За  даними цієї таблиці  видно, що тривалість обороту зменшилась в основному за рахунок основного  капіталу – 722,6 днів (зменшення  основного капіталу і збільшення виручки від реалізації).

      Тривалість  обороту капіталу багато в чому залежить від органічної будови капіталу (відношення основного і оборотного капіталу). Чим вища доля основного капіталу в загальній його сумі, тим помаліше він обертається, і навпаки, при збільшенні питомої ваги оборотних активів прискорюється загальна оборотність капіталу.  Залежність загальної тривалості обороту капіталу можна виразити наступним чином:

      Т_ОБ=Т_ОБ.К : ПВ_ОБ,К

      Де  Т_ОБ  – середня тривалість обороту загальної суми капіталу; Т_ОБ.К – тривалість обороту оборотного капіталу;    ПВ_ОБ.К – питома вага оборотного капіталу в загальній сумі.

      Для розрахунку впливу факторів використовуємо спосіб ланцюгової підстановки:

      Т_{ОБ 0}=Т_{ОБ.К 0} : ПВ_{ОБ,К 0}=392,4 : 7,63 = 51дн.

      Т_ОБ=Т_{ОБ.К 0} : ПВ_{ОБ,К 1}=392,4 : 9,77 = 40 дн.

      Т_{ОБ 1}=Т_{ОБ.К 1} : ПВ_{ОБ,К 1}=436,3 : 9,77 = 44 дн.

      З цих даних видно, що загальна оборотність  капіталу прискорилась на 7 днів (51-44), в тому числі за рахунок  збільшення долі оборотного капіталу на 9 днів (40-51).  В зв’язку з  сповільненням оборотності поточних активів загальна оборотність капіталу сповільнилась на 4 дня (44-40).

      Економічний ефект в результаті прискорення оборотності  виражається в  відносному звільненні засобів з обороту, а також в збільшенні суми прибутку.

      Сума  вивільнених засобів з обороту в зв’язку з прискоренням  (-Е) чи додатково залучених коштів в оборот (+Е) при сповільненні оборотності визначається множенням одноденного обороту по реалізації на зміни тривалості обороту:

      

      в нашому прикладі в зв’язку з прискоренням оборотності капіталу на 7 днів відносно вивільнено з обороту 402,7 тис.грн.

      Оскільки  суму прибутку можна  представити у  вигляді наступних  факторів   , збільшення суми прибутку за рахунок зміни коефіцієнта оборотності капіталу можна розрахувати множенням приросту коефіцієнта оборотності на фактичний коефіцієнт рентабельності продажу і на фактичну середньорічну суму капіталу:

      

      

      В нашому прикладі прискорення  оборотності капіталу в звітному році забезпечило приріст прибутку на суму 279,1 тис.грн.

 

      

      Аналіз  платоспроможності  і кредитоспроможності  підприємства. 

      Одним з показників,  характеризуючих  ФСП, являється його платоспроможність, можливість наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої платіжні зобов’язання.

      Оцінка  платоспроможності  здійснюється на основі характеристики ліквідності  поточних активів, часу, необхідного для  перетворення їх в  грошову масу. Поняття  платоспроможності  і ліквідності  дуже близькі. Від степені ліквідності балансу залежить платоспроможність. В той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан розрахунків, але й перспективу.

      Найбільш  мобільною частиною ліквідних засобів  являються гроші  і короткострокові  фінансові вкладення. До другої групи відноситься готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість.

      Значно  більший строк  потрібний для  переробки виробничих запасів і незавершеного  виробництва в  готову продукцію, а  потім в грошову  масу. Тому вони відносяться  до третьої групи. 

      Таблиця № 15  Згрупування поточних затрат по степені ліквідності.

       

      На  три групи розбиваються і платіжні зобов’язання підприємства:  1. Заборгованість строки оплати якої вже наступили; 2. Заборгованість, яку  можна погасити найближчим часом; 3. Довгострокова  заборгованість.

      Для оцінки перспективної платоспроможності розраховують наступні показники ліквідності: абсолютний, проміжний і загальний.

      Абсолютний  показник ліквідності  визначають відношення ліквідних засобів  першої групи до всієї  суми короткострокових боргів підприємства. Його значення призначається достатнім, якщо він вищий 0,2-0,25. Якщо підприємство в поточний момент може на 25-35% погасити свої борги, то його платоспроможність рахується нормальною. На аналізуючому підприємстві на початок року абсолютний коефіцієнт ліквідності становив 0,001(17:13293),  а на кінець року 0,003 (57:14871).

      Відношення  ліквідних засобів  перших двох груп до загальної суми короткострокових боргів підприємства являє собою проміжний  коефіцієнт ліквідності. Задовільняє переважно  межі від 0,7 до 0,8. В  нашому випадку коефіцієнт буде дорівнювати:

           1996рік                                                             1997рік

      (17+11579) : 13293                                     (57+16977) : 14871

            0,87                                                                    1,14

      Загальний коефіцієнт ліквідності  розраховується відношенням  суми поточних активів  до загальної суми короткострокових зобов’язань. Задовільняє переважно  коефіцієнт 2-2,5. В  нашому випадку на початок року коефіцієнт становив:  

      19407 : 13293 = 1,46

      на  кінець року: 25099 : 14871 = 1,68. 

