Облік витрат виробництва

Істотним елементом собівартості продукції (робіт, послуг) на будь-якому підприємстві є витрати на оплату праці.Заробітна плата робочих, зайнятих на виробництві продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається в собівартість відповідних видів продукції.

Залежно від особливостей підприємства для обліку витрат на заробітну плату застосовуються різні форми первинних документів. Це можуть бути:             

— рапорт про виробітку й приймання робіт;

—                 маршрутний  лист  (маршрутна  карта);

—                 відомість про виробітку;

—                 наряди й інші документи.

Рапорт про виробітку застосовується в умовах масового виробництва на конвеєрних лініях з регламентованим ритмом роботи.Маршрутна система обліку (маршрутні карти) застосовується для продукції серійного виробництва.Облік нарахування заробітної плати по нарядах на відрядну роботу доцільно застосовувати на підприємствах з індивідуальним і малосерійним типами виробництва й для обліку виконаних робіт. [ 15,с.38 ]

У своїй діяльності підприємства використовують журнально-ордерну форму бухгалтерського обліку з елементами комп’ютерної обробки. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку заснована на використанні принципу систематизації та накопичування даних первинних документів безпосередньо в регістрах аналітичного і синтетичного обліків відповідно до ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Основними регістрами при цій формі обліку є журнали-ордери,що ведуться по кредиту синтетичних рахунків і дебету кореспондуючих рахунків. Використовують також регістри аналітичного обліку- відомості,таблиці,книги і картки.Дані з регістрів аналітичного обліку переносять до журналів-ордерів, звідки вкінці місяця підсумкові дані переносять до Головної книги.[28,с.57]

Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки зроблених записів по рахунках і складання звітного балансу.У Головній книзі відображають початкове сальдо, обороти і сальдо на кінець звітного періоду по кожному субрахунку. Необхідно знати також порядок відображення витрат в фінансовій звітності (додаток В). [32,с.51]

              2.2 Синтетичний та аналітичний облік витрат виробництва

У сучасних економічних умовах особливе значення має своєчасне, повне й достовірне визначення фактичних витрат на виробництво та збут продукції, а також контроль за використанням ресурсів і грошових засобів.

Виробничі витрати, згідно з Інструкцією по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку, відображаються на таких рахунках:

      на рахунку 23 “Виробництво”, де здійснюється облік витрат на виробництво продукції (дебетове сальдо на рахунку 23 на кінець періоду показує суму незавершеного виробництва)(додаток А);

      на рахунку 90 “Собівартість реалізації”, де відображається собівартість реалізованої продукції, робіт , послуг;

      на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”, де ведеться облік витрат на організацію виробництва та управління галузями, цехами, відділеннями та підрозділами основного виробництва.    [31,с.46 ]

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до виробничої собівартості продукції. Інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітнього періоду, сальдо з дебету рахунка 90 “Собівартість реалізації” списується на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Загальновиробничі витрати вкінці місяця списуються на  рахунок 23“Виробництво” за видами витрат і включаються до собівартості продукції. Загальновиробничі витрати, які знаходяться в межах нормативів вважаються розподіленими і списуються в дебет рахунку 23 “Виробництво”. Інші витрати є нерозподіленими і списуються в дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації”.

Рахунок 23 «Виробництво» призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг), а також для обліку на окремих субрахунках витрат.За дебетом цього рахунка відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та витрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом — суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції.(табл.2.1)[ 16 ]

                                                                                                    Таблиця 2.1

Кореспонденція рахунків з обліку матеріальних витрат

Аналітичний облік витрат на виробництво кожне підприємство організовує відповідно до характеру виробничого процесу, а також особливостям виготовленої продукції або виконуваних робіт. Дані аналітичного обліку використовують при складанні внутрішньої звітності.

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що випускається. На великих підприємствах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Облік витрат допоміжного виробництва ведеться на рахунку 23 «Виробництво», на субрахунку» «Допоміжні виробництва». Аналітичний облік ведеться окремо по кожному допоміжному виробництву. [ 28,с.54 ]

Для обліку витрат Планом рахунків передбачено рахунки класів 8"Витрати за елементами" та 9"Витрати діяльності".

