Инфляция и безработица

  ЗМІСТ

  ВСТУП………………………………………………………………………………3

  РОЗДІЛ 1

  ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ЗАСАДИ ІНФЛЯЦІЇ ТА БЕЗРОБІТТЯ…….5

1. Суть і види інфляції……………………………………………………………5
2. Безробіття: типи, форми і причини…………………………………………..13

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ ІНФЛЯЦІЇ ТА БЕЗРОБІТТЯ……………...16

2.1. Безробіття  як порушення макроекономічної  рівноваги. Закон Оукена…..16

2.2. Виявлення  зв’язку між інфляцією та безробіттям. Крива А. Філіпса…….21

РОЗДІЛ 3

РОЛЬ ДЕРЖАВИ  У ПОДОЛАННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ  НАСЛІДКІВ ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ…………………………………………27

 3.1. Необхідність та методи державного регулювання цін………………………27

2. . Антиінфляційна політика………………………………………………………36

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………46

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..48 
 
 
 
 
 
 
 

  ВСТУП

   Актуальність теми дослідження. Інфляція є одним із індикаторів макроекономічної нестабільності і фактором, від якого в значній мірі залежить соціально-економічний розвиток країни. У світі немає країни, яка б в останні роки не зазнала втрат від інфляції.

   Сучасної інфляції властивий ряд відмінних рис: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – повсюдний, всеохоплюючий; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний; сучасна інфляція є під впливом не тільки грошових, але і не грошових факторів.

   Існує наукових шкіл і безліч праць, присвячених з’ясуванню причин інфляції. Проте складність і багатогранність інфляційних процесів поки що заважають дослідникам дійти до спільного погляду щодо причин інфляції і її впливу на безробіття. Це визначає актіульність теми  дослідження взаємодії інфляції та безробіття  

   Питання, пов`язані з дослідженням інфляції та рівнем безробіття, широко висвітлюються у вітчизняній науковій літературі. Основна увага в наукових публікаціях приділяється виявленню причин та наслідків інфляції, обґрунтуванню моделей прогнозування та методів її регулювання. Серед вітчизняних дослідників інфляції слід, зокрема, відмітити А. Гальчинського, В. Геєця, С. Дзюбика, Б. Кваснюка, М. Коваля, Т. Ковальчука, О. Мельника, В. Найдьонова, М. Савлука, А. Савченка, В. Степаненко та інших.

     Мета і завдання курсової роботи. Метою роботи є дослідження зв’ язку між інфляційними процесами та рівнем безробіття на основі кривої Філіпса.

      Відповідно до поставленої мети дослідження в процесі виконання роботи були поставлені та вирішені наступні завдання:

• узагальнити теоретичні концепції інфляції та безробіття;
• визначити теоретичні аспекти безробіття як порушення макроекономічної рівноваги;
• дослідити взаємодію безробіття і інфляції;
• проаналізувати основні риси антиінфляційної політики в Україні;

 

     Об`єкт дослідження. Об`єктом дослідження є інфляційні процеси.    

  Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні та   методологічні  аспекти, пов’язані з вивченням зв’язку інфляції та безробіття.   

  Методи дослідження.Методологічною основою дослідження є системний підхід до аналізу інфляційного процесу, теоретичні концепції щодо регулювання інфляції, які розроблені в наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених, а також вітчизняний і зарубіжний досвід управління інфляцією.   

   В процесі дослідження використовуються методи порівняльного і факторного аналізу, графічне та економіко-математичне моделювання.  

   Інформаційну базу дослідження склали матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  РОЗДІЛ 1

  ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ЗАСАДИ ІНФЛЯЦІЇ ТА БЕЗРОБІТТЯ 

  

1. Суть  і види інфляції

  Інфляція  – це процес зростання загального рівня цін в країні в наслідок порушення закону грошового обігу. Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових). Таке становище веде до їх знецінення, гроші «дешевіють», а ціни набувають тенденції до зростання. Інфляція є тонке соціально-економічне явище, породжене диспропорціями виробництва в різних сферах ринкового господарства. Одночасно інфляція – одна із найбільш гострих проблем сучасного розвитку  економіки практично всіх країн світу.

