Механизм процентной политики НБУ

У 2006 році рефінансування через операції РЕПО для підтримування ліквідності  банків здійснювалося лише у ІІ та в ІV кварталах. Середня вартість таких кредитів поступово знижувалася  й у квітні – травні була на рівні 11,0 % річних, у червні – 10,4 % річних, а в жовтні та грудні – 9,5 % річних і в середньому за рік становила 10,7 %.

В 2007 році продовжувалася тенденція до зниження даного показника, проте в 2008 і 2009 роках  даний показник почав збільшуватися  на 3,4 і 6,8 % відповідно. А в 2010 році кредити  надані за рахунок операцій РЕПО становили 9,4  % річних. В 2011році відбулось  зменшення  до 9, 25 % річних.

Рис. 2.4 –  Динаміка операцій РЕПО НБУ за 2005-2011 рр. [25].

Слід  зазначити, що за 2005-2011 рр. середньозважена ставка за всіма інструментами рефінансування знижувалася до 2008 році, після чого відбувся значний скачок до 15,3 % (рис. 2.5).

Так даний  показник у 2006 року становив 11,5 % річних проти 14,7 у 2005 року. У 2008році Національний банк України активно проводив операції з підтримки ліквідності банків за допомогою різних інструментів рефінансування, водночас підвищуючи середньозважену процентну ставку за ними (у річному обчисленні до 15,3 порівняно 10,1 % за 2007 рік).

У грудні 2009 року Національний банк України  здійснював рефінансування за допомогою  різних інструментів, середньозважена  процентна ставка за якими збільшувалась  до рівня 16,7 %.

У 2010 році даний показник мав загальну тенденцію  до зниження. Його коливання протягом року визначалися оперативним реагуванням  на потреби ринку. Так середньозважена  процентна ставка за всіма інструментами  рефінансування знизилася до рівня 11,6 %, прирівнявшись майже до аналогічного показника в 2006 році. В 2011 році вона збільшилась до 12,4 %.

Рис. 2.5 –  Динаміка середньозваженої ставки за всіма показниками НБУ за 2005-2011 рр. [25].

2.2 Характеристика  дієвості механізму процентної  політики

Облікова ставка є базовою і  сигнальною для всіх процентних ставок банківської системи. Тому для відображення дієвості механізму процентної ставки НБУ потрібно простежити вплив облікової  ставки на ставки за депозитами, кредитами  та за операціями на міжбанківському  ринку комерційних банків.

Так, важливим аспектом кредитної  політики комерційного банку є визначення нею кредитних ставок. Відомо, що кредитна ставка є ціною кредиту. Загальний рівень кредитних ставок складається на кредитному ринку  відповідно до співвідношення між попитом  та пропозицією на кредити, а також  під впливом облікової ставки НБУ. Разом з тим, кожний комерційний  банк самостійно встановлює кредитні ставки відповідно до своєї кредитної  політики в межах, визначених вищезазначеними  факторами. Кредитна ставка є індикатором  кредитних ризиків, чим вищі ризики – тим вищою має бути кредитна ставка. Комерційний банк, визначаючи процентну ставку за кредитом, враховує власні ризики, які пов’язані з кредитуванням клієнтів. Кредитні ризики на макрорівні враховує НБУ через облікову ставку [27].

Простежимо дану залежність на конкретних показниках за 2006-2010 рр. (рис. 2.6). Слід зазначити, що в 2005 році облікова політика Національного  банку України сприяла зниженню процентних ставок за кредитними операціями банків. Загальний рівень процентних ставок за кредитами, наданими в національній та іноземній валюті, за 2005 рік знизився відповідно на 1,3 і 0,7 процентного пункту й становив 16,4 та 11,5 % річних.

Протягом 2006 року спостерігалася загальна тенденція до зниження вартості кредитів, наданих банками в економіку  України. Так, протягом січня – серпня 2006 року спостерігалося поступове зменшення  процентної ставки за кредитами (особливо в національній валюті), що сприяло  розширенню обсягів кредитування. Одним  із факторів такого здешевлення була поява на ринку нових банків насамперед за участі іноземного капіталу та облікової  ставки.

В 2007 році процентна політика банків здійснювалася відповідно до ситуації на грошово-кредитному ринку та процентна  ставка за кредитами мала тенденцію  до зниження. Так, протягом січня –  серпня спостерігалося поступове зменшення  процентної ставки за кредитами (особливо в національній валюті), що сприяло  розширенню обсягів кредитування. Одним  із факторів такого здешевлення було переважне збільшення депозитної бази банків у національній валюті порівняно  з іноземною, яке призвело до зростання  вільної гривневої ліквідності  та розширення кредитної пропозиції в національній валюті. Крім того, зростання  на ринку частки банків за участю іноземного капіталу, які мали доступ до дешевших ресурсів у іноземній валюті на зовнішньому  ринку, та посилення конкурентної боротьби також сприяло зменшенню ставок за кредитами (в іноземній валюті). Незначні зростання вартості кредитів на тлі загального низхідного тренду були ситуативними і залежали від ринкової ситуації та змін нормативної бази. Зокрема, підвищення процентних ставок за кредитами у квітні мало на меті покриття додаткових витрат банків (внаслідок зміни коефіцієнтів створення резервів на можливі втрати від кредитування в іноземній валюті). На зростання процентних ставок за кредитами у національній валюті в червні 2007 року певною мірою вплинуло виконання банками вимог Національного банку України щодо надання позичальникам об’єктивної та повної інформації про сукупну вартість кредитних ресурсів.

Динаміка темпів кредитування впродовж 2008 року була нерівномірною, що було пов’язано  з початком фінансової кризи та зростанням облікової ставки. У лютому –  вересні 2008 року спостерігалась тенденція  поступового уповільнення темпів зростання  кредитних вкладень у річному  обчисленні. На зниження кредитної  активності вплинули уповільнення темпів зростання ресурсної бази інших  депозитних корпорацій через ускладнення  умов доступу до зовнішніх джерел фінансування, погіршення кредитоспроможності  позичальників та необхідність виконання  вимог Національного банку України, направлених на стабілізацію ситуації на грошово-кредитному ринку. Починаючи  з жовтня 2008 року тенденція змінилась  на протилежну. Відбулось помітне  прискорення темпів зростання кредитних  вкладень інших депозитних корпорацій, що було зумовлено значним приростом  кредитів у іноземній валюті через  зниження курсу гривні до основних іноземних валют.

Тенденції розвитку кредитування в  Україні протягом 2009 року зазнали  значних змін. Після динамічного  зростання протягом семи років у  звітному році відбувалося поступове  уповільнення темпів зростання кредитування у річному обчисленні, що викликало  під дією збільшення облікової ставки підвищення процентної ставки за кредитами  до рівня 18,3 %, що є найвищим показником за 2005-2010 рр. Що ж до 2010 році, то слід відмітити, що ставка за кредитами знизилась, відповідно до зниження облікової ставки, до рівня 14,6 % річних, що відповідає процентній ставці в 2005 році.

Рис 2.6 – Динаміка процентних ставок за кредитами порівняно з обліковою  ставкою НБУ за 2005-2011 рр. [25].

Слід відмітити, що залежність депозитної ставки від облікової також просліджується за аналізованими даними, так констатуємо, що процентна ставка за депозитами була нижчою до 2009 року ніж облікова ставка, проте дана тенденція змінилась  в 2009 та 2010 році – встановився прямий зв'язок даних процентних ставок. За 2005 рік загальний рівень процентних ставок за коштами, залученими банками  від суб’єктів господарювання та фізичних осіб, підвищився на 0,6 процентного  пункту й становив 8,0 % річних, зокрема, у національній валюті – на 0,7 процентного  пункту до 8,5 % річних, в іноземній – на 0,6 процентного пункту до 6,8 % (див. додаток В).

За даними 2006-2007 рр. процентна ставка поступово знижувалась і, починаючи  з вересня 2007 року середньозважені  ставки за депозитами почали стабільно  зростати (як у національній, так  і в іноземній валютах). Найбільший вплив на це спричинила криза на міжнародних фінансових ринках та відповідне подорожчання ресурсів, залучених на зовнішніх ринках, що змусило банки  знову переорієнтовуватися на внутрішній ринок.

Підвищення ставок за депозитами було направлене на стимулювання вкладників до нарощування обсягів депозитних коштів для обслуговування динамічно зростаючого кредитного портфеля банків. Відповідно задля збереження прибутковості банки почали синхронно підвищувати процентні ставки за кредитами. Уповільнення темпів зростання відмічалось, починаючи з квітня 2008 року, що відповідало динаміці економічного зростання. Зокрема, скорочення обсягів депозитів у травні головним чином відбулося внаслідок вартісної переоцінки, пов'язаної з укріпленням курсу гривні до іноземних валют.

У 2009 році динаміка коштів, залучених  від резидентів, була неоднорідною. У січні – квітні звітного року щомісячне зменшення депозитів  пояснювалося зниженням схильності населення до заощаджень унаслідок  зменшення їх доходів та зростання  невизначеності щодо подальшого розвитку економіки. Починаючи з травня, на фоні поступового відновлення довіри до банків та певного гальмування  загальної негативної макроекономічної ситуації, динаміка депозитів поліпшилася. Найбільше їх зростання (на 2,4 %) відбулося у IV кварталі, проте це не змогло компенсувати зменшення залишків коштів на початку року. Тенденція 2010 року свідчить про зниження процентної ставки за депозитами відповідно до зниження облікової ставки (рис 2.7).

Рис 2.7 –  Динаміка процентних ставок за депозитами порівняно з обліковою ставкою НБУ за 2005-2010 рр. [25].

Отже, облікова ставка є одним з  ефективних інструментів стимулювання кредитування. Аналіз динаміки процентних ставок за депозитами і кредитами  в порівнянні з облікової ставки НБУ показав, що вони мають спільні  тенденції – зменшення облікової  ставки НБУ призводить до зменшення  процентної ставки за кредитами та депозитами і навпаки [27].

Облікова ставка НБУ також має  вплив на операції на міжбанківському  ринку. Дана тенденція просліджується на рис. 2.8, де існує значна залежність даних показників до 2008 року, після  чого вона дещо порушується. Так у 2005 році стан міжбанківського кредитного ринку характеризувався суттєвим зростанням обсягів кредитів, наданих іншим  банкам, та несуттєвими коливаннями  процентних ставок за ними. Так, загальний  рівень середньозваженої процентної ставки за кредитами, наданими на міжбанківському  ринку, за 2005 рік не змінився порівняно  з 2004 роком і становив 4,5 % річних. За 2005 рік середньозважена процентна ставка за депозитами, залученими на міжбанківському ринку, зросла на 0,5 процентного пункту й становила 4,5 % річних.

Динаміка процентних ставок за кредитами, наданими на міжбанківському ринку, впродовж 2006 року була адекватною змінам у динаміці ліквідності банків. Так, рівень середньозваженої процентної ставки за міжбанківськими кредитами коливався  в межах від 3,0 % річних у січні до 4,9 % річних у квітні – травні. У грудні, як і в листопаді, спостерігалося деяке зростання середньої вартості кредитів на міжбанківському ринку. Порівняно з листопадом середньозважена процентна ставка за міжбанківськими кредитами підвищилася на 0,1 процентного пункту і становила 4,2 % річних. Головним чином це відбулося за рахунок збільшення середньої вартості кредитів у національній валюті (з 3,1 до 3,3 % річних). Вартість міжбанківських кредитів у іноземній валюті залишилася на рівні попереднього місяця – 4,9 % річних. Протягом 2006 року процентні ставки за міжбанківськими депозитами коливалися під дією попиту та пропозиції на ринку. Середньозважена процентна ставка в 2006 році була вищою, ніж у попередньому році на 1,3 % річних.

