Ринок праці

Щорічно зростає чисельність  незайнятих громадян, які користуються послугами Державної  служби зайнятості України: якщо у 1995 році це був кожен десятий з числа реально безробітних громадян (визначення за методологією Міжнародної організації праці), в 2001 році кожен другий; а в 2003 році дві третини [8].

За 13 років роботи: послугами Державної служби зайнятості України скористалося більш ніж 20 млн. незайнятих громадян та понад 10 млн. працюючих, які бажали змінити місце роботи, студенти, пенсіонери; 5,5 млн. незайнятих громадян отримали роботу; 1,1 млн. безробітних пройшли професійне навчання за майже 300 професіями і спеціальностями; 1,7 млн. незайнятих громадян було залучено до громадських робіт.

Протягом 2003 року послугами державної служби зайнятості скористалося 2 млн. 835,2 тис. незайнятих громадян, що на 36 тис. більше, ніж у 2002 році. Чисельність безробітних, які проживають у сільській місцевості, порівняно з 2002 роком збільшилась на 19% і становила 932 тисячі.

Протягом 2003 року зросла на 91 тис. чисельність незайнятих громадян, охоплених активними заходами сприяння зайнятості населення, та становила 1 млн. 431,4 тисяч: 877,3 тис. осіб було працевлаштовано, що на 5,5% більше, ніж у 2002 році; 175,5 тис. осіб проходили профнавчання, що на 7,4% більше, ніж у 2002 році; 378,6 тис. осіб брали участь у громадських роботах, що на 9,7% більше, ніж у 2002 році.

У 2003 році на додаткові робочі місця, створені за рахунок дотацій роботодавцям із коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, було працевлаштовано 36,9 тис. осіб, не здатних на рівних конкурувати на ринку праці (у 2002 році 27,7 тис. осіб).

За  підтримки служби зайнятості у 2003 році організували власну справу як суб’єкти підприємницької діяльності 48,5 тис. безробітних, що отримали одноразово допомогу по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю (у 2002 році 39,2 тис. осіб).

З 1 січня 2001 року в Україні набрав чинності Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок  безробіття». Створено Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Управління страхуванням здійснюється на принципах соціального партнерства. Функції виконавчої дирекції Фонду покладені на Державну службу зайнятості України [10].

Наприкінці 2002 року всі центри зайнятості України  перейшли на роботу за новою технологією  Єдиною технологією обслуговування незайнятого населення (ЄТОНН), яка є передовим, єдиним такого масштабу напрацюванням у соціальній сфері. Робота за ЄТОНН передбачає уніфікацію всіх процесів діяльності служби зайнятості та спрямованість на ефективне обслуговування населення і роботодавців, дає змогу збільшити кількість відвідувачів, позбавитись черг, покращити умови надання послуг клієнтам.

У 1998 році відповідно до «Національної програми інформатизації».

 Державний  центр зайнятості розпочав упровадження  Єдиної інформаційно-аналітичної  системи служби зайнятості України  
(ЄІАС), що базується на сучасних INTERNET-INTRANET технологіях. Це дасть змогу підняти рівень соціального захисту населення від безробіття на якісно новий щабель.

ЄІАС  це глобальна інформаційна система, яка об'єднає всі центри зайнятості, розподіливши функції між ними за ієрархією. Частина функцій з місцевого рівня перейде на обласний і ще вище на державний, що дозволить вивільнити працівників базових центрів для безпосередньої роботи з населенням.

З 1 липня 2003 року розпочато серійне впровадження ЄІАС у центрах зайнятості України. На сьогодні в новій системі вже працює 611 центрів зайнятості.

Спосіб  доведення інформації до суб’єктів  служби зайнятості та працевлаштування клієнтів служби зайнятості (Єдина  інформаційно-аналітична система) визнаний Департаментом інтелектуальної власності як винахід з надання державних соціальних послуг.

З метою  розвитку міжнародного співробітництва  і відповідно до пункту VII Рішення  №15 Консультативної Ради з питань міграції та соціального захисту  населення країн-учасниць СНД, Міністерством праці та соціальної політики України, Державною службою зайнятості України було розроблено проект Статуту Міжнародної Асоціації державних служб зайнятості населення країн-учасниць СНД.

У проекті  визначені основні цілі Асоціації: розвиток співробітництва в реалізації країнами-учасницями СНД політики ринку праці, досягнення повної й продуктивної зайнятості населення, трудової міграції, а також соціального захисту населення на випадок безробіття; організація консультацій та обміну думками між державними службами зайнятості, сприяння вивченню й узагальненню досвіду їх роботи; надання допомоги членам Асоціації щодо пошуку найбільш ефективних рішень проблем, які стоять перед державними службами зайнятості [8].   
 

2.3 Перспективи державної політики зайнятості населення 

Про плани на майбутнє краще всього дізнатися  з передвиборчої програми нашого Президента. Розглянемо два з “десяти  кроків на зустріч людям”: 
 

ПЛАН ДІЙ ВІКТОРА ЮЩЕНКА

«ДЕСЯТЬ КРОКІВ НАЗУСТРІЧ ЛЮДЯМ»  

1. СТВОРИТИ П’ЯТЬ МІЛЬЙОНІВ НОВИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ.

