Грошові реформи та їх особливості проведення в Україні

4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра банківської справи

КУРСОВА РОБОТА

з курсу  «Гроші та кредит»,  «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн», «Центральний Банк та грошово-кредитна політика»  

на тему «Грошові реформи та їх особливості проведення в Україні»

Студентки факультету

ФБС, 3 курсу, 9 групи

денної форми навчання        _____________     Семенцова Тамара Михайлівна

Науковий керівник              ______________          Сундук Тетяна Федорівна

КИЇВ 2010

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………….…………………...3

1.      Поняття грошова реформа та її основні завдання……….…………..…..6

2.      Класифікація грошових реформ………………………………...…….…10

3.      Механізм проведення грошових реформ………………………..………14

4.      Досвід проведення грошових реформ у країнах світу………..……..…21

5.      Особливості проведення грошових реформ в Україні…………..….….29

Висновок…………………………………………………………………….…...34

Список використаних джерел…………………………………………………..36

Додатки

ВСТУП

Актуальність теми. За словами Джона Мейнарда Кейнса, не існує і не може існувати "більш надійного" засобу, здатного цілком зруйнувати не тільки економіку, але і всю суспільну структуру держави, ніж розстроєна грошова система. З іншого боку, можна згадати слова відомого російського фінансиста і державного діяча, автора грошової реформи в Росії 1895-1897 років графа С.Ю. Вітте, що затверджував, що сила будь-якої держави, його міжнародний авторитет визначаються не кількістю гармат і чисельністю солдатів, а насамперед стійкістю його грошової одиниці. Ці слова не втратили свою актуальність і сьогодні.

Національна грошова система невіддільна від реального стану економіки країни. Вся багатогранність економічних, соціальних і політичних проблем суспільного розвитку безумовно позначається й на сфері грошового обороту. Грошова система має бути адекватною соціально-економічним умовам розвитку суспільства. Вдосконалення грошової системи, зміна її кількісних і якісних характеристик відбувається в ході проведення грошових реформ, які є одним з найважливіших інструментів грошової політики.

Грошові реформи до яких вдаються окремі держави при виникненні екстремальних ситуацій – глибокого структурного розбалансування всієї системи функціонування та механізму грошового обігу, завжди пов’язане з ризиком. Тут, як засвідчує світова практика, можливі прорахунки та невдачі. Саме це вимагає проведення в кожному випадку, коли йдеться про грошові реформи, глибоких аналітичних розрахунків усебічного підготування. Та світова практика засвідчує, що у багатьох країнах світу завдяки проведенню глибоких грошових реформ вдавалося у стислі строки досягти істотної стабілізації грошового обігу, відтак і загальної санації (оздоровлення) економічного розвитку.

Отже актуальність обраної для написання теми курсової роботи становить той факт, що найважливішою метою грошової реформи є надання національній валюті характеру справді єдиного законного платіжного засобу та   суттєвого підвищення її купівельної спроможності й   конвертованості.

Оскільки «твердість» національної валюти має два тісно пов'язані між собою,

але не тотожні аспекти: зовнішній - стабільність обмінного курсу національної валюти, і внутрішній - стабільність цін, тобто відсутність інфляції, то, вибираючи модель проведення грошової реформи, украй важливо чітко визначитись щодо напрямку «вектора твердості» національної валюти у просторі цих двох вимірів.

Ступінь вивчення теми. Незважаючи на те, що грошові реформи є досить рідкісним явищем в сучасній економіці вони є досить необхідними для стабілізації грошової системи країни, як за радянських часів так і після проголошення незалежності України присвячувалось багато наукових праць для вивчення та розкриття цього поняття, так і до цього часу воно залишається актуальним та цікавим для дослідження. Це поняття досліджувалося в працях вчених у різних предметах економіки в основі яких покладено вивчення грошових відносин В.С.Стельмаха [38], М.І. Савлука [31], В.Д.Лагутіна [26], А. В.Демківського [16] та інших.

Базою роботи послужили наукові праці в сфері дослідження понять грошових реформ, а також мета їх проведення та їх наслідки для різних країн світу, які значною мірою й зумовили напрямки наукового пошуку, а саме: роботи М.І.Савлука, В. С. Стельмаха, А.Розмарина, Л.Н.Красавина, А.Астрахов, Н.Синкевича, А.М.Головатої.

Метою курсової роботи є те, щоб зрозуміти причини проведення грошових реформ та їх вплив на внутрішню економіку країни.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

•   розглянути сутність грошових реформ та їхні основні завдання;

•    окреслити класифікацію та механізм проведення грошових реформ;

•    проаналізувати проведення та наслідки грошових реформ в Україні та інших країнах світу.

Об'єктом дослідження є процес проведення грошових реформ та їх

необхідність для регулювання грошового обігу в країні.

Предмет дослідження є грошові реформи та механізм їх проведення в

країнах світу та в Україні.

Грошові реформи, що проводились в різні часи в багатьох країнах, значно відрізнялись за своїми цілями, глибиною реформування діючих грошових систем, методами стабілізації валют, підготовчими заходами тощо. Однак навряд чи доцільно шукати готові відповіді у досвіді інших країн. Лише самокритичний аналіз та глибоке самоусвідомлення того, що відбулось, дозволить обрати механізм перетворень, які будуть адекватними для інших країн.

1. Поняття грошова реформа та її основні завдання

Негативні соціально-економічні наслідки інфляції і бажання оздоровлення і впорядкування грошового обігу примушують окремі держави вдаватися до таких радикальних заходів, як грошові реформи.

Грошова реформа – це проведення деномінації грошей, вилучення з обігу знецінених паперових грошей, випуск нових грошових одиниць, зміна їх золотого вмісту з метою зміцнення грошової системи [33]. Вони являють собою повну або часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обігу, відповідно до нових соціально-економічних умов.

Найважливішою метою грошової реформи є надання національній валюті характеру справді єдиного законного платіжного засобу та суттєвого підвищення її купівельної спроможності й конвертованості. Оскільки “твердість” національної валюти має два тісно пов’язані між собою, але не тотожні аспекти: зовнішній – стабільність обміну національної валюти, і внутрішній – стабільність цін, тобто відсутність інфляції, то, вибираючи модель проведення грошової реформи, украй важливо чітко визначитись щодо напрямку “вектора твердості” національної валюти у просторі цих двох вимірів.

Грошові реформи необхідні у випадках:

    зміни державних устроїв;

    глибоких економічних криз фінансової системи;

    економічних потрясінь, коли гроші перестають виконувати свої функції;

    поглиблення дефіциту бюджету та інфляційних процесів;

    падіння ролі грошей, розрахунків, кредиту [35].

Чим би не була викликана необхідність проведення грошової реформи найголовнішою її метою завжди є стабілізація грошового обігу. Для досягнення цієї мети недостатньо прийняти ті чи інші законодавчі акти, а необхідно підготувати відповідні економічні передумови. Без цього гроші і після реформи можуть знецінюватися. Тому успішне проведення грошової реформи вимагає відповідної підготовки: нагромадження золотовалютних і матеріальних резервів, припинення чи значне зменшення темпів зростання грошової маси в обігу,  оздоровлення  державних  фінансів, поліпшення   структури  суспільного виробництва, збалансування ринку тощо.

Головними завданнями грошової реформи є:

1.      заміна тимчасової грошової одиниці на національну валюту;

2.      заміна масштабу цін;

3.      створення стабільної грошової системи та перетворення грошей на важливий стимулюючий фактор економічного і  соціального розвитку;

4.      становлення нової грошової системи;

5.      проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою гальмування інфляції чи подолання її наслідків;

6.      часткова зміна грошової системи, коли реформуються окремі її елементи: назва і величина грошової одиниці, види грошових знаків, порядок їх емісії та характер забезпечення;

7.      закріплення фінансової стабільності;

8.      прискорення розрахунків;

9.      залучення в банківську систему надлишкової готівки;

10. забезпечення стабільності курсу національної валюти щодо іноземних валют;

11. утримання стабільності грошового, споживчого й   валютного ринків;

12. прискорення обігу грошей і  поліпшення стану грошово-кредитного ринку;

13. поліпшення структури грошової маси;

14. виявлення та вилучення з обігу фальшивих грошей [35].

Кожна грошова реформа є індивідуальною за своїми характеристиками і специфічною за змістом. Тому при виборі виду реформи та методу її здійснення необхідно враховувати нові соціально-економічні умови.

Успішне проведення грошової реформи вимагає відповідної підготовки: оздоровлення державних фінансів, припинення чи значне зменшення темпів зростання грошової маси в обігу, нагромадження золотовалютних та матеріальних резервів та ін. Тобто, недостатньо прийняти ті чи інші законодавчі акти щоб забезпечити успіх грошової реформи, а необхідно підготувати відповідні економічні передумови.

Також, важливе значення для успіху  реформи має   правильний вибір методу стабілізації національної валюти.

Грошові реформи здійснюють у випадках: глибоких економічних криз фінансової системи, економічних потрясінь, падіння ролі грошей, розрахунків кредиту, зміни державних устроїв.

Грошова  реформа  повинна  обов’язково  доповнитися  системою   практичних  заходів, які б  гарантували  її  повномірний  характер.  Ключовими  серед них мають бути:

      дії з нормалізації товарно-грошових відносин,  і  в  першу  чергу  рішуче обмеження бартеру як зони економічних зловживань;

      удосконалення управління валютною  та  емісійною  політикою  з  тим,  щоб стабільність грошової одиниці підтримувалась на відповідному рівні;

      скорочення поширеної практики  використання  різного  роду  квазі платіжних фінансових інструментів;

      недопущення безконтрольності з боку  держави  за  відпливом  капіталу  та грошової маси в тіньову економіку і за кордон;

      запровадження  чіткого  контролю  за   джерелами   формування,   умовами розміщення та напрямками використання валютних резервів держави [33].

Грошова   реформа   сама   собою   не   забезпечує оздоровлення економіки, вона створює передумови для її  успішного  розвитку. Тільки  динамічне  економічне   зростання   на   основі   науково-технічного прогресу, структурних перетворень в економіці  і  особливо  –  пріоритетного розвитку наукомісткого, інтелектуального  виробництва  може  забезпечити  не просто сталість, а зростання валютного курсу грошової одиниці.  Лише  стійка і  надійна  валюта  робить  можливим  повне  використання  праці,  капіталу, матеріальних ресурсів.

Грошова  реформа  повинна  пов’язуватись   з   іншими аспектами економічної  реформи,  перш  за  все  з приватизацією,  розвитком виробництва,  платіжним  балансом,  дефіцитом  державного  бюджету.

Інакше кажучи, для грошової реформи потрібна сприятлива економічна ситуація.  Це  – зменшення інфляції та дефіциту  державного  бюджету,  забезпечення  розвитку експорту, позитивне сальдо платіжного балансу. Одночасно  мають  утвердитись дворівнева банківська система, створені  резервні  фонди,  розвинутий  ринок цінних паперів, діяльність фондової біржі. 

Підсумовуючи все вище сказане можна зробити висновок, що грошова реформа – це проведення деномінації грошей, вилучення з обігу знецінених паперових грошей, випуск нових грошових одиниць, зміна їх золотого вмісту з метою зміцнення грошової системи. Чим би не була викликана необхідність проведення грошової реформи найголовнішою її метою завжди є стабілізація грошового обігу. Також, важливе значення для успіху реформи має правильний вибір методу стабілізації національної валюти.

2. Класифікація грошових реформ

Грошові реформи, що проводилися в різні часи в багатьох країнах, значно відрізнялися своїми цілями, глибиною реформування існуючих грошових систем, методами стабілізації валют, підготовчими заходами тощо, їх можна класифікувати за кількома ознаками.

За глибиною реформаційних заходів можна виділити структурні або повні грошові реформи та реформи часткового типу.

Структурні (повні) грошові реформи проводилися при переході від біметалізму до золотого монометалізму, від останнього до системи паперово-грошового чи кредитного обігу. В усіх цих випадках потрібно не тільки замінити один вид грошей на інший, а й здійснити істотні структурні зміни в економіці, в державних фінансах, банківській і валютній системах тощо. Такі структурні зміни диктуються особливостями нових грошей, що запроваджуються в обіг, і повинні забезпечити передумови для їх успішного функціонування [32].