Класификация юридических лиц

План

Вступ…

І. Поняття та основні риси адміністративно-правових відносин. 

II. Структура адміністративно-правових відносин. 

III. Особливості адміністративно-правових відносин.

IV.Класифікація адміністративно-правових відносин.

V. Види адміністративно-правових відносин. 

V.1.Адміністративно-правові відносини та юридичні факти.

V.2.Адміністративно-правові та суспільні відносини.

V.3.Адміністративно-правові відносини та адміністративно-правові норми.

Висновки

Список  використаної літератури. 
 
 
 

Вступ

     Адміністративно-правові  відносини, як і всі інші види правовідносин  у різних галузях права, є найважливішим  базисом. У загальній характеристиці адміністративно-правових відносин слід відзначити деякі сторони, які можуть бути основою для обмеження адміністративно-правових відносин від інших видів правовідносин. Вони досить істотні, тому що на природу  адміністративно-правових відносин роблять  визначальний вплив: сфера їх появи (механізм функціонування виконавчої влади); специфіка адміністративно-правового  регулювання (імперативність і однобічність дій суб'єктівуправління); зміст адміністративно-правових норм, тобто їх юридичної бази. Пріоритетними є предмет і метод адміністративного права, які визначають необхідну основу для проведення видових відмінностей між правовими відносинами. Виходячи з усього вищезазначеного, метою даної роботи є вивчення питання про адміністративно-правові відносини, виділення їх особливостей, відмінностей від інших правових відносин, і, нарешті, необхідно позначити роль адміністративно-правових відносин у соціальному житті і у функціонуванні держави як ланки в механізмі правового регулювання. Важливо також проаналізувати критерії класифікації та види адміністративно-правових відносин. Актуальність моєї теми курсової роботи виходить з того, що на сучасному етапі розвитку нашої держави адміністративно-правові відношення грають дуже важливу роль а суспільному житті держави.

У своїй  роботі я намагатимусь розкрити :

Поняття та основні риси адміністративно-правових відносин,структуру адміністративно-правових відносин, особливості адміністративно-правових відносин, класифікацію  адміністративно-правових відносин та види адміністративно-правових відносин.

1. Поняття й основні риси адміністративно-правових відносин

Апарат  виконавчої влади забезпечує виконання  завдань у сферах господарського, соціально-культурного, адміністративно-політичного будівництва й в інших галузях управлінської діяльності.

У процесі  керування виникають організаційні  зв'язки між учасниками цих відносин, багато хто з яких вимагають правового  регулювання. Таке регулювання здійснюється за допомогою адміністративно-правових норм і в такий спосіб перетворює їх в адміністративно-правові відносини.

Адміністративно-правові  відносини — це суспільні відносини  в сфері державного керування, учасники яких виступають носіями прав і обов'язків, урегульованих нормами адміністративного  права.

Адміністративно-правові  відносини є різновидом правовий відносин, а тому характеризуються їхніми загальними ознаками. Складові частини адміністративно-правових відносин - суб'єкти, об'єкти і юридичні факти. Учасники адміністративно-правових відносин мають конкретні права  й обов'язки і є суб'єктами правовідносин.[2-c.111] 

Таким чином, адміністративно-правова норма  містить абстрактну конструкцію  адміністративно-правового відношення. Сутність такої конструкції полягає  в тому, що норма від імені держави  визначає належну поведінку кожного  із своїх адресатів. Одних вона наділяє  правом володарювати, інших — обов'язком  виконувати волю володарюючого суб'єкта. Вона встановлює обов'язкові правила, за якими відбувається "спілкування". Ці правила формулюються у вигляді  взаємних прав і обов'язків. З моменту вступу такої норми в силу відносини між сторонами будуються у рамках її приписів. Якщо до моменту прийняття норми (набрання нормою сили) управлінських зв'язків між ними не існувало, то вони формуються. Якщо ж такі зв'язки існували, то вони, по-перше, упорядковуються, як того вимагає норма, по-друге, набувають характеру юридичних зв'язків або правових відносин. Оскільки йдеться про адміністративно-правові норми, то ці юридичні зв'язки будуть адміністративно-правовими відносинами.

Адміністративно-правові  відносини завжди мають державно-владний  характер, тобто один із суб'єктів  завжди наділений державою владними повноваженнями щодо інших учасників  адміністративно-правових відносин. Уданому  розумінні не є винятком і так  звані "горизонтальні" адміністративно-правові  відносини.

Виникнення  адміністративно-правових відносин —  це, по суті, об'єктивізація загальної  управлінської волі держави в  реальній поведінці конкретних суб'єктів. Даний процес складається з трьох  послідовно здійснюваних етапів.

По-перше, визначається необхідність (доцільність) і можливість встановлення конкретного  адміністративно-правового відношення. По-друге, створюється відповідна юридична конструкція, своєрідний абстрактний  макет (склад) адміністративного правовідношення. Закріплюється певна абстракція в адміністративно-правових нормах. Наприклад, норми Закону України  від 26 червня 1992 p. "Про надзвичайний стан" містять достатню кількість  абстракцій, які можуть сформувати правовідносини тільки за певних обставин (введення надзвичайного стану). По-третє, це реалізація норм і, як наслідок, виникнення сталих, державно-владних правових зв'язків між адресатами норм, тобто  адміністративно-правових відносин.