  Причини, перш за все необхідно шукати в  деформації грошового обігу. Так, інфляція виникає, коли центральний банк країни проводить невірну грошову політику, випускаючи в обіг незабезпечену  товаром масу грошей.

  Припустимо, що економічна система знаходиться у станi рівноваги й експерти розраховують на таку стабільність у майбутньому.

  Але, виходячи із політичних міркувань, наприклад, в зв’язку з наближенням президентських виборів, уряд, щоб догодити виборцям, вирішує збільшити виплати з  державного бюджету, знизити податки й негайно розпочати реалізацію проектів для створення нових робочих місць. Зрозуміло, що зростання реального обсягу виробництва й скорочення безробіття, досягнуте адмiнiстрацiєю президента, зробить неабиякий вплив на результати виборів. Отже, складається проект нереально розширеного державного бюджету на рік виборів. Як тільки ці плани почнуть реалізовуватись, економічна система вийде із стану рівноваги. Дійсно, спочатку реальний обсяг виробництва зросте, безробіття скоротиться, а підвищення рівня цін при цьому буде незначне.

  Але, вже у наступному році зарплата, ціни на ресурси й фактори виробництва  почнуть інтенсивно зростати. По мiрi того, як фірми будуть пристосовувати свої очікування до нових умов, зростуть не тільки ціни на товари та послуги, але й відбудеться скорочення обсягів виробництва, супроводжуване зростанням безробіття.

  Інший варіант виникнення інфляції може бути викликаний державними замами в Центральному банку. При достатньо низьких  темпах інфляції, наслідки можуть виявитись важкими. На приклад, держава позичає певну суму в Центральному банку, зобов’язавшись повернути її через рік з відсотками та виконує своє зобов’язання. Проте одразу ж звертається в Центральний банк за новим кредитом. Подібна політика продовжується з року в рік, і хоча гроші час від часу повертаються в Центральний банк, кредитна емісія очевидна.

  Виникає інфляція і при активних процесах мілітаризації в державі, при  високому рівні монополізації ринків, під впливом зовнішніх факторів (ростом світових цін).

  Чим би не була спровокована інфляція, вона знецінює доходи бюджету й супроводжується  його дефіцитом.

  Крім  бюджетного дефіциту інфляція обов’язково  супроводжується нерівномірним  зростанням цін й, звідси, порушенням господарчих зв’язків, гонкою цін  між окремими галузями економіки й хвильоподiбним поширенням   зростання цін по районах держави й галузям.

  Незалежно від стану грошової сфери товарні  ціни можуть підніматися в наслідок змін в динаміці виробничої праці, циклічних  і сезонних коливань, структурних зрушень в динаміці виробництва, монополізації ринка, державного регулювання економіки, введення нових податків, зміна кон’єктури ринку, дія зовнішньо економічних зв’язків, стихійних лих і т.д. Отже ріст цін викликається різними причинами. Але не всякий ріст цін – інфляція. Серед вище згаданих причин росту цін важливо виділити справді інфляційні.

  Так ріст цін, пов’язаний з циклічними коливаннями кон’єктури, не можна  назвати інфляційним. По мірі проходження  різних фаз циклу (особливо в його «класичній» формі характерній для ХІХ – початку ХХ століття) буде мінятися і динаміка цін. Їх підвищення в період буму і змінюється їх падінням в фазах кризи й депресії і знову ростом в фазі пожвавлення. Підвищення продуктивності праці, при інших незмінних умовах, повинно привести до зниження цін. Інша справа – якщо підвищення продуктивності праці супроводжується випереджуючим це підвищення ростом заробітної плати. Таке явище називається інфляцією витрат. Стихійні лиха не можуть бути причиною інфляційного росту цін. Так, якщо в результаті повені в якій-небудь місцевості зруйновані дома, то, очевидно зростуть ціни на будівельні матеріали. Це буде стимулювати виробників будівельних матеріалів розширити пропозицію своєї продукції і по мірі насичення ринка ціни почнуть падати.

