Рис. 1.2. Схема водопостачання із забиранням води з підземного джерела: 1 - свердловина; 2 - станція очищення води; 3 - резервуари чистої води; 4 - насосна станція другого підняття; 5 - водоводи; 6 - водонапірна башта; 7 - водопровідна мережа; 8 - лінії вільних напорів у споживача 

    

    Рис. 1.3. Схема водопостачання із забиранням води з поверхневого джерела: 1 - поверхневе джерело (річка, озеро); 2 - водозабірна споруда; 3 - насосна станція першого підняття; 4 - очисні споруди; 5 - резервуари чистої води; 6 -насосна станція другого підняття; 7 - водоводи; 8 - водонапірна башта; 9 -водопровідна мережа; 10 - лінії вільних напорів у споживача. 

    Забирання води з різних джерел і подаванням в одну мережу або в різні мережі з різними якісними показниками. При проектуванні таких систем водопостачання інколи не потрібні окремі споруди, наприклад, башти в безбаштових системах чи насосні станції у самопливних системах, інколи можна об'єднувати в одній споруді, наприклад, водозабір і насосну станцію першого підняття, водоочисну станцію і насосну станцію другого підняття.

 

     Розділ 2.  
Матеріали та методи дослідження

    Роботу  було виконано протягом 2008-2009 року на територій  міста Василькова, де було обстежено  існуючу систему водопостачання міста питною водою та визначено якість води з міського водопостачання.

    Положення керівного нормативного документу КНД 211.1.0.009-94 розповсюджуються на відбір проб стічних та технологічних вод, що підлягають державному та відомчому контролю [46].

    У даному керівному нормативному документі  є посилання на такі нормативні документи, відповідно до якого виконували відбір проб зі свердловин:

    - ISO 5667/-83:Якість води. Відбір проб. Частина 2. Керівництво щодо методів  відбору проб;

• ГОСТ 17.1.5.04-81 Охорона природи. Гідросфери. Прилади та методи для відбору, первинного обробітку і збереження проб природних вод. Загальні технічні умови.

    Місця відбору проб:

    - Місця відбору проб визначають, базуючись на схемі розташування  та взаємодії об’єктів контролю  з урахуванням їхніх особливостей  та мети контролю.

    - Вода у місці відбору проб  повинна добре перемішуватись. Якщо  це не виконується, то відбирають проби у різних по глибині місцях з відповідним усередненням за об’ємом.

    - Місця відбору проб окремих  потоків мають бути розташовані  перед ділянками їхнього змішування, поза зонами можливого впливу  підпору.

    - Проби суміші вод різних потоків  слід відбирати у місцях їхнього повного змішування, які визначаються розрахунком або експериментально.

    - Місця відбору проб повинні  мати пристрої та стаціонарне  обладнання для отримання проби  води.

      Місця відбору проб для стічних  вод, що скидаються у водні  об’єкти, мають бути обладнані водокористувачами засобами реєстрації вимірювання витрат [19].

    Час та частота відбору  проб:

    Відбір  проб водокористувачем повинен здійснюватись  з частотою, що дозволяє контролювати неоднорідність складу або властивостей вод у прийнятих межах з прийнятою ймовірністю.

    - Частоту відбору зменшують до  одного разу за період контролю, якщо значення показників складу  та властивостей вод у заданому  місці відбору стабільні за  часом та не виходять за  встановлені або нормативні значення  припустимих розбіжностей величин показників.

    - Якщо значення показника або  групи показників вийшли за  межі встановлених припустимих  розходжень, для з’ясування причин  розходжень частоту відбору підвищують.

    - Час та частота відбору проб  у місцях систематичного відбору періодично коригують з урахуванням одержаних результатів, а також даних щодо можливих або наявних змін у об’єктах контролю.

      Обладнання та  способи відбору  проб:

    - Обладнання для відбору проб  вручну або автоматично має  відповідати вимогам ГОСТ 17.1.5.04

    - Матеріал пробовідбірного обладнання, що контактує з пробою, не повинен  змінювати її склад або властивості.

    - Стаціонарне обладнання пробовідбірних  комунікацій у місцях відбору  має бути проточним постійної  дії без запірної арматури  або має бути передбачена можливість його очищення від накопичених домішок.

    - При високій частоті відбору  проб застосовують автоматичні  пробовідбірники для отримання  об’єднаної (усередненої) проби.

    - Об’єм проби при ручному відборі  має бути принаймні у три  рази більшим за об’єм, необхідний для одного визначення усіх показників.

    - При заповнені посуду пробою  слід запобігти сильному перемішуванню,  розриву струменя або захоплення  повітря пробою.

    - Підбір проб для визначення  завислих речовин, нафтопродуктів, показників БСК та ХСК слід проводити в окремий посуд одноразовим наповнюванням без переливу.

    - Відбір проб стоячих вод або  з відкритих випусків над поверхнею  скидання проводять за допомогою  пристосувань для дистанційного  відбору, у т.ч. ручного типу.

    - Особливості відбору проб для визначення конкретних показників надані у відповідних методиках визначення складу та властивостей вод.

      Посуд для відбору  та зберігання  проб:

    - Посуд для відбору та зберігання  проб, а також засоби його герметизації, не повинні призводити до змін  складу або властивостей проб. Завданням відбору, зберігання та транспортування проб задовольняє посуд, виготовлений з хімічно стійких матеріалів.

