Основні поняття авторського права

Основні завдання, які стоять перед авторським правом визначають його функції. Авторське право як цивільно-правовий інститут права виконує регулятивні(врегулювання відносин, пов’язаних зі створенням та використанням творів), охоронні(від посягань усіх інших осіб) та превентивні(виховна, попереджувально-виховна) функції.

Авторське право поширюється  на твори літератури, науки і мистецтва, які є результатом творчої діяльності, незалежно від призначення, способу і форми їх вираження, а також художніх достоїнств або наукової цінності, уявлення про які досить суб'єктивні.

Однак твір як результат  творчої діяльності автора стає об'єктом  авторського права лише за умови, що він виражений в якій-небудь об'єктивній формі безпосередньо пов'язаній з можливістю його відтворення. Думки й образи автора, що існують лише у формі творчого задуму не можуть бути сприйняті іншими людьми і, отже, не існує практичної проблеми в їх правовій охороні. Твір повинен існувати у формі, яка відокремлена від особистості авторі і набула самостійного буття. При цьому для визнання твору об'єктом авторського права не вимагається завершеності роботи. Закон рівною мірою охороняє як закінчені, так і незавершені твори, зокрема ескізи, плани та їх проміжні результати, що використовуються авторами у процесі створення творів. [14,c.30]

Єдиної думки щодо принципів  права немає. Але визначають такі загальні принципи авторського права:

1.Принцип свободи творчості.

2. Принцип поєднання особистих  інтересів з інтересами суспільства.

3. Принцип матеріальної  та моральної заінтересованості  автора.

4. Принцип всебічної охорони  прав і законних інтересів  авторів.

Авторське право як частина  цивільного права базується на таких  принципах: юридична рівність суб’єктів права; свобода договору; свобода підприємницької діяльності; свобода особистості; закріплення в нормах авторського права новітніх досягнень у галузі світової юридичної  думки і загальновизнаних положень, напрацьованих світовим співтовариством; всебічна охорона власності незалежно від її форм і видів; повага прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства.

3 Джерела авторського права в Україні.

Джерелами авторського права  є нормативно-правові акти, в яких містяться норми, що регулюють відносини, пов’язані зі створенням та використанням творі науки, літератури і мистецтва. До джерел авторського права належить Конституція Украйни , кодекси України та інші закони Украйни.

Особливу групу джерел сучасного авторського, права становлять міжнародні договори: Бернська конвенція з охорони літературних та художніх творів (1886 p.), яка не раз доповнювалася і змінювалася; Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право (1952 p.); Римська конвенція з охорони прав артистів-виконавців, виробників фонограм, а також виробників організацій мовлення (1961 p.); Конвенція, що створює Всесвітню організацію інтелектуальної власності (підписана в Стокгольмі в 1967 p., чинна з 1970 p.); Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного їх відтворення (1971 p.); Брюссельська конвенція про розповсюдження програм, що несуть сигнали, які передаються через супутники (1974 p.) [15]

Конституція України відносить  авторське право до прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.

Цивільно-правовій охороні  творчої діяльності та її результатів  присвячується книга 4 Цивільного кодексу України, до якої увійшли загальні норми авторського права і суміжних прав [16]. Її основним завданням є правове регулювання в одній із найбільших сфер суспільних відносин – інтелектуальної діяльності, результати якої охороняються в тому числі авторським правом та суміжними правами.

Провідне місце займає Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 р., який проголошує, що об’єктами права власності громадян є твори науки, літератури, мистецтва, відкриття, винаходи, промислові зразки та інші результати інтелектуальної діяльності. Твори науки, літератури і мистецтва є об’єктами права інтелектуальної власності [17].