Виникають (змінюються і припиняються) адміністративні  правовідносини за настання конкретних життєвих обставин, які прийнято називати юридичними фактами. Вони кваліфікуються як юридичні, оскільки передбачені  в адміністративно-правових нормах (прямо — у гіпотезі, опосередковано — в диспозиції або санкції). Як тільки в житті з'являються факти, вказані в гіпотезі норми, остання починає діяти, внаслідок чого її адресати в одних випадках мають можливість для реалізації своїх прав і обов'язків, в інших — набувають суб'єктивних прав і обов'язків (права і обов'язки передбачаються диспозицією норми).

Наприклад, Закон України "Про захист прав споживачів" містить норму, згідно з якою Державний комітет України  у справах захисту прав споживачів і його органи мають право забороняти господарюючим суб'єктам реалізацію споживачам товарів, які завезені на територію України без документів, що підтверджують їх належну якість. Тут юридичним фактом буде факт завезення  на територію України споживчих  товарів без відповідних документів. У разі його виникнення органи державного управління реалізують своє право на заборону продажу таких товарів.

Закон України "Про дорожній рух" від 10 листопада 1994 p. містить норму, згідно з якою кожен громадянин, що не має  медичних протипоказань, може в установленому  порядку отримати право на керування  мототранспорт-ними засобами і мотоколясками  — за досягнення 16 років;

автомобілями  усіх видів і категорій (за винятком автобусів і вантажних автомобілів, обладнаних для перевезення більш  як 8 пасажирів ) — з 18 років; автобусами і вантажними автомобілями, обладнаними  для перевезення більш як 8 пасажирів  — з 19 років. У даному разі юридичним  фактом буде досягнення відповідного віку. З настанням юридичного факту  громадянин набуває суб'єктивного  права, якого раніше не було.

Диспозиція  зобов'язуючої або уповноважуючої адміністративно-правової норми приписує, якою може і повинна бути поведінка  активної сторони. Дії осіб, здійснювані відповідно до приписів диспозиції норми, тобто дії, що являють собою реалізацію прав і обов'язків, є юридичними фактами. Отже, фіксуючи права і обов'язки, диспозиція опосередковано вказує на юридичні факти. .[3,c.50-53] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ІІ. Структура  адміністративно-правових відносин.

Субєкти адміністративно-правових відносин.

1. Виходячи з положень чинного законодавства України,

До суб'єктів адміністративно-правових відносин можна віднести: державні органи (органи законодавчої, виконавчої й судової влади, прокуратури, адміністрації державних підприємств і установ); структурні підрозділи органів держави, посадових осіб державних органів; власника (представника, менеджера, уповноваженого власника); об'єднання громадян, кооперативи, органи самоврядування, самодіяльні організації; громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства.

Передумовою вступу названих суб'єктів у конкретні  адміністративно-правові відносини  є наявність у них правоздатності й дієздатності.

Адміністративна правоздатність - це можливість суб'єкта адміністративних правовідносин мати права й нести юридичні обов'язки в сфері виконавчої влади. Державні органи, які здійснюють виконавчо-розпорядницьку діяльність, мають конкретні владні повноваження, які за своїм характером і обсягу залежать від компетенції даного органа. Адміністративна правоздатність державного органа (посадової особи) залежить від обсягу його компетенції.

Крім  того, адміністративна правоздатність посадової особи визначається також  його посадовими повноваженнями, які  виражені в законі або інших правових актах. Адміністративну правоздатність мають державні підприємства й установи, а також об'єднання громадян, органи самоврядування, самодіяльні організації і їхні органи.

Адміністративна правоздатність державних органів, державних і недержавних організацій  виникає, як правило, з моменту видання  акту про їхню установу, а припиняється з їхньою ліквідацією або реорганізацією. Адміністративна правоздатність громадян у сфері державного керування  виникає з моменту народження й припиняється з їхньою смертю. Адміністративна правоздатність є  основою адміністративної дієздатності.

Адміністративна правоздатність державних органів, державних і недержавних організацій виникає, здебільшого, з моменту видання акта про їх заснування, а припиняється з їх ліквідацією або реорганізацією.Адміністративна правоздатність є основою адміністративної дієздатності.

Адміністративна дієздатність - це здатність своїми діями здобувати й реалізовувати права й обов'язки в сфері керування.Часткова дієздатність наступає, як правило, з 16 років, за умови осудності цієї особи. Однак при цьому слід зазначити, що в жодному нормативно-правовому акті не вказується цей вік. У ряді випадків часткова дієздатність може наступити після досягнення молодшого віку (наприклад, школярі).Повна адміністративна дієздатність настає з 18 років за умови, що особа є осудним, тобто воно розуміє значення своїх дій і може ними керувати.А повна дієздатність виникає з 18 років .

Особливість адміністративної правоздатності й  дієздатності полягає в тому, що вони означають можливість бути суб'єктом  адміністративно-правових відносин. .[4,c.6-9] 

Обєкт адміністративно-правових відносин.

Об'єкт - це те, заради чого виникають правовідносин. Об'єктом адміністративно-правових відносин виступає поводження учасників управлінських відносин (дії, утримання від дій). Дії учасників управлінських відносин можуть здійснюватися заради різноманітних правових інтересів. Це можуть бути речі, матеріальні цінності, продукти духовної творчості, особисті нематеріальні блага, а саме: здоров'я, достоїнство людини, моральність і ін. Так, якщо об'єктом правовідносин є поводження учасників (наприклад, передача державного майна від одного органа керування іншому або реквізиція речей), те предметом адміністративних правовідносин будуть об'єкти матеріального характеру, тобто майно, речі. У керуванні культурою й мистецтвом, охороною здоров'я, справами молоді й спорту предметом цих відносин виступають культурні й духовні цінності, здоров'я, моральність, тобто фактори нематеріальні.