Патентные права

Анализ  судебного решения. 

    Справа № 2-1871/09                                                                      

Р І  Ш Е Н Н Я    

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ    

01 грудня 2009 р.                                           Жовтневий районний суд    

                                                       м. Дніпропетровська    

У складі:    

Головуючого               – судді Мазниці А.А.    

Секретаря               – Ковальської Т.Г.    

  За  участю:    

Представника  позивача         –  ОСОБА_1    

Представника  відповідача         – ОСОБА_2    

  Розглянувши  у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю  “Віріданс” до ОСОБА_3, Товариства  з обмеженою відповідальністю  науково-виробничого підприємства  “Мікрос”, Державного департаменту інтелектуальної власності, Державного підприємства “Український інститут промислової власності” про визнання недійсними свідоцтва на знак для товарів та послуг, патенту на винахід, правочину, рішення про передачу права власності, зобов’язання вчинити дії, -    

  В  С Т А Н О В И В:    

        У квітні 2009 р. позивач звернувся  до суду з вищезазначеним позовом.  В обгрунтування заявлених вимог  зазначив, що ТОВ «Віріданс» є  власником патенту України від  15.10.2002 р. № 32120 на винахід «Біопрепарат для лікування і профілактики захворювань слизових оболонок і шкіряних покривів», що використовувався ним шляхом укладання з виробником ЗАТ «БІОЛІК» ліцензійного договору на виготовлення медичного препарату «А-Бактерин». Як стало відомо позивачеві, 15.03.2005 р. відповідачем ОСОБА_3 був отриманий патент України за № 53301 на винахід «Спосіб одержання пробіотику з аерококів», яким порушене право інтелектуальної власності позивача, оскільки зміст захищеного ним винаходу за винятком окремих деталей, що не є істотними, повторює зміст винаходу, захищеного патентом України від 15.10.2002 р. № 32120, та промисловий регламент ЗАТ «БІОЛІК» ПР-64-01973452 № 46-99 від 06.09.1999 р. на виготовлення препарату «АБактерин сухий», а технічний результат зазначених винаходів є ідентичним. Крім того, відповідачем ОСОБА_3 було отримане свідоцтво від 15.01.2003 р. № 29270 на знак для товарів та послуг «А-БАКТЕРИН», яке підлягає визнанню недійсним, оскільки відповідний товарний  знак не використовувався власником на протязі більше, ніж трьох років, а також був виданий з порушенням права ЗАТ «БІОЛІК» на торгівельну назву лікарського засобу «А-БАКТЕРИН».    

На підставі викладеного позивач в останній редакції заявлених вимог (т. 2 а.с. 92-95) просив суд  визнати недійсними патент від 15.03.2005 р. № 53301 на винахід «Спосіб одержання пробіотику з аерококів», договір від 18.03.2008 р. про передачу права власності на зазначений винахід від ОСОБА_3 до ТОВ НВП «Мікрос» та відповідне рішення Державного департаменту інтелектуальної власності за № 2495, опубліковане 12.05.2008 р.,  свідоцтво від 15.01.2003 р. № 29270 на знак для товарів та послуг «А-БАКТЕРИН», договір від 18.03.2008 р. про часткову передачу права власності на знак для товарів та послуг «А-БАКТЕРИН», укладений між ОСОБА_3 та ТОВ НВП «Мікрос», та відповідне рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 12.05.2008 р. № 6632, зобов’язати ДП «Український інститут промислової власності» опублікувати інформації про визнання зазначених охоронних документів недійсними.      

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні  наполягав.    

Представник відповідача ТОВ «Мікрос» проти  позову заперечував, посилаючись на його безпідставність.    

Відповідач  ОСОБА_4 департамент інтелектуальної власності просив суд розглянути справу без участі його представника (а.с. т. 2 а.с. 146).    

Відповідачі ОСОБА_3 та  ДП «Український інститут промислової власності» явку своїх  представників до суду не забезпечили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином (т. 2 а.с. 145).    

Заслухавши  пояснення осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.    

Судом встановлено, що відповідно до рішення  Державного департаменту інтелектуальної власності від 20.06.2002 р. № 1359 право власності на винахід  «Біопрепарат для лікування і профілактики захворювань слизових оболонок і шкіряних покривів», захищений патентом України № 32120А, перейшло до позивача ТОВ «Віріданс» (т. 1 а.с. 138).    

15.01.2003 р. відповідачеві ОСОБА_3 було видане свідоцтво № 29270 на знак для товарів та послуг «А-БАКТЕРИН» (т. 1 а.с. 8).    

15.03.2005 р. відповідачеві ОСОБА_3 був виданий  патент України № 53301 на винахід  «Спосіб одержання пробіотику  з аерококів» (а.с. 16).    

18.03.2008 р. відповідачами ОСОБА_3 та ТОВ  НВП «Мікрос» був складений  документ про передачу права  (т. 2 а.с. 29), за яким рішенням Державного  департаменту інтелектуальної власності  від 12.05.2008 р. № 2495 (т. 2 а.с. 28) право  власності на патент № 53301 було передане ТОВ НВП «Мікрос».    

 Рішенням  Державного департаменту інтелектуальної  власності від 12.05.2008 р. № 6632 право на знак для товарів  та послуг «А-БАКТЕРИН» було  частково передане власником  ОСОБА_3 ТОВ НВФ «Мікрос» (т. 1 а.с. 246).    

Аналізуючи  виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.    

Так, згідно ст. 33 Закону України «Про охорону  прав на винаходи і корисні моделі»  патент може бути визнаний в судовому порядку недійсним повністю або  частково зокрема у разі невідповідності запатентованого винаходу умовам патентоздатності, визначеним ст. 7 того ж Закону, а саме якщо він не є новим, не має винахідницького рівня або не є промислово придатним.    

