Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2011 в 21:49, курсовая работа
Система екологічних нормативів включає: нормативи екологічної безпеки (гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у навколишньому середовищі, гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу на навколишнє середовище, гранично допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування), гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє середовище забруднювальних хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів.
1. Екологічні нормативи та стандарти якості навколишнього середовища.
2. Нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
2.1. Розрахунок ГДВ для гарячих та холодних викидів.
2.2. Порівняльний аналіз фактичних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ЗАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН».
3. Нормування скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти.
3.1. Порядок розробки та затвердження ГДС.
3.2. Аналіз скидів забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств м. Нікополя.
4. Перелік використанної літератури та джерел.
Додаток: Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметри, розроблені та затверджені на ЗАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН».
Uм=um+d1 (um-um);
Де См - максимальна концентрація шкідливої речовини, що визначається при значеннях параметрів викиду для одного ствола та викиді М, що є рівним сумарному викиду зі всіх стволів;
Хм та um відповідно віддаль на котрій спостерігається максимальна концентрація шкідливих речовин См та небезпечна швидкість вітру ум при параметрах викидів для одного ствола.
См-максимальна концентрація суміші, мг/м3, шо визначається при викиді М, що є рівним сумарному викиду з усіх стволів, і значення D, що розраховується виразом. Об’єм газоподібної суміші V, що викидається за залежністю х та uм - відповідно віддаль на котрій спостерігається максимальна концентрація См та небезпечна швидкість вітру, що визначається за залежностями при D=D V1=V, безрозмірні коефіцієнти d1 та d2 визначаються виразами.
У випадку коли См+Сф (де Сф - фонова концентрація) значно перевищує ГДК і необхідно знизити значення См до деякого значення См при знайденому ТПВ необхідно проаналізувати з рахунок яких параметрів викиду, в тому числі і висоти труби, можна досягти зниження концентрації викидів. За несприятливих метеорологічних умов коли викиди із забрудненнями можуть бути шкідливими для здоров'я населення підприємства повинні знизити викиди шкідливих речовин. Сучасні вимоги до якості та ступеня очищення викидів досить високі. Способи очищення викидів в атмосферу віл шкідливих речовин можна об’єднати наступні групи:
очищення викидів від пилу та аерозолів шкідливих речовин.
Очищення викидів від газоподібних шкідливих речовин. Зниження викидів атмосфери вихлопними газами від двигунів внутрішнього згорання.
Зниження забруднення атмосфери при транспортуванні навантажені і вивантажені сипких вантажів.
Для очищення викидів від шкідливих речовин використовуються механічні, фізичні, хімічні комбіновані методи.
Фізичні методи базуються на використані електричних та електростатичних полів охолодження конденсації кристалізації, поглинання.
Фізико-хімічні базуються на принципах сорбції, абсорбції, адсорбції, хемосорбції), коагуляції, та флотації.
Гравітаційні пилоочисні камери працюють за принципом зниження швидкості і руху газів до рівня, коли пил та частки рідини осідають під впливом сил ваги. Гравітаційні пилоосаджувальні камери - це порожнинна або з полицями коробка з бункером для збирання пилу.
Інерційні сепаратори працюють на принципі різкої зміни напрямку потоку газів.
Циклонні сепаратори працюють на принципі використання відцентрового ефекту. Відокремлення твердих частинок в них відбувається під дією відцентрованої сили. Практично використовуються наступні типи циклонних сепараторів:
Горизонтальні пиловловлювачі, котрі працюють за принципом надання газам вихороподібного кругового руху за допомогою вертушки. Ступінь очищення повинен визначатися за кожною забруднюючою речовиною. Ступінь очищення поділяється на проектний та фактичний, а за рівне на максимальний та експлуатаційний.
Для оцінки забезпеченості підприємств очищеним в часі використовується коефіцієнт забезпеченості технологічних процесів газоочищенням:
Км=Тг/Тмо;
Де Тмо-час роботи технологічного обладнання;
Тг-час
роботи газоочисних установок .
2.2.
