Облік довгострокових зобов’язань

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Ноября 2012 в 22:15, курсовая работа

Краткое описание

Але в умовах фінансової кризи в Україні дуже зростає заборгованість підприємства, зростають витрати на існування підприємства, дуже важко розпочати свою справу(бізнес) для цього потрібно на сам перед кошти, витрати на оренду та інші витрати. Для цього в бухгалтерському обліку існують зобов’язання.
Зобов’язання – досить багатогранне поннятя, що поєднує в собі юридичних,фінансово-економічні, а також облікові характеристики.

Содержание работы

Вступ
Економічна сутність довгострокових зобов’язань. 6
Нормативно-правове та регламентне забезпечення обліку довгострокових зобов’язань. 13
Документальне оформлення операції з довгостроковими зобов’язанями18
Облік довгострокових зобов’язань. 21
Особливості обліку довгострокових зобов’язань із використанням персональних комп’ютерів. 32
Облік довгострокових зобов’язань на основі міжнародних стандартів. 34
Висновки та рекомендації 36
Список використаних джерел

Содержимое работы - 1 файл

KURSOVAYa.doc

— 412.50 Кб (Скачать файл)

3.ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ОПЕРАЦІЇ З ДОВГОСТРОКОВИМИ ЗОБОВ’ЯЗАНЯМИ

 

Облік  господарських  операцій, що відображаються на рахунках 50  “Довгострокові  позики” , здійснюють у Журналі 2 (сільськогосподарські  підприємства – у  Журналі-ордері №  4  сг .), який  відкривається  на місяць. Для  кожного  рахунку виділені окремі розділи. Підставою  для  запису  господарських  операцій  протягом місяця у цей  регістр  є  виписки  банку  з позикового  рахунку  і  додані  до них первинні  та  інші  документи, що  засвідчують  рух  залучених  позикових коштів.

Аналітичний облік за видами позик  ведуть в спеціальній таблиці 

“ Аналітичні  дані  до  рахунків  50,60”.  Тут  по  кожному  виду  кредитів вказують позикодавців, строки погашення, сальдо на початок місяця,обороти  за  дебетом  і  кредитом,  сальдо  на  кінець  місяця. В  окремих графах наводяться дані про нараховані відсотки  (проценти)  за користування  довгостроковими  позиками  і  окремо  за  короткостроковими позиками за поточний місяць і за період з початку року.

Наприкінці місяця кредитові  обороти рахунків 50,60 з Журналу 2 (Журналу-ордера № 4 сг .) переносять до Головної книги. Обороти за дебетом  рахунків  позик  в  Головну  книгу  будуть  занесені  при  рознесенні  сум  інших  журналів  (журналів-ордерів)  з кредиту відповідних рахунків.[31]

Аналітичний  облік  ведеться  за  кожним виданим  векселем  у Відомості  3.4  аналітичного  обліку  векселів,  а  синтетичний  – у Журналі 3 та Головній книзі. Сільськогосподарські підприємства синтетичний та аналітичний облік  за  рахунком  51“Довгострокові  векселі  виданні ”  ведуть  у Журналі-ордері № 8 сг . та відомості до нього.

Облік  за  рахунком  53  ведуть  у Журналі 3  (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 8 сг. та відомості до нього) та Головній книзі.

 

Аналітичний  облік  довгострокових  зобов’язань  за  облігаціям ведуть за їх видами та термінами погашення. Облік  за рахунком 52 “ Довгострокові  зобов’язання  за облігаціями ” ведуть у Журналі 3 (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 8 сг . та відомості до нього) та Головній книзі.

Аналітичний облік довгострокових зобов’язань з оренди у орендаря ведуть за кожним орендодавцем та об’єктом орендованих необоротних активів. Облік  за  рахунком  53  ведуть  у Журналі 3  (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 8 сг. та відомості до нього) та Головній книзі. [13]

        Наприкінці місяця кредитові обороти рахунків 52, 53 з Журналу 3 (Журналу-ордера № 8 сг .) переносять до Головної книги. Обороти за дебетом рахунків  52,  53  в Головну книгу  будуть  занесені при рознесенні  сум  інших журналів  (журналів-ордерів)  з  кредиту  відповідних рахунків.

