Аналіз діяльності комерційних банків на фондовому ринку

• у зв’язку з реалізацією права заставодержателя та за умови, що банк не утримує їх понад рік;
• з метою створення фінансової холдингової групи (при цьому банк придбав акції, емітентом яких є інший банк);
• у результаті андеррайтингу (при цьому цінні папери, які придбав банк, перебувають у його власності не більше року).

Як уже  зазначалося, комерційні банки в Україні можуть займатися торгівлею цінними паперами, тобто здійснювати функції брокерів і дилерів. Як фінансовий брокер на ринку цінних паперів банки виконують посередницькі (агентські) функції під час купівлі-продажу цінних паперів за рахунок і за дорученням клієнта на підставі договору комісії або договору доручення. До сфери діяль­ності брокерів належить надання консультацій стосовно розміщення цінних паперів на вторинному ринку. В разі договору комісії угоду укладають від імені банку, в разі договору-доручення — від імені клієнта. Банк як брокер приймає доручення свого клієнта на придбання цінних паперів і має право передбачати у договорі певні гарантії такої покупки. За гарантії можуть приймати депозит, заставу або вексель.

      У процесі своєї діяльності на фондовому ринку банки дбають про такі основні цілі:

1. залучення додаткових грошових ресурсів для традиційної кредитної й розрахункової діяльності на основі емісії цінних паперів;
2. отримання прибутку від власних інвестицій у цінні папери за рахунок відсотків і дивідендів, які виплачуються банку, і збільшення курсової вартості цінних паперів;
3. отримання прибутку від надання клієнтам послуг з операцій із цінними паперами;
4. конкурентне розширення сфери впливу банку і залучення нової клієнтури за рахунок участі в капіталах підприємств і організацій (шляхом участі у портфелі їхніх цінних паперів), установ підконтрольних фінансових структур;
5. підтримку необхідного запасу ліквідності при забезпеченні дохідності й вкладенні в ліквідні засоби банку;
6. отримання додаткових прибутків від помірної спекуляції цінними паперами і страхування фінансових ризиків клієнтів шляхом операцій з похідними цінними паперами.

     ВИСНОВКИ

     Аналізуючи  тенденції та перспективи розвитку фондового ринку України, а також  зарубіжний досвід можна зробити висновок, що незважаючи на усі проблеми і негаразди притаманні перехідному періоду української економіки, він все більше активізується і стає невід’ємним елементом ринкової системи України. І важливу роль в цьому процесі відіграють комерційні банки. Саме комерційні банки здатні активно брати участь у фондових операціях, сприяти формуванню і розширенню вторинного ринку цінних паперів, задовольняти потреби інвесторів, які невпинно зростають. Звичайно існує багато об’єктивних і суб’єктивних факторів, які негативно впливають на фондовий ринок України і стримують його подальший розвиток. Не всі українські банки згодні відступити від традиційних шляхів отримання прибутку і поринути у нову для них стихію фондового ринку. Ризик, на які йдуть українські комерційні банки, освоюючи нові види операцій, себе виправдав, оскільки на даному етапі банки займають провідне місце на ринку послуг, пов’язаних з цінними паперами. Здійснюючи діяльність на фондовому ринку комерційні банки постійно зустрічається з проблемами, притаманними перехідному періоду української економіки. Великі обсяги неповернених кредитів розпорошують банківські активи, нестійка кон’юнктура ринку та недостатність капіталу роблять проблематичним фінансування серйозних і довгострокових проектів у виробничій сфері. В цих умовах діяльність банку на фондовому ринку стає все більш перспективною.

     Комерційні  банки проводять цілу серію операцій з цінними паперами. Серед них  переважають операції з облігаціями  внутрішніх державних позик та векселями. Операції з векселями включають їх авалювання, надання кредитів авальованими векселями та під заставу векселів. Важливим напрямком фондових операцій є реєстраторські послуги комерційних банків.

