Изучение экологических последствий использования пестицидов

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………5

Розділ 1 Пестициди……………………………………………………………..….6

1.1 Історія виникнення пестицидів………………………………………............7

1.2 Класифікація пестицидів……………………………………………..............8

1.3 Застосування пестицидів…………………………………………….............11

1.4  Вплив пестицидів на довкілля…………………………………………...…18

1.5. Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ)………………………………….…...21

1.6. Правові відносини щодо хімічної безпеки…………………………….…...22

Розділ 2  Проблема пестицидів в Україні та Сумській області……………...….24

2.1 Придатні та заборонені пестициди.…………………………………..…..….24

  2.2. Види знищення пестицидів………………………………………………….32

  2.3. Вплив пестицидів на здоров’я людини …………………………………….34

Розділ 3 Ситуації та їх наслідки пов’язані з пестицидами……………………....45

Розділ 4 Економічна частина…………………………………………………

Розділ 5 Охорона праці……………………………………………………….

Висновки……………………………………………………………………..…..…51

Список використаної літератури…………………………………………….…....53

Додаток А…………………………………………………………………….....…54

Додаток Б………………………………………………………………….............56

Додаток В……………………………………………………………………….…57

ВСТУП

      Живлення – це основа життя різних живих організмів, в тому числі й рослин. Збіднення земель в процесі експлуатації людиною або природніх процесів було й залишається складною проблемою сільського господарства. Шкідники кожного року, роблять велику загрозу для врожаю. Для припинення цих проблем, людина навчилася синтезувати и створювати різні хімічні речовини. З точки зору практичного рослиноводства, важливішим способом покращення сільсько-господарських культур, є перш за все використання органічних та мінеральніх  добрив. Для боротьби з шкідниками, використовують різні види пестицидів.

     Але не потрібно недооцінювати вплив цих речовин на кругообмін речови в природію. Як і все, що втягується в цей обмін, сільськогосподарські хімікати дають як позитивний, так і негативний ефект на стан навколишнього середовища, і при неправильному використанні, можуть навіть пошкодити екологічний баланс окремих регіонів.

     Грунт являється основним джерелом забезпечення сільськогосподарських культур живильними речовинами. Але в сучасних умовах непреривною інтенсифікацією сільськогосподарського підприємництва для щорічного вирощування великих урожаїв з продукцією гарного знаку якості,дуже часто являється недостатнім та кількість живильних речовин, яка поступає в рослину з органічної речовини і важкорозчинних мінеральних сполук грунту в результаті дії мікроорганізмів і корневої системи рослин. 

Розділ 1 Пестициди

     Сучасне сільське господарство не може обійтися без пестицидів.    Пестициди — це хімічні речовини, що застосовуються в сільському господарстві для боротьби з хворобами вирощуваних культур, різноманітними шкідниками та гризунами, а також сприяють знищенню бур'янів.
     Нині в сільському господарстві використовують сотні хімічних речовин, які випускають у вигляді емульсій, порошків, дуетів, паст тощо.
     Особливості пестицидів порівняно з хімічними речовинами іншого призначення полягають у неминучості їх циркуляції в біосфері протягом тривалого часу. Крім того, слід відзначити, що отрутохімікати — це хімічні речовини, які застосовуються для знищення живого і, отже, є потенційно небезпечними для всього живого, в тому числі і для людей, зокрема, під час обробки рослин пестицидами створюються концентрації, які сприяють не тільки знищенню шкідників, але й можуть бути небезпечними для працівників, проте зменшувати їх не можна, тому що не будуть знищені шкідники. Зрештою, необхідно зауважити, що контакт широких мас населення з пестицидами у зв'язку з їх циркуляцією в зовнішньому середовищі триває ще і внаслідок їх наявності в продуктах.

Інтенсивне забруднення природного середовища значною мірою є наслідком нераціонального сільськогосподарського виробництва. Щороку з мінеральними добривами на сільськогосподарські угіддя надходить 193 тис. т фтору,. 1,6 тис. т цинку, 620 тис. т міді та 622 т калію. У 90-ті роки залишкова кількість пестицидів у продуктах харчування, рослинах і тваринах зросла (порівняно з 60-ми роками) більш ніж у 9 разів. Отруйні речовини, які знаходяться у мінеральних добривах, хімічних меліорантах й отрутохімікатах, проникають в організми людей, викликаючи їх захворювання.

Особливого значення набуває застосування системних фунгіцидів (нині рекомендовано до виробництва близько» 300 препаратів), стійких проти змивання з рослин. Неправильне їх застосування може завдати великої шкоди посівам, навколишньому середовищу, здоров'ю людей, свійським тваринам і птиці. А в багатьох інструкціях норми витрат препарату зазначені в широких межах, наприклад, 1—2 кг на 1 га. [2,4]

Застосування великих доз добрив може погіршити якість продукції, ґрунтових вод, що зумовлює забруднення близьких річок і водойм. Використання мінеральних добрив дало змогу певною мірою підвищити врожайність культур, однак подальше збільшення їх доз уже не сприяло її зростанню, що пов'язано із зменшенням запасів гумусу в грунті. Зростання врожайності неможливе без удосконалення технології внесення добрив. Безконтрольне їх застосування призводить до забруднення навколишнього сере­довища, що загрожує здоров'ю людини. Особливо небез­печне неправильне або надмірне використання пестицидів. Причому деяка їх частина трансформується, тобто виникають нові токсичні речовини (вторинна токсикація). Дати оцінку всіх наслідків впливу пестицидів неможливо через недосконалість методів дослідження.[ 1, 232 с.].

1.1 Історія виникнення пестицидів

        Найпершим, було винайдено ДДТ – це класичний приклад інсекцтицида. По формі ДДТ представляє собою білу кристалічну речовину, яка не мала смаку, і майже не мала запаху. Вперше синтезуючий в 1873 році австрійським хіміком Отмаром Цейдлером, він довгий час не знаходив собі призначення, до поки швейцарський хімік Пауль Мюллер в 1939 році не відкрив його інсектицидні властивості, за що отримав Нобелівську премію по медицині в 1948 році, як “За відкриття ефективності ДДТ, як контактуючого яду”.

     ДДТ - це виключно ефективний і дуже простий в отриманні інсектицид.

     Його отримують конденсація хлорбензола (C6H5Cl) з хлоралем (Cl3CCHO) в концентрованої сірчаної кислоти (H2SO4). ДДТ є інсектицидом

зовнішнього дії, тобто викликають смерть при зовнішньому контакті, вражаючи нервову систему комахи. Про ступеня його токсичності можна судити по тому, що личинки мух гинуть при попаданні на поверхню їх тіла менше однієї мільйонної міліграма. Таким чином, можна стверджувати те, що ДДТ має високою токсичністю для комах, при цьому у відповідних концентраціях для теплокровних тварин він нешкідливий. Однак у випадку перевищення таких він також надає токсичну дію. Зокрема, у людини, в організм якого ДДТ може проникнути через органи дихання, шкіру, шлунково-кишковий тракт, він викликає отруєння, ознаками якого є загальна слабкість, запаморочення, нудота, подразнення слизових оболонок очей та дихальних шляхів. [12,3]

     Масове виробництво синтетичних органічних сполук вперше було здійснено у 30-х роках XX сторіччя і відтоді його обсяг зростає. Сумарне світове виробництво збільшилось з менш ніж 150 тисяч тонн у 1935 році до більш ніж 150 мільйонів тонн на сьогодення.

     Синтетичні органічні сполуки використовуються у сільському господарстві в промисловості та інших сферах людської діяльності: різноманітні фарби, дезодоруючі засоби, добавки до пластмас, металоорганічні сполуки та пестициди тощо. Всі ці речовини, потрапляючи у навколишнє середовище у великих кількостях, стають серйозною загрозою усьому живому, бо вони "чужі" для довкілля. Деяких з них науковці назвали як "стійкі органічні забруднювачі" (СОЗ). [ 2, 238 с. ].

1.2 Класифікація пестицидів.

     Існує декілька класифікацій пестицидів. До найпоширеніших прийнято відносити виробничу, хімічну та гігієнічну.

     Згідно з виробничою класифікацією (або за призначенням) пестициди (Таблиця 1) поділяються на :

                           Таблиця 1 - Класифікація пестицидів

    Відповідно до хімічної класифікації (або за походженням) пестициди поділяються на хлорорганічні, фосфорорганічні, ртутьорганічні, похідні оцтової і масляної кислот та органолу, ціанисті сполуки, препарати кальцію, миш'яку та сірки, алкалоїди тощо. Зрештою, гігієнічна класифікація заснована на вивченні різних властивостей пестицидів.

     Так, за токсичністю при введенні у шлунок експериментальним тваринам серед пестицидів виділяють: високотоксичні, середньої токсичності, малотоксичні пестициди;

—           за ступенем шкірної резорбції: пестициди з різко-, середньо- та слабковираженою резорбцією;

—           за ступенем леткості: дуже небезпечні, небезпечні та безпечні пестициди;

—           за ступенем кумуляції: пестициди з дуже високою куму¬ляцією (коефіцієнт кумуляції до 1); з вираженою кумуляцією (коефіцієнт кумуляції 1—3); помірною кумуляцією (коефіцієнт кумуляції — 3—5) та слабкою кумуляцією (коефіцієнт кумуляції — понад 5).

—           за стійкістю: дуже стійкі (час розпаду складає 1—2 роки), стійкі (час розпаду від б міс до 1 року), помірно стійкі (час розпаду від 1 до 6 міс) та малостійкі (час розпаду до 1 міс) пестициди.

     Робота санітарно-епідеміологічної служби у галузі застосування пестицидів передбачає:

• проведення запобіжного санітарного нагляду на етапі розроблення та впровадження нових пестицидів, технологій, апаратури тощо;
• проведення поточного санітарного нагляду за об'єктами сільськогосподарського виробництва (склади, транспортні засоби, польові аеродроми і т.д.);

• організацію медичних оглядів та контроль за використанням засобів індивідуального захисту;

• розробку пропозицій та контроль за проведенням заходів, щодо запобігання забрудненню пестицидами навколишнього середовища та харчових продуктів. [7,9]
     Розглянемо основні завдання санітарного нагляду за збереженням, транспортуванням та застосуванням пестицидів.

   Збереження пестицидів відбувається на базових складах об'єднання «Сільгоспхімія» або безпосередньо на складах колективних та фермерських господарств
     Розміри санітарно-захисної зони ізольованих складів встановлюються в межах від 200 до 1000 м залежно від кількості пестицидів, що зберігаються Територія складу має бути огороджена, озеленена та мати 2 в'їзди, а її майданчик має бути рівним, із твердим покриттям та сягати розмірів, які не перешкоджають розвертанню машин та тракторів з навісними обприскувачами.