Облік довгострокових зобов’язань

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕКОНОМІКИ І  ТОРГІВЛІ

імені Михайла  Туган-Барановського

 

ІНСТИТУТ ОБЛІКУ І ФІНАНСІВ

 

КАФЕДРА БУХГАЛТЕРСЬКОГО  ОБЛІКУ

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

на тему: « Облік довгострокових зобов’язань»

 

 

 

ВИКОНАВЕЦЬ: Студентка  Алдунова А.С.   форми навчання денної,  3 курсу, групи  ОА-10-Са , спеціальності «Облік і аудит»

КЕРІВНИК: к.е.н.,професор _                  (наук. ступінь, посада)_   Бухгалтерського обліку_                   (кафедра)_                   Рассулова Н.В.___________                         _(П.І.П)_

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Донецьк – 2011

 

 

 

ЗМІСТ

 

                                                                                                                                                                            

 

Вступ

1. Економічна  сутність  довгострокових зобов’язань.                                       6                  
2. Нормативно-правове та регламентне забезпечення обліку  довгострокових зобов’язань.                                                                                                          13
3. Документальне оформлення операції  з  довгостроковими зобов’язанями18                             
4. Облік довгострокових зобов’язань.                                                                21
5. Особливості обліку довгострокових зобов’язань із використанням персональних комп’ютерів.                                                                               32  
6. Облік довгострокових зобов’язань на основі  міжнародних стандартів.    34

Висновки та рекомендації                                                                                       36

Список використаних джерел                                                                                39

Додатки                                                                                                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Для функціонування підприємства потрібно, щоб учасники, приймаючи  рішення, мали правдиву та об'єктивну  інформацію про майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи – прибутки, доходи чи збитки, а також про особливості їх досягнення, як на своєму підприємстві, так і їх партнерів. Таку інформацію надає лише бухгалтерській облік.   Господарська діяльність кожного підприємства базується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів, а також робочого часу в процесі виробництва. Головне завдання кожного  підприємства – випуск продукції, яка користується попитом, з найменшими витратами, виявлення обсягу випущеної з виробництва продукції, придбання товарів, їх реалізації, виявлення фактичних витрат з виготовлення продукції, аналіз і контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниження, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства. Саме цим займається бухгалтерський облік, він трансформує первину інформацію з носіїв у сформовану економічну інформацію про господарську діяльність для різних користувачів – управлінців, податкових і статистичних органів, банків, які обслуговують дане підприємство, і інших користувачів (робітників бухгалтерії, власників, кредиторів, аудиторів і т. ін.).

Але в умовах  фінансової кризи  в Україні дуже зростає  заборгованість підприємства, зростають  витрати на існування підприємства, дуже важко розпочати свою справу(бізнес) для  цього потрібно на сам перед кошти, витрати на оренду та інші витрати. Для цього в бухгалтерському обліку існують зобов’язання.

Зобов’язання – досить багатогранне поннятя, що поєднує в собі юридичних,фінансово-економічні, а також облікові характеристики.

До довгострокових зобов'язань  відносяться довгострокові (строком  більше 1 року) позики банків, облігації  та векселі, видані підприємством. Перевагою  фінансування за рахунок довгострокових джерел є небажання власників  збільшити кількість акціонерів, а також відносно нижча собівартість кредиту в порівнянні з вартістю акціонерного капіталу, яка виражається в ефекті фінансового важеля. Використання та повернення цих кредитів потребує суворого контролю за їх станом та рухом, а для цього необхідні детальні дані по кожній позиції, про їх суму, строки повернення, нараховані проценти за користування. Для аналізу ефективності довгострокових кредитів потрібні відомості про конкретні напрямки їх використання, про витрачені суми на кожен напрям, про очікувану економічну ефективність, про окупність довгострокових вкладень.

До довгострокових зобов'язань  відносяться також орендні зобов'язання, які виникають при фінансовій оренді, тобто коли орендар отримує  право власності на майно по закінченні строку оренди або викуповує його за мінімальною ціною.

Довгострокові облігації  випускаються на строк більше одного року і є додатковим джерелом залучених  засобів для фінансування діяльності підприємства. Облігації відображаються в обліку за вартістю майбутніх надходжень. Якщо ця вартість більша номінальної вартості облігацій, то остання продається з премією, якщо ж менша, то при продажу облігації виникає знижка до її номінальної вартості. Як премія, так і знижка повинні бути поступово списані (амортизовані) протягом строку довгострокової заборгованості.

Значений внесок  у  досліджені  обліку зобов’язань зробили  вітчизняні науковці- О. Дзера, Ю.Кузьминський, О.Петрук, І. Сахарцев, В.Сопко, Н.Такаченко, Н. Чабанова та ін. Серед зарубіжних учених-економістів слід відзначити таких, як М. Ван Бреда, М. Грачова, В. Качалін, С. Полєнова, Б.Райн та інші. Завдяки їхнім дослідженням сформульовані та обґрунтовані основні принципи   класифікації зобов’язань підприємства та види заборгованості в контексті бухгалтерського обліку та аудиту.

Проте, незважаючи  на вагомий  внесок  цих учених у  дослідженні зобов’язань, окремі аспекти цієї теми потребують подальшого вивчення. Донині у науковій і нормативній-правовій літературі не висвітлено єдиного систематизованого підходу до класифікації зобов’язань. Це ускладнює розуміння їх сутності при здійснені господарської діяльності.

