Шпаргалка по "Бюджету"

6.  Стабільність   -забезпечення   незмінності   податків   І зборів, їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року.

7.Економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами.

8.Рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат.

9. Компетенція - встановлення і  скасування  податків і зборів, а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до законодавства  про оподаткування  виключно  Верховною  Радою України,    Верховною    Радою    Автономної    Республіки    Крим, місцевими радами.

10. Єдиний   підхід   -   забезпечення   єдиного   підходу   до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням основних елементів податку.

11.Доступність    -    забезпечення     дохідливості     норм податкового законодавства для платників податків і зборів,

Податкова система України - це важливий фінансовий інструмент мобілізації  доходів до бюджету для виконання загальнодержавних функцій та здійснення макроекономічного регулювання економіки, що є важливою складовою забезпечення її розвитку.

 

48.  Податкові  доходи бюджету, шляхи їх удосконалення.

Функціонування бюджету  здійснюється у взаємодії двох його особлипих економічних форм - доходів і видатків, кожна з яких мас специфічне суспільне призначення.

Державні доходи - це сукупність різних видів надходжень до фондів держави, що необхідні для виконання нею своїх завдань та функцій. До державних доходів відносяться доходи бюджетів держави, державні цільові фонди (Пенсійний фонд, фонди державного соціального страхування тощо), а також доходи державних підприємств, тобто прибуток, який залишається після сплати цими підприємствами податків та обов'язкових платежів.

Доходи, які мобілізуються  до бюджетів, виступають одним з  головних знарядь впровадження в  життя державних заходів Це дає  можливість зосереджувати бюджетні ресурси на основних напрямах економічного і соціального розвитку.

Основними джерелами  формування грошових доходів держави (державного секторі національної фінансової системи ) є податки ( від доходу, благ і послуг, капіталу, землі, майна та ін. ), податкові збори та платежі, неподаткові джерела, субсидії, позички шляхом випуску і Реалізації державних цінних паперів, доходів від приватизації державного майна, державної підприємницької діяльності, надходження від зовнішньоекономічної діяльності.

Основна частка фінансових ресурсів, необхідних для фінансового  забезпечення, виконання державою покладених на неї функцій формується за рахунок доходів державного і місцевих бюджетів. В Україні бюджетні ресурси становлять третину фінансових ресурсів держави.

Роль держави в економіці  багатопланова - це створення умов для  забезпечення сталого соціальне - економічного розвитку, соціальне справедливого розподілу доходу й забезпечення життєво необхідними благами населення. Держава впливає на виробництво, нагромадження, споживання та інші елементи процесу відтворення. Зокрема, збільшення обсягу капіталовкладень сприяє підвищенню попиту, зростанню обсягів промислового виробництва, збільшенню інвестицій в економіку; фінансування Інфраструктури сприяє скороченню виробничих, витрат підприємств, зростанню їхніх прибутків.

До загальнодержавних  податків і зборів(обов’язкових платежів) відносяться:Податок на додану вартість, Акцизнмй збір, Податок на прибуток підприємства, Податок на доходи фізичних осіб, Мито, Державне мито, Податок на нерухоме мито, Плата на землю, Рентні платежі, Податокз власників транспортних засобів, Податок на промисел, Збір за геологорозвідувальні роботи, Збір за спеціальне використання природних ресурсів, Збір за забруднення навколишнього природного середовища, плата за торговий патент, Фіксований сільськогосподарський податок, збір на розвиток виноградства, садівництва і хмелярства, Єдиний збір у пунктах пропуску через державний кордон України, Збір використання радіочастотного ресурсу,Збір у вигляді цільової надбавки до діючоготарифу на електричну  та теплову енергію, Збір за проведення гастрольних заходів.

Загальнодержавні податки  і збори встановлюються Верховною  Радою України та стягуються на всій території України  незалежно  від того, до якого бюджету (державного чи місцевого) вони зараховуються.

 

49.  Регулювання  міжбюджетних відносин

Серед основних питань бюджетної політики, таких, як проблеми формування доходної частини державного бюджету, визначення пріоритетів у витрачанні бюджетних коштів, забезпечення їх цільового та ефективного використання, важливим є питання зміцнення місцевих бюджетів, організації міжбюджетних відносин, тобто відносин між державою, АР Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання їх функцій.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечити виконання цих повноважень.

Важливою передумовою  створення ефективної системи міжбюджетних відносин є розробка стратегії соціально-економічного розвитку регіонів, визначення механізмів активізації регіональної економічної політики, реалізації цілеспрямованих заходів щодо реструктуризації економіки територій, у тому числі шляхом надання трансфертів місцевим бюджетам згідно з критеріями економічної ефективності.

Система міжбюджетних трансфертів, визначена Бюджетним кодексом України, включає в себе кошти, які безоплатно І безповоротно передаються з  одного бюджету до Іншого. Розмір цих  трансфертів затверджується Верховною Радою України у Законі ,Про Державний Бюджет України" на відповідний рік з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного становища території.

Розрізняють такі види міжбюджетних трансфертів, які надаються з  Державного бюджету України місцевим бюджетам:

- дотації     вирівнювання     (міжбюджетні    трансферти     на вирівнювання доходної спроможності  бюджету, який їх отримує);

- субвенції   на   здійснення    програм    соціального   захисту, виконання  інвестиційних проектів;

- субвенції на компенсацію  втрат доходів бюджетів місцевого  самоврядування   на  виконання   власних   повноважень  внаслідок  надання пільг, встановлених державою.

Розподіл міжбюджетних трансфертів здійснюється з урахуванням  загальних обсягів фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, кількості мешканців  та споживачів соціальних послуг, прогнозні показники доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Важливим напрямком  удосконалення міжбюджетних відносин є зміцнення доходної бази місцевих бюджетів, які е фундаментом всієї бюджетної системи і фінансовою основою місцевого самоврядування.

При розподілі доходів  між різним рівнями бюджетів одним  з головних принципів є максимальне  забезпечення кожної ланки бюджетної  системи стійкими, регулярними надходженнями коштів, необхідних для реалізації наданих повноважень щодо вирішення задач комплексного розвитку територій. Такий підхід здатний сприяти розширенню самостійності місцевих органів влади у складанні і виконанні своїх бюджетів та посилити їх вплив у регіонах на виробництво, доходність і рентабельність суб'єктів господарювання - платників податків. Ці питання знайшли своє вирішення у Бюджетному кодексі України. У цьому документі передбачено децентралізувати систему державних фінансів, при якій доходи і видатки місцевих бюджетів повинні формуватися на підставі чітких бюджетних правил. Завдяки такому підходу фінансування має здійснюватися на стабільній основі, а процес прийняття бюджетних рішень стане більшою мірою відкритим і досконалим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

50.  Ринок  цінних паперів

Ринок цінних паперів або фондовий ринок - це особлива сфера ринкових відносин, де завдяки продажу цінних паперів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб суб'єктів економічної діяльності.

Основним об'єктом  фондового ринку є цінні папери.

Цінні папери - це документи, які здійснюють обіг на фондовому ринку (ринку цінних паперів), виражають майнові відносини і підтверджують право на будь-яке майно або грошові кошти. Учасниками ринку цінних паперів е:

- емітенти - юридичні особи, державні органи, органи місцевої адміністрації,  які  випускають цінні  папери  і несуть від свого імені за ними відповідальність перед власниками цих паперів. 

-  інвестори - громадяни  або юридичні особи, які купують цінні папери від свого імені і за свій рахунок;

- інвестиційні інститути  - юридичні особи у будь-якій  формі, що дозволяється законодавством  України.

Згідно із Законом, в  Україні можуть випускатися такі види цінних паперів:

1)Акція - це цінний папір без встановленого строку обміну, який свідчить про часткову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство у цьому акціонерному товаристві, дає право її власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а при ліквідації акціонерного товариства - на участь у

розподілі майна.

2)Облігація - це цінний папір, який свідчить про внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотку.

3)Казначейське  зобов'язання - це різновид цінних паперів, який засвідчує внесення їх одержувачами грошових коштів до бюджету І дає право на отримання фіксованого доходу протягом усього строку володіння цінними паперами.

4)Ощадиш  сертифікат - це письмове свідоцтво банка про депонування грошових коштів, яке підтверджує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту та відсотків за ним.

5)Інвестиційний  сертифікат - це цінний папір, що випускається виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією та дає право його власнику на одержання доходу у вигляді дивідендів.

6)Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне письмове грошове зобов'язання векселедавця виплатити пред'явнику векселя до настання строку його погашення, зазначену у ньому суму.

Ринок цінних паперів  підрозділясться на первинний і  вторинний. На первинному ринку відбувається початкове розміщення вперше випущених  цінних паперів серед інвесторів. Вторинний ринок охоплює стадію обігу фінансових ресурсів, на ньому продаються і купуються раніше випущені цінні папери.

 

 

51. Роль фінансів  в економічній системі країни

Усі процеси економічного життя, де беруть участь фінанси, мають  грошове вираження. Економічне життя  держави постійно вимагає створення грошових фондів для задоволення різноманітних потреб. Розмір цих фондів характеризує кількісно та якісно масштаби діяльності та фінансові можливості держави, господарської структури, громадянина. Ці фонди є матеріальними носіями фінансових відносин.

Забезпечення за допомогою  фінансів необхідних умов для створення, розподілу та використання валового внутрішнього продукту в країні досягається  саме завдяки організації різноманітних  фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємницьких структур і кожного громадянина.

Фінанси за своїм змістом - дуже непроста, багатогранна складова економічних явищ і процесів, економічної  системи в цілому; використання фінансів дає змогу успішно реалізувати  кінцеву мету економічного та соціального розвитку.

Фінанси - не тільки показник рівня економічного розвитку суспільства, а й важливий інструмент цього  розвитку. Фінанси виконують свою роль через форми, методи створення  і використання фінансових ресурсів разом з іншими економічними категоріями.

Свого найвищого розвитку й досконалості фінанси досягають в умовах ринкової економіки, перехід до якої характеризуємся різкого зміною впливу фінансів на процес відтворення. Відбувається якісний та кількісний перехід на новий рівень використання фінансів у економічній системі країни.

Виконання державою комплексу  завдань, пов'язаних із забезпеченням  її існування і ефективного функціонування викликало появу широкого арсеналу фінансових методів державного регулювання  економіки. Усі вони пов'язані в єдину систему і в сукупності спрямовані на підтримку та забезпечення ефективності державного регулювання.

Важлива роль належить фінансам господарських структур. Створення та використання фінансових ресурсів у цій сфері підпорядковано меті підвищення ефективності господарської діяльності. Це можливо при спрямуванні фондів фінансових ресурсів на нові технологи, кращому використанні основних фондів, прискоренні обороту обігових коштів,

За допомогою фінансів суб'єкти господарювання мають можливість забезпечувати вирішення виробничих і соціально-економічних проблем свого функціонування.