Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Декабря 2011 в 20:30, курсовая работа
Інтелектуальна власність - дуже тонка матерія. Ідеї витають у повітрі. "Слово не горобець - вилетить, не впіймаєш", - говорить прислів'я. Ну, а якщо це "слово" насправді - наукова ідея, ключ до завоювання ринку або взагалі будь-яка концепція? Інтелект перетворюється на матеріальну силу, думка матеріалізується в конкретні винаходи.
ВСТУП………………………………………………………………….……….………………3
1. Зміст авторського права, умови дії авторського права в Україні…………...…5
2. Історія становлення та еволюція авторського права……………….……..……..21
3. Поняття і види авторських договорів……………………………….…………...….25
4. Порушення авторських прав……………………………………………….…...……..33
ВИСНОВОК……………………………………………………………….………..………..37
Список використаних джерел………………………………….……………….…….….38
Додатки………………………………………………………………………….……….…….39
Постановочний договір. Твір може бути випущений у світ публічним виконанням у видовищному закладі. Контрагентами договору виступають, з одного боку, автор — творець сценічного твору або його правонаступники, а з іншого — видовищний заклад (постановник). Особливістю даного договору є те, що він укладається лише на неопубліковані твори. За цим договором автор передає або зобов'язується створити і передати видовищному закладу драматичний, музичний або музично-драматичний, хореографічний або пантомімний твір, а заклад-постановник зобов'язується здійснити в межах обумовленого договором або законом строку постановку і публічне виконання твору (випустити його в світ) та сплатити автору винагороду. Винагорода складається з двох частин: одноразової винагороди та збору за кожний спектакль.
Сценарний договір. За цим договором автор передає або зобов'язується створити і передати кіно-, теле- чи радіостудії сценарій фільму або теле- чи радіопередачі в обумовлений договором строк, а студія зобов'язується виплатити автору винагороду. Предметом договору може бути тільки неопублікований твір — літературний сценарій, який повинен відповідати творчій заявці, що додається до договору. В заявці викладаються основна ідея, сюжетний задум і характеристика головних дійових осіб.
Договір художнього замовлення. За цим договором автор зобов'язується створити і передати замовнику в обумовлений договором строк твір образотворчого мистецтва, а замовник зобов'язаний виплатити автору погоджену винагороду. Це поки що єдиний з авторських договорів, в якому контрагентом автора може виступати не тільки юридична особа, а й громадянин. Особливість вказаного договору (як і попереднього) полягає в тому, що замовник не зобов'язаний випускати твір у світ, тобто виставляти твір для публічного огляду. Це право замовника — він може це зробити, а може і не робити.
Предметом договору художнього замовлення є твір образотворчого мистецтва. Це твори живопису, графіки, скульптури, декоративного мистецтва, фотографічні твори і твори, одержані способами, аналогічними фотографії. Перелік творів образотворчого мистецтва невичерпний, оскільки досягнення науково-технічного прогресу обумовлюють появу нових об'єктів авторського права, отже, і нових об'єктів художнього замовлення.
Особливістю цього договору є й те, що твір образотворчого мистецтва, створений на замовлення, переходить у власність замовника, якщо інше не передбачено договором.
Договір про використання в промисловості неопублікованого твору декоративно-прикладного мистецтва. Законодавство не визначає, що слід розуміти під творами декоративно-прикладного мистецтва. Є тільки приблизний перелік таких творів, які можуть бути предметом вказаного договору. Це, наприклад, твори, які мають утилітарне, сувенірне або декоративне призначення і вирізняються оригінальними художньо-естетичними властивостями. Це можуть бути художні вироби побутового призначення, які задовольняють практичні потреби, а також є прикрасою середовища і людини. До цієї категорії відносять серветки, килими, хустки, одяг, взуття; вироби з шкіри, кісток, пластмаси; іграшки, значки, сувеніри; вироби з скла, фарфору, металу; ювелірні і галантерейні вироби тощо.
Особливістю вказаного договору є те, що контрагентом автора завжди виступає промислове підприємство, яке зобов'язується випустити у світ твір на промисловій основі. Отже, за цим договором автор передає або зобов'язується створити і передати нео-публікований твір декоративно-прикладного мистецтва підприємству, яке зобов'язується випустити його у світ на промисловій основі. Твір повинен бути придатним для використання в промисловості і відповідати певним художньо-естетичним вимогам. Визнання твору об'єктом декоративно-прикладного мистецтва, і, отже, його придатності для використання в промисловості здійснюють спеціалісти (художні ради).