Метою курсової роботи є  формулювання видів засад відображення видів зобов’язань, їх класифікацію, що дасть змогу розширити теоретико-методологічну базу обліку та аудиту зобов’язань.

Задачі для досягненя  мети:

• дослідити економічний зміст та сутність поняття довгострокові зобов’язання;
• проаналізувати різні погляди щодо методики та організації обліку та аудиту довгострокових зобов’язань.
• дослідити  та оцінити нормативно – правову базу яка стосується обліку та аудиту  довгострокових зобов’язань;
• вивчити принципи та методику організації бухгалтерського обліку  та аудиту довгострокових зобов’язань;      Предметом дослідження є комплекс теоретичних та практичних питань обліку і аудиту довгострокових зобов’язань.     Об’єктом дослідження виступають довгострокові  зобов’язання які виникають при здійсненні господарської діяльності на підприємстві АОЗТ «Екопрод А.Т»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ДОВГОСТРОКОВИХ  ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

У процесі будь-якої діяльності підприємства виникають зобов’язання перед кредиторами,постачальниками,працівниками.

У законні України  « Про бухгалтерський  облік  та  фінансову звітність в Україні» а також у П(С)БО 1 « Загальні вимоги до фінансової звітності» та П(С)БО 2 «Баланс» надається визначення зобов’язань як категорії бухгалтерського обліку та фінансової звітності: зобов’язання – це заборгованість підприємства , яка виникла внаслідок минулих події і погашення якої,як очікується,призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні  вимоги.

Методологічні засади формування в  бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та розкриття її у фінансової звітності визначенні П(С)БО 11 «Зобов'язання». Згідно зі стандартом зобов'язання визначається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.[4]

В основному сума зобов'язання  визначається  однозначно на підставі відповідних документів (наприклад,угод) або розраховується за  встановленим методом ( нарахування заробітної плати,дивідендів,розрахунок платежів до бюджету та ін..). При цьому погашення зобов'язання може здійснюватися шляхом сплати грошових коштів, передачею активів кредитору,взаємозаліку заборгованостей, переведення одного зобов'язання в інше ( видача векселя), переведення зобов'язання в корпоративні права.[14]

Норми  цього  Положення    (стандарту)    застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі підприємства)  незалежно  від  форм  власності   (крім   бюджетних установ).

Терміни, що  використовуються в положеннях  (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

     Забезпечення - зобов'язання з невизначеними  сумою  або  часом 

погашення на дату балансу.

     Непередбачене  зобов'язання - це:

     1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок  минулих подій та 

існування якого буде підтверджено лише тоді,  коли відбудеться  або 

не  відбудеться  одна чи більше невизначених майбутніх подій,  над

якими підприємство не має  повного контролю; або

     2) теперішнє   зобов'язання,  що  виникає   внаслідок  минулих 

подій,  але  не  визнається,   оскільки   малоймовірно,   що   для 

врегулювання  зобов'язання потрібно буде використати ресурси,  які

втілюють у собі економічні вигоди,  або оскільки суму зобов'язання

не можна достовірно визначити.

     Обтяжливий  контракт  -  контракт,  витрати  (яких  не   можна 

уникнути)  на  виконання  якого  перевищують  очікувані  економічні

вигоди від цього контракту.

     Сума погашення  -  недисконтована сума грошових  коштів або їх 

еквівалентів,  яка,  як очікується,  буде сплачена  для  погашення 

зобов'язання в процесі  звичайної діяльності підприємства.

     Теперішня  вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за

вирахуванням суми очікуваного  відшкодування),  яка, як очікується,

буде потрібна  для  погашення  зобов'язання  в  процесі  звичайної 

діяльності підприємства. [5]        С. Голов, крім наведених вище оцінок, виокремлює ще одну - справедливу вартість зобов'язань -суму, «...за якою може бути погашене зобов'язання в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами»[16]

Згідно з  П(С)БО 11 «Зобов'язання» довгострокові  зобов'язання, на які нараховуються  відсотки, відображують у балансі за їх теперішньою вартістю. Теперішню вартість розраховують за допомогою дисконтування. Дисконтуванню підлягають суми довгострокових позик, суми довгострокових зобов'язань за облігаціями, суми довгострокових зобов'язань з оренди, суми довгострокових векселів.[5]

Теперішню вартість грошового потоку визначають за формулою

PV=FV

,

де FV - майбутня вартість грошового потоку;

 r-відсоткова ставка за період n;

n - кількість періодів.

Дисконтування застосовують до майбутніх платежів з метою компенсації ризику, пов'язаного із чинником часу. Поточні зобов'язання також є майбутнім платежем, проте їх оцінюють за сумою погашення, тобто за недисконтованою сумою грошових коштів. Недисконтована сума не враховує зміни вартості грошей у часі, зокрема їх знецінення. В цьому разі поточне зобов'язання буде погашене за порівняно недовготривалий період (протягом дванадцяти місяців починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу підприємства) і на їх суму чинник часу суттєво не вплине.

Найчастіше  довгострокові зобов'язання погашаються постійними періодичними виплатами, які містять суму основного боргу та відсотки. На практиці застосовують різні методи визначення дисконтованої суми майбутніх платежів: за допомогою спеціально розроблених таблиць, за даними яких можна визначити невідому суму, не застосовуючи складних математичних дій, або використовуючи формули. [29]