     Підбиваючи  підсумки, можна зробити такі висновки:

     • проблеми корпоративного управління для банків є більш актуальними, ніж для інших підприємств;

     • корпоративне управління стає все більш  значущим чинником при прийнятті  рішень банку щодо кредитування, інвестицій та політики роботи з клієнтами;

     • банки повинні активніше брати участь у створенні правового поля для вирішення проблем корпоративного управління і розробці Кодексу корпоративного управління в Україні.

     Враховуючи  нинішній стан фондового ринку, слід рекомендувати банкам зважати також  на існування оберненого зв’язку між зростанням попиту клієнтів на банківські послуги та підвищення розміру комісійних (це стосується діяльності з цінними паперами клієнтів взагалі). Водночас в умовах зростання конкуренції в сфері банківських операцій, банк має враховувати перспективи співробітництва з клієнтом, а не тільки власні спекулятивні інтереси. На мій погляд назріла нагальна потреба розробити критерії диференційованого підходу банку до визначення платності операцій з цінними паперами для клієнта, аналогічні підходам до встановлення процента при кредитуванні. В основі такої диференціації я пропоную покласти принцип пріоритетності взаємодії з постійними, а не випадковими клієнтами, оскільки стабільні довгострокові відносини з надійними клієнтами набувають вирішального значення в конкурентних ринкових умовах. За таких умов великі переваги комерційних банків та їх, без перебільшення, могутній потенціал на ринку цінних паперів можуть бути повністю використані.

     Для реалізації даних заходів слід дещо розширити повноваження працівників відділу цінних паперів. До їх компетенції крім традиційних обов’язків повинні належати:

• вибір цінних паперів, які залучаються до обігу на основі глибокого вивчення кон’юнктури фондового ринку України;
• визначення перспективних видів цінних паперів та налагодження зв’язків з їх емітентами;
• оцінка можливостей залучення нових цінних паперів в майбутньому;
• поглиблений аналіз плато- і кредитоспроможності клієнтів, які є власниками іменних цінних паперів;
• впровадження відповідного програмного продукту для забезпечення максимально швидкого і ефективного доступу до реєстру власників іменних цінних паперів.

     Наведені  заходи дозволять активізувати діяльність українських комерційних на ринку  цінних паперів, створять умови для  максимального використання потенціалу та збільшення прибутку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаних джерел

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20.03.91. №872-12.
2. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18.07.91. №1202-12.
3. Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” Закон України // офіційний вісник України. – 1999. - №31. – 15-16с.
4. Про внесення зміни до Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” Закон України // Галицькі контракти. – 2006. - №27.
5. Андрушків Т. Банки як суб’єкти фінансових ринків України: роль і перспективи // Банківська справа. – 2004. - №2. – 50-54с.
6. Білошапка В. Обслуговування рахунків у цінних паперах у комерційному банку // Цінні папери 2003. - №2(240). – 7с.
7. Бугель Ю. Проблеми та шляхи вдосконалення організації операції банку з інвестиційними цінними паперами // Наукові записки. – Чортків. – 2002. – Вип.2. “Україна в умовах ринкової трансформації економіки і сучасних форм господарювання” – 116-118с.
8. Галенко О. Класифікація учасників ринку цінних паперів // Вісник НБУ. – 2009. - №2 – 21-22с.
9. Оскольский В. Реалії і перспективи ринку цінних паперів в Україні // Вісник НБУ. – 2010. - №1. – 35-40с.
10. Косолапов А. Роль банків на ринку цінних паперів в Україні // Банківська справа. – 2010. - №4. – 8-10с.
11. Кучеренко О., Румянцев С. Структура фондового ринку України: особливості і становлення та розвиток // Цінні папери. – 2008. - №48(85). – 10с.
12. Румянцев С. Основні тенденції розвитку фондового ринку // Цінні папери. – 2007. - №12(152). – 6-7с.
13. Стан та перспективи розвитку ринку цінних паперів // Цінні папери України. – 2009. - №24. – 7-8с.
14. Чарльз М. Сігер, Х’ю К. Паттон. Загальний стан та передумови розвитку фінансового ринку в Україні. – 2000. – 44-85с.
15. Шафран Н., Шафран В. Операції комерційних банків із цінними паперами виникнення нових центрів впливу у Європі // Цінні папери України. – 2010. - №3. – 13с.