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3, будучи співавтором винаходу «Біопрепарат для лікування і профілактики захворювань слизових оболонок і шкіряних покривів», захищеного  патентом України від 15.12.2000 р. № 32120, у 2005 р. отримав як єдиний автор патент України № 53301 на винахід «Спосіб одержання пробіотику з аерококів», який відрізняється від попереднього винаходу тим, що вирощування штаму культури аерококів відбувається у декілька етапів, а також у всіх живильних середовищах перед засівом культур аерококів рН доводиться до значення 6,8-8,0 проти 3,8 у попередньому винаході (а.с. 65). Технічний результат за згаданими патентами є ідентичним і полягає в отриманні біопрепарату, 1 мл якого містить не менше 2*108 життєздатних аерококів (т. 1 а.с. 19/зв., 21/зв.).    

Враховуючи, що винахід, захищений оспорюваним патентом № 53301, спрямований на досягнення технічного результату, що вже відомий з існуючого рівня техніки, а саме з патенту № 32120, немає підстав вважати, що він має винахідницький рівень.    

Посилання відповідача на висновок фахівця  від 25.09.2009 р. щодо наявності у винаходу, захищеного оспорюваним патентом України № 53301, винахідницького рівня (т. 2 а.с. 131-141), суд оцінює критично, оскільки при його складанні спеціаліст свідомо проігнорувала факт існування винаходу, захищеного патентом України № 32120, мотивуючи це тим, що відповідно до отриманих нею даних при зазначеному в описі винаходу за цим патентом рівні рН 3,8 клітини аерококів зовсім не ростуть, а отже задекларований результат взагалі не досягається. Втім враховуючи,  що патент України № 32120 є чинним, суд вважає, що останній має враховуватися при визначенні винахідницького рівня винаходів, здійснених після його видачі, у зв’язку з чим оцінює висновок спеціаліста критично.      

За викладених обставин суд оцінює позовні вимоги в частині визнання недійсним патенту України на винахід “Спосіб одержання пробіотику з аерококів” від 15.03.2005 р. № 53301 як обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.    

Позовні вимоги в частині визнання недійсним  правочину щодо передання права  власності на винахід, захищений зазначеним патентом, від ОСОБА_3 до ТОВ НВП «Мікрос», оформленого відповідним документом від 18.03.2008 р., та прийнятого на його підставі рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 12.05.2008 р. № 2495, також підлягають задоволенню, оскільки згідно ч. 4 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент, визнаний недійсним, вважається таким, що не набрав чинності, від дня публікації відомостей про його видачу, а отже ОСОБА_3 оспорюваним правочином розпорядився правом, що йому не належало.    

Відповідно  до ст. 19 Закону України «Про охорону  прав на знаки для товарів та послуг»  видане свідоцтво може бути визнане  недійсним у судовому порядку  зокрема у разі подання заявки з порушенням прав інших осіб. Враховуючи, що у зв’язку з поданням ОСОБА_3 заявки на видачу свідоцтва на знак для товарів та послуг «А-БАКТЕРИН» було порушене право ЗАТ «Біолік» на використання на підставі ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» на протязі п’яти років відповідно до виданого за його заявкою сертифікату (т. 1 а.с. 9) торгівельної назви імунобіологічного препарату «А-бактерин», суд оцінює вимоги, заявлені щодо визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг № 29270 від 15.01.2003 р. як обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.    

Позовні вимоги в  частині зобов’язання Державного підприємства “Український інститут промислової власності” здійснити  публікацію про визнання недійсними оспорюваних охоронних документів суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки застосування такої процедури відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» є обов’язковим наслідком задоволення позовних вимог.    
 

    Згідно ст. 88 ЦПК України судові  витрати у справі покладаються  на сторону, проти якої постановлене  рішення.    

  На  підставі викладеного, керуючись   ст. ст. 7, 33 Закону України «Про  охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби», ст. ст.  203, 215 ЦК України,   ст.ст. 10, 88,  212-215 ЦПК України, -    

  В  И Р І Ш И В :    

Позов –   задовольнити   .    

Свідоцтво на знак для товарів та послуг № 29270 від 15.01.2003 р. “А-БАКТЕРИН” –  визнати недійсним.    

Патент  на винахід “Спосіб одержання  пробіотику з аерококів” від 15.03.2005 р. № 53301 – визнати недійсним.    

Документ  від 18.03.2008 р. про передачу права на винахід  за патентом України № 53301 від ОСОБА_3 до   Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Мікрос”   – визнати недійсним.    

Рішення Державного департаменту інтелектуальної  власності від 12.05.2008 р. № 2495 про передачу права власності на винахід за патентом України № 53301 від ОСОБА_3 до   Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Мікрос”   – визнати недійсним.    

Зобов’язати ОСОБА_4 підприємство “Український інститут промислової власності” здійснити публікацію інформації про визнання недійсними Свідоцтва на знак для товарів та послуг № 29270 від 15.01.2003 р. “А-БАКТЕРИН” та Патенту на винахід “Спосіб одержання пробіотику з аерококів” від 15.03.2005 р. № 53301.    

В порядку  розподілу судових витрат стягнути на користь Товариства з обмеженою  відповідальністю “Віріданс” з ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Мікрос”, Державного департаменту інтелектуальної власності, Державного підприємства “Український інститут промислової власності” 41,50 грн.    

  Рішення  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви  про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде  подано.    

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після закінчення такого строку.    

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.    

  Заява  про апеляційне оскарження рішення  може бути подана протягом  десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається  протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне  оскарження.    

  Суддя                                                         А.А. Мазниця