Аналітичний облік  інших  довгострокових зобов’язань ведуть за кожним кредитором та видами залучених коштів. Облік операцій на рахунку 55 “Інші довгострокові зобов’язання ” здійснюють у Журналі 3  (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 8 сг .) та Головній книзі. Наприкінці  місяця  кредитові обороти рахунку 55  “Інші довгострокові зобов’язання” з Журналу 3  (Журналу-ордера № 8  сг.)  переносять до Головної книги. Обороти за дебетом рахунку 55 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.[36]

Загальна  схема  обліку  довгострокових зобов’язань наведена  на  рис.1

 

 

 

 

 

 

Рис. 1 «Загальна схема обліку довгострокових зобов’язань»

 

 

 

 

4.ОБЛІК ДОВГОСТРОКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Облік довгострокових  кредитів банку

Кредити  – це кошти та матеріальні цінності,  які надаються ре- зидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізич ним особам на визначений строк та під процент. Резиденти – юридичні особи та суб’єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії,  представництва  тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням  на  її  території. Нерезиденти - ті  самі  особи та суб’єкти, але з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють  свою  діяльність  відповідно  до  законодавства іншої держави.

Прийнято виділяти різні  види кредиту (табл. 2).

Таблиця 2 

Класифікація кредитів

№ з/п.

Критерій

Вид кредиту

Коментар

1

2

3

4

1

За об'єктами

Товарний

Надається одним господарюючим суб'єктом іншому в ході здійснення господарської діяльності у вигляді продажу товарів (продукції, робіт, послуг) з відстрочкою платежу

Лізинговий

Відносини між юридичними особами, що виникають у випадку  передачі майна в лізинг

Грошовий

Надається в національній або іноземній валюті в порядку, передбаченому чинним законодавством

2

За суб'єктами

Комерційний

Це товарна форма  кредиту, що характеризує кредитну угоду  між двома суб'єктами підприємницької  діяльності.

Банківський

Надається банками суб'єктам кредитування всіх форм власності на умовах тимчасового користування, обумовлених кредитним договором. Основними принципами є забезпеченість, поверненість, дотримання строків, цільове використання

Консорціумний

Надається позичальнику банківським консорціумом

Споживчий

Кредит, який надається  тільки в національній грошовій одиниці  фізичним особам-резидентам України  на придбання споживчих товарів  тривалого користування та послуг і  який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору

3

За строками користування

Короткостроковий

До 1 року

Середньостроковий

Від 1 до 3 років

   

Довгостроковий

Більше 3 років. Надається  під забезпечення заставою (майном, майновими правами, цінними паперами), гарантією, дорученням.

Прострочений

Кредит, по якому закінчився строк повернення, встановлений в  кредитному договорі

Відстрочений

Кредит, строк повернення по якому перенесено на прохання позичальника на пізнішу дату. Відстрочка погашення  кредиту оформлюється додатковою угодою до основного кредитного договору та супроводжується, як правило, встановленням більш високої процентної ставки. До відстрочених кредитів відносяться пролонговані кредити

4

По забезпеченості

Забезпечений заставою

Предметом застави можуть бути майнові права, цінні папери, інше майно

Ломбардний

Гарантується високоліквідним  забезпеченням (наприклад, ювелірні вироби, цінні папери), які можуть бути легко продані у разі непогашення кредиту

Іпотечний

Надання кредитів під  заставу нерухомого майна.

Гарантії

Розрізняють гарантії банків грошовими коштами та майном третьої  особи

З іншим забезпеченням

Наприклад, доручення  страхової компанії

Незабезпечений (бланковий)

Надається комерційним  банком тільки в межах наявних  власних коштів (без застави майна або інших видів забезпечення) і тільки під зобов'язання повернення кредиту.

