Поняття та види торгівельної діяльності

 Забороняється примушувати  покупця придбавати товари неналежної  якості або непотрібного йому  асортименту. Не допускається  продаж товарів, вільна реалізація яких заборонена. Обслуговування окремих категорій громадян, яким згідно із законодавством надаються відповідні пільги, як правило, здійснюється в спеціально відведених торговельних приміщеннях (відділах, секціях). Продаж товарів та продукції, виготовленої у закладі ресторанного господарства, здійснюється суб'єктом господарювання за цінами, що встановлюються відповідно до законодавства.

 Ціни на товари і продукцію зазначаються на ярликах (цінниках) або у покажчиках цін, у сфері ресторанного господарства - на ярликах (цінниках) на закуплені товари та у прейскурантах і меню на продукцію, виготовлену в закладі ресторанного господарства.

 Суб'єкт господарювання  зобов'язаний:

- надавати споживачеві  у доступній формі необхідну,  достовірну та своєчасну інформацію  про товари;

- усіляко сприяти споживачеві  у вільному виборі товарів  і додаткових послуг, на його  вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги  та ціни товарів з наданням  йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів;

- перевірити справність виробу, продемонструвати, за можливості, його роботу та ознайомити споживача з правилами користування;

- забезпечити приймання,  зберігання і продаж товарів  та продукції, виготовленої у  закладі ресторанного господарства, відповідно до законодавства.

 Розрахунки за продані  товари та надані послуги можуть  здійснюватися готівкою та/або  в безготівковій формі (із застосуванням  платіжних карток, платіжних чеків,  жетонів тощо) відповідно до законодавства.  Разом з товаром споживачеві  в обов'язковому порядку видається  розрахунковий, документ установленої  форми на повну суму проведеної  операції, який засвідчує факт  купівлі товару та/або надання послуги. У закладі ресторанного господарства, в якому обслуговування здійснюють офіціанти, оплата проводиться безпосередньо офіціанту відповідно до рахунка, що виписується на бланку встановленої форми. Після розрахунку офіціант видає споживачеві розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція).

 Касир та інший працівник,  з якими споживач розраховується  за товар, під час проведення розрахунку повинен чітко назвати суму, що підлягає сплаті, суму, одержану від споживача, і покласти гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ на повну суму покупки, назвати споживачеві належну йому суму здачі та видати її разом з розрахунковим документом.

 Касир та інший працівник, які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, зобов'язані приймати без обмежень банкноти і монети Національного банку (у тому числі пам'ятні, ювілейні монети, зношені банкноти та монети), які є засобами платежу, за номінальною вартістю, а також забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі. Правильність розрахунку споживач перевіряє на місці, не відходячи від каси. Забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

 Вибрані споживачем  непродовольчі товари за домовленістю  з адміністрацією торговельного об'єкта можуть зберігатися в торговельному залі із зазначенням на виписаному товарному чеку часу оплати. Якщо споживач не вніс плату у визначений час, товар надходить у продаж.

 Придбані великогабаритні  товари (меблі, будівельні матеріали,  піаніно, холодильники, пральні машини тощо) споживач має право залишити на зберігання у суб'єкта господарювання на узгоджений строк шляхом укладення договору зберігання відповідного товару. До залишеного на зберігання товару додається копія розрахункового документа, на якій зазначається строк зберігання, а на самому товарі розміщується табличка з написом «Продано». Суб'єкт господарювання протягом зазначеного строку несе відповідальність за зберігання і якість товару.

 Для здійснення продажу  непродовольчих товарів для особистого  користування (одяг, взуття, трикотажні  вироби тощо) суб'єкт господарювання  повинен створити умови для  їх примірки, а технічно складних та інших товарів, які потребують перевірки, - умови для її проведення. Вимоги споживача до якості, безпеки та обміну товарів задовольняються суб'єктом господарювання відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». У разі відпуску недоброякісної або виготовленої з порушенням технології страви (виробу) споживач має право за своїм вибором вимагати від суб'єкта господарювання замінити її або сплатити вартість.

