Отчет по практике в електронного банкінгу

        

             2.1 Діяльність банків в інтернеті. 

  В умовах, коли вітчизняні банки пропонують клієнтам приблизно однаковий набір традиційних банківських послуг, конкурентні переваги матимуть ті банки, які швидкими темпами розвиватимуть банківські електронні послуги. (див.рис.2.1.1.)

      

      Рисунок 2.1.1. - Загальна структура електронних банківських послуг 
 

      Електронні  банківські послуги, або е-банкінг, зовсім не екзотичний фінансовий інструмент і не додатковий напрям банківської  діяльності. Це новий спосіб здійснення банківських процесів бізнесу, суть якого полягає в проведенні транзакцій за допомогою електронних мереж. У вказаному сенсі електронні банківські послуги є важливою частиною електронного бізнесу. 

      Е-банкінг  включає такі напрями:

      - онлайнове інформаційне обслуговування,

      - емісія цифрових грошей,

      - електронні платежі і розрахунки 

      - депозитно-позикові операції здійснювані  електронним способом 

      - валютні і фондові операції  здійснювані електронним способом.

      Дане  визначення використовується як узагальнювальне, воно підходить для всіх форм електронного доступу клієнтів до банківських  послуг. (див.рис.2.1.2.)

                    

      Рисунок 2.1.2. Структура послуг з видаленого банківського обслуговування 
 

      Повсюдне  розповсюдження обчислювальної техніки  і розповсюдження Інтернет-технологій привели до революційних змін в системі  документообігу. Все більше число  організацій веде всю документацію в електронному вигляді, що значно спрощує  і прискорює обробку документів.

      Нерідко термін " онлайн-послуги" уживається в розширювальному сенсі (наприклад, коли наводяться дані про кількість  онлайнових рахунків в банках), тобто  під ним маються на увазі у  тому числі і послуги, що надаються  через Інтернет. Строго кажучи, це все  ж таки дві різні форми банківського сервісу, що надається через персональний комп'ютер. Перша з'явилася на початку 1980-х рр., вона означає проведення операцій в закритих електронних  мережах за допомогою спеціального програмного забезпечення, а друга  стала розвиватися пізніше - з  середини 1990-х рр., і її принциповою  особливістю є наявність у  клієнта персонального комп'ютера, що має веб-доступ, тобто підключеного до відкритої глобальної мережі. У  обох випадках зв'язок встановлюється по стаціонарних телефонних лініях (через  аналоговий модем або цифровий адаптер). В даний час сформувалося декілька моделей онлайнового банківського бізнесу:

      - інтернет-підрозділ традиційного (офлайнового)  банку, доповнюючий мережу філіалів  і телефонних центрів; 

      - інтернет-банк, установлений офлайновим  банком у вигляді самостійної  юридичної особи з своєю торговою  маркою (у Німеччині банки такої  моделі називаються дірект-банками);

      - віртуальний банк (аналог інтернет-банку,  організований небанківською компанією  - найчастіше страхової або технологічної);

      - агрегатор електронного фінансового  супермаркету (банк, що здійснює  веб-продажу як своїх, так і  пропонованих іншими фінансовими  інститутами послуг).

Найбільш  поширеними є перші дві моделі, причому інтернет-підрозділ звичайно використовується для операцій на внутрішньому фінансовому ринку, а інтернет-банк - для виходу за межу (в першу чергу  на ринки країн, що розвиваються), оскільки саме він забезпечує необхідну для зарубіжної діяльності гнучкість у використанні фінансових інструментів, встановленні тарифів при відборі клієнтів. [Рудакова О.С. Банківські електронні послуги: Учебн. Допомога для вузів. - М.:Банки і біржі, ЮНІТІ, 1997. -261 з.] 

     2.2.Принципи організації й функціонування системи B2C 

           Інтернет, як найбільш розвинена глобальна комп'ютерна мережа, створила потенціально найбільші і найдинамічніші ринки. З початком розвитку Інтернет, перші торгівельні та фінансові транзакції у світовій павутині здійснювалися між постачальниками та кінцевими споживачами, іншими словами між бізнесом та споживачами.

      Електронна  комерція Business-to-Consumer - це електронна комерція між споживачами та фірмами.