До нормативних актів, присвячених регулюванню авторських відносин, належать такі законодавчі  акти: Закон України “Про авторське  право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р. (у редакції від 11 липня 200 1р.), який займає центральне місце, Закон  України “Про розповсюдження примірників  аудіовізуальних творів і фонограм” від 23 березня 2000 р. (у редакції від 10 липня 2003 р.), Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 р. (авторське право телерадіоорганізацій визначене в ст. 36 цього закону); Закон України “Про видавничу справу” від 5 червня 1997 р. (дотримання норм авторського права поставлено за обов’язок видавця); Закон України “Про професійних творчих працівників та професійні спілки” від 7 жовтня 1997 р. (держава “гарантує професійний і соціальний захист членів творчих спілок, захист їх авторських прав”); Закон України “Про кінематографію” від 13 січня 1998 р. (відносини, що виникають у процесі виробництва і використання фільму як об’єкта авторського права); Закон України “Про архітектурну діяльність” від 20 травня 1999 р. (авторському праву на твори архітектури присвячується 4 розділ) [18, С.15].

 

 

 

 

 

ОБ’ЄКТИ Й СУБ’ЄКТИ АВТОРСЬКОГО  ПРАВА

Об'єктами авторського права  є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, виражені в будь-якій об'єктивній формі. Твір — це результат творчої праці, комплекс ідей, образів, поглядів тощо. При цьому твір визнається об'єктом правової охорони незалежно від його призначення, художнього рівня, а також змісту і способу його вираження.

1. Об'єктами авторського  права є твори у галузі науки,  літератури і мистецтва, а саме[19, стаття 8] :

1) літературні письмові  твори белетристичного, публіцистичного,  наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови,  проповіді та інші усні твори;

3) комп'ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом  і без тексту;

6) драматичні, музично-драматичні  твори, пантоміми, хореографічні  та інші твори, створені для  сценічного показу, та їх постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого  мистецтва;

9) твори архітектури, містобудування  і садово-паркового мистецтва;

10) фотографічні твори,  у тому числі твори, виконані  способами, подібними до фотографії;

11) твори ужиткового мистецтва,  у тому числі твори декоративного  ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;

12) ілюстрації, карти, плани,  креслення, ескізи, пластичні твори,  що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини,  і обробки фольклору, придатні  для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники  обробок фольклору, енциклопедії  та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

16) тексти перекладів для  дублювання, озвучення, субтитрування  українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

17) інші твори.

Отже, об'єктом  авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, що має певні, встановлені  законом, ознаки: а) творчий характер; б) вираження у будь-якій об'єктивній формі. Об'єктом авторського права може бути лише твір, що є результатом творчої праці. Якщо якесь творення не є результатом творчої праці, то така робота не може бути визнана твором і, отже, об'єктом авторського права. Не вважається об'єктом авторського права суто технічна робота (наприклад, передрук на друкарській машинці) [1 , с. 142 ].

Враховуючи норми статті 7 та пункту 1 статті 15 Закону України  « Про авторське право і  суміжні права» фізичні та юридичні особи стають суб’єктами авторського  права після передачі(відчуження) авторами або спадкоємцями на основі відповідного договору майнових прав на користь цих осіб.[2, c.48]

Отже, поняття «автор твору» і» суб’єкт авторського права» нетотожні як за змістом, так і за значенням.

У автора твору авторське  право виникає як сукупність немайнових та майнових прав, що надаються йому законом. Інші фізичні і юридичні особи можуть набути лише майнових авторських прав відповідно до договору або до закону. [2,c.49]

Суб'єктами авторського права  є автори творів, зазначених у частині  першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.[19, стаття 7]

Суб’єкти авторського  права – особи, котрим належить суб’єктивне  авторське право на твір. Ними можуть бути як громадяни України, так й іноземні громадяни чи особи без громадянства. Вік фізичної особи, що є суб’єктом авторського права, не впливає на охороно спроможність твору. Суб’єктивне авторське право на твір виникає внаслідок створення твору, успадкування чи передання авторських прав за договором. До основних суб’єктів авторського права належать:

- автори;

- співавтори;

- спадкоємці;

- правонаступники;

- видавці.

Первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Автор — фізична особа, творчою працею якої створено твір. Автором може бути тільки фізична особа. Автор — первинний суб'єкт авторського права. Автором вважається особа, зазначена на оригіналі або примірнику твору. Якщо дійсним автором твору є особа, яка не зазначена на оригіналі або примірнику твору, вона повинна доказати своє авторство. Це так звана презумпція авторства. Для визнання особи автором не має значення його вік або стан дієздатності.[16,стаття 435]

 

ВИСНОВКИ

 

Після аналізу основних положень авторського права, і вивчення основних джерел авторського права в Україні, ми маємо змогу зробити наступні висновки:

1. Авторське право є дуже важливою складовою суспільного життя і процвітання.

2. Виникнення авторського права направлене на благо водночас як для авторів, так і для суспільства в цілому, адже саме воно дає автору можливість творити й мати певний зиск зі своїх творів.

3. Авторське право - особисті (моральні) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані зі створенням і використанням наукових літературних і художніх творів;

4. Законодавство в галузі  авторського права в Україні  практично сформоване. Це не хаотичний набір існуючих правил, а скоріше повна система, основана на практиці європейських країн;

5. Цивільний кодекс широко використовується в регулюванні авторських відносин;

6.Українське законодавство щодо інтелектуальної власності дуже молоде, його формування відбувається паралельно з формуванням держави та права;

7. Об'єктами авторського права є різноманітні прояви людської особистості в науці, мистецтві та інших зразка творчості, виражених в об'єктивній формі;

8. Суб'єкти авторського права - ті, хто відноситься до суб'єктивної сторони авторського права. Вони можуть бути як громадяни України та іноземні громадяни або особи

Головним рішенням проблем  авторського права я вважаю загальне освідомлення цінності людського знання та людської творчості. Кожен творець має право одержати винагороду за те що він робить для суспільства. Не важлива будівля це чи пісня. Раз нам щось подобається значить це варто підтримувати як морально так і матеріально.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Підопригора О. Проблеми системи законодавства України про інтелектуальну власність // Інтелектуальна власність. -- 2004. — №3. - 670 с

2.Бондаренко С.В. Авторське право та суміжні права. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2008. – 288 с.

3. http://uk.wikipedia.org/wiki/ Статут_королеви_Анни

4. Становлення авторського правa у прецедентній правовій системі, 2004

5. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності. – К.2005., – 77с.

6. Дахно І.І. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. Вид. 2-ге, перероб. і доп.;. – К: Центр навчальної літератури, 2006. – 278 с.

7. В. О. Жаров Право інтелектуальної власності в системі права України: Навчальний посібник / - К.: ІІВП 2005. – 100с.

8 Драпак Г., Скиба М.Основи інтелектуальної власності: Навчальний посібник.-Хмельницький: ТУП, 2007. - 155 с

9 http://uk.wikipedia.org/wiki/Авторське_право

10 Дроб'язко В.С., Дроб'язко Р.В.. Інтелектуальна власність: словник-довідник / За заг. ред. Святоцького О. Д.. — У 2-х т.: Том 1. Авторське право і суміжні права / За ред. О. Д. Святоцького, В. С. Дроб'язка. — Уклад.: В. С. Дроб'язко, Р. В Дроб'язко. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. — 356 с.

11 Кузнєцов Ю.М. Основи патентознавства та авторського права. Видання 3-е, перероб. І доп. – К.:ТОВ «ЗМОК» - фірма « ГНОЗІС» , 2001.-206 c

12.  Міжнародний пакт  про економічні, соціальні та культурні права, прйнятий 16 грудя 1966 року Ген. Ассамблеєю ООН

13 Конституція України

14 Антонов В.М. Інтелектуальна власність і комп’ютерне авторське право (2-ге вид., стереотип.). – К: КНТ, 2006. – 520с.

15 http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/literatura/chiv_pravo/101.php

16 Цивільний кодекс України.

17 Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 р

18 Дроб’язко В. Національні та міжнародні стандарти охорони авторського і суміжних прав // Інтелектуальна власність № 5, 2002.

19 Закон Украины Об авторском праве и смежных правах