Для цього:

• Створення нових робочих місць з гідною зарплатою визначити критерієм оцінки діяльності влади на всіх рівнях.
• Спрямувати економічну політику на розвиток внутрішнього ринку.
• Запровадити систему державного замовлення і громадських робіт для створення нових робочих місць.
• Гарантувати робоче місце кожному, хто отримав професію за державним замовленням.
• Зняти всі  перешкоди для тих, хто хоче відкрити власну справу, сприяти їх власній ініціативі.
• Зменшити ставки кредитування. Забезпечити гарантований доступ до кредитів для малого і середнього бізнесу.
• Сприяти розвитку високотехнологічних галузей – для виходу України на міжнародні ринки праці.
• Залучити в економіку України інвестицій у 10 разів більше, ніж сьогодні – це нові робочі місця, нові технології.

2. ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПРІОРИТЕТНЕ ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ.

Для цього: 

• Збільшити мінімальну пенсію – вона буде більшою за прожитковий мінімум. Ліквідувати «зрівнялівку» та дискримінацію у пенсійному забезпеченні.
• Протягом року повернути людям борги із зарплати.
• Відновити зруйновану систему охорони здоров’я – в кожному місті та селі. Забезпечити кожному громадянину гарантований перелік безоплатних медичних послуг.
• Гарантувати пріоритетне оздоровлення ветеранів війни і праці, які віддали свої кращі роки служінню державі – це наш святий обов’язок.
• Створити умови для повноцінного суспільного життя інвалідам.
• Відновити повагу у суспільстві до Вчителя; гарантувати освітянам зарплату, не нижчу середньої по промисловості.
• Кожна дитина, незалежно від майнового стану батьків, зможе отримати якісну освіту. Забезпечити пріоритетне право отримання вищої освіти за бюджетні кошти дітям із малозабезпечених сімей.
• Поновити 10-річний термін навчання у середній школі з 5-бальною системою оцінки знань.
• Замість будівництва нових урядових споруд і купівлі дорогих авто для чиновників – будувати соціальне житло для малозабезпечених громадян [11].

 
 

 На  мій погляд ця програма безперечно має багато плюсів, але треба також зважати на те, що існують деякі проблеми, зв'язані з регулюванням  зайнятості і забезпечення соціального захисту населення, такі, як  нестабільність на ринку праці і неможливість охопити соціальним захистом  усі шари населення, обумовлені відсутністю нормативно-законодавчої бази й інших труднощів, що існують на сформованій політико-соціальній атмосфері нашого суспільства.

  Даний план дій передбачає  командну роботу й поєднання  спільних зусиль. Він потребує неабиякої підтримки усіх рівнів влади. Адже тільки разом можна досягти найкращого результату.

Індивідуальне завдання

Аналіз  показників ринку праці в Україні

                                       Діаграма 1

 

1 –  1995 рік

2 –  1996 рік

3 –  1997 рік

4 – 1998 рік                                                                                       -  кількість зайнятих

5 –  1999 рік                                                                                       - кількість безробітних

6 –  2000 рік

7 –  2001 рік

8 –  2002 рік

9 –  2003 рік 

Як  ми бачимо з Діаграми 1 кількість  зайнятих завжди перебільшувала кількість  безробітних. І після 1998 року безробітних  громадян стає менше. Це результат вдалої соціальної політики держави[12]. 

Давайте дослідимо динаміку безробіття в  Україні в період з 1991 по 2003 рік  у відсотковому та кількісному відношенні.  

      

                                                                               Діаграма 2

           
 

 Як ми бачимо з Діаграми 2 піком найбільшого безробіття населення України був 1999 рік.  Наступні роки була тенденція до зниження безробіття (2001-2003). Безробіття  зростало протягом 9 років, починаючи з 1991. Це пояснюється тим, що економіка України перебувала у фазі спаду, яка характеризується значним зменшенням обсягу випуску продукції.

 І тільки після 2000 воно потрохи почало зменшуватись. Сподіваюсь, що ця тенденція до зменшення безробіття не змінить свого напрямку, і в майбутньому обсяги безробіття значно скоротяться  [12]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Тепер розглянемо рівень безробіття  в Україні за даними МОП 
 

                                                                                      Діаграма 3

 

  На Діаграмі 3 особливу увагу привертає той факт, що офіційно рівень безробіття в Україні менший за рівень природного безробіття, який становить 5-6%. А це свідчить про те, що офіційні дані не відображають реальної ситуації, яка склалася в економіці.  До  безробітних Державний комітет статистики відносить лише громадян працездатного віку, що зареєстровані у службі зайнятості. За розрахунками Міжнародної організації праці, їх реальна кількість утричі більша [12]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

           

Висновки

 

 Згідно  моїм завданням я розглянула  теоретичні засади й розглянула відносини, що відбуваються на ринку праці в Україні. А також дослідила динаміку зайнятості та безробіття населення.

 Згідно поставленої мети я відстежила перспективи нової державної політики щодо зайнятості населення і зробила висновки, що тільки у тісній співпраці усіх гілок влади на усіх рівнях можна досягти найкращих результатів.

   Формування ринкового механізму господарювання (перехід до ринкової економіки) неминуче веде і до необхідності формування ринково обґрунтованої системи розподілу робочої сили. В даний час український ринок праці не збалансований, про що свідчать серйозний дисбаланс у першу чергу з боку попиту. Криза в економіці,  закриття великих промислових підприємств ведуть до безробіття й одночасно до необхідності широкомасштабної перекваліфікації значної частини робочої сили. Особливо важко йдуть ці процеси через слабку мобільність робочої сили, переїзд із міста в місто залишається великою проблемою. З іншого боку, спостерігається збільшення частки зайнятості в тих галузях, ділова активність у який виросла в зв'язку з ринковими перетвореннями. До таких відносяться,  головним чином, сфера послуг - сфера торгівлі і суспільного харчування, матеріально-технічного постачання і торгового посередництва, а також кредитно-фінансова і страхова сфера.