      Електронна  комерція B2C за останні шість років  досягла найбільшого розвитку. Перш за все, причиною цього стало надзвичайно  швидке зростання кількості кінцевих користувачів мережі Інтернет, і відповідно - розширення ринків електронної комерції. Починаючи з 2000 року кількість людей, що мали доступ до Інтернет подвоювалась майже кожен рік, і досягла  понад  . 12 900 000 чол. на кінець 2010 р. (див.Додаток 2.2.1.).

      Другою  причиною швидкого розвитку B2C став розвиток технологій, що дозволили здійснювати  електронні транзакції. Це такі технології, як електронні платіжні системи, системи  безпеки, тощо.

      Електронна  комерція B2C створила нові можливості не лише для інформаційної та телекомунікаційної галузей, але і для всіх інших галузей економіки.

      Базою для розвитку B2C стала мережа Інтернет, оскільки вона забезпечила низьку ціну доступу до мережі, порівняно з  закритими дорогими бізнес мережами, та відкрила доступ до найширшої аудиторії. Колискою B2C стали США.

      Переваги  електронної комерції B2C для споживача:

      - Відсутність потреби в доставці  товарів. Більшість електронних  магазинів мають налагоджену  систему доставки.

      - Наявність систем пошуку необхідних  товарів та послуг. Послуги у пошуку необхідних товарів та послуг надають як і самі їх виробники, так і спеціалізовані сайти, що містять інформацію багатьох фірм, що займаються електронною комерцією.

      - Нижча ціна. Фірми, що займаються  електронною комерцією, за рахунок  зниження невиробничих витрат  мають змогу запропонувати споживачеві  більш низьку ціну.

      - Найбільш широкий асортимент  товарів. Маючи вдома комп'ютер  та доступ до Інтернет, споживач  одночасно і в одному місці  має доступ до всього асортименту  товарів, що пропонуються фірмами  в мережі.

      В той же час існує цілий ряд  проблем B2C, основними є наступні:

      - Проблеми безпеки. Разом з зростанням об'ємів ринків електронної комерції зростає і кількість комп'ютерних злочинців. Остерігаючись великих фірм, що мають надійні системи безпеки, комп'ютерні злочинці, в першу чергу, атакують невеликі інтернет-крамниці та їх клієнтів, а це перш за все галузь електронної комерції B2C.

      - Обмеження прав споживача. Оскільки  споживачі електронних послуг  не мають змоги в повній  мірі пересвідчитись у якості товару чи послуги доти, доки вони не будуть доставлені, то фірми часто передумовлюють умови транзакції, при цьому всіляко утискуючи права споживачів. Наприклад, абсолютна більшість електронних крамниць, що продають одяг, не повертають назад кошти в разі, якщо споживачеві придбаний товар не підходить за розміром чи фасоном.

- Велика  кількість непрофесіоналів серед  фірм, що діють у галузі B2C. Ажіотаж щодо електронної комерції призвів до того, що в цю галузь подалася велика кількість непрофесійних суб'єктів. [В. Аузан. B2C: Back To Colegge // Эксперт, Интернет. - 2001. N2 (10).] 
 

      - Високий рівень недовіри до електронної комерції серед споживачів. Значна частина споживачів товарів та послуг електронної комерції B2C просто не звикли до нових методів та технологій. Тому у B2C спостерігається певний рівень інерційності попиту.

      У 2000 р. загальна сума доходів галузі B2C склала 48,6 млрд. дол. Понад 75% цих доходів  припадають на США. Найбільш прибутковими виявились такі категорії товарів як подорожі, комп'ютерна техніка та програмне забезпечення, одяг.

      Для галузі B2C можна виділити наступні бізнес-моделі:

                 § Електронна крамниця (E-shop). В даній моделі фірма власноруч створює торговий центр в мережі для пошуку додаткових ринків збуту, для зменшення цін на товари і послуги, та для просування власної торгової марки.

      § Електронний аукціон (E-auction). Дана модель орієнтована на пошук покупця, що згоден дати найкращу ціну. Відповідно - чим ширша аудиторія - тим вища запропонована ціна.

      § Віртуальні співтовариства (Virtual communities). Ця модель схожа на електронну крамницю, але перевагою віртуальних співтовариств  є додаткова вартість, створена процесом обміну інформацією між споживачами.

      § Торгові агрегати (E-mall). Ця модель передбачає надання послуги, у пошуку потрібних  товарів та послуг в великій кількості електронних крамниць, електронних аукціонів, тощо. За ці послуги торгові агрегати отримують відсотки від продаж фірм-клієнтів. Така модель працює одночасно у галузі B2C так і в B2B.