Порівняльний аналіз
фактичних викидів
забруднюючих речовин
в атмосферне повітря
ЗАТ «СЕНТРАВІС
ПРОДАКШН ЮКРЕЙН».
Проект нормативів гранично допустимих викидів ЗАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» підготовлений як обгрунтовуючі документи на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 302 для одержання дозволу на викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами з урахуванням вимог «Інструкції про загальні вимоги по оформленню документів, якими обґрунтовуються об'єми викидів для одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій і громадян підприємців», затвердженої наказом Мінприроди України 09.03.2006р. №108 і зареєстрованої Мін'юстом України 29.03.2006р. за № 341/122215.
Метою надання документів є отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря для існуючого об'єкту.
В процесі розробки гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для підприємства враховуються наступні дані:
Основними технологічними агрегатами – джерелами утворення і виділення забруднюючих речовин на ЗАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» є: роликові, камерні і щілинні печі для термообробки і нагріву труб, прокатні і волочильні стани, правильні машини й інші, витяжні вентиляційні установки пресів, травильних ванн, трубовідрізних верстатів і верстатів ремонту труб, а також викиди через системи аерації цехів, ділянок і окремих виробничих приміщень, системи опалення приміщень.
Перелік видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємства, вказані в
таблиці.
Перелік видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ЗАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»
ГДВ | Фактичний викид забруднюючих речовин, тн/рік | ||||||||||
Потужність викиду, тн/рік, по ГДП | № джерела | тн/рік | за 2009 р. | ||||||||
Всього по підприємству | 239,7186 | 143,0375 | |||||||||
Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок | 76,1550 | 31,602 | |||||||||
Речовини у вигляді суспендованих | 33,49 | 17,4835 | |||||||||
твердих частинок <10 мкм | |||||||||||
пил абразивно-металевий | 1 | 1,4 | 0,6882 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 4 | 0,5 | 0,3212 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 5 | 1,53 | 0,9379 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 6 | 0,13 | 0,0765 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 7 | 0,41 | 0,2383 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 8 | 0,984 | 0,5339 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 10 | 0,984 | 0,5325 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 25 | 0,73 | 0,3964 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 26 | 0,63 | 0,3470 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 36 | 0,63 | 0,3435 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 37 | 0,32 | 0,1706 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 38 | 0,85 | 0,5061 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 39 | 0,473 | 0,2761 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 47 | 1,58 | 0,9729 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 56 | 0,17 | 0,1009 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 57 | 1,00 | 0,5487 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 58 | 0,17 | 0,1006 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 59 | 0,32 | 0,2001 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 75 | 2,05 | 1,3493 | ||||||||