  Найважливішими  причинами рості цін є:

  1. диспропорційність, або незбалансованість державних витрат і доходів, що проявляється в дефіциті держбюджету. Якщо цей дефіцит фінансується за рахунок активного використання «друкарського верстата» це призводить до збільшення маси грошей в обігу, а відповідно і до інфляції.

  2. інфляційне зростання цін може відбуватись, якщо фінансування інвестицій проводиться аналогічними методами. Особливо інфляційно небезпечними є інвестиції, пов’язані з мілітаризацією економіки. Так, непродуктивне використання національного доходу на воєнні цілі означає не тільки втрату національного багатства. Одночасно військові витрати створюють додатковий платоспроможний  попит, що веде до збільшення грошової маси без відповідного товарного покриття, збільшення військових витрат є однією з головних причин хронічних дефіцитів державного бюджету і збільшення державного боргу в багатьох країнах, для покриття якого держава збільшує грошову масу.

  3. з зростанням «відкритості» економіки тої чи іншої країни, все більшим втягуванням її в мирогосподарські зв’язки збільшують небезпечність «імпортованої» інфляції.

  4. інфляція набуває самопідтримуючий характер в результаті інфляційних очікувань. Багато вчених країн Заходу і нашої країни особливо виділяють цей фактор, що подолання інфляційних очікувань населення і виробників – найважливіше (якщо не головне) завдання антиінфляційної політики

  У станi  інфляційної нестабільності орієнтація лише на регулювання з  боку співвідношення «попит-пропозицiя» може призвести до затяжних криз з повільним періодом стабiлiзацii i оздоровлення економіки. Про це свідчить досвід розвитку капіталістичних країн часів вільної конкуренції.

  За  формами виявлення розрізняють:

1. подавлену (приховану) інфляцію, – коли знецінення грошей відбувається без відкритого росту цін. Ціни утримуються на фіксованому рівні за допомогою адміністративних заходів. Якщо попит перевищує товарообіг в 2 рази, це означає, що рівень отоварення грошової одиниці не перевищує 50 %, тобто вона знецінюється. Така інфляція є незмінною супутницею планової економіки (в колишньому СРСР в кінці 80-х товарне забезпечення кожного карбованця отриманої зарплати коливалося в межах 40 – 60 коп., а в 1991 р. товарна конвертованість знизилася до 28 коп.). Основною формою вияву такої інфляції є загострення дефіциту, коли купівельна спроможність грошей падає у зв’язку з неможливістю придбати потрібні товари. Іншою формою подавленої інфляції є приховане підвищення цін, що виявляється в погіршенні якості товару при незмінній ціні, «вимиванні» товарів дешевого асотрименту, продажі старих товарів під новою маркировкою і відповідно за більш високими цінами. Прихована інфляція також проявляється в наявності незадовільненого попиту, представленого вимушеними заощадженнями, що утворилися через те, що покупці не можуть знайти необхідні товари. Офіційно регульовані ціни прориваються на «чорному» ринку. Динаміка цих цін і є відносним вираженням прихованої інфляції. Тому приховану інфляцію часто називають адміністративною,   народжену адміністративними цінами.

2. відкриту  інфляцію, – що виявляється безпосередньо в рості цін.

  За  факторними формами інфляції, теорія грошей розрізняє багато її видів, серед яких ключове місце належить інфляції попиту й iнфляцiї витрат:

1. Інфляцію попиту, (рис. 1.1.) – викликає надлишок грошей, доходів й попиту. Вона спостерігається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, підносячи ціни, щоб зрівноважити пропозицію i попит.