 У закладі ресторанного  господарства забороняється встановлювати  мінімум вартості замовлення  і пропонувати споживачеві обов'язковий  асортимент продукції, виробленої  у такому закладі. Продаж продовольчих  товарів, готових до вживання, а також тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у  тому числі овочів і фруктів) за межами торговельного приміщення (виїзна, виносна торгівля) здійснюється у відведених для цього місцях за наявності у суб'єкта господарювання дозволу на розміщення пересувних малих архітектурних форм та за умови дотримання встановлених для таких товарів температурного режиму зберігання і санітарних норм. На кожну партію таких товарів, якщо це передбачено законом, видається супровідний документ, яким підтверджується їх якість та безпека, із зазначенням найменування товару, виробника, його адреси, дати виробництва (виготовлення), строку придатності. Заклад ресторанного господарства зобов'язаний забезпечити зберігання речей споживача в гардеробі (за його наявності). Відповідальність за збереження речей споживача в гардеробі несе заклад згідно із законодавством.

 Основні санітарні  вимоги до підприємства торгівлі та його працівників. Суб'єкт господарювання повинен утримувати торговельні та складські приміщення, а також прилеглу до них територію відповідно до санітарних норм. Під час продажу товарів і після закінчення виїзної (виносної) торгівлі суб'єкт господарювання зобов'язаний вжити заходів для дотримання чистоти на місці торгівлі та навколо нього. Адміністрація торговельного об'єкта, в якому здійснюється продаж продовольчих товарів, зобов'язана забезпечити кожного працівника одягом, що відповідає санітарним нормам. Для зберігання верхнього одягу та особистих речей працівників обладнується окреме приміщення. У разі зберігання товарів у підсобних приміщеннях і розміщення їх у торговельних залах чи на об'єктах дрібно роздрібної мережі працівники суб'єкта господарювання зобов'язані дотримуватися принципу товарного сусідства, санітарних норм, норм складування і вимог протипожежної безпеки.

 Торговельний об'єкт  обладнується відповідно до вимог  нормативно-правових актів з питань  охорони праці, здоров'я та  навколишнього природного середовища, протипожежної безпеки, а також санітарних норм. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити наявність у працівників, що здійснюють продаж продовольчих товарів, особистих медичних книжок установленого зразка, організацію і своєчасність проходження ними медичних оглядів та контроль за допуском їх до роботи за наявності необхідного медичного висновку. Медичні книжки пред'являються на вимогу працівників санітарно-епідеміологічної служби.

 4. Облік розрахункових операцій у сфері торгівлі.

 Правові засади застосування  реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про вне-сення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових опе-рацій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 21 грудня 2000 р. №2156-111.

 Види РРО

 РРО - пристрій або  програмно-технічний комплекс, в  якому реалізовані фіска-льні  функції і який призначений  для реєстрації розрахункових  операцій при прода-жу товарів  (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

 Під фіскальними функціями розуміються здатність РРО забезпечувати одноразо-ве занесення, тривале зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконання у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

 Фіскальна пам'ять  - це енергонезалежний за збереженням  інформації, довго-строковий запам'ятовуючий  пристрій у складі РРО, призначений  для реєстрації і багаторазового  зчитування звітної підсумкової щоденної інформації з виключенням можливості її зміни або знищення без пошкодження самого пристрою.

 До РРО відносять:  електронний контрольно-касовий  апарат (ЕККА), електро-нний контрольно-касовий  реєстратор (ЕККР), комп'ютерно-касову  систему (ККС), електронний таксометр  (ЕТ) тощо.

 ЕККА - це РРО, який  додатково забезпечує попереднє  програмування на-йменування і  ціни товарів (послуг) та облік їх у кількості, друкування розрахунко-вих та інших звітних документів.

 ЕККР - це РРО, який  додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг), найменування, друкування розрахункових та інших звітних до-кументів.

