Шпаргалка по "Бюджету"

Основною формою прямого  оподаткування є податок на прибуток підприємств.

Прибуток в умовах ринкової економіки є базою економічного розвитку держави, тому що наповнює через податок на прибуток доходну частину бюджету. Кошти, перераховані до бюджету в процесі оподаткування прибутку, є джерелом реалізації різноманітних соціальних програм.

Податок на прибуток стягується в Україні на підставі Закону України Про оподаткування прибутку підприємств згідно    з яким,    платниками    податку    є    суб'єкти господарської   діяльності,   бюджетні   та   інші   підприємства   та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Платниками податку є резиденти і нерезиденти. Об'єктом  оподаткування  є  прибуток,   який  визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду   на суму валових витрат платника податку і  на суму амортизаційних відрахувань.

Основним прямим податком з фізичних осіб є податок з доходів фізичних осіб. Він стягується відповідно до Закону України    Про податок з доходів фізичних осіб.

Закон визначає загальні принципи оподаткування фізичних осіб, оподаткування окремих видів доходів, порядок обчислення податку з підприємств та нерезидентів, а також порядок складання звітності та відповідальності платників податків щодо забезпечення виконання податкових зобов'язань.

Платниками податку  є фізичні особи - резиденти і  нерезиденти, які мають доходи з  джерелом їх походження з території  України,

Об'єктом оподаткування  виступає загальний річний оподатковуваний  доход , який складається із сум загальних  місячних оподатковуваних доходів звітного року. При визначенні його сум обчислюються доходи у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах.

Загальна ставка податку  з доходів фізичних осіб складає 13% від об'єкта оподаткування.

 

 

31.  Класифікація  видатків бюджету за функціональними ознаками.

Видатки бюджету класифікуються за функціональними та економічними ознаками.

Функціональна структура  видатків будується    відповідно до основних функцій держави, які  викладені у вигляді розділів видатків.

Функціональний поділ видатків дає змогу виявити пропорції у розподілі бюджетних коштів, змінювати ті пропорції з метою необхідних зрушень у галузевій структурі суспільного виробництва.

Функції, що викоігуються державою, можна розділити на 4 категорії:

І. Державні послуги загального призначення.

Ці послуги включають  в себе діяльність державних органів, не пов'язану з наданням послуг окремим особам чи господарським одиницям. До складу цієї категорії входять:

1) державне управління;

2) судова влада;

3)  міжнародна діяльність;

4) фундаментальні    дослідження    і    сприяння    науково-технічному прогресу;

5)  національна оборона;

6). правоохоронна діяльність;

7) забезпечення безпеки  держави .

//. Суспільні та соціальні послуги.

До них відносяться послуги, що надаються суспільству і безпосередньо громадянам; 1). освіта;

2} охорона здоров'я; 3). соціальний  захист та соціальне забезпечення;

4)  житлово-комунальне господарство;

5)  культура та мистецтво;

6)  засоби масової інформації; 7). фізична культура і спорт.

/// Державні послуги, пов 'язані з економічною діяльністю.

Сюди включаються державні видатки  на регулювання і підвищення ефективності господарчої діяльності, фінансування капітальних вкладень, фінансову  підтримку суб'єктів народного  господарства, рехтізацію інвестиційних  програм. До складу цієї категорії входять видатки на:

1) промисловість та енергетику;

2) будівництво;

3)  сільське господарство:

4)лісове господарство, рибальство, мисливство:

5) транспорт;

6) зв'язок ,

7)  шляхове господарство, телекомунікації та інформатика ;

8)послуги,   пов'язані   з  економічною  діяльністю,   щодо реалізації    проектів    багатоцільового    розвитку,     пов'язані    з формуванням  загальної економічної політики, управлінням и галузі стандартизації,    гідрометеорології,    геодезії    та    контролем    за виробництвом;

9)   охорону навколишнього  середовища ;

10) попередження та  ліквідація надзвичайних ситуацій  та наслідків стихійного лиха

11)  поповнення державних  запасів та резервів

IV. Обслуговування державного боргу. До цієї категорії відносяться;

1)   видатки з  обслуговування внутрішнього і  зовнішнього державного боргу  ;2)видатки з резервних фондів. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
32.  Класифікація бюджету за економічними ознаками.

За економічними ознаками видатки зведені в єдині економічні категорії, що відображають розмежування коштів, спрямованих на поточні або капітальні видатки.

Видатки бюджету за економічними ознаками класифікуються на поточні, капітальні та видатки на кредитування з вирахуванням погашення (категорія видатків, яка  не включає платежі в рахунок погашення державного боргу, які класифікуються як фінансування).Таке розмежування видатків з Детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору виконання бюджету.

До     поточних     видатків     за     предметними     ознаками відносяться:

-витрати на товари  та послуги (заробітна плата  працівників бюджетних установ,  нарахування на неї, придбання  матеріалів, витрати на відрядження, оплата комунальних послуг та енергоносіїв, послуг І утримання бюджетних установ, видатки на наукові дослідження та розробки);

-виплата процентів  банківським установам за внутрішніми  та зовнішніми позиками;

-субсидії та поточні  трансфертні платежі.

Під капітальними видатками  розуміють платежі з метою  придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів  товарів, землі, нематеріальних активів. Вони включають:

-придбання основного  капіталу. До складу цих видатків  відносяться видатки на капітальне будівництво, капітальний ремонт, витрати на нові або існуючі товари тривалого користування ( житлові споруди, меблі, обладнання, прилади, а також рухомі основні фонди, такі, як транспортні засоби, устаткування, обчислювальна техніка тощо) Ця категорія охоплює також платежі, спрямовані на модернізацію, продовження терміну служби основного капіталу, підвищення його продуктивності, покращання віддачі основних фондів;

-створення державних  запасів та резервів. Сюди включаються  витрати на закупівлю товарів для створення стратегічних та надзвичайних запасів, що мають особливо важливе значення для країни;

-капітальні трансферти (внутрішні та зовнішні).Капітальні  трансферти — невідплатні односторонні  платежі органів управління, які  не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, що виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальні трансферти з Державного бюджету е безповоротними платежами, які носять одноразовий і нерегулярний характер і мають цільове призначення.

Капітальні видатки  складають основу видатків розвитку, призначених для фінансування Інвестиційної  та інноваційної діяльності. Ці видатки призначені для інвестування коштів у нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння діючих об'єктів державної власності, фінансову підтримку високоефективних інвестиційних проектів.

 

33.  Методи  фінансового механізму та його структура.

Засобом впливу фінансових відносин на господарчу діяльність є  фінансові методи.

У рамках фінансового  механізму існують два основні методи:

1.   фінансове  регулювання

2.  фінансове  забезпечення

1. Фінансове      регулювання      засновано      на    правовому регламентуванні розподільних відносин в суспільстві або на окремому підприємстві (тобто пов'язано зі здійсненням розподільних процесів на макро - та мікрорівнях).

Розрізняють два види фінансового регулювання:

а)за сальдовим методом;

б)за нормативним методом.

Сальдовий метод передбачає виділення його елементів у розподілі доходу, тобто один елемент є результативним, а інші - розрахунковими. Сальдовий метод несе стимулююче навантаження.

Нормативний метод складається з того, що усі елементи розподілу визначаються за нормативами, які встановлюються щодо об'єкту розподілу. Нормативний метод також називають податковим, тому що сума доходів розподіляється за встановленими ставками.

2.  Фінансове забезпечення здійснюється у трьох формах :

1.Самофінансування - обов'язкова умова успішної діяльності підприємств в умовах ринкової економіки. Являє собою покриття витрат власними доходами підприємств.

Бюджетне фінансування - здійснюється на безповоротній основі за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.

2.Бюджетне  фінансування або асигнування здійснюється у таких формах:

Кошторисне  фінансування - метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів - кошторисів.

Державне фінансування інвестицій на основні об'єкти економічного і соціального розвитку.

Надання бюджетних коштів здійснюється також у вигляді  дотацій, субсидій, субвенцій.

а) дотації - це кошти, які передаються з бюджету бюджетам нижчого рівня безповоротно для збалансування їхніх доходів та видатків;

б), субсидії - це кошти, які  передаються на фінансування цільових видатків, тобто це безповоротні поточні  цільові виплати;

в) субвенції - це кошти, які  передаються на фінансування цільових видатків на певний строк та підлягають поверненню їх у разі нецільового використання.

3.Кредитування - форма фінансового забезпечення, яка полягає у тимчасовому використанні позичкових коштів на принципах повороткості, терміновості й платності.

Структура фінансового механізму

1. Фінансове планування являє собою діяльність щодо формування цільових централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів, які спрямовані на розширене відтворення, соціальні потреби та задоволення інших потреб суспільства.

2. Фінансові показники - це величини, які характеризують створення та використання фінансових ресурсів в економіці держави. Вони визначають кількісну та якісну характеристики господарських явищ і процесів при функціонуванні фінансів як складової частини економічних відносин.

3. Фінансові важелі - це система управління фінансовим механізмом, засіб дії фінансового методу.

4. Норми являють собою абсолютний розмір видатків на розрахункову одиницю.

Нормативи - відносні показники, які встановлюються у відсотках до бази розрахунків.

5. Фінансове право -це сукупність юридичних норм, що регламентують фінансові відносини. На його основі грунтується вся фінансова діяльність держави, яка через своє фінансове законодавства регламентує і регулює фінансові відносини в суспільстні.   6.Інформаційне забезпечення.Фінансова інформація як різновид економічної є носієм і основою наукового пізнання фінансового механізму організації економіки.

7. Фінансовий  контроль - це комплекс заходів, які здійснюються державою з метою успішного досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
34.Місцкві фінанси. 

Важливою складового частиною процесу становлення і  розвитку національної фінансової системи  є відродження місцевих фінансів як об'єктивної економічної реальності, властивої фінансовим системам усіх сучасних цивілізованих держав.

Місцеві фінанси як система  включають у себе такі взаємопов'язані  структурні елементи, як видатки, доходи, способи їх формування, місцеві фінансові  інститути, об'єкти та суб'єкти системи, взаємовідносини між ними та з іншими ланками фінансової системи.

Об'єктом фінансових відносин у сфері місцевих фінансів є фінансові ресурси,. що мобілізуються, розподіляються та використовуються місцевими органами влади для виконання покладених на них функцій і завдань.

Головними суб'єктами фінансових відносин у сфері місцевих фінансів є:

територіальна громада - сукупність громадян, які спільно проживають у міській чи сільській місцевості, мають колективні інтереси; органи місцевого самоврядування.Суб'єктом подібних відносин виступає також держава в особі її органів: місцевих державних адміністрацій та центральних органів державної влади.

Важливою умовою побудови демократичної держави є фінансова  незалежність органів місцевого самоврядування.