Закон України “Про авторське право і суміжні права” передбачає ще один вид авторських договорів — договори на виконання випущених у світ творів і на створення звуко- і відеозаписів та дві групи нових авторів: виконавців і виробників фонограм.
Виконавці — актори, диригенти, співаки, танцюристи, музиканти — мають право на ім'я, право на захист постановки і виконання від перекручень, право здійснювати і дозволяти використання постановки і виконання, право на винагороду.
Запис виконання, трансляція виконання по радіо і телебаченню, трансляція запису виконання або будь-яке інше використання можуть здійснюватися лише з дозволу виконавця на підставі відповідного договору.
Виконавці здійснюють свої права з дотриманням прав авторів творів, що виконуються ними.
Особи, що зробили звуко- і відеозапис, мають право використовувати його або дозволяти відтворювати. Використання цих записів іншими особами може мати місце лише з дозволу автора запису або його правонаступників на основі договору.
Право на звуко- і відеозапис включає: право на відтворення будь-яким способом; право на публічне розповсюдження, в тому числі передачу за кордон; право на захист від імпорту і розповсюдження примірників запису без дозволу правоволодільця. При цьому право комерційного прокату зберігається за автором звуко- чи відеозапису і в тому випадку, коли право власності на примірник цього запису належить не його творцю.
Творці звуко- чи відеозапису, організації ефірного мовлення здійснюють свої права в межах договору з автором твору і виконавцем. Організації ефірного мовлення мають право дозволяти іншим організаціям ретрансляцію, запис і відтворення їхніх передач.
Права,
передбачені розділом III Закону “Про
авторське право і суміжні права”, діють
протягом п'ятдесяти років від дати першого
виконання або постановки, першої публікації
звуко- чи відеозапису або першої трансляції
в ефірі.
Порушення немайнових прав автора називається плагіатом. Порушення майнових прав автора називається контрафакцією або піратством.
Порушення авторських та суміжних прав, а саме незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі передбачає кримінальну відповідальність.
Адміністративна
відповідальність за порушення авторських
прав передбачена ст. 51-2 Кодексу
про адміністративні
штрафу від 10 до 200 неоподаткованих мінімумів
доходів громадян (від 170 до 3400 грн.) з конфіскацією
незаконно виготовленої продукції і обладнання
і матеріалів, які призначенні для її виготовлення.
Окрім
цивільної і адміністративної, в
деяких випадках, законом передбачена
і кримінальна
Якусь
особу мацапуру
Там шкварили на шашлику,
Гарячу мідь лили за шкуру
І розпинали на бику.
Натуру мав він дуже бридку,
Кривив душею для прибитку,
Чужеє оддавав в печать;
Без сорому, без бога бувши
І восьму заповідь забувши
Чужим пустився промишлять.
Як твердять перші біографи Котляревського в цій строфі, доданій автором у виданні 1809 року, йдеться про М. Парпуру, першого видавця «Енеїди», що випустив її без відома і згоди автора.Конотопський поміщик М. Парпура у 1798 р. видав за власні кошти три перші частини "Енеїди" І. Котляревського. Хоч Парпура і не привласнював твір Котляревського, він на титульній сторінці написав: "Енеида, на малороссийский язык перелицованная И. Котляревским", а далі додав: "Иждивением М. Парпуры". Автор поеми був дуже незадоволений, що без його згоди видано "Енеїду". Образа була настільки велика, що у третя частина була доповнена приведеним вище абзацом.
ВИСНОВОК
Метою цієї курсової роботи є розкриття поняття і джерел авторського права, висвітлення об’єктів авторського права та суб’єктів авторських відносин.
Дізнались про особливості і види договірних відносин у галузі реалізації результатів творчої діяльності, визначили поняття і види авторських договорів та їх зміст.
Отже, авторське право - сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва й науки.
Недосконалість законодавства, яке регулює відносини в сфері авторського права створює деякі проблеми для авторів творів, це може завдати матеріальної та моральної шкоди.
Очевидно те, що значення і роль об’єктів авторського права для соціально-економічного прогресу суспільства важко переоцінити, швидше навпаки. Там де належним чином сприяють інтелектульній діяльності, досягається високий рівень добробуту народу. Світовий досвід свідчить: прогресу досягають там, де цінують інтелектуальну діяльність і вміло використовують її здобутки.
Проблема полягає також і в тому, що мало одержати бажані результати творчої діяльності, їх ще треба раціонально використати, а це не лекше ніж їх створити.
Наша
країна має досить потужний інтелектуальний
потенціал, на її рахунку багато досягнень
світового рівня, але здебільшого ці досягнення
не були раціонально спрямовані на користь
нашого народу.
Информация о работе Зміст, еволюція та умови дії авторського права