Бесіди про мистецтво на уроках образотворчого мистецтва

Зміст

Вступ

Розділ І. Організація  сприймання естетичних явищ у житті  і мистецтві на уроках-бесідах…………………………………………………………….5-12

1.1. Аналіз змісту програми образотворчого мистецтва…………….5-7

1.2. Зміст і методика проведення уроків-бесід про образотворче мистецтво у початкових класах……………………………………………...8-9

1.3. Методичні вказівки до проведення бесід………………………10-12

Розділ ІІ. Впровадження ефективних форм, методів і прийомів сприймання естетичних явищ у житті і мистецтві  на уроках малювання у початкових класах………………………………………………………....…13-17

2.1. Методика аналізу художніх  творів різних жанрів на уроках образотворчого мистецтва………………………………………………...…13-15

2.2. Організація сприймання естетичних явищ під час проведення екскурсій на природі………………………………………………………...16-17

Висновки………………………………………………………………18-19

Список використаних джерел……………………………….………20-21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

"Учіть дітей  правильно бачити, мислити, відкривати  і дивуватися, - нехай відкриє, усвідомить ваш вихованець ту істину, що людина народжується, росте, розвивається, і зріє, старіє, і кожен день правильно прожитого життя, умудряючи і збагачуючи її, додає нову крихту до цієї незрівнянної цінності. Чим глибше ви розвинули в своєму вихованцеві жадобу пізнання, тим більше щастя додаватиме йому те, що він живе, думає і почуває”.

                                                                             В. О. Сухомлинський

Естетичне виховання - це глибокий, багаторічний педагогічний процес, в  результаті якого формується естетичне  ставлення дитини до оточуючого її світу, трудової діяльності, природи, мистецтва; формується культура відносин з людьми. Важливо, щоб у процесі естетичного виховання діти самі стали творцями прекрасного - не тільки вміли бачити і розуміти його, але й творити красу навколо себе. Мистецтво, діючи на емоційну сферу людини, стає могутнім засобом морального виховання, насичення духовного життя. Емоційне сприйняття художніх образів, що розкривають красу оточуючого світу, сприяє формуванню світогляду і духовної культури людини.

Завдання естетичного  виховання школярів успішно реалізується на уроках з образотворчого мистецтва. Вони дають можливість ефективно  розвивати почуття прекрасного, формувати естетичні смаки, вміння розуміти і цінувати твори мистецтва, пам'ятники історії та архітектури, красу і багатство рідної природи.

Образотворче мистецтво  – унікальний навчальний предмет, який надає учням багато можливостей  для духовного саморозкриття, творчого самовтілення, розвитку здатности до життєвого самовизначення, дає змогу  розкрити нахили до різних творчих професій.

Навчання образотворчому мистецтву дитини вимагає кваліфікованого  керівництва. Але для того, щоб  розвинути у кожного учня творчі здібності, закладені природою, учитель  повинен сам розуміти образотворче мистецтво, дитячу творчість, володіти необхідними способами художньої  діяльності. Отже, дитяча образотворчість може успішно розвиватись тільки при умові цілеспрямованого керівництва зі сторони педагога. Таке керівництво можливе в тому разі, коли вчитель знає, чому і як вчити дітей, має необхідну підготовку в галузі мистецтва, сам володіє образотворчими навичками і вміннями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Організація сприймання естетичних явищ у житті і мистецтві  на уроках-бесідах

1.Аналіз змісту програми образотворчого мистецтва

Значення і місце малювання  в школі визначається завданнями всебічного і гармонійного розвитку особистості.

Малювання як навчальний предмет  дає учням знання елементарних основ  образотворчого мистецтва, що має велике значення щодо їхнього естетичного  виховання. Вміння бачити в навколишній  дійсності різноманітність форм, кольору, бачити прекрасне в різноманітних його проявах сприяє розвитку мистецьких здібностей, формуванню естетичного смаку.

В процесі зображення будь-якого  об’єкту, в поєднанні з іншими предметами, із оточуючою обстановкою, утворює умови для пізнавальної та виховної роботи з учнями.

Одне із методологічних положень теорії пізнання – єдність і взаємопроникнення почуття і свідомості. При навчанні дітей малюванню і в бесідах про мистецтво з’являється можливість здійснити цю єдність на практиці. Естетичні смаки, мистецькі здібності учнів на окремих вікових ступенях можуть успішно розвиватись лише в процесі оволодіння повноцінними процесами, вміннями та навичками в малюванні і при глибокому сприйманні кращих художніх творів.

Через малювання пробуджується  інтерес до мистецтва, відкривається  шлях правильного розуміння творів живопису, скульптури, архітектури, графіки, декоративно-прикладного мистецтва. Заняття малюванням розвиває вміння бачити красиве в природі, в оточуєчому житті. Через зорові відчуття при малюванні уточнюються уявлення про властивість речей та явищ, з однієї сторони, а з іншої – виховується естетичне відношення до цих речей та явищ.

При ознайомленні учнів із творами образотворчого мистецтва  перед вчителем стоїть важке і  відповідальне завдання: використати  картину в навчально-образотворчих цілях і разом з тим виховати в учнів усвідомлюючу, самостійну оцінку творів мистецтва, формувати художній смак [28; 8].

Програмою з образотворчого мистецтва передбачено ознайомлення дітей з історією мистецтва під час уроків-бесід, присвячених окремим епохам, періодам, видам та жанрам образотворчого мистецтва, художником. Основна мета бесід – навчити дітей розуміти мову образотворчого мистецтва, бачити твори в єдності форми і змісту; навчитися бачити прекрасне і потворне в навколишньому житті; вміти самостійно аналізувати твори різних видів і жанрів, висловлювати свою думку, використовуючи спеціальну термінологію; удосконалювати знання та уявлення про мистецтво та його історію. В результаті навчання учні повинні знати найбільш значні картини, скульптури, архітектурні споруди, створені в нашій країні та за кордоном. Бесіди необхідно поєднувати з самостійною образотворчою діяльністю учнів: малювання з натури, за пам’яттю, за уявою, декоративним малюванням.

Одна з найважливіших  задач бесіди - дати учням знання мови образотворчого мистецтва. Засвоївши  її, вони навчаться досить вірно, творчо оцінювати художній твір, його зміст, форму, образи, багатство, своєрідність, зможуть проникнутись любов’ю і повагою до художніх цінностей, створених народами світу.

І методичні посібники до неї - лише основа для самостійної роботи вчителя. Він, на свій розсуд, може і повинен вносити деякі зміни в перелік робіт, художніх творів для кожного класу, вибирати найбільш прийнятну форму викладання матеріалу, демонстрації творів мистецтва, їх аналізу, засобів активізації уваги дітей.

Мета уроків - бесід буде досягнута тоді, коли у дітей з'явиться  потяг до постійного спілкування з образотворчим мистецтвом, до подальшого й його вивчення. Розв'язання такого завдання можливе лише при умові послідовного здійснення всього курсу програми і постійного приєднання учнів до активної зацікавленої участі в учбовому процесі, до самостійного аналізу творів мистецтва.

Так, в першому класі розкриваються загальні основи знань з образотворчого мистецтва на уроках-бесідах: що таке образотворче мистецтво; коли воно виникло; які твори до нього належать; що таке архітектура; які бувають твори образотворчого мистецтв; як художник прикрашає книгу?

В другому класі розглядаються  питання: жанри живопису; види образотворчого мистецтва; праця художника- ілюстратора; поняття про композицію.

В третьому-четвертому класах: види образотворчого мистецтва; жанри  та їх відмінності; композиція в живопису і графіці; мистецтво книги; мова образотворчого мистецтва; різновиди живопису, графіки, скульптури; композиція в архітектурі та декоративно-прикладному мистецтві.

Проаналізувавши дану програму проведення бесід про образотворче мистецтво, можна зробити висновок, що коло найважливіших понять послідовно, з класу в клас, поглиблюється, розширюється, подається на вищому рівні. Окремі художні твори пропонуються для аналізу в різних класах з ускладненням завдань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Зміст і методика проведення уроків-бесід про образотворче мистецтво у початкових класах

Робота під час уроків-бесід полягає в тому, що учні розглядають та аналізують репродукції творів видатних майстрів образотворчого мистецтва. Вчитель демонструє кіно- і діафільми, діапозитиви, присвячені творчості відомих зарубіжних, українських художників, окремим видам і жанрам образотворчого мистецтва. Із творами декоративно-прикладного мистецтва ознайомлювати учнів можна і неопосередковано, якщо принести в клас, наприклад, димковську іграшку, холмогорський витвір з різних кісток.

На початку роботи з  репродукціями і діапозитивами  вчитель оголошує тему бесіди, дає  загальну характеристику переглянутих творів і детально аналізує зміст і художньо-виразні засоби роботи.

Проводячи урок-бесіду про  образотворче мистецтво, вчитель повинен  прослідкувати, щоб учні записували в спеціальні зошити прізвища художників, назву твору, які розглядаються на уроках, і коротка відомість про них. Такі записи сприяють кращому запам’ятовуваню матеріалу.

Сприймання ідейного змісту демонстративних картин та мистецьких засобів, які використовують художники, повніші і глибші лише тоді, коли вчитель буде враховувати вікові особливості учнів.