5

За ступенем ризику

Кредитна лінія

Угода банка-кредитора  надати кредит в майбутньому в  розмірах, що не перевищують раніше обумовлені розміри, на визначений строк без додаткових спеціальних переговорів

Овердрафт

Кредит, що надається  на поточний рахунок позичальника з  стійким фінансовим станом на певний період часу для фінансування господарської  діяльності підприємства

6

За способом надання

Одноразово

У визначений строк в  повному розмірі

В розстрочку

Надасться кількома виплатами

Достроково

За вимогою кредитора  або за заявою позичальника

В регресію платежів

Часткова виплата у  визначені строки

7

За строком погашення

Після закінчення обумовленого періоду

Обумовлений період (строк) зазначається у договорі (місяць, квартал)


 

Кредитування  підприємств  здійснюється  установами  банків,  які діють  на  території  України.  Взаємовідносини  по  кредитах  регулюються Законом України “Про банки  і банківську діяльність” та  іншими нормативними документами. Зазвичай,  кредити  видаються  для  поповнення  власних  обігових коштів, придбання основних виробничих фондів  і нематеріальних активів,  капітальне  будівництво  об’єктів  виробничого  і  невиробничого характеру та на інші цілі.

Для одержання кредиту  в банку  складається кредитний  договір, в якому  зазначаються  взаємні  зобов’язання  і  економічна  відповідальність  сторін. Кредит  має  цілеспрямований  характер,  є  строковим  і платним (плата відсотків за користування кредитом). [28]

Укладання кредитної  угоди (договору)–досить складна  та тривала процедура.

Для укладання кредитної  угоди (договору)–підприємству необхідно  надати наступні документи:

  • клопотання про надання кредиту, в якому зазначаються основні параметри кредиту (строк використання, сума і мета використання);
  • бізнес-план, його обґрунтування та розрахунок повернення кредиту;
  • копії документів (договір, рахунки-фактури на постачання устаткування або матеріалів, під які береться кредит);
  • фінансову звітність за останнє півріччя (рік);
  • документи, що гарантують повернення кредиту;
  • кредитний договір, що буде регулювати кредитні відносини між банком і підприємством.

Якщо ж отримання  кредиту планується в банку, де підприємство не має поточного рахунку, необхідно також надати: установчі документи із зазначенням юридичної адреси, картку із зразками підписів, завірену банком, та довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявність заборгованості за позиками.

Чинним законодавством України не передбачено вимоги щодо форми і змісту кредитного договору. Але кредитний договір повинен бути укладений в письмовій формі.

У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати в  розпорядження позичальника на визначений період деяку суму грошей, а позичальник, в свою чергу, бере на себе наступні зобов'язання:

  • використовувати позичені кошти на умовах і в цілях, визначених угодою;
  • платити всі збори у зв'язку з виданим кредитом;
  • повернути основну суму боргу і відсотки в обумовлений період часу.

Кредитний договір повинен  містити наступні положення:

  • визначення сторін угоди та основні зобов'язання цих сторін, тобто зобов'язання банку надавати грошові кошти в розпорядження позичальника, і зобов'язання позичальника повернути суму з відсотками;
  • сума позики;
  • графік повернення позики;
  • розмір процентної ставки і обставини, за яких вона може бути змінена;
  • сума комісійних по виданій позиці;
  • належні банку виплати у зв'язку з використанням позики і забезпечення цього кредиту заставою;
  • умови використання кредиту позичальником;
  • строк погашення позики;
  • зобов'язання позичальника надавати банку інформацію та документи про його фінансовий стан.[8]

В сучасній банківській  практиці застосовують 2 варіанти надання  банківського кредиту (рис. 2).

