Перелік використанної літератури та джерел

    При розрахунку ГДВ повинні прийматися менші значення V1 та що реально сумісно  спостерігається протягом року при звичайних умовах функціонування підприємства.

    Н=0.5* In+In2+In3+…. In).

    Тут - коефіцієнт що враховує величину зарядного струму приймається рівним 0.85 при заряджанні акумулятора постійним струмом 0.25 - при заряджанні струмом, що спадає за величиною.

    Кількість лугу, що виділяться, визначається за залежністю: Х=0.14V; Х=1.5Vh2; Де Vr, Vh2 - кількість газів  та водню що виділяється з акумулятора  л/год.

    Особливістю лужних акумуляторів є активна взаємодія  водного розчину з вуглекислим  газом повітря з утворенням карбонатів. Наявність їх викликає підвищення внутрішнього опору акумуляторів. Зростання карбонатів а 2,5-3 рази порівняно з нормою знижує ємність акумуляторів на 35-40%. Нагріті газоподібні суміші. Значення гранично допустимих викидів (ГДВ), г/с для нагрітої суміші з одиночного джерела з круглим отвором або групи таких близько розташованих одиночних джерел у випадках, коли фонова концентрація суміші, що розглядається. Встановлена як незалежна від швидкості. Ефективний об’єм газоповітряної суміші V1, що викидається в атмосферу в цьому випадку визначається за формулою

    V=DLDW\ (L+D);

    Для джерела квадратним устям ефективний діаметр, дорівнює довжини квадрата. Значення ГДВ для випадку викидів  з одиночного аераційного ліхтаря  визначається за формулою:

    ГДВ=ГДВ\s;

    Де  ГДВ - значення ГДВ розраховане за рівнянням (4.36); або (4.45); при D=Dе, та V1=v1е,

    Значення Dе для випадку аераційного  ліхтаря знаходиться за залежністю:

    De=2L*v1/ Lw+v1

    Значення V визначається за формулою:

    V=П*De/4*w;

    Безрозмірний  коефіцієнт s визначається за рівнянням:

    S= 1+0.45L/x/ 1=0.45L/x+0.1 (L/x);

    Холодна газоподібна суміш. Величина ГДВ  для випадку холодної суміші за всіх інших умов, однакових з розглянутими вище визначається за формулою:

    ГДВ= (ГДВ-С) *Н*8V/A*FA*m*n* ;

    Залежність  значень коефіцієнта А від розташування джерела така ж, які у випадку нагрітих викидів. Безрозмірний коефіцієнт n визначається за виразами (4.40-4.42) в залежності від значення параметра V, що розраховується за формулою:

    V= 1.3 w*d/H

    Якщо  різниця температур Т (С) близька до нуля або при розрахунках за виразом параметр f перевищує 100 м с С, то для таких викидів ГДВ розраховується так само, як і для холодних викидів оскільки початкове перегрівання Т не справляє суттєвого впливу на початкове піднімання факела та розсіювання викидів в атмосферу.

    Джерела з прямокутним устям. Величина ГДВ  для випадку викидів з джерела  з прямокутним устям визначається залежностями, але при D=De, V1=V1e. При  цьому ефективний діаметр устя джерела De визначається за формулою:

    De=2L*b/L+b

    Одиночне джерело котрого викидається суміш шкідливих речовин постійного складу з сумарною шкідливою дією. Для одиночного джерела з котрого викидається суміш постійного складу шкідливих речовин з сумарною шкідливою дією, спочатку визначається допоміжна речовина - сумарний ГДВ= ГДВс, приведений до викиду однієї з речовин.

    Для цього у вказаних виразах потрібно використати ГДК цієї шкідливої  речовини. Після цього з врахуванням  складу викиду викидів визначається ГДВ окремих речовин.

    Група N одиночних джерел різної висоти, розташованих поряд. Визначення сумарного ГДВ для груп N одинарних джерел різної висоти розташованих поряд, також визначається за рівняннями, або викидається з усіх джерел, м/с). Загалом розрахунок ГДВ для близько розташованих один від одного джерел (однакових точкових), не відрізняється від розрахунку ГДВ для одинарних джерел.

    Багато  ствольна труба. У випадку багато ствольної труби величина в зі всіх стволів розраховується наступним  чином:

    ГДВ=ГДК-Сф/q+d (qm-qm)

    При викиді шкідливих речовин М=1 та діаметрі устя джерела D, що відповідає його ефективному діаметрі De, котрий визначається за виразом:

    De= (2+N) /3*D,

    Об’єм газоповітряної суміші V, м/с, при цьому  відповідає її ефективному об’єму, що розраховується за залежністю.

    Безрозмірний  коефіцієнт d1 визначається залежністю:

    D1=L-D/d2H-D,

    Де L - середня відстань між центрами устів стволів, м,

    D - діаметр устя окремого ствола  м

    D2 - безрозмірний коефіцієнт, що визначається  за рівнянням

    D2= 0.2* [0/3* (V/u) * +0.17* (V/u) 3],

    В залежності від значень f, V, u, котрі  визначаються з виразів (4.39), (4.43), (4.46), (4.62-4.64), (4.79), за параметрами викидного ствола.

    Визначення  тимчасово погодженого викидів  та розрахунок поля концентрації для  випадку одиночного джерела.

    Значення  тимчасово погоджених викидів (ТПВ) вибирається таким чином, щоб максимум приземної концентрації См був мінімальним врахуванням конкретного викиду та несприятливих погодних умов.

    Величина  максимальної приземної концентрації шкідливих речовин від одиночного (точкового) джерела з круглим  устям для викидання нагрітої газоподібної суміші за несприятливих метеорологічних умов визначається наступним чином:

    См= А*F*m*n*/H2

    Де  М - кількість шкідливої речовини, що викидається в атмосферу за одиницю часу г/с;

    Всі інші позначення - ті ж, що і в попередньому розділі при встановлені тимчасово погоджених викидів.

    Для визначення величини См необхідно розрахувати  наступні параметри:

    Відстань, на котрій досягається максимальна  концентрація См, шо позначається як:

    Хм=d*H;

    F>2:

    X=5-F/4*d*H;

    При викидані нагрітої газоповітряної суміші безрозмірний коефіцієнт визначається за наступними виразами:

    При Vm d= 4.95*Vm (1+0.28*

    При Vm>2 d=7*

    Значення  небезпечної швидкості вітру um на рівні флюгера (приблизно 10м від  землі), при котрій має місце найбільше  значення приземної концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі См визначається за співвідношенням:

    При Vm<0.5 Um=0.5;

    При 0.5<V<2 um=Vm

    При Vm>2 U=Vm (1+0.12

    Розподіл  найбільших значень приземної концентрації С від точкового джерела в  залежності від хта у при несприятливих  умовах стратифікації (для хне=хм, уне=um) визначається за виразом:

    С=СмнS1 (x/xmd) *S2 (y/x); 

    Де  Смн - максимальна концентрація при  несприятливих умовах стратифікації  та швидкості вітру u;

    Xmd - відстань від джерела, на котрій  досягається ця концентрація.

    Значення Смн та хмд визначаються через См та хм зі співвідношень:

    Cmd= rCm;

    Xmd=xm;

    При цьому вважаємо, що початок системи  координат знаходиться в площині (х, у), в горизонтальній підстилковій поверхні та співпадає з проекцією  джерела на цю площіную Вісь х орінтована за напрямком вітру, а вісь у скерована перпендикулярно до осі х.

    Безрозмірна величина г визначається в залежності від відношення u/um за наступними рівняннями:

    Максимальна концентрація См для аераційного  ліхтаря, що досягається при вітрі  вздовж осі факела, визначається за виразом:

    См=См*S;

    Де  См - максимальна приземна концентрація суміші від точкового джерела.

    Розрахована за рівняннями при D=De, що визначається за відношенням та V1 за S3 - знаходиться  за залежністю.

    Максимальна концентрація См для араційного ліхтаря, що досягається при вітрі вздовж осі факела, визначається виразом:

    См= СмоS3;

    Де  Смо - максимальна приземна концентрація суміші від точкового джерела, розрахована  за рівняннями при D=De, що визначається за відношенням. У випадку довільного напрямку вітру при розрахунку концентрації речовини, що викидається з аераційного ліхтаря довжиною L в точці, розташованій на віддалі х від його центру, ліхтар розбивається на N однакових ділянок кожна з котрих замінюється одинарним джерелом, що знаходиться в центрі ділянки. Значення N знаходиться з виразу і округляється до найближчого більшого цілого числа:

    N1= 5*L

    Для кожного з одинарних джерел значення приземної максимальної концентрації шкідливих речовин См визначається за рівнянням:

    См= См/N;

    Відстань хм на котрій досягається максимальна концентрація шкідливих речовин См визначається за співвідношенням:

    Хм=хм;

    Небезпечна  швидкість вітру um визначається з  рівності:

    Um=um;

    Значення  См мг/м3 хм м та uм м/с приймаються  рівними відповідно максимальній швидкості вітру um для одиночного точкового джерела з круглим устям діаметром Д та об’ємом газоповітряної суміші Ve що викидається. Визначення ГДВ та ТПВ для окремого джерела. При визначенні ГДВ та ТПВ для окремого джерела слід встановити його зону впливу.

    Радіус  цієї зони приблизно оцінюється найбільше  з двох значень х та при цьому  х відповідає віддалі на котрій С  складає приблизно 5% від См. Величина х2 визначається як віддаль починаючи  з котрої С<0.05ГДК, де См та С задається  виразами. Значення х2 знаходять графічно як розв'язок рівняння:

    S (x2/xm) =0.05ULR/См

    Визначення  максимальної концентрації суміші при  викиді через багато ствольну трубу. Значення максимальної концентрації суміші См при викиді через багато сторону  трубу.

    См=См+D (См-См)

    Відповідні  значення віддалі хм та небезпечна швидкість вітру um при котрих досягається максимальна концентрація визначається за залежностями.

    При викидані нагрітої газоподібної суміші безрозмірний коефіцієнт визначається за наступним виразами:

    При викиданні нагрітої газоповітряної суміші безрозмірний коефіцієнт визначається за наступними виразами:

    При Vm<2 d= 4.95*Vm (1+0.28* )

    При Vm>d=7

    Значення  небезпечної швидкості вітру u нарівні  флюгера приблизно 10 м від землі), при котрій має місце найбільше  значення приземної концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі См визначається за співвідношенням:

    При Vm<0.5 um+0.5, При 0.5< Vm<2 u=V

    При Vm>2 u=V (1+0.12 )

    Розподіл  найбільших значень приземної концентрації С від точкового джерела в  залежності від х та у при несприятливих умовах стратифікація (для х=хм, у=um) визначається за виразом:

    С=Смн*S (x/Xmd) *S (Y/X),

    Де, Смн - максимальна концентрація при  несприятливих умовах стратифікації  та швидкості вітру u; Хмд-відстань від  джерела на котрій досягається ця концентрація. Значення Смн та хмд визначаються через См та хм зі співвідношень:

    C= rCm, Хмд = хм.

    При цьому вважаємо що початок системи  координат знаходиться в площині (х, у) в горизонтальній поверхні та співпадає проєкцією джерела  на цю площину. Вісь х орієнтована  за напрямком вітру, а вісь н скерована перпендикулярно до осі х. Безрозмірна величина r визначається взалежності від відношення um за наступними рівняннями: