Облік довгострокових зобов’язань

Крім того, слід звернути увагу на порядок оцінки поточних зобов'язань, виражених в іноземній  валюті, який подано в П(С)Б0 21 «Вплив змін валютних курсів» та у МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів».[14] Такі зобов'язання при первісному визнанні відображують у валюті звітності перерахунком суми в іноземній валюті із застосуванням курсу НБУ на дату здійснення операції. В подальшому зобов'язання, які є монетарними статтями, перераховують за курсом НБУ, що діє на дату погашення зобов'язань та/або на дату балансу. Курсову різницю, яка виникає при цьому, відображують у складі відповідних доходів або витрат підприємства. Немонетарні зобов'язання перерахунку не підлягають, їх відображують за вартістю, визначеною при їх визнанні.[6]

Що стосується забезпечень, то їх суму визначають за обліковою оцінкою ресурсів, які необхідні для погашення відповідного зобов'язання на дату балансу, за мінусом суми очікуваного відшкодування. Облікова оцінка - попередня оцінка, яку використовує підприємство з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. Використання попередніх оцінок є важливою частиною складання фінансової звітності, яка не зменшує її достовірності. Це стосується також забезпечень, які за суттю є найбільш невизначеними серед усіх статей балансу.

Забезпечення довгострокових зобов'язань визнаються у сумі їх теперішньої вартості. Непередбачені зобов'язання відображують на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

Види оцінок зобов'язань  з метою відображення їх у Балансі подано в табл 1.

Незважаючи на складність розрахунку сум окремих видів зобов'язань, оцінка зобов'язань, визначена в П(С)БО 11 «Зобов'язання», дає змогу точно відобразити вартість зобов'язань у фінансовій звітності.

Списання зобов'язань  з балансу з відповідним відображенням у звітності здійснюється при зменшенні активу, а також сторнуванні забезпечення, тобто при зменшенні забезпечення за рахунок зменшення раніше відображених витрат.

 

Види зобов'язання	Види оцінок у Балансі
Забезпечення	Облікова оцінка ресурсів за вирахуванням суми очікуваного відшкодування, необхідних для погашення відповідного зобов'язання на дату балансу. Забезпечення довгострокових зобов'язань визначають у сумі їх теперішньої вартості. Забезпечення на реструктуризацію оцінюють за сумою прямих витрат згідно з планом реструктуризації витрат
Цільове фінансування	Оцінка за сумою коштів цільового фінансування
Довгострокові зобов'язання, на які нараховують  відсотки	Оцінка за теперішньою вартістю - дисконтованою  сумою майбутніх платежів за вирахуванням суми очікуваного відшкодування, яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов'язання
Поточні зобов'язання	Оцінка за сумою погашення - неднсконтованою  сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яку, як очікується, буде сплачено для погашення зобов'язання
Доходи майбутніх  періодів	Оцінка за справедливою вартістю активів, що отримані або підлягають отриманню

Таблиия 1

Види оцінок зобов'язань у балансі

 

На підприємствах можуть виникнути операції, під час яких одне зобов'язання замінюється іншим, наприклад переведення довгострокової заборгованості в поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, заміна короткострокового зобов'язання на вексель, що призводить до списання одного зобов'язання та появи іншого, що не змінить валюти балансу.

Якщо на дату балансу  раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його суму включають до складу доходу звітного періоду. В зв'язку з цим особливої уваги потребує порядок списання простроченої заборгованості, оскільки існує прямий взаємозв'язок між списанням такої заборгованості та формуванням оподатковуваної бази податком на прибуток. Правильне й своєчасне списання заборгованості відіграє важливу роль при формуванні фінансових результатів діяльності підприємства.

Зобов'язання власника не відображують у фінансовій звітності підприємства, що досягається завдяки дотриманню принципу автономності. В умовах широкого використання комп'ютерних систем можна формувати велику кількість додаткових звітів про виникнення й погашення зобов'язань, які сприятимуть виконанню трьох основних функцій:

• забезпеченню збереження майна власника;
• формуванню інформації для управління діяльністю підприємства;
• отриманню достовірної інформації про фінансові результати підприємства певного звітного періоду.

Важливою складовою  є формування типових недоліків надання облікової інформації в бухгалтерській звітності для управлінського персоналу, врахування яких при створенні такої звітності сприяє підвищенню загального рівня її' ефективності для системи управління підприємством.

На основі вивчення й  узагальнення пропозицій науковців  та отриманих результатів проведеного попереднього дослідження цього питання в практичному аспекті можна сформулювати типові недоліки надання облікової інформації в фінансовій звітності для управлінського персоналу:

• надання облікової інформації в управлінській бухгалтерській звітності без урахування конкретних проблем системи управління, для вирішення яких потрібен той чи інший внутрішній звіт, що призводить до значних обсягів облікової інформації;
• дублювання облікової інформації внаслідок відсутності єдиного комплексного підходу до впровадження форм управлінської бухгалтерської звітності в межах конкретного суб'єкта господарювання;
• не зі ставність облікової інформації в управлінських бухгалтерських звітах; надання недостовірної облікової інформації, яка є непридатною для управління.