пил абразивно-металевий | 80 | 2,02 | 1,4460 | ||||||||
ВСЬОГО : пилу абразивно-металевого | 16,881 | 10,0866 | |||||||||
пил абразивний | 3 | 1,465 | 0,9990 | ||||||||
пил абразивний | 27 | 0,95 | 0,6979 | ||||||||
пил абразивний | 42 | 3,20 | 2,1143 | ||||||||
пил абразивний | 43 | 0,50 | 0,3744 | ||||||||
пил абразивний | 44 | 0,016 | 0,0122 | ||||||||
пил абразивний | 45 | 0,14 | 0,1063 | ||||||||
пил абразивний | 52 | 0,32 | 0,2271 | ||||||||
пил абразивний | 53 | 0,01 | 0,0071 | ||||||||
пил абразивний | 54 | 0,14 | 0,1014 | ||||||||
пил абразивний | 65 | 0,14 | 0,1036 | ||||||||
пил абразивний | 70 | 0,14 | 0,1056 | ||||||||
пил абразивний | 82 | 0,35 | 0,2361 | ||||||||
пил абразивний | 83 | 0,101 | 0,0709 | ||||||||
пил абразивний | 84 | 3,20 | 2,1333 | ||||||||
пил абразивний | 88 | 0,14 | 0,1075 | ||||||||
ВСЬОГО: | пил абразивний | 10,812 | 7,3969 | ||||||||
речовини у вигляді суспендованих | 42,6620 | 14,3203 | |||||||||
твердих частинок <2,5 мкм | |||||||||||
кислота о-фосфорна | 29 | 0,12 | 0,0491 | ||||||||
кислота о-фосфорна | 30 | 0,12 | 0,0545 | ||||||||
кислота о-фосфорна | 31 | 0,12 | 0,0476 | ||||||||
кислота о-фосфорна | 32 | 0,12 | 0,0503 | ||||||||
ВСЬОГО: | кислота о-фосфорна | 0,48 | 0,2014 | ||||||||
Натрій гідроокись | 14 | 0,19 | 0,0815 | ||||||||
Натрій гідроокись | 15 | 0,19 | 0,1076 | ||||||||
Натрій гідроокись | 16 | 0,19 | 0,0777 | ||||||||
Натрій гідроокись | 19 | 0,216 | 0,0833 | ||||||||
Натрій гідроокись | 20 | 0,19 | 0,0697 | ||||||||
Натрій гідроокись | 21 | 0,19 | 0,0645 | ||||||||
Натрій гідроокись | 40 | 0,79 | 0,2563 | ||||||||
Натрій гідроокись | 41 | 0,32 | 0,1043 | ||||||||
Натрій гідроокись | 46 | 0,000004 | 0,0000024 | ||||||||
Натрій гідроокись | 60 | 0,000004 | 0,0000023 | ||||||||
Натрій гідроокись | 61 | 0,000004 | 0,0000026 | ||||||||
Натрій гідроокись | 62 | 0,000004 | 0,0000024 | ||||||||
Натрій гідроокись | 63 | 0,000004 | 0,0000023 | ||||||||
Натрій гідроокись | 64 | 0,000004 | 0,0000023 | ||||||||
Натрій гідроокись | 78 | 0,3 | 0,095 | ||||||||
Натрій гідроокись | 81 | 0,182 | 0,055 | ||||||||
Натрій гідроокись | 84 | 0,21 | 0,062 | ||||||||
ВСЬОГО: | Натрій гідроокись | 2,9680 | 1,057 | ||||||||
натрію карбонат | 86 | 0,50 | 0,475 | ||||||||
тринатрій фосфат | 86 | 0,454 | 0,431 | ||||||||
пил неорганічний, що містить SiO2 | 17 | 1,14 | 0,363 | ||||||||
пил неорганічний, що містить SiO2 | 18 | 0,883 | 0,277 | ||||||||
пил неорганічний, що містить SiO2 | 23 | 2,94 | 0,898 | ||||||||
пил неорганічний, що містить SiO2 | 24 | 2,78 | 0,846 | ||||||||
пил неорганічний, що містить SiO2 | 33 | 2,00 | 0,578 | ||||||||
пил неорганічний, що містить SiO2 | 34 | 1,39 | 0,398 | ||||||||
пил неорганічний, що містить SiO2 | 84 | 0,01 | 0,003 | ||||||||
пил неорганічний, що містить SiO2 | 85 | 2,87 | 0,811 | ||||||||
ВСЬОГО: | пил неорганічний, що містить SiO2 | 14,01 | 4,174 | ||||||||
пил легованої сталі | 3 | 3,113 | 0,758 | ||||||||
пил легованої сталі | 12 | 0,20 | 0,049 | ||||||||
пил легованої сталі | 27 | 2,02 | 0,492 | ||||||||
пил легованої сталі | 42 | 7,80 | 1,936 | ||||||||
пил легованої сталі | 43 | 1,10 | 0,321 | ||||||||
пил легованої сталі | 44 | 0,024 | 0,007 | ||||||||
пил легованої сталі | 45 | 0,10 | 0,029 | ||||||||
пил легованої сталі | 48 | 0,32 | 0,098 | ||||||||
пил легованої сталі | 52 | 0,95 | 0,277 | ||||||||
пил легованої сталі | 54 | 0,22 | 0,069 | ||||||||
пил легованої сталі | 65 | 0,202 | 0,059 | ||||||||
пил легованої сталі | 70 | 0,202 | 0,058 | ||||||||
пил легованої сталі | 82 | 0,50 | 0,140 | ||||||||
пил легованої сталі | 83 | 0,23 | 0,064 | ||||||||
пил легованої сталі | 84 | 6,30 | 2,824 | ||||||||
пил легованої сталі | 88 | 0,22 | 0,091 | ||||||||
ВСЬОГО: | пил легованої сталі | 23,501 | 7,274 | ||||||||
пух хутряний | 53 | 0,50 | 0,475 | ||||||||
кальцію оксид | 66 | 0,246 | 0,234 | ||||||||
Сполуки азоту | 71,3072 | 43,37 | |||||||||
Азотна кислота | 14 | 0,265 | 0,314 | ||||||||
Азотна кислота | 15 | 0,265 | 0,272 | ||||||||
Азотна кислота | 16 | 0,265 | 0,311 | ||||||||
Азотна кислота | 19 | 0,1325 | 0,099 | ||||||||
Азотна кислота | 20 | 0,265 | 0,193 | ||||||||
Азотна кислота | 21 | 0,265 | 0,199 | ||||||||
Азотна кислота | 46 | 0,00006 | 0,000040 | ||||||||
Азотна кислота | 60 | 0,00006 | 0,000040 | ||||||||
Азотна кислота | 61 | 0,00006 | 0,000039 | ||||||||
Азотна кислота | 62 | 0,00006 | 0,000039 | ||||||||
Азотна кислота | 63 | 0,00006 | 0,000046 | ||||||||
Азотна кислота | 64 | 0,00006 | 0,000046 | ||||||||
Азотна кислота | 76 | 0,117 | 0,1367 | ||||||||
Азотна кислота | 77 | 0,076 | 0,0919 | ||||||||
Азотна кислота | 78 | 0,06 | 0,0727 | ||||||||
Азотна кислота | 81 | 0,0253 | 0,0293 | ||||||||
ВСЬОГО: | Азотна кислота | 1,7362 | 1,72 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 2 | 0,021 | 0,0148 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 3 | 0,107 | 0,0692 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 9 | 5,52 | 3,4755 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 11 | 12,88 | 8,6741 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 13 | 0,368 | 0,2355 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 14 | 7,20 | 3,9260 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 15 | 7,20 | 4,3150 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 16 | 7,20 | 4,2203 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 19 | 3,60 | 2,0348 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 20 | 7,20 | 4,1507 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 21 | 7,20 | 4,2027 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 22 | 0,037 | 0,0221 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 50 | 0,735 | 0,4436 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 51 | 0,735 | 0,4274 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 76 | 0,70 | 0,3771 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 77 | 0,460 | 0,2480 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 78 | 0,350 | 0,1819 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 79 | 7,800 | 4,4789 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 81 | 0,151 | 0,0879 | ||||||||
Діоксид азоту NO2 | 84 | 0,107 | 0,0635 | ||||||||
ВСЬОГО: | Діоксид азоту NO2 | 69,571 | 41,65 | ||||||||
Оксид вуглецю | 2 | 0,130 | 0,5209 | ||||||||
Оксид вуглецю | 3 | 0,1338 | 0,5533 | ||||||||
Оксид вуглецю | 9 | 0,03 | 0,1233 | ||||||||
Оксид вуглецю | 11 | 0,062 | 0,2507 | ||||||||
Оксид вуглецю | 13 | 2,26 | 0,4962 | ||||||||
Оксид вуглецю | 22 | 0,23 | 0,8522 | ||||||||