 ККС - це РРО, виконаний  із застосуванням комп'ютерних  засобів, який додат-ково виконує  технологічні операції, визначені  сферою його застосування, і забезпе-чує  друкування розрахункових та  інших звітних документів.

 ЕТ - це РРО, який  додатково забезпечує попереднє  програмування тарифів за проїзд  та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів.

 Правильна організація  обліку грошової виручки - важлива умова переходу до ринкової економіки. Без обліку і контролю готівки неможливі облік і контроль то-варно-матеріальних цінностей, забезпечення їх збереження, попередження зловжи-вань, у тому числі приховування доходів і ухиляння від сплати податків.

 Можливість точного  обліку торговельної виручки, скорочення до мінімуму по-милок при проведенні розрахунків за товари, підвищення культури торговельного обслуговування, вивчення реалізованого попиту забезпечують електронні контро-льно-касові апарати. Застосування ЕККА й інших РРО є обов'язковим для суб'єктів підприємницької діяльності (СПД), які здійснюють розрахунки зі споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку.

 Перелік окремих форм  та умов проведення діяльності  у сфері торгівлі, громад-ського  харчування та послуг, яким дозволено  проводити розрахункові операції  без застосування ЕККА з використанням  розрахункових книжок та книг  обліку розра-хункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових опера-цій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування ЕККА є обов'язковим, затверджений постановою КМ України від 23.08.2000 № 1336.

 СПД, що мають право  не застосовувати РРО (ЕККА), поділяються  на дві катего-рії. Перша категорія  - ті СПД, які можуть не застосовувати  ЕККА, але зобов'язані вести розрахункову  книжку. Розрахункова книжка - це  належним чином зброшу-рована  та прошнурована книжка, зареєстрована  в органах державної податкової  служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покуп-цям, коли не застосовуються ЕККА. Законодавець доручив Кабміну доповнити свій Перелік, затверджений постановою від 23.08.2000 № 1336, такими видами діяльно-сті, як торгівля, громадське харчування та послуги на території гірських населених пунктів.

 Законодавець розширив  і можливості роботи без РРО  (але з розрахунковою книжкою)  у разі відключення електроенергії до 7 робочих днів.

 Друга категорія - це  СПД, що можуть не застосовувати  ні ЕККА, ні розрахун-кові книжки. Коло цих осіб або видів  діяльності поповнилось за рахунок:  громадян-платників фіксованого  податку; громадян-платників єдиного  податку; СПД, що придбали спеціальний  торговий патент; осіб, що придбали  пільговий торговий па-тент, якщо вони не є платниками ПДВ; фізичних осіб-платників ринкового збору; осіб, які працюють на автомобільному транспорті (з видачею талонів, квитанцій, квитків); продажу білетів держлотерей через електронну систему ставок; продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів. Однак пер-шим чотирьом категоріям пільговиків не можна торгувати підакцизними товарами без ЕККА. Крім того, право на незастосування ЕККА платниками єдиного податку та набувачами пільгового патенту обумовлено веденням ними книги обліку доходів і витрат у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

 Реєстрація ЕККА

 Для проведення реєстрації  СПД подає у відділ контролю реєстрації та застосу-вання ЕККА ДПІ такі документи: письмову заяву на реєстрацію ЕККА із зазначен-ням сфери застосування та реквізитів РРО; копію свідоцтва про державну реєст-рацію СПД (якщо СПД має зареєстровані в даному органі податкової служби РРО чи книги обліку реєстраційних операцій, то копію свідоцтва подавати не треба); завірену копію документа, що підтверджує право власності на ЕККА; завірену ко-пію дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення об'єкта торгівлі (сфери послуг); завірену копію договору з організацією сервісного обслуговування про зарахування ЕККА на сервісне обслуговування; акт про виведення ЕККА з екс-плуатації, у випадку коли проводиться реєстрація ЕККА, який уже був у експлуа-тації; для СПД, що надають послуги з перевезень пасажирів і багажу - ліцензії на право здійснення зазначеного виду діяльності.