблюють по цій схемі, зайняті підручною, а не дійсно важливою і відповідальною роботою. Наші видавці можуть вдатися до такого сервісу тільки в тому випадку, якщо буде пропонуватися продукт, в якості якого не буде сумнівів, і коли аутсорсіть буде вигідніше, ніж утримувати власний штат.

      Але буває і негативний досвід. Один з найбільших російських  виробників макаронів «Алтан»,  який раніше виробляв значну  частину своєї продукції на аутсорсінгу, вирішив відмовитись від цієї практики. Зараз компанія запускає власну лінію по виробництву макаронів.

  Інвестиції  в нове обладнання склали $1,1 млн., потужності дозволяють виробляти  біля 16 тис. тонн макаронів в  рік. На цей вид продукції припадає біля 15-23% від спільних продаж групи. До цього компанія виробляла макарони на аутсорсінгу на Білгородській і Новосибірській фабриках. Однак це виявилось менш вигідним, ніж придбання власної лінії. В Росії потужностей для виробництва макаронів дуже мало, аутсорсінг обходиться дорожче, логістичні витрати завеликі, а можливості слідкувати за якістю немає.

  За оцінкою,  з введенням нової лінії компанія  зможе зекономити біля 10-12%. Це  дозволить «Алтану» знизити ціни і збільшити частку ринку[6].

  Як бачимо, що аутсорсінг є не завжди  вигідним. Але через деякий час  , по мірі збільшення конкуренції  на ринках і розвитку маркетингової  інфраструктури “мода на аутсорсінг” пошириться по всьому світу. 

                           Висновки 

На сьогоднішній день потужних гравців на ринку аутсорсингу в Україні небагато, і конкуренція між ними мінімальна. Компанії-аутсорсери визнають, що отримують значну частину нових замовлень завдяки рекомендаціям партнерів або клієнтів. У будь-якому випадку, для вибору аутсорсінгової компанії необхідно провести моніторинг ринку, розпитати колег, які вже застосували дану модель. Як і в консалтингу, неабияке значення тут має накопичений досвід роботи, кількість нестандартних ситуацій, з якими доводилося стикатися фахівцям-аутсорсерам. Важливим показником є також вік і репутація компанії. На жаль, значну частину нарікань і розчарувань в аутсорсінгу викликають розходження між очікуваннями замовника і виконавця, що часто пов’язано зі слабкою, нерозвиненою культурою взаємодії. Одним із напрямів розвитку такої культури є забезпечення повноти і законності документації, чіткої фіксації всіх домовленостей, обговорення питань гарантій і фінансової звітності виконавців. Інакше у підприємства-замовника може з’явитись негативне ставлення через підозру, що аутсорсер не задовольняє всі потреби компанії в певній сфері. Для того, щоб запобігти такій ситуації, необхідно докладно описати у договорі обов’язки аутсорсера. Отримати стабільну якість аутсорсінгових послуг можна, якщо в аутсорсера є стандартні послуги, розраховані на велику кількість замовників. Унікальні послуги завжди матимуть варіації щодо якості, бо в унікальному бізнесі стабільна якість – параметр швидше очікуваний і оціночний, аніж керований і гарантований. Тому часто унікальні послуги оплачуються гонораром у разі успіху, а не фіксованим платежем у процесі надання послуг. Але в аутсорсингу унікальність не є ключовим чинником. Якщо йдеться про економічно ефективний ресурс, унікальність відходить на другий план. Немає аутсорсера, який би пропонував унікальні рішення якісно і дешево – або «маленькими партіями», але дорого, або обмежений (в розумних межах) набір, і дешево. Для аутсорсингу другий підхід, мабуть, є більш прийнятним.

  Отже, вітчизняний  ринок аутсорсінгових послуг  розвивається і набуває ваги. У підприємств з’являється все більше нових бізнес-завдань, вирішення яких вимагає залучення зовнішніх спеціалістів, що є однією з основних причин розвитку аутсорсингу в нашій державі. При цьому українські підприємства, на відміну від своїх західних колег, прагнуть, в першу чергу, до підвищення якості вирішення своїх внутрішніх завдань, аніж до зниження витрат на їх реалізацію.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список використаної літератури: 

1. Закон України  «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XIV.
2. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н.Азрилияна.- М., 2002.-с.55.
3. Сайт компанії «Стафф менеджмент»: www.staffmanagement.com.ua.
4. Хейвуд Д.Б. Аутсорсинг: в поисках конкурентных преимуществ.-М.: Вильямс.-2002.-176 с.
5. Бравар Жан Луи, Морган Роберт.  Эффективный аутсорсинг: Пер. с англ. В.А. Денисова. - Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2007. – 251 с.
6. www.advertology.ru/index.php?name=Search
7. www.eld.ru/content/?analit/20050418_0740/
8. www.carteblanche-online.info/index.php?option=com_content
9. http://innovations.com.ua/uk/articles/4/21/1023
10. http://tech.privatbank.ua/249489