 

Варіант 1

 

Варіант 2

Рис. 2. «Варіанти надання банківського кредиту»

 

 

Облік  розрахунків  за  довгостроковими  позиками  банків  та  іншими залученими позиковими коштами у  інших осіб, які не є поточними  зобов’язаннями,  здійснюють на  рахунку  50  “Довгострокові позики”  за  такими  субрахунками:  501  “Довгострокові  кредити банків  у національній валюті”, 502 “Довгострокові кредити банків в  іноземнійвалюті”, 503 “Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті”, 504“Відстрочені довгострокові кредити банків в  іноземній валюті”, 505 “Інші довгострокові позики в національній валюті”,506 “Інші довгострокові позики в  іноземній валюті”. Якщо на субрахунках  501–504  обліковують  банківські  кредити,  то  на  субрахунках 505–506  відображають  суми довгострокової  заборгованості щодо  зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), відповідно в національній та іноземній валюті.[10]

За  кредитом  рахунку  50  “Довгострокові  позики”  відображають

суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових  (відстрочених)  в  кореспонденції  з  дебетом  рахунків:  15  – оплата  капітальних  інвестицій  за  рахунок  довгострокових  позик; 30,31,33 – зарахування сум позик на рахунки коштів; 60 – переоформлення відстрочених короткострокових позик на довгострокову; 63,68 – погашення заборгованості перед постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за рахунок довгострокових позик; 64,65 – оплата  податків,  платежів  і  зборів  до  бюджету  та  страховим  органам; 91,92,93,94 – оплата  за рахунок довгострокових позик загальновиробничих, адміністративних та інших витрат та ін.

За  дебетом  рахунку  50  “Довгострокові  позики”  відображають погашення  заборгованості  за  довгостроковими  позиками  та  переведення до поточної заборгованості в кореспонденції з кредитом рахунків: 30,31,33 – погашення довгострокової позики  готівкою, перерахуванням коштів з рахунків банків та за рахунок інших коштів; 50 – переоформлення  довгострокових  позик  на відстрочені  довгострокові позики; 61 – переведення довгострокових позик у поточну заборгованість  за  довгостроковими  зобов’язаннями  при  настанні  строку  погашення  протягом  12 місяців  з  дати  балансу;  71,73,74  –  зарахування  в доходи списані позики та ін.

 

Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями

Облігації як фінансовий інструмент суб’экта господарювання використовуються ним для залучення додаткових грошових коштів. Розміщаються облігації підприємств шляхом відкритого або закритого продажу. Облігаціє є борговим цінним папером,що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість в передбачений строк з виплатою фіксованого проценту.

Номінальна вартість, яка зазначається в облігаціях,є  основною сумою платежу за облігацією, яка підлягає сплаті у день погашення облігації та на яку нараховуються відсотки за відповідні періоди. Але продаватись облігації можуть за номіналом, з дисконтом (тобто нижче номіналу) або з премією ( тобто вище номіналу). При погашенні облігації,випущених з премією,виплаті підлягає як номінальна вартість, так і премія. Якщо ж облігації випускались с дисконтом, то погашаються вони с номінальною вартістю,а сума дисконту списується на витрати п о рахунку 952 «Інші фінансові витрати». На цей рахунок  відносяться і відсотки за облігаціями, які нараховуються в термін, передбачені умовами випуску облігацій.[24]

Для обліку розрахунків  з іншими  особами  за  випущеними  та  сплаченими  власними  облігаціями  строком погашення  більше  дванадцяти  місяців з дати балансу призначений рахунок 52“Довгострокові зобов’язання за облігаціями”,  до  якого відкривають такі  субрахунки:  521  “Зобов’язання за облігаціями”,  522  “Премія за  випущеними  облігаціями”, 523 “Дисконт за випущеними облігаціями”.

На  субрахунку  521  “Зобов’язання  за  облігаціями” ведеться облік  зобов’язань за  довгостроковими облігаціями за номынальною вартыстю.  З кредитом цього рахунка відображається погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій.

Субрахунок 522 «Премія за випущеними облігаціями» використовується для  обліку нарахованих сум премії та їх амортизації до досягнення номінальної вартості облігації або до моменту її продажу. Розмір  премії за  облігації та  її номінальної вартості і є різницею між ними. Сума нарахованої амортизації відображається за  кредитом субрахунку 522«Премія за випущеними облігаціями»,її амортизація(списання)- за дебетом рахунка.

Информация о работе Облік довгострокових зобов’язань