Оксид вуглецю | 50 | 4,52 | 1,3201 | ||||||||
Оксид вуглецю | 51 | 4,52 | 1,5067 | ||||||||
Оксид вуглецю | 67 | 0,32 | 1,4096 | ||||||||
Оксид вуглецю | 68 | 0,32 | 1,4874 | ||||||||
Оксид вуглецю | 69 | 0,32 | 1,4807 | ||||||||
Оксид вуглецю | 79 | 1,30 | 0,2608 | ||||||||
Оксид вуглецю | 84 | 0,13 | 0,5861 | ||||||||
Оксид вуглецю | 87 | 0,14 | 0,6055 | ||||||||
ВСЬОГО: | Оксид вуглецю | 14,416 | 11,4536 | ||||||||
Діоксид та інші сполуки сірки | 14,8847 | 10,5580 | |||||||||
Ангідрид сірчистий | 3 | 0,001 | 0,0000 | ||||||||
Сірчана кислота | 14 | 0,0663 | 0,0601 | ||||||||
Сірчана кислота | 15 | 0,0663 | 0,0595 | ||||||||
Сірчана кислота | 16 | 0,0663 | 0,0540 | ||||||||
Сірчана кислота | 19 | 0,0332 | 0,0264 | ||||||||
Сірчана кислота | 20 | 0,0663 | 0,0532 | ||||||||
Сірчана кислота | 21 | 0,0663 | 0,0537 | ||||||||
Сірчана кислота | 28 | 0,13 | 0,1105 | ||||||||
Сірчана кислота | 29 | 0,245 | 0,1878 | ||||||||
Сірчана кислота | 30 | 0,245 | 0,1893 | ||||||||
Сірчана кислота | 31 | 0,245 | 0,1871 | ||||||||
Сірчана кислота | 32 | 0,245 | 0,1833 | ||||||||
Сірчана кислота | 46 | 2E-07 | 0,0000 | ||||||||
Сірчана кислота | 60 | 2E-07 | 0,0000 | ||||||||
Сірчана кислота | 61 | 2E-07 | 0,0000 | ||||||||
Сірчана кислота | 62 | 2E-07 | 0,0000 | ||||||||
Сірчана кислота | 63 | 2E-07 | 0,0000 | ||||||||
Сірчана кислота | 64 | 2E-07 | 0,0000 | ||||||||
Сірчана кислота | 76 | 5,660 | 4,2173 | ||||||||
Сірчана кислота | 77 | 3,700 | 2,8161 | ||||||||
Сірчана кислота | 78 | 2,830 | 2,2505 | ||||||||
Сірчана кислота | 81 | 1,219 | 1,0848 | ||||||||
ВСЬОГО: | Сірчана кислота | 14,8837 | 10,5580 | ||||||||
Метали та їх сполуки | 8,0977 | 7,8950 | |||||||||
залізо та його сполуки | 3 | 0,439 | 0,3727 | ||||||||
залізо та його сполуки | 35 | 3,20 | 3,7084 | ||||||||
залізо та його сполуки | 70 | 0,0101 | 0,0086 | ||||||||
залізо та його сполуки | 73 | 0,710 | 0,6061 | ||||||||
залізо та його сполуки | 74 | 1,930 | 1,6407 | ||||||||
залізо та його сполуки | 79 | 0,795 | 0,6752 | ||||||||
залізо та його сполуки | 82 | 0,0101 | 0,0084 | ||||||||
залізо та його сполуки | 84 | 0,400 | 0,3319 | ||||||||
залізо та його сполуки | 88 | 0,00541 | 0,0056 | ||||||||
ВСЬОГО: | залізо та його сполуки | 7,4996 | 7,3576 | ||||||||
манган та його сполуки | 3 | 0,0203 | 0,0384 | ||||||||
манган та його сполуки | 70 | 0,0017 | 0,0048 | ||||||||
манган та його сполуки | 79 | 0,200 | 0,1665 | ||||||||
манган та його сполуки | 82 | 0,0017 | 0,0033 | ||||||||
манган та його сполуки | 84 | 0,0137 | 0,0232 | ||||||||
манган та його сполуки | 88 | 0,00059 | 0,0011 | ||||||||
ВСЬОГО: | манган та його сполуки | 0,2380 | 0,2373 | ||||||||
хром та його сполуки на Cr2O3 | 28 | 0,0001 | 0,0000 | ||||||||
хром та його сполуки на Cr2O3 | 79 | 0,360 | 0,0000 | ||||||||
ВСЬОГО: | хром та його сполуки на Cr2O3 | 0,3601 | 0,0000 | ||||||||
Неметанові леткі органічні сполуки | 8,313 | 7,6775 | |||||||||
ізопрен | 3 | 0,0074 | 0,0066 | ||||||||
вуглеводні гранічні С12-С19 | 3 | 0,0108 | 0,0103 | ||||||||
керосин | 12 | 2,50 | 2,3444 | ||||||||
масло мінеральне | 12 | 0,505 | 0,4789 | ||||||||
масло мінеральне | 27 | 0,02 | 0,0174 | ||||||||
масло мінеральне | 42 | 0,39 | 0,3387 | ||||||||
масло мінеральне | 49 | 0,02 | 0,0199 | ||||||||
масло мінеральне | 84 | 0,001 | 0,0010 | ||||||||
ВСЬОГО: | масло мінеральне | 0,936 | 0,8560 | ||||||||
уайт-спірит | 27 | 0,95 | 0,8680 | ||||||||
уайт-спірит | 43 | 0,95 | 0,8469 | ||||||||
уайт-спірит | 84 | 0,045 | 0,0449 | ||||||||
ВСЬОГО: | уайт-спірит | 1,945 | 1,7599 | ||||||||
сольвент-нафта | 84 | 0,087 | 0,0736 | ||||||||
ацетон | 27 | 0,50 | 0,2626 | ||||||||
ацетон | 43 | 0,50 | 0,2680 | ||||||||
ацетон | 46 | 0,0046 | 0,0024 | ||||||||
ацетон | 60 | 0,0046 | 0,0025 | ||||||||
ацетон | 61 | 0,0046 | 0,0025 | ||||||||
ацетон | 62 | 0,0046 | 0,0026 | ||||||||
ацетон | 63 | 0,0046 | 0,0026 | ||||||||
ацетон | 64 | 0,0046 | 0,0025 | ||||||||
ацетон | 84 | 0,04 | 0,0210 | ||||||||
ВСЬОГО: | ацетон | 1,07 | 0,5667 | ||||||||
бензин | 65 | 0,20 | 0,1663 | ||||||||
ксилол | 27 | 0,45 | 0,1006 | ||||||||
ксилол | 43 | 0,45 | 0,3511 | ||||||||
ксилол | 84 | 0,045 | 0,0369 | ||||||||
ВСЬОГО: | ксилол | 0,945 | 0,4886 | ||||||||
спирт етиловий | 30 | 0,20 | 0,1889 | ||||||||
спирт етиловий | 31 | 0,20 | 0,1679 | ||||||||
спирт етиловий | 32 | 0,20 | 0,1923 | ||||||||
ВСЬОГО: | спирт етиловий | 0,600 | 0,5491 | ||||||||
Хлор та сполуки хлору (у перерахунку на хлор) | 29,131 | 13,3991 | |||||||||
Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 14 | 4,830 | 2,2049 | ||||||||
Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 15 | 4,830 | 2,2254 | ||||||||
Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 16 | 4,830 | 2,2524 | ||||||||
Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 19 | 2,415 | 1,1042 | ||||||||
Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 20 | 4,830 | 2,2002 | ||||||||
Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 21 | 4,830 | 2,1471 | ||||||||
Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 46 | 0,00018 | 0,0001 | ||||||||
Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 60 | 0,00018 | 0,0001 | ||||||||
Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 61 | 0,00018 | 0,0001 | ||||||||
Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 62 | 0,00018 | 0,0001 | ||||||||
Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 63 | 0,00018 | 0,0001 | ||||||||
Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 64 | 0,00018 | 0,0002 | ||||||||
Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 78 | 2,540 | 1,2520 | ||||||||
Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 81 | 0,0254 | 0,0120 | ||||||||
ВСЬОГО: Водню хлорид (соляна кислота у перерахунку на НCL) | 29,131 | 13,3991 | |||||||||
Фтор та його сполуки (у перерахунку на фтор) | 16,371 | 17,0843 | |||||||||
Фтористий водень | 14 | 2,320 | 2,5231 | ||||||||
Фтористий водень | 15 | 2,320 | 2,2614 | ||||||||
Фтористий водень | 16 | 2,320 | 2,4778 | ||||||||
Фтористий водень | 19 | 1,160 | 1,1141 | ||||||||
Фтористий водень | 20 | 2,320 | 2,4395 | ||||||||
Фтористий водень | 21 | 2,320 | 1,3748 | ||||||||
Фтористий водень | 76 | 1,983 | 2,1197 | ||||||||
Фтористий водень | 77 | 1,300 | 1,4467 | ||||||||
Фтористий водень | 81 | 0,3283 | 0,3271 | ||||||||
ВСЬОГО: Фтористий водень | 16,371 | 16,0843 | |||||||||
З
приведенного, підприємством в процесі
виробничої діяльності протягом 2009 року
здійснювалися викиди забруднюючих
речовин в межах встановлених
гранично допустимих викидів, чим виконано
вимоги статей 10, 11 Закону України «Про
охорону атмосферного повітря».