      Таблиця № 16  Показники ліквідності підприємства.

 

      Дані  таблиці свідчать, що дане підприємство є неліквідним, так як коефіцієнт абсолютної ліквідності близький до 0, порівнюючи за нормативним  коефіцієнтом, який коливається в межах 0,2-0,25. Низький коефіцієнт ліквідності не дозволяє підприємству користуватися кредитами банків і підприємств, погіршує матеріально-технічне постачання, не сприяє вкладенню інвестицій в підприємство.

      Аналізуючи  проміжний коефіцієнт ліквідності, можна  сказати що він  є досить високим, вищий нормативної  норми і має  тенденцію росту  порівняно з попереднім періодом, що зумовлюється насамперед збільшенням кількості готової продукції на складах (13111-7764=5347), що свідчить про затоварення ринків збуту, низькою купівельною спроможністю господарських суб’єктів, високою собівартістю продукції, це призводить до замороження оборотних засобів, відсутності грошових коштів, і дебіторської заборгованості (2180-558= 1622).

      Для більш повної і  об’єктивної оцінки ліквідності можна  використати наступну факторну модель:

       , де Х₁ – показник, який характеризує вартість поточних активів, які приходяться на 1грн прибутку; Х₂ – показний, який свідчить про можливість підприємства погасити свої заборгованості за рахунок своєї діяльності. 

      За  допомогою методу ланцюгової підстановки  розрахуємо вплив  кожного фактора  на ліквідність підприємства:

      

      

       аналізуючи  вплив кожного  показника можна  сказати, що за звітний  рік зріс показник (на 1,87 (1,46-3,33)), який характеризує вартість поточних активів, які  приходяться на 1грн прибутку, що є позитивним для підприємства, так як збільшує його ліквідність. Зміна (зменшення на 1,65 (3,33-1,68)) показника , який свідчить про спроможність підприємство погасити свої заборгованості за рахунок своєї діяльності, є негативним явищем, так як суттєво понизив ліквідність підприємства. Якщо порівняти минулий і звітний роки то можна спостерігати на деяке збільшення показника ліквідності на 0,22 (1,46-1,68), що відбулося в основному за рахунок збільшення поточних активів.

      Підприємство  можна визнати частково платоспроможним, тільки за рахунок того, що загальний коефіцієнт ліквідності за звітний рік більший від нормативного (1,68>1,5). Це пояснюється збільшенням поточних активів по групі 2 і 3, а саме готової продукції, дебіторської заборгованості, виробничих запасів. 

      Ще  одним показником ліквідності є  коефіцієнт самофінансування – відношення суми самофінансуючого прибутку (прибуток + амортизація) до загальної  суми внутрішніх і  зовнішніх джерел фінансових доходів:

       Загальна сума фінансових прибутків

 

      Внутрішні                                   Зовнішні

      

       Прибуток          Амортизація             Випуск акцій         Позика

      Довгострокові      Короткострокові

 

К_{самофінансування попередні й рік}=(4313+2877):(4313+2877+103+13293)=0,35

К_{самофінансування звітний рік}=(2252+3598):(2252+3598+14871)=0,28

      З розрахунків видно, що коефіцієнт самофінансування за звітний рік  зменшився на 0,07 (0,35-0,28), і є негативним явищем для підприємства. Це зумовлено насамперед тим, що підприємство в звітному році отримало на  2061тис.грн(4313-2252) менше прибутку ніж в попередньому році, а також збільшилась сума короткострокових зобов’язань 1578 тис.грн. (13293-14871).

      Платоспроможність підприємства тісно  пов’язане з поняттям кредитоспроможність. Кредитоспроможність це такий фінансовий стан, який дозволяє отримати кредит і своєчасно його повернути.

      При оцінці кредитоспроможності  враховується репутація  позичальника, розмір і склад його власності, стан економічної  і ринкової коньюктури, стійкість фінансового  стану.

 

      

      Оцінка  запасу фінансової стійкості  підприємства. 

      При аналізі фінансового  стану підприємства необхідно знати  запас його фінансової стійкості. З цією ціллю попередньо всі затрати підприємства слід розбити на дві  групи в залежності від об’єму виробництва  і реалізації продукції: змінні і постійні.

      Змінні  затрати збільшуються і зменшуються  пропорційно об’єму випуску продукції. Це витрати сировини, матеріалів, енергії, палива, зарплати робітників на відрядній формі  оплати праці, відрахування і податки від  зарплати і виручки і т.д.

      Постійні  затрати не залежать від об’єму виробництва  і реалізації продукції. До них відноситься  амортизація основних засобів і нематеріальних активів, суми виплачених процентів за кредити  банків, орендна плата, витрати на управління і організацію виробництва, зарплата персоналу на почасовій оплаті.