Урахування визначених типових для підприємств недоліків надання облікової інформації в управлінській бухгалтерській звітності під час створення окремих форм такої звітності сприятиме підвищенню загального рівня її ефективності для системи управління суб'єктом господарювання.[23]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.  НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА РЕГЛАМЕНТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ ДОВГОСТРОКОВИХ  ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Метою нормативного регулювання  бухгалтерського обліку є забезпечення  доступу  всіх  зацікавлених  користувачів  до  інформації  та звітності,  яка  дає  об’єктивну  картину  фінансового  становища  і  ре- зультатів  діяльності  суб’єкта  господарювання.  Регулюванню  з  боку держави підлягають аспекти бухгалтерського обліку, пов’язані  з узагальненням  інформації  та  складання звітності,  потрібної зовнішнім користувачам. Порядок, форми, строки  і структура  інформації та звітності для  внутрішніх  користувачів регулюються  суб’єктом  господарювання.

Основи нової системи  бухгалтерського обліку закладено в Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, прийнятому Верховною Радою 16 липня 1999 року, та конкретизовано  у відповідних  Положеннях  (стандартах)  бухгалтерського  обліку. Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку  та складання  фінансової  звітності  в Україні.

В Україні на 1 серпня 2006 року затверджено 35 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку:, в яких  конкретизовано  принципи  нової  системи  бухгалтерського  обліку в Україні.

Важливим  кроком  на шляху  реформування  системи  бухгалтерського обліку в Україні є затвердження Міністерством фінансів України Плану рахунків бухгалтерського  обліку  активів,  капіталу,  зобов’язань  і  господарських  операцій  підприємств  і  організацій  та  Інструкції про його застосування.

Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання"

Це  Положення  (стандарт)  визначає  методологічні  засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття  у фінансовій звітності.

При визначенні  видів зобов’язань підприємства виходять із чинних  норм цивільного та господарського права. Одним із основних документів в Ураїні, який регулює зобов’язання,є Цивільний кодекс України. Зокрема, п’ята книга Цивільний кодекс України присвячина проблемам забов’язального права. У ній визначено два види зобов’язань - договірні та не договірні. При цьому до договірних зобов’язань відносяться такі,які виникають у результаті операції купівлі-продажу,дарування,ренти,довічного отримування(догляду), найма(оренди) житла,позики,підряду,виконання науково дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт,надання послуг, перевезення, страхування, доручення, отримано кредиту тощо.

Прикладом не договірних зобов’язань є: публічна обіцянка винагороди, вчинення дії у майнових інтересах іншої особи без її доручення,рятування здоров’я та життя фізичної особи,майна фізачної  або юридично особи,відшкодування шкоди та інше.[15]

Детальніше поділ зобов’язань розглядається у Господарському кодексі України. Основні види та правові засади їх регулювання визначено у розділі ІV « Господарські зобо’язання” Так у ст.173 цього документа записано: «основними видами господарських зобо’язань  є майнове-господарське та організаційно-господарські зобов’язання».

Також хотілось в цьому пункті виділіть нормативну-право базу по виданим  векселям. Загальні  привали обігу  векселів установлено Уніфікованим законом. Додаткові умови для  обігу векселів в Україні визначенно Законом України «Про обіг векселів в Україні»,відповідно до ст.4 якого:

• видавати прості й переказні векселі можно лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари,виконанні роботи,надання послуг;
• у разі видачі векселя як засобу платежу за договором припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за  цим договором і виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем. Згідно із ст.5 цього Закону прості та переказні векселі складають у документарному вигляді на спеціальних бланках за формою затвердженою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за узгодженням з Національним Банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону;
• вексель що складається на  території України і місцем платежу за яким знаходиться на території України,заповнюються  державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця,інших осіб,зобов’язаних за векселем, заповнються мовою згідно з офіційним найменнуванням у статутних документах.
• Вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником і головним бухгалтером (за наявності посади головного бухгалтера в штатному розписі) або уповноваженими ним особами,підписи яких  скріплюються печаткою.

Відповідно до ст..6 Закону платіж за векселем на території України здійснюють лише в безготівковій формі.

Статтею 9 цього Закону встановлено, що векселі  
(в національній та іноземній валютах) можна використовувати для розрахунків з нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами згідно з валютним законодавством України.[1]

Регламетне регулювання обліку довгострокових зобов’зань я вирішила розглянути та більш детально вивчити на підприємстві АОЗТ «Екопрод А.Т».

АКЦІОНЕРНЕ  ТОВАРИСТВО ЗАКРИТОГО ТИПУ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "