Злочини проти життя і здоров’я людини

     Цей вид злочину характеризується підвищеною суспільною небезпекою внаслідок особливого стану потерпілої. Для його наявності необхідно встановити, крім інших, дві обов'язкових ознаки. Потерпіла повинна мати вагітність будь-якої тривалості, і винний повинен знати про це. Термін свідомо означає, що винний обізнаний про наявність вагітності в потерпілої. При цьому не має значення, чи виникали в нього на це рахунки сумніву, головне полягає в тому, що в нього була інформація про вагітності потерпілої, котра повідомила йому про це особисто або йому стало відомо про це з інших джерел.

     Складна ситуація виникає, коли винний помиляється. Засуджений уважав, що вбита їм жінка була вагітна, а в дійсності цього стану не було, тому що злочинний наслідок - смерть людини - наступив. Кваліфікувати вчинене як закінчений злочин буде неточним, тому що стану вагітності не було, а тільки його наявність закон вважати кваліфікуючою ознакою. Вбачати тут замах на вбивство вагітної жінки й закінчене вбивство без обтяжуючих обставин не можна, тому що вийде, що ми залучаємо винного за два злочини, чого тут немає.

     При помилці іншого роду, коли винний вбиває вагітних жінок, думаючи помилково, що вона не перебуває в такому стані, його дії не можуть бути кваліфіковані по п. 2 ч. 2 ст. 115 КК, тому що в цьому пункті втримується обов'язкова ознака «завідомості», і повинні тягти відповідальність по ч. 1 ст. 115 КК України.¹⁵

     д) Вбивство вчинене з особливою жорстокістю; (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України).

     Вбивство, саме по собі, жорстоке діяння. Для кваліфікації по цьому пункту потрібна особлива жорстокість. Про цьому, насамперед, свідчить спосіб вбивства. «Ознака особливої жорстокості є в наявності, зокрема, у випадках, коли перед позбавленням життя або в процесі здійснення вбивства до потерпілого застосовувалися катування, або відбувалося знущання над жертвою або коли вбивство зроблене способом, що свідомо для винного пов'язаний із заподіянням потерпілому особливих страждань (нанесення великої кількості тілесних ушкоджень, використання болісно діючої отрути, спалення заживо, тривале позбавлення їжі, води й т.д.). Особлива жорстокість може виражатися в здійсненні вбивства в присутності близьких потерпілому осіб, коли винний усвідомлював, що своїми діями заподіює їм особливі страждання».¹⁶

     Роль судово-медичної експертизи по таких справах складається в дачі висновку про заподіяння смерті, кількості й локалізації поранень, характері й часі їхнього нанесення. Висновок експертів суд повинен оцінити поряд з іншими доказами в справі. Висновок суду про можливості кваліфікації вчиненого по зазначеному пункті повинен базуватися на аналізі всіх об'єктивних і суб'єктивних ознак злочину.

     Для кваліфікації діяння як вбивства, зробленого з особливою жорстокістю, необхідно встановити, що винний усвідомлював наявність подібного способу позбавлення життя. Тут не потрібно, щоб суб'єкт бажав саме такого способу вбивства, хоча й це може мати місце, необхідне розуміння винним, що він позбавляє життя людини з особливою жорстокістю. Для особи очевидно, що він при вбивстві заподіює особливі мучення, якщо цієї свідомості ні, те немає й кваліфікуючої ознаки.

     «Знущання над трупом саме по собі не може розцінюватися як обставина, що свідчить про здійснення вбивства з особливою жорстокістю. Вчинене в таких випадках, якщо не є інших даних про прояв винним особливої жорстокості перед позбавленням потерпілого життя або в процесі здійснення вбивства, варто кваліфікувати по відповідній частині ст. 115 КК України.

     Знищення або розчленовування трупа з метою приховання злочини не може бути основою для кваліфікації вбивства як зробленого з особливою жорстокістю».

     е) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України).

     При здійсненні даного виду вбивства застосовується такий спосіб заподіяння смерті, що небезпечний для життя не тільки однієї людини. Звичайно це буває тоді, коли людина втрачає життя шляхом здійснення вибуху, стрілянини з вогнепальної зброї в багатолюдному місці, отруєння джерел води, якими користуються й інші особи й т.д. Якщо при цьому, крім наміченої жертви, гинуть й інші особи, при кваліфікації додатково застосовується й п. 1 ч. 2 ст. 115 КК. У випадках заподіяння тілесних ушкоджень іншим особам дії винного, крім п. 5 ч. 2 ст. 115 КК, слід кваліфікувати також по статтях КК, що передбачає відповідальність за навмисне заподіяння шкоди здоров'ю.¹⁷

     Якщо при здійсненні вбивства загально небезпечним способом, крім смерті наміченої жертви, наступає смерть інших осіб, причому відношення до їхньої смерті має форму необережної провини, то діяння варто кваліфікувати, крім п. 1 ч. 2 ст. 115 КК, і по ст. 137 КК. Як обґрунтування подібної позиції можна привести довід про те, що законодавець як обтяжуючу обставину передбачає тут не смерть або заподіяння тілесних ушкоджень іншим особам, а реальну небезпеку їхнього заподіяння при обов'язковому усвідомленні винним цієї небезпеки.

     «У тих випадках, коли вбивство шляхом вибуху, підпалу або іншим загально небезпечним способом пов'язане зі знищенням або ушкодженням чужого майна або зі знищенням або ушкодженням лісів, що не входять у лісовий фонд, вчинене, поряд з п. 5 ч. 2 ст. 105 КК України, варто кваліфікувати також по іншим статтям КК України що визначають дане діяння».

     є) Вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України).

     У КК України до числа кваліфікуючих ознак вбивства законодавець відносить три різновиди співучасті: група осіб, група осіб по попередній змові, організована група. Для з'ясування цих понять необхідно звернутися до ст. 27 КК, у якій установлене поняття зазначених форм співучасті.

     «Злочин визнається зробленим групою осіб, якщо в його здійсненні спільно брали участь два або більше виконавці без попередньої змови». Тобто виконавцями варто визнати особи, які діяли спільно, з наміром, спрямованим на здійснення вбивства, і безпосередньо брали участь у процесі позбавлення життя потерпілого. При цьому для визнання особи виконавцем вбивства не має значення, чи наступила смерть від поранень, заподіяних всіма особами в сукупності, або безпосередньо від поранення заподіяного одним з них. Головне, необхідно встановити, що всі особи діяли спільно, доповнювали взаємно зусилля з наміром, спрямованим на заподіяння смерті.

     Якщо виконавці вбивства заздалегідь домовилися про спільне здійснення злочину, те в наявності здійснення вбивства по попередній змові групою осіб. Попередня змова на вбивство припускає виражену в будь-якій формі домовленість двох або більше осіб, що відбулася до початку здійснення дій, безпосередньо спрямованих на позбавлення життя потерпілого. При цьому, поряд зі співвиконавцями злочину, інші учасники злочинної групи можуть виступати в ролі організаторів, підбурювачів або посібників вбивства, і їхньої дії слід кваліфікувати по відповідній частині ст. 28 і п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.¹⁸

     У випадках, коли виконавці вбивства не тільки заздалегідь домовилися про спільне здійснення вбивства, але і являли собою стійку групу осіб, що заздалегідь об'єдналися для здійснення одного або декількох злочинів, має місце здійснення злочину організованою групою.

     ж) з корисливих мотивів або вчинене на замовлення (п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України).

     По даним пунктам варто кваліфікувати таке навмисне вбивство, що зроблене з метою одержання матеріальної вигоди для винної або іншої осіб або рятування від матеріальних витрат. Одержання матеріальної вигоди може виражатися в одержанні грошей, майна або прав на майно, житлоплощу, винагороду від третіх осіб. Рятування від матеріальних витрат означає звільнення від сплати боргу, повернення майна, оплати послуг, сплати аліментів і т.д.

     У змісті даного виду вбивства закон вказав на ті випадки, коли воно сполучено з розбоєм, вимаганням або бандитизмом. Це означає, що, якщо навмисне вбивство зроблене при розбійному нападі, вимаганні або бандитизмі, вчинене слід кваліфікувати по сукупності зазначених злочинів.

     У зазначених випадках позбавлення життя відбувається під час здійснення цих злочинів. Якщо ж воно відбувається після здійснення цих злочинів, то кваліфікувати вбивство як корисливе або сполучене із цими злочинами не потрібно, хоча сукупність подібних злочинів, безсумнівно має місце.