      § Електронні дилери (3rd party marketplace). Такі моделі обслуговують ті фірми, що шукають лише нові ринки збуту, і не зацікавлені у зниженні цін на товари та просуненні власної торгової марки. За певний відсоток електронні дилери на власній базі організовують відділ фірми-клієнта у власному електронному торговому центрі. Така модель працює одночасно у галузі B2C так і в B2B.

      § Платіжна система (E-payment systems). Ця модель обслуговує і споживачів і фірми, забезпечуючи їм безпечне проведення транзакцій.

[Timmers P. Business models for electronic markets // Electronic markets.- 1999.-N2. pp. 3-8.] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.Коротка організаційно-економічна характеристика банку.

       

      Комерційний банк Приватбанк був заснований в 1992 році. На сьогодні Приватбанк є одним  з банків України, що найбільш динамічно  розвиваються, і займає лідируючі  позиції банківського рейтингу країни. За станом на 1 січня 2009 року активи “Приватбанку” складають 80 млрд. 165,465 млн.грн., зобов′язання - 71 млрд. 969,782 млн.грн., власний капітал - 8 млрд. 195,683 млн.грн. Чистий прибуток “Приватбанку” за підсумками 2008 року склав 1,292 млрд.грн.

         В 2007-му році Global Finance четвертий рік підряд визнає Приватбанк кращим банком в Україні по рейтингу World’s Best Foreign Exchange Banks 2007. В кінці 2005 року в рамках рейтингу Best Bank Award журналу Global Finance Приватбанк третій рік підряд визнаний “Кращим банком в Україні”.

      Авторитетний  міжнародний фінансово-аналітичний  журнал “The Banker” за наслідками проведеного  в 2000 і 2002 роках дослідження, привласнив Приватбанку звання “The Bank of Year”. Інший впливовий журнал - “Euromoney” в течію п’ять років - в 1999, 2000, 2001, 2002 і 2005 роках визнає Приватбанк кращим банком України.

      В ході дослідження ринку банківських послуг, проведеного компанією GFK Ukraine, 23,3% опитаних жителів України назвали Приватбанк найпривабливішим для себе українським банком. 
 
Приватбанк також має найбільш високий рівень впізнанності серед населення без підказки: 64%. 
Приватбанк також є лідером серед українських комерційних банків по кількості клієнтів: його послугами користується понад 23% населення України.

      Національна мережа банківського обслуговування Приватбанку, що включає 2 860 філіалів і відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнтові отримати найвищий рівень обслуговування практично в будь-якій точці країни.

      (Широкий  круг зарубіжних партнерів Приватбанку  не тільки демонструє його  визнання як повноправного учасника  світової банківської системи, але і, найголовніше, дозволяє найширше задовольняти потреби клієнтів банку, пов′язані з їх міжнародною діяльністю. 
Приватбанк підтримує кореспондентські відносини з найбільшими іноземними банками, ефективно співробітничавши з ними на різних сегментах фінансового ринку. 
Приватбанк є уповноваженим банком по обслуговуванню кредитних ліній Світового банку реконструкції і розвитку (МБРР), Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) і Українсько-німецького Фонду, направлених на розвиток малого і середнього бізнесу. 
Приватбанк єдиний з українських банків має зарубіжний філіал на Кіпрі, також банк активно розвиває систему сучасних фінансових послуг в Росії і Латвії через свої дочірні банки “Моськомпріватбанк” і Paritate Banka.)

                     Приват  Банк має генеральну  ліцензію Національного банку  України на проведеннябанківськихоперацій  та здійснює весь спектр банківськихпослуг,  які є на вітчизняному ринку,  з обслуговуваннякорпоративних  та приватнихклієнтіввідповідно до міжнароднихстандартів. На сьогоднішній день банк обслуговує 334 тисячі корпоративних клієнтів, приватних підприємців - 347 тисяч і понад 12,5 мільйонів рахунків фізичних осіб. Обсяг залучених банком коштів юридичних осіб на 1 січня 2009 року становить 20,7 млрд. грн, у тому числі депозитний портфель юридичних осіб - 12430 млрд. грн. Обсяг коштів фізичних осіб, залучених ПриватБанком на 1 січня 2009 року, становить 32754 млрд. грн., у тому числі депозитний портфель фізичних осіб - 27,1 млрд. грн. (Див.додаток 1)