Спеціальні економічні зони. Економічна зона "Закарпаття"

     4. ТОВ “Закарпатінвест”

     Виконавцем  інвестиційного проекту “Організація виробництва концентрату йодованої  води та інших продовольчих товарів  з використанням ліцензій МПК “ЯРК-Київ” на території СВЕЗ “Закарпаття” є ТОВ “Закарпатінвест”, зареєстроване 30.06.2001 р. Загальна кошторисна вартість проекту згідно бізнес-плану становить 1197,4 тис.дол. США.  Кількість робочих місць – 30, кількість додаткових робочих місць за умови подальшого розвитку підприємства – 60-80.

     5. ПП «Хемікон АГ»

     Фірма “Хемікон АГ” планує розпочати  реалізацію проекту “Будівництво багатофункціонального  торгово-виставкового комплексу з  виробничою дільницею на території  СВЕЗ “Закарпаття”. Напрямки проекту: виставкова діяльність; всі види торгівлі; виробнича діяльність; надання інформаційних послуг високої якості; надання сервісних послуг (готельних, банківських, транспортних, всіх видів зв’язку). Загальна вартість проекту складає 35 млн. дол. США.

     6. ТОВ “Ядзакі-Україна”

     Товариство  з обмеженою відповідальністю «Ядзакі  Україна» розпочало реалізацію інвестиційного проекту "Виробництво електричних  компонентів та комплектуючих для  автомобільної промисловості на території СВЕЗ "Закарпаття" загальною вартістю близько 30 млн. євро у квітні 2003 року. На підприємстві працює близько 2000 працівників.

     7. ТОВ “Ландкост Інвест”

     ТОВ "Ландкост Інвест" ГмбГ реалізує інвестиційний проект “Організація виробництва м’ясної та ковбасної  продукції на території СВЕЗ “Закарпаття”. Загальна вартість інвестиційного проекту становить 13,1 млн. Євро.

     8. ТОВ “ЮБІ”

     З метою реалізації інвестиційного проекту  “Надання логістичних послуг на території  СВЕЗ “Закарпаття” ТОВ “ЮБІ” використовує спеціальний склад, створений у відповідності з чинним законодавством на території СВЕЗ “Закарпаття”. [12]

     За  даними поважного в бізнесовому  світі України аналітичного центру „Інститут реформ”, інвестиційне середовище Закарпатської області визнано  найкращим серед усіх регіонів держави. Інвестиційна діяльність підприємств області демонструє і надалі позитивні тенденції розвитку. Наразі на теренах області інвестиційні проекти реалізують 110 суб’єктів підприємницької діяльності. Загальна сума інвестицій в економіку краю складає 291 мільйон доларів США. З них 195 мільйонів прямих іноземних інвестицій вже працюють на економіку області. З розрахунку на душу населення сума залучених інвестицій складає 156 доларів. Це один з кращих показників в Україні.[15] Про це свідчать показники надходження інвестицій у СВЕЗ.

Таблиця 1

     

     *Статистичний щорічник Закарпатської області/ Ужгород - 2008, с.185

           Цифра 1 – це грошова  маса інвестицій, які було передбачено  проектами до 2007 року, цифра 2 –це  грошова маса проектів, які надійшли з початку реалізації проектів. Дані таблиці вказують на ефективність діяльності СВЕЗ «Закарпаття». Більшість запланованих інвестицій надійшли повністю чи частково. Негативними є показники іноземних інвестицій у формі рухомого і нерухомого майна (надійшло лише 0,2% передбачених  проектами інвестицій). Але цей показник компенсується за рахунок іноземних грошових внесків (139,2%). Передбачалось, що інвестування мало відбуватись в першу чергу за рахунок власних коштів підприємств, але цих коштів надійшло лише 7,7 %. Основні надходження надійшли за рахунок іноземних інвестицій та надання кредитів комерційними банками. 

Таблиця 2

Реалізація  інвестиційних проектів у СВЕЗ «Закарпаття»*

* Статистичний щорічник Закарпатської області/ Ужгород 2008, с.185

     Основними іноземними інвесторами  СВЕЗ «Закарпаття» є Японія, Кіпр та Німеччина. Частка їх інвестицій є найбільшою (59, 34 та 6,86 % всіх інвестицій). Однак у 2007 році інвестування припинили всі країни , крім Кіпру.[15.185,додаток4]

 Причиною  цього стало наступне. Законом  України «Про внесення змін  до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25 березня 2005 року було значно змінено законодавство про спеціальні (вільні) економічні зони (СВЕЗ). Суть внесених змін полягає у скасуванні пільгових митних і податкових режимів підприємницької діяльності на території СВЕЗ. Іншими словами, було скасовано ті пільги, які, власне, і становили зміст цих зон та робили їх привабливими для інвесторів. При цьому з формально-юридичної точки зору спеціальні економічні зони як такі ліквідовані не були. [14] Це знищило саму суть створення СВЕЗ. Фактичні втрати від даних змін у законодавстві у СВЕЗ «Закарпаття» були наступними: призупинено реалізацію 9 інвестиційних проектів на суму 162 млн. дол. США; недофінансовано 29 інвестиційних проектів на суму 175,1 млн. дол. США; змушені відпустки працівників та скорочення робочих місць; не створено 11850 запланованих робочих місць. Відбулося погіршення економічного стану області, інвестиційного клімату та зменшення темпів росту виробництва. Збитки тільки ТОВ “Ядзакі-Україна” станом на 1 січня 2007 року становили 68,6 млн. грн.. 27 липня 2006 року Верховна Рада прийняла бюджетну резолюцію на 2007 рік, де містились пропозиції про відновлення режиму пільгового оподаткування в СВЕЗ. Таку ж ідею закладено і в проекті програми роботи Уряду на 2006-2011 роки.[12,с. 356]

Таблиця 3

ЗАТ «Єврокар»*

 

*[15]

     Ефективність  діяльності СВЕЗ «Закарпаття» можна  проаналізувати на прикладі закритого  акціонерного товариства «Єврокар». За період з 2001 по 2007рік потужність заводу збільшилась на 30 тис. Це показує на ріст виробництва, а отже і прибутку. Завод працює в основному на іноземних інвестиціях. Саме тому , що завод є суб’єктом СВЕЗ «Закарпаття», обсяг інвестицій збільшився у 13 разів. Крім цих економічних досягнень є не менш важливе – соціальне , а саме забезпечення роботою 6,5 тисяч осіб.

     Ці  показники свідчать про те, що пільговий  режим інвестиційної діяльності та СВЕЗ «Закарпаття» виправдовують покладені на них завдання, а саме залучення іноземних інвестицій, підвищення якості продукції та життєвого рівня населення.

     На  стадії запровадження та розробки знаходяться  такі суб’єкти:

   1.ДП “Центр будівельних матеріалів “Закарпаття” - виготовлення будівельних матеріалів, керамічної плитки, сантехніки тощо.

   2. ТОВ “Чоп-Транзит” - переробка  м’яса та виготовлення ковбасної  продукції

   3. ТОВ “ЕНО-Чоп” - виробництво меблів

   4. ТОВ «Кржіжік» – виробництво  електро- і газолічильників

   5. ТОВ «Алета» – до вирощування декоративних культур. 

  На етапі переговорів знаходяться такі інвестиційні проекти:

    *проект будівництва річкового  порту на ріці Тиса;

    *будівництво заводу по виробництву  металопласту;

    *створення виробництва електронної  техніки;

    *будівництво фармацевтичної фабрики.

     Запровадження цих проектів має не тільки піднести на новий рівень економіку Закарпаття, але й покращити економічну ситуацію всієї України. 

 

      Висновки

        Спеціальна (вільна) економічна зона  являє собою частину території України, у якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності і порядок застосування та дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони впроваджуються пільгові, митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних і іноземних юридичних та фізичних осіб. Усі СВЕЗ поділяються на локальні і комплексні, внутрішні і зовнішні, інтеграційні і анклавні, тощо. СВЕЗ є важливим чинником інтеграції національної економіки у світову. Вони потенційно зможуть сприяти привнесенню нових технологій, реструктуризації економіки регіону.

      В Україні є всі передумови для  успішного вирішення таких завдань: залучення передової зарубіжної технології, управлінського досвіду, додаткових фінансових та матеріальних ресурсів; розвитку соціальної та виробничої інфраструктури; задоволення потреб внутрішнього ринку у високоякісній продукції; залучення іноземних інвестицій для створення спільних підприємств; створення наукоємких виробництв; посилення експортоорієнтованих та імпортозамінюючих виробництв; розширення прикордонного співробітництва, тобто для створення СВЕЗ.

      Вирішення проблеми доцільності існування  СВЕЗ повинно ґрунтуватися на комплексному вивченні ефективності їх функціонування. При цьому слід виокремлювати найбільш успішні з них для використання їх досвіду. СВЕЗ «Закарпаття» має високу значимість у множині українських СВЕЗ. Вона довела свою ефективність, а результати її функціонування доцільно враховувати в економічній політиці держави. В Україні подальшого дослідження потребують питання можливості поширення позитивного досвіду деяких СВЕЗ, зокрема «Закарпаття», в масштабах усієї України.

      Ліквідація  СВЕЗ призведе до негативних наслідків. Це показав досвід 2005-2007 років. Це веде до зниження показників ефективності розвитку регіону. Україна має використовувати всі наявні ресурси для залучення інвестицій. Це стане запорукою для успішної інтеграції України в Європейський Союз, для її визнання іншими країнами як вигідного партнера, здатного не тільки сприяти залученню інвестицій, а й гарантувати, захищати права інвесторів, створювати умови для зростання виробництва, надавати послуги високого рівня.

        СВЕЗ «Закарпаття» є яскравим  прикладом необхідності створення  і функціонування СВЕЗ в Україні. Завдяки їй обсяг ВВП надушу населення зріс на 40%. Наявні тут унікальне геополітичне положення, пільговий режим оподаткування, природні ресурси, розвинена мережа залізничних та автомобільних шляхів, висококваліфікована та відносно дешева робоча сила, сприяння та підтримка місцевої влади приваблюють іноземних інвесторів. На це вказує діяльність уже діючих суб’єктів СВЕЗ «Закарпаття» та те, що декілька проектів знаходяться на стадії запровадження.

      Роль  держави щодо забезпечення розвитку регіонів у сучасному світі не має обмежуватись тільки регуляторними функціями: стимулювання економічного зростання, раціональне використання ресурсів , забезпечення прогресивних зрушень у галузевій і територіальній системах, підтримки експорту продукції та послуг. Головною метою державного управління регіонального розвитку є забезпечення економічної і соціальної стабільності, захист вітчизняних виробників на світових ринках, правовий перерозподіл доходів громадян, гармонізація майнових відносин, зміцнення існуючого ладу, демократизація управління, транзит держави в європейські та євроатлантичні структури. Виконанню цих функцій держави сприяє створення спеціальних (вільних) економічних зон, що є пріоритетним напрямом інноваційної діяльності держави, її регіональної політики.

 

Список  використаної літератури

1. Бобух І. М. / оцінка ефективності функціонування СВЕЗ у контексті регіонального розвитку // Економіка України – 2002
2. Височанчький В. Ю./ Особливі режими інвестиційної діяльності в Закарпатті та оцінка результатів їх функціонування// Науковий вісник УжНУ. Серія економіка – 2006 - №20
3. Жук М. В. регіональна економіка. Підручник – К: «Академвидав»,2008 6
4. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л./ Фінансово–економічний словник – К. :Знання,2007
5. Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 30.10.1992// Відомості Верховної Ради (ВВР),1996-№50
6. Закон України «Про СВЕЗ «Закарпаття»від 22.03.2001// Відомості Верховної Ради (ВВР),2001-№23
7. Сіваченко І. Ю./ Вільні економічні зони – К. : Дакар, 2002
8. Соїна Є.О. / ВЕЗ як фактор ринкової економіки//Економіка України – 1994 - №4
9. Статистичний щорічник Закарпатської області/ Ужгород- 2008
10. Стеченко Д.М./ інноваційні форми регіонального розвитку. Навч. Пос. – К.: Вища школа, 2002
11. Стеченко Д. М. / Управління регіональним розвитком. Навч. Пос. – К. Вища школа,2000
12. Україна в 2007 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: Монографія/ за заг. ред. Ю.Г. Рубана. – К: НІСД
13. У СЕЗ «Закарпаття» зареєстровано 33 інвестиційні проекти//Репортер,2004-27 березня
14. news.uzhgorod.ua/novostі/9553
15. tourlіb.net/zakon/prosez_zakarp.htm-27k
16. ua-reporter.com