3.
Нормування скидів
забруднюючих речовин
у водні об'єкти.
Нормування скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище виконується шляхом встановлення гранично допустимих скидів речовин із стічними водами у водні об’єкти (ГДС).
ГДС
— це маса речовин у стічних водах, максимально
допустима до відведення з установленим
режимом у даному пункті водного об’єкта
за одиницю часу з метою забезпечення
норм якості води у контрольованому пункті.
ГДС встановлюється з урахуванням ГДК
в місцях водоспоживання, асиміляційних
властивостей водного об’єкта і оптимального
розподілу маси речовин, що скидаються,
між водокористувачами, які скидають стічні
води. Гранично допустима
концентрація домішок у воді водного
об’єкта — це такий нормативний показник,
який включає несприятливий вплив на організм
людини і можливість обмеження чи порушення
нормальних умов господарсько-питного,
побутового та інших видів водокористування.
3.1. Порядок розробки та затвердження ГДС.
Порядок
розробки та затвердження гранично допустимих
скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із
зворотними водами розроблено відповідно
до статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього
природного середовища"
Міністерством охорони навколишнього
природного середовища та затверджено
Наказом № 116 від 15.12.1994р. Інструкція призначена
для використання органами Мінприроди
України, підприємствами-
Основними категоріями зворотних вод, для яких встановлюються величини ГДС речовин, є:
а) стічні: господарсько-побутові, промислові (включаючи виробничі, теплообмінні, шахтні, кар'єрні та ін.), виробничо-побутові (в населених пунктах - міські), з рибогосподарських ставків, від тваринництва;
б) дренажні води;
в) скидні води.
Умови скиду зворотних (стічних, скидних, дренажних) вод - сукупність встановлених на сучасний період і перспективу характеристик витрат, складу і властивостей зворотних вод, режиму і місця їх скиду до водного об'єкта. Серед них:
а) категорія зворотних вод (промислові, комунальні і т.п.);
б) фактична витрата зворотних вод;
в) затверджена витрата зворотних вод для встановлення тимчасово погоджених скидів (ТПС) речовин;
г) затверджена витрата зворотних вод для встановлення гранично допустимих скидів (ГДС) речовин;
д) затверджені ТПС речовин;
е) затверджені ГДС речовин;
є) фактичні концентрації речовин;
ж)
тимчасово погоджені
з) допустимі концентрації речовин, які відповідають ГДС;
и)
встановлені властивості
і) найменування водного об'єкта - приймача зворотних вод, тип і місце знаходження їх випуску, щодо якого здійснюється розрахунок умов і контроль скиду зворотних вод;
ї)
режим скиду (протягом доби або місяця,
або сезонів, або року).
Перелік показників складу і властивостей зворотних вод для встановлення величин ГДС речовин повинен включати тільки всі ті показники і речовини, присутність яких у зворотних водах пов'язана з діяльністю водокористувача та його технологічним регламентом (добуванням, використанням, транспортуванням вод тощо); при цьому скид інших речовин забороняється.
Розробка, обґрунтування та встановлення ГДС речовин включає такі етапи.
Етап 1. Підготовка вихідних даних для розрахунку ГДС речовин.
Етап 2. Правове та методичне обґрунтування схеми і моделі розрахунку ГДС речовин.
Етап 3. Визначення розрахункових умов та розробка проекту (розрахунок) ГДС речовин.
Етап 4. Визначення величин ТПС речовин, оцінка водоохоронної ефективності досягнення ТПС і ГДС речовин.
Информация о работе Перелік використанної літератури та джерел