Рахунки класу 8 призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду. На рахунках цього класу ведеться облік витрат операційної діяльності за такими елементами витрат:

Рахунок 80 «Матеріальні витрати»

Рахунок 81 «Витрати на оплату праці»

Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи»

Рахунок 83 «Амортизація»

Рахунок 84 «Інші операційні витрати»

Рахунок 85 „Інші затрати" застосовується для узагальнення інформації про витрати, пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також витрати, пов'язані з запобіганням надзвичайним подіям та ліквідацією їх наслідків. Сальдо на ньому закривається вкінці року або щомісяця в кореспонденції з дебетом рахунку 79 "Фінансові результати".[32,с.47]

На рахунках 9 класу „Витрати діяльності" ведеться облік витрат:

Рахунок 90 „Собівартість реалізації" призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. За дебетом рахунка 90 відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 “Фінансові результати".

На рахунку 91 ,,Загальновиробничі витрати” ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва , а також витрат на утримання машин і устаткування. За дебетом рахунка 91 відображається сума визнаних витрат ,а за кредитом змінні та постійні розподілені загально виробничі витрати списуються на 23 рахунок, а постійні нерозподілені загально виробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції(робіт ,послуг) у період їх виникнення  в дебет рахунку 90 ,, Собівартість реалізації ”,

Крім того, будова Плану рахунків забезпечує можливість використовувати одночасно рахунки класу 8 «Витрати за елементами» і класу 9 «Витрати діяльності». [ 26,с.26 ]

Істотним елементом собівартості продукції (робіт, послуг) на будь-якому підприємстві є витрати на оплату праці.Заробітна плата робочих, зайнятих на виробництві продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається в собівартість відповідних видів продукції. Із процесом нарахування й виплати заробітної плати зв'язана необхідність нарахувань відповідних сум внесків у соціальні фонди.(табл.2.2)

                Таблиця 2.2

Кореспонденція рахунків з обліку прямих витрат на оплату праці та по відрахуваннях на соціальні заходи

3.ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА

Організація управління й обліку на підприємстві сьогодні неможливі без застосування інформаційних технологій. Обчислювальна техніка суттєво підвищує якість обробки облікової інформації.

Правильно організований облік витрат в розрізі статей калькуляції, за місцями їх виникнення, за видами продукції дає керівництву достатній обсяг інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. Комп'ютеризація обліку витрат охоплює широке коло трудомістких операцій. До них відносять: групування   виробничих   витрат   за   напрямами   витрачання,   визначення нормативної (планової) та фактичної собівартості продукції, напівфабрикатів і незавершеного виробництва, облік відхилень від норм витрат, зведений облік витрат на виробництво, відображення на рахунках синтетичного обліку кореспонденції рахунків. (рис. 1.2)[ 23,с.48 ]

В комп'ютерній  бухгалтерії через розширені можливості аналітичного обліку можлива побудова багаторівневих розрізів статей витрат, необхідних для потреб управління, а також облік витрат за центрами відповідальності. Така схема калькуляції дозволить отримати інформацію про: витрати певного виду ресурсів на одиницю окремого виробу по конкретному розділу; витрати за видами і групами продукції; витрати по підрозділах; витрати за видами витрат або за групами витрат (використовуючи різні рівні аналітичного обліку).

Комп'ютеризацією обліку повинен бути охоплений оперативний облік витрат на виробництво, який полягає в щоденному контролі за витрачанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів у виробництво і результатами їх використання. [ 24,с.85 ]

Автоматизована обробка даних з обліку витрат на виробництво, як правило, виконується після автоматизації інших ділянок обліку, і передбачає групування витрат за аналітичними й синтетичними рахунками, що забезпечується формуванням відповідних регістрів або виконанням розрахунків по окремих елементах витрат; відомостей розподілу нарахованої заробітної плати та витрат матеріалів за шифрами аналітичного обліку й синтетичними рахунками тощо[ 26,с.15 ].

За послідовністю виконання всі задачі обліку витрат на виробництво розподіляють на окремі комплекси:

      виявлення та розподіл прямих витрат;

      облік та розподіл комплексних витрат;

      облік втрат у виробництві;

      облік незавершеного виробництва;

      облік витрат основного виробництва;