     Для кваліфікації вбивства як зробленого з корисливих спонукань необхідно встановити, що подібний мотив виник у винного до вбивства. Якщо ж ця обставина відсутня, то заволодіння, наприклад, майном убитого після позбавлення його життя утворить склад вбивства без корисливих спонукань і склад крадіжки. Позбавлення життя потерпілого після здійснення розбійного нападу, вимагання або бандитизму може відбуватися з метою приховання зазначених злочинів. У цих випадках вбивство кваліфікується по п. 9 ч. 2 ст. 115 КК. ¹⁹

     При вбивстві з корисливих спонукань необхідно встановити, що винний мав на меті одержання матеріальної вигоди або рятування від матеріальних витрат. Якщо цієї ознаки відсутні, то й кваліфікація вбивства з корисливих спонукань відсутня. Вбивство по найманню представляє різновид вбивства з користі, тому що відбувається спеціально запрошеною (найнятою) особою, що працює за певну плату.

     з) Вбивство з хуліганських спонукань (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України).

     Вивчення судової практики свідчить про те, що дана кваліфікуюча ознака при розглянутому злочині зустрічається частіше інших, зазначених у ст. 115 КК України (приблизно кожна сьома справа). Пленум ВР у п. 12 постанови роз'яснив, що по п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України варто кваліфікувати вбивство, зроблене на ґрунті явної неповаги до суспільства й загальноприйнятих норм моралі, коли поводження винного є відкритим викликом громадському порядку й обумовлено бажанням протиставити себе оточуючим, продемонструвати зневажливе до них відношення (наприклад, навмисне заподіяння смерті без видимого приводу або з використанням незначного приводу як приводу вбивства).

     Хуліганські мотиви обумовлені не якою-небудь необхідністю, а егоїзмом, пов'язаним з неповагою до особистості, зневагою до суспільства, його законам, нормам загальнолюдської моралі. В основі хуліганських мотивів лежать антисоціальні потреби й інтереси егоїзму й самоствердження.

     Залучення винного по п. 7 ч. 2 ст. 115 КК не виключає відповідальності по ст. 293 КК, тому що вбивство, будучи злочином проти особистості, охоплює хуліганські дії, що порушують громадський порядок. Така кваліфікація вчиненого спричиняється призначення покарання по сукупності злочинів. При цьому остаточне покарання у вигляді позбавлення волі може бути призначене відповідно до ч. 3 ст. 70 КК України у межах 25 років позбавлення волі, що досить істотно збільшує рівень відповідальності хулігана, що зазіхає на здоров'я ні в чому не винних громадян.²⁰

     Нерідко вбивство з хуліганських спонукань відбувається в результаті сварки, у бійці. Але це не означає, що будь-яке вбивство у сварці або бійці автоматично повинне бути кваліфіковано як вбивство з хуліганських спонукань.

     и) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення; поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;.

     У цих пунктах передбачені два самостійних кваліфікуючі вбивства обставини (зґвалтування й дії сексуального характеру можна в чинність їхньої близькості об'єднати в одне).

     Приховання або полегшення здійснення іншого злочину хоча й відрізняються друг від друга по своєму змісті, але нерідко переплітаються між собою. Як правило, винний робить вбивство для приховання вже зробленого злочину або для полегшення його здійснення (до або в процесі його здійснення). Особа приховує злочин, про здійснення якого невідомо правоохоронним органам, а якщо й відомо, те про це не знає винний.

     «За змістом закону кваліфікація по п.п. 9, 10 ч. 2 ст. 115 КК України зробленого винним вбивства певної особи з метою сховати інший злочин або полегшити його здійснення виключає можливість кваліфікації цього ж вбивства, крім зазначеного пункту, по якому або іншому пункті ч. 2 ст. 115 КК України, що передбачає іншу мету або мотив вбивства. Тому, якщо встановлено, що вбивство потерпілого зроблене, наприклад, з корисливих або з хуліганських спонукань, воно не може одночасно кваліфікуватися по п. 9, 10 ч. 2 ст. 115 КК України».

     Під вбивством, сполученим зі зґвалтуванням, варто розуміти вбивство в процесі зґвалтування або з метою сховати його, а також зроблене, наприклад, за мотивами помсти за зроблений при зґвалтуванні опір. У цьому випадку відбуваються два самостійних злочини. Тому кваліфікація проводиться по п. 9, 10 ч. 2 ст. 115 КК. Якщо яке-небудь із цих злочинів є незакінченим, то при кваліфікації його робиться посилання на ст. 66 КК.²¹