Культура Стародавнього Єгипту

Однак свого найвищого розквіту староєгипетське мистецтво досягло  в епоху Нового Царства, коли в  Єгипетську імперію потекли багатства  завойованих народів, що дало змогу  фараонам перетворити країну на будівельний  майданчик, змінило художні смаки  замовників у бік помпезності, декоративної вишуканості.

Мистецтво скульптури доби Нового Царства  остаточно позбулося колишньої  грубуватості форм, стало більш витонченим, граціозним, навіть одухотвореним. Все  ж найвиразніше нові тенденції позначилися  на розвитку архітектурних форм.

Висновки

Культура Стародавнього Єгипту, що бере свій виток з III тис. до н.е, є однією з найстаріших і унікальних культур Сходу.

У стародавніх єгиптян, ймовірно, вперше в історії культури ми знаходимо  високий розвиток почуття краси. Єгиптяни прагнули надати краси усім предметам. Проте вони не виготовляли  чудові речі виключно заради їхньої краси. Всі предмети служили якійсь практичній потребі.

Стародавній Єгипет став, вірогідно, батьківщиною світової релігії та естетики. Обожнена сонячна куля постійно вважалась  стародавніми єгиптянами вищим благом та вищою силою. Сонце і життєва  сила, світло й краса з прадавніх  часів ототожнювалися в єгипетській  культурі, були життєдайними печатками  земного життя.

Основними підвалинами єгипетської  культури є віра у вічне життя, особисте безсмертя. Стародавні єгиптяни дуже цінували щастя, а також насолоди й утіхи, вважаючи їх найвищою земною метою. Життя і його цінності настільки  поважалися, що переходили в "загробний  світ", у якому люди, за власною  уявою, мали вести таке ж життя, як і на землі.

Проте єгипетська культура розвивалася  дуже повільно, являючи типовий зразок застійної давньосхідної культури.

Вже стародавні народи шанобливо ставилися  до староєгипетської культури. Греки, наприклад, визнавали її високий  рівень, хоча в розвитку наукової думки  вони залишили єгиптян далеко позаду. Характерно, що вони лише єгиптян ніколи не називали «варварами», схиляючися перед  їхнім творчим генієм. Сучасні  єгиптологи підкреслюють, що староєгипетська  культура через античну спадщину лягла в основу нашої культури.

Список використаної літератури

1. Васильев Л. С. История религий Востока. М., 1988. С. 76.
2. Гордон Ч. Древнейший Восток в свете новых раскопок / Пер. с англ. М., 1996. С. 98.
3. Кинк X. А. Древнеегипетский храм. М., 1979.
4. Коростовцев М. А. Религия Древнего Египта. М., 1976. С. 47.
5. Кравець М.С., Семашко О.М., Піча В.М. та ін. Культурологія: навчальний посібник. Львів, 2003. – с.65-85.
6. Крижанівський О. Історія Стародавнього Сходу: Курс лекцій для студ. істор. фак. вузів/ Олег Крижанівський,; Гол. ред. С. В. Головко. -К.: Либідь, 1996. -479 с
7. Культура Древнего Египта. М., 1976. С. 217.
8. Монтэ П. Египет Рамсесов. Повседневная жизнь египтян во времена великих фараонов / Пер. с фр. М., 1989. С. 300.
9. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія: Навчальний посібник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2003, с82-83.
10. Рак И. В. Мифы Древнего Египта. СПб., 1993. С. 31—40.
11. Шалагінова О. Історія стародавнього світу: Пробний підручник для 6 класу 11-річної середньої школи/ Олександра Шалагінова, Борис Шалагінов. -К.: Зодіак-ЕКО, 1994. -207 с.
12. Шевнюк О.Л. Культурологія. Навчальний посібник. К., 2004.C. 61-64