У 2007 році мала місце схожа тенденція. Що ж до 2008 року, то динаміка кредитів, наданих іншим депозитним корпораціям  на міжбанківському ринку, зазнала  змін. Зокрема уповільнення темпів зростання кредитів змінилось на тенденцію зменшення їх обсягів  у IV кварталі. Це насамперед було зумовлено  скороченням вільної ліквідності  в інших депозитних корпорацій унаслідок  відпливу депозитів, збільшенням попиту на кредитні ресурси та зменшенням їх пропозиції. Динаміка залучення  депозитів на міжбанківському ринку  протягом звітного року формувалась  під впливом суттєвого попиту на кредити з боку позичальників  та стриманого приросту грошової маси.

У 2010 році процентні ставки на міжбанківському  ринку знаходились на досить помірному  рівні, що було зумовлено достатнім  обсягом вільної ліквідності  в цілому в банківській системі. Їх динаміка відповідала коливанням грошового попиту та пропозиції на ринку. Отже, за аналізований період можна побачити тенденцію зв’язку облікової ставки з ставками за операціями на міжбанківському ринку. Проте дана залежність зменшується з початком фінансової кризи в 2008 році. Що впливає на всі процентні ставки на економічному ринку країни.

Рис 2.8 – Динаміка процентних ставок за кредитами та депозитами на міжбанківському  ринку порівняно з обліковою ставкою НБУ за 2005-2011 рр. [25].

Слід зазначити, що проаналізувавши  дані показники, можна дійти висновку, що до 2008 року відбувався більший вплив  облікової ставки на операції комерційних  банків та на міжбанківський ринок, після  чого дана тенденція змінилася. Це перш за все пояснюється світовою фінансовою кризою. Тому слід також прослідкувати  вплив облікової ставки на індекси  інфляції за відповідними роками і  виявити, що відбувалося в зазначені  роки.

Простежимо спочатку інфляційні процеси, починаючи з 2007 року, так як саме цей рік є початком фінансової кризи. Так зрозуміло, що для подолання інфляції у 2007 та наступних роках потрібні були кроки із зростання цих процентних ставок для зменшення попиту на платіжні ресурси. (рис. 2.9)

Однак, починаючи з червня 2007 року, коли інфляція підстрибнула практично  удвічі, і до січня 2008, НБУ не підвищував облікову ставку, а середні ставки центрального банку за кредитним  рефінансуванням зросли лише у листопаді, і то тільки на 2-3 % ( див. додаток В).

Така ж практика «фізичних регулювань»  продовжилася й у 2008 році: облікова ставка НБУ не змінювалася чотири місяці до 30 квітня, коли вона зросла з 10 до 12 %; середній же відсоток за операціями з рефінансування банків підвищився з січня до червня лише на 0,8 з 14,6 до 15,4 %; грошовий регулятор «мобілізував» 23,6 млрд. грн. банківських ресурсів (і це тоді коли економіка відчувала  дефіцит кредитно-платіжних коштів).

Тобто на обсяги грошей та кредитів впливали лише «ручні» дії Центрального банку  України, а встановлені ним нормативи  вартості грошових засобів (процентні  ставки рефінансування) для банків особливого впливу не мали.

Однією з причин такого стану  є ненормативна фінансова поведінка  Кабінету Міністрів України, що проявлялася  у порушенні ним зобов'язань  автоматичного перерозподілу у  національному господарстві отриманих  до державного бюджету фіскально-податкових доходів та у відсутності нормативу  залишків коштів бюджету на кінець року.