    - Посуд для відбору, зберігання, а також транспортування проб  повинен мати манкіровку, що не  змивається.

      Реєстрація, зберігання та транспортування проб:

    - На відібрану пробу (проби)  складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути  наведена така інформація: номер  посудини(проби); назва проби, мета  відбору; вид проби (разова  чи об’єднана) із зазначенням способу усереднення; спосіб відбору; дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо); дата, час та відомості про особу (осіб), яка відбирала пробу.

    - Дозволяється вносити в паспорт  проби додаткові відомості, що  роз’яснюють та уточнюють попередні, у тому числі: витрата води у місці відбору на момент відбору; показники складу та властивостей, що визначені на місці або у точці відбору; органолептичні показники.

    Посуд з пробою призначений для транспортування, має бути упакований у тару, що забезпечує його непошкодженість. Проби транспортують з додержанням необхідних заходів безпеки будь-яким видом транспорту, що забезпечує їхню непошкодженість та своєчасну доставку.

    Відбір  проб здійснювали з усіх діючих свердловин та водозабірних колонок (27 та 67 штук відповідно).

    Визначення  хімічного складу проводили у  районній СЕС за загальноприйнятими методиками. Проводили наступні дослідження:

• наявність завислих речовин [25];
• визначення сухого залишку (розчинених речовин;
• визначення хімічного споживання кисню (ХСК);
• визначення біохімічного споживання кисню (БСК);
• визначення аніонних поверхнево-активних речовин (АПАР);
• визначення хлоридів;
• визначення сульфатів;
• визначення заліза (ІІІ) та заліза (ІІ);
• визначення нафтопродуктів;
• визначення фтору;
• визначення миш’яку;
• визначення нітратів;
• визначення свинцю;
• визначення цинку;
• визначення барію;
• визначення марганцю;
• визначення титану;
• визначення стронцію;
• визначення нікелю.

 

    Геолого-гідрологічна характеристика міста. Місто розташоване на півночі України, на правому березі ріки Дніпро в його середній течії на межі Полісся і Лісостепу. Місто лежить на високому Київському плато, дуже порізаному густою сіткою ярів, балок та долинами невеликих річок.

    Клімат  помірно континентальний, м'який, з  достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198—204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500—600 мм опадів, головним чином влітку.

    Рельєф  місцевості плоско-рівнинний (Київське плато). Ґрунтові води залягають на глибині 3 - 3,5 м [30].

    Опади впливають на грунт як механічно, так і хімічно. Вони руйнують структуру  грунту, вимивають з грунту органічні  та інші поживні речовини, зумовлюють процес опідзолення. Підземна волога також впливає на процес ґрунтоутворення. Високий рівень ґрунтових вод спричиняє утворення горизонту, несприятливого за своїми фізико-хімічними та біологічними особливостями для росту рослин.

    В зв'язку з розчленованим рельєфом і неоднаковими гідрологічними будовами, умови зволоження території земель господарства різновидні.

    Територією  Василькова несе свої води Стугна на схід через. Васильківський та Обухівський  райони до Дніпра. Це права притока  Дніпра першого порядку. Довжина річки 69,55 км, площа водозбірного басейну 787 км². У Стугни безліч приток, 8 із них довжиною більше 10 км і загальною довжиною біля 120 км. Звивисте річище Стугни пролягло по широкій долині з-високими відлогими схилами, подекуди вкритими лісом. На піщаних терасах стоять соснові бори. Долина Стугни довжиною близько 70 км прорізає підвищену лесову рівнину, так зване Київське плато. Заданими Паспорту річки (на 1.01.1989 р.) залісненість долини річки складає 13,2%, заболоченисть - 2,4%, а розораність -45,5%. Загальна кількість ставків та малих водосховищ на річці складає 121 водойму.

    В межах міста річка протікає в  коридорі шириною 20-50 м, утвореному залишками заплави поміж прилеглими садибами, житловими масивами та іншими забудовами. Заплава типова, зайнята злаковорізнотравною лукою (підвищені ділянки) чи осоково-лепешняковим болотом (низини) [21].

    Розділ 3.

    Підземні  води м. Василькова  
та їх використання у водопостачанні міста

    3.1. Характеристика системи водопостачання м.Василькова

 

    Комунальне  підприємство «Васильківський комбінат комунальних послуг» (КП «Васильківський ККП») спеціалізується  на забезпеченні населення м. Васильків послугами з централізованого водопостачання та водовідведення каналізаційних стоків. Загальна довжина водопровідної мережі, що знаходиться на балансі комунального підприємства - 78 км. Централізоване водопостачання здійснюється  із 38 артезіанських свердловин (27 діючих, 10 – на ремонті, 1 - спостережна). Більшість свердловин, що експлуатуються, здійснюють відбір води з бучакського водоносного горизонту з глибини  35-183 метрів. Незначна кількість свердловин – з юрського водоносного горизонту, де вода є більш придатною для питного споживання.

    Схема водоспоживання у місті – комбінована. Вода із чотирьох артезіанських свердловин  насосами по збірних водопроводах подається в резервуар чистої води об’ємом 2000 м³, який знаходиться на найвищій точці населеного пункту, звідки самопливним водоводом  подається до споживачів. З іншої більшості свердловин, що розміщені на території м. Васильків, забезпечують водопостачання безпосередньо у мережу (до споживачів). Крім того,  у місті встановлені та експлуатуються 67 чавунних водорозбірних колонок.