Уроки-бесіди повинні проводитись в тісному зв’язку з практичними заняттями. Цей зв’язок сприяє успішному вирішенню всього комплексу навчально-виховних задач, поставлених перед кожним класом.

Зв’язок між бесідами про  мистецтво і уроками малювання  з натури, на теми та декоративного малювання здійснюється по-різному. Так, знання, отримані учнем в процесі практичних занять з образотворчого мистецтва, знаходять свій подальший розвиток і закріплення під час аналізу творів художників. Разом з тим, відомості, які учні отримують під час бесід, вони в майбутньому використовують, коли малюють з натури, на теми і в декоративних композиціях.

Розкриття змісту художнього твору, який демонструють, виявляє елементи прекрасного. Тільки на цій основі можливо  успішно розвинути естетичне  почуття у дітей, вміння бачити прекрасне  в оточуючій дійсності.

Успіх бесід про образотворче мистецтво залежить від правильної методики демонстрації наглядових посібників. Репродукції слід розмістити вище точки зору учнів і демонструвати спочатку всьому класу. Потім вчитель повільно проходить між рядами і учні детально продивляються репродукцію.

Під час бесід слід поєднувати демонстрацію репродукцій і показ  відповідних фрагментів кінофільмів, діафільмів і діапозитивів. При цьому  потрібно прагнути, щоб демонстрація художнього твору і його фрагментів в репродукціях, кінофільмі, діафільмі розширювала і поглиблювала загальні уявлення про нього. Для цього потрібно раніше продумати, що демонструвати спочатку – репродукцію чи діафільм, скільки часу приділити демонстрації репродукції, скільки – фільму.

Методика проведення бесід  про образотворче мистецтво може бути різноманітною. На початку уроку, повідомивши тему бесіди, вчитель ставить учням запитання по даній темі. Потім він коротко розповідає основний зміст теми бесіди і тоді лише після цього приступає до аналізу репродукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Методичні вказівки до проведення  бесід

Навчальний зображувальний матеріал в початковій школі аналізується за допомогою запитань, які ставить вчитель, виходячи із завдань уроку. Характер і послідовність запитань мають дуже велике значення при розгляді як навчально-зображувального матеріалу, так і картин. Таблиці, наприклад, конкретизують уявлення про різні предмети, тому запитання мають бути неважкі. Сюжети картин, призначені для розповіді, дають більш широке уявлення про оточуючу дійсність. В цьому випадку запитання можуть відноситись до змісту картини, зв’язки з явищами дійсності, які відомі дитині із власного досвіду.

Запитання, яке ставить  вчитель при розгляді творів мистецтва, охоплюють не тільки зміст картин, але й її оцінку (“подобається”, “не подобається”), а також засоби художнього вираження в тій мірі, в якій це доступно дітям початкової школи. Запитання повинні змушувати учнів активно роздумувати, звертати увагу на головне, суттєве.

Інколи характер розбору  навчальних ілюстрацій привчає дітей  до шанобливих відповідей. Так, нерідко, з І класу привчають дітей  при розборі таблиць, ілюстрацій обов’язково визначати пори року, які зображені на них, якщо це і не важливо для аналізу. В результаті майже кожний розбір діти починають приблизно так: “Настала пора року – осінь (чи зима)”. Потім, зазвичай, іде формальне перерахування ознак осені чи зими без зв’язку із зображенням. Коли учень таким чином “висловиться”, він вже на основі запитань вчителя починає розбирати дану картину.

Як правило, цей же “метод”  часто механічно перноситься  вчителем і на аналіз творів образотворчого мистецтва.

Тому, щоб змусити дітей  активно думати, вчителю необхідно  звертати увагу на характер і наслідок запитань, намагатись уникати пасивних запитань, які відволікаюь від  основного в змісті картини.

Пропонуючи учню зрозуміти  суть і зміст ілюстрації чи таблиці, вчитель звертає його увагу на розміщення предметів і фігур, на колір. Аналіз зображувальних засобів здійснюється шляхом порівняння різних таблиць, які зображають один і той же предмет, одну і туж тему. Можна порівняти за кольором, формою, за контрастом темного і світлого.

Порівняння відіграє велику роль, особливо коли цьому зображенню дають естетичну оцінку. В процесі  порівняння у дітей починає вироблятись  власне відношення до картини, цікавість  до її розгляду. Вже в початкових класах діти здатні самостійно сприймати  зображення і розповісти про це. Наприклад: “Зима, холодно, на вулиці темно, небо темне”. Сприйманню особливо допомагають  вказівки на схожість зображення з  дійсністю або підкреслення контрасту між ними.