Изучение экологических последствий использования пестицидов

1.4 Як пестициди впливають на довкілля.

     Основним засобом боротьби з бур'янами, як вже відомо, є пестициди.  Пестициди - хімічні сполуки, які впливають на пригнічення розвитку певної групи рослин або інших шкідливих організмів, не завдаючи особливої шкоди корисним культурам. Але хімічні засоби надають лише тимчасову допомогу, оскільки з часом сприяють виробленню стійкості до постійно застосовуваних засобів. Це викликає необхідність використання нових, ще сильніших речовин, які паралельно посилюють негативний вплив на грунт, воду, повітря, якість продукції, на корисну флору і фауну, тим самим прискорюючи процес порушення біологічної рівноваги в природному середовищі. Дослідження показують, що в посівах кукурудзи майже 30 видів бур'янів, раніше чутливих до гербіцидів, набули до них стійкості. Виживаючи навіть після посиленого обробітку посіву кукурудзи гербіцидами, вони спричиняють значні втрати врожаю. Зараз налічується понад 400 видів комах і 7 видів гризунів, включаючи щурів, нечутливих до пестицидів. Розповсюдження пестицидів у навколишньому середовищі відбувається як фізичним, так і біологічним шляхом. Перший спосіб - розсіювання з допомогою вітру в атмосфері та поширення через водотоки. Другий - перенесення живими організмами по шляху харчування. Із просуванням організмів до вищих ланок харчового ланцюга концентрації шкідливих речовин зростають, нагромаджуючись у внутрішніх органах, переважно в печінці та нирках. Отже, хімізацію, що інтенсивно розвивається в сільському господарстві, можна оцінювати з двох позицій - як економічно вигідну і як екологічно небезпечну для навколишнього середовища і для самої людини. Інтенсивне забруднення природного середовища значною мірою є наслідком нераціонального сільськогосподарського виробництва. Щороку (Таблиця 2) з мінеральними добривами на сільськогосподарські угіддя надходить дуже багато різних хімічних речовин.    

     У 90-ті роки залишкова кількість пестицидів у продуктах харчування, рослинах і тваринах зросла (порівняно з 60-ми роками) більш ніж у 9 разів. Отруйні речовини, які знаходяться у мінеральних добривах, хімічних

меліорантах й отрутохімікатах, проникають в організми людей, викликаючи їх захворювання. Особливого значення набуває застосування системних фунгіцидів (нині рекомендовано до виробництва близько" 300 препаратів), стійких проти змивання з рослин. Неправильне їх застосування може завдати великої шкоди посівам, навколишньому середовищу, здоров'ю людей, свійським тваринам і птиці. А в багатьох інструкціях норми витрат препарату зазначені в широких межах, наприклад, 1-2 кг на 1 га. Застосування великих доз добрив може погіршити якість продукції, ґрунтових вод, що зумовлює забруднення близьких річок і водойм. Використання мінеральних добрив дало змогу певною мірою підвищити врожайність культур, однак подальше збільшення їх доз уже не сприяло її зростанню, що пов'язано із зменшенням запасів гумусу в грунті. Зростання врожайності неможливе без удосконалення технології внесення добрив. Безконтрольне їх застосування призводить до забруднення навколишнього сере­довища, що загрожує здоров'ю людини. Особливо небез­печне неправильне або надмірне використання пестицидів. Причому деяка їх частина трансформується, тобто виникають нові токсичні речовини (вторинна токсикація). Дати оцінку всіх наслідків впливу пестицидів неможливо через недосконалість методів дослідженняУсі без винятку пестициди при ретельному вивченні ви­являли або мутагенну, або інші негативні дії на Живу природу і людину. Навіть разові контакти людини з такими пестицидами, як діелдрін, паратіон, призводять до зміни біотоків головного мозку (енцефалограми). А вплив сучасних органофосфатних пестицидів, які швидко розкладаються, загрожує розвитком депресій, роздратування, розладом пам'яті, іншими нейропсихологічними порушеннями. Близько 90% усіх фунгіцидів, 60% гербіцидів і 30% інсектицидів є канцерогенними.

     Підраховано, що 98% інсектицидів (проти комах) і фунгіцидів (проти грибкових захворювань), 60—95% гер­біцидів (проти бур'янів) не досягають об'єктів пригнічен­ня, а потрапляють у воду і в повітря. Крім того, застосо­вують ще й зооциди (проти гризунів), які створюють у грунті мертве середовище.

     Застосування пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності грунтів і перешкоджає природному відновленню родючості, викликає втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції, збільшує втрати і скорочує термін збереження продукції, знижує урожайність багатьох культур внаслідок загибелі комах-опилювачів. Втрати у нашому сільському господар­стві тільки від зниження врожаю внаслідок недоопилення рослин .(оскільки ці препарати знищують природних опи-лювачів) становлять близько 2 млрд грн  тобто покрива­ють 30—40% прибутку, який приписують дії пестицидів.

     Очевидними є негативні наслідки застосування пести­цидів для здоров'я людини, причому спостерігається тен­денція до їх зростання, водночас у об'єктів, які пригнічуються пестицидами, спостерігається певна пристосованість до них. Сьогодні близько 500 видів комах вже стійкі до інсектицидів. Пристосованість до пестицидів виникає про­тягом 10-30 поколінь, підтверджуючи справедливість теорії еволюції Ч. Дарвіна: в процесі мікроеволюції вироб­ляється нова властивість. Помічено, наприклад, що в ко­лорадського жука виробляється імунітет до отрутохімікатів. Знаючи це, господарства в 10 разів перевищують концентрацію розчину, що згубно позначається на багатьох інших організмах. Недостатньо обгрунтованим є твердження, що застосування пестицидів дає змогу зберегти майже третину врожаю. [5]

1.5 Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ).

        Відрізняючись хімічним складом, обсягами виробництва, ступенем небезпеки, СОЗ характеризуються спільними ознаками, а саме: токсичністю, стійкістю до розпаду (залишаються незмінними у довкіллі протягом багатьох років після використання), здатністю до накопичення в жирових тканинах майже всіх живих організмів, схильністю до транскордонного переміщення на далекі відстані (повітряними потоками, водними шляхами та шляхами міграції птахів, тварин і риб), значним негативним впливом на здоров'я людини і навколишнє середовище як поряд, так і на відстані від їхніх джерел. В склад СОЗ входить хлор, який за певних умов може стати компонентом ще більш небезпечних сполук. [5,6].

1.6 Правові відносини щодо хімічної безпеки.

      Правові відносини щодо хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами регулюються Конституцією України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про заборону розробки, виробництва, накопичення i застосування хімічної зброї та її знищення", "Про пестициди та агрохімікати", "Про o6iг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їx аналогів i прекурсорів", "Про відходи", окремими статтями законів України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про об'єкти підвищеної  небезпеки", "Про перевезення небезпечних вантажів", "Про страхування", "Про внесення змін до деяких законів України з метою забезпечення врахування екологічних вимог у процесі приватизації", "Про захист рослин", "Про охорону земель", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про екологічну експертизу", "Про екологічний аудит", "Про атмосферне повітря", "Про Митний Тариф", "Про питну воду та питне водопостачання", Водний кодекс України, Земельний кодекс України, Трудовий кодекс України, "Про тваринний світ", "Про рослинний світ" та ін.

     Впровадження деяких положень цих законодавчих актів здійснюється у відповідності з нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України щодо поводження з отруйними речовинами, відходами, пестицидами, хімічними речовинами військового призначення. Відповідальність за порушення чинного законодавства встановлена відповідно до адміністративного та кримінального кодексів України. існуюча адміністративна структура управління хімічними речовинами в тому числі i СОЗ. Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. № 1264-ХП" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, місцеві Ради та їx виконавчі i розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи з охорони навколишнього природного середовища i використанню природних pecypciв та ін.[6].

Розділ 2  Проблема пестицидів в Україні та Сумській області

2.1 Придатні та заборонені пестициди

     Протягом останніх десятиріч в Україні накопичено близько 20000 тон непридатних або заборонених пестицидів та інших отрутохімікатів, які використовуються в сільському господарстві. Ці токсичні відходи небезпечні для здоров'я населення і загрожують довкіллю, перш за все, тому, що умови їх зберігання, найчастіше, не відповідають існуючим стандартам. Незадовільні умови зберігання призводять до того, що токсичні пестициди потрапляють до навколишнього середовища, в тому числі до водних джерел і повітря, в результаті чого виникає ризик отруєння для людей і тварин. Для захисту від цих небезпечних речовин потрібно вжити негайних заходів.

     Ситуація, яка склалась в Україні у сфері НП внаслідок надмірного їх накопичення, досягла критичної межі і вимагає термінового вирішення. 

     Кількість накопичених непридатних пестицидів складає десятки тисяч тонн. Ці препарати зберігаються приблизно в 5 тисячах складах різної форми власності в тому числі в 109 сховищах централізованого зберігання, що належать колективним сільськогосподарським підприємствам, акціонерним товариствам тощо. За даними інвентаризації кількість накопичених непридатних пестицидів у кожній області становить від 130 до 2500 тонн, а в кожному окремому місці зберігання - від 0,1 до 500 тонн.

На виконання Закону України « Про загально державну програму». З метою обліку та контролю за рухом непридатних та заборонених до використання пестицидів в області ведеться реєстр місць їх накопичення. Інформація до реєстру місць вноситься згідно з даними районних комісій з питань поводження з безхазяйними відходами, а також спеціалізованих підприємств. Зазначений автоматизований реєстр дозволяє вносити та отримувати інформацію щодо кількості непридатних та заборонених до використання пестицидів (далі НЗП) в складі, стану самого складу та реквізити власника.

Протягом 2004-2007 років в результаті функціонування вищевказаної системи поводження з непридатними та забороненими до використання пестицидами знешкоджено 394,609 тонн НЗП; проведені роботи з перезатарення та забезпечення належних умов зберігання 436,074 тонн НЗП; кількість складів зменшилася з 399 у 2002 р. до 298 станом на 01.01.2009.

Станом на 01.01.2009 на території Сумської області: всього накопичено – 2570,4 тонн НЗП; кількість складів – 298; з них в незадовільному стані – 112; безгосподарних – 120.

В грудні 2007 - січні 2008 р. проведена інвентаризація стану складів зберігання НЗП в Велико-Писарівському, Краснопільському, Лебединському (Рисунок 1), Охтирському та Тростянецькому районах області, яка виявила значне погіршення стану місць зберігання пестицидів та випадки викрадення НЗП невідомими особами.

Рисунок 1 – Інвентерізація стану складів зберігання НЗП

На виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 18.08.2004 №328 «Про реалізацію системи поводження з НЗП» державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області інформує про наступне :

•              За звітний період поточного року в області перезатарено 80,692 т НЗП в Білопільському районі на території Кальченківської с/р - 17,195 т,
Павлівської с/р - 1,122 т, Куянівської с/р -8,074т, Горобівської с/р -4,696
т, Гуринівської с/р -0,675т (Рисунок 2), Коршачинської с/р - 10,82 т, Луциківської с/р -0,568 т, Верхосулівської с/р - 9,401 т, Жовтневої с/р -12,919 та ін.

Рисунок 2 – Проведення очистки та знезараження території даного складу. (Недригайлівський р-н, с. Гринівка.)

•              У Путивльському районі вивезено на знешкодження 45,43 т НЗП з
територій Стрільниківської с/р -12,42 т, с. Веселе - 2,600 т, с. Волокитино

-9,870т, с.Бояро-Лежачі - 5,850т, та ін., здійснені заходи щодо
забезпечення належних умов зберігання та охорони складу НЗП на ст..
«Побєда» С.Будського району.

Таблиця 2 – Кількість перезатарених НПЗ (непридатні та заборонені пестициди)

•              В серпні 2008 року завершена комплексна інвентаризація місць
накопичення НЗП. За її результатами на території області накопчено
2749,5 т НЗП, які зберігаютья в 277 місцях зберігання. З них в
задовільному стані - і 17, в незадовільному - 158. [6,14]

        Крім того, проведена інвентаризація стану місць зберігання НЗП з фото документуванням, в ході якого було виявлене значне погіршення умов зберігання  НЗП в області: частина складів знаходиться у напівзруйнованому або зруйнованому стані, пестициди зберігаються під відкритим небом. Зокрема, в Краснопільському районі, де в 2004 році були проведені роботи з перезатарювання пестицидів на всіх складах, лише З місяця зберігання із 13 обстежених, знаходяться у задовільному стані. Виявлені факти руйнування складів, викрадення пестицидів, їх зберігання в порушеній тарі у відкритому вигляді.

      За 11 місяців 2008 року знешкоджено 45,43 тонн НЗП, перезатарено і забезпечено належне зберігання 80,692 тонн, що дозволило значно поліпшити екологічний стан у Білопільському та Путивльському районах       ( Таблиця 3). Крім того, здійснені заходи щодо забезпечення належних умов зберігання та охорони складу НЗП на ст.. « Побєда» С.Будського району, де зберігається 937,0 т НЗП. В Таблиці 4  зображено проведені роботи у 2008 році з перезатарювання.

Перезатарювання НЗП в Сумській області займається ТОВ«Спец захист», який знаходиться в м. Суми, знешкодження НЗП - ТОВ «Елга», в місті Шостка. Вони мають ліцензії на проведення вище зазначених робіт.

Таблиця 3 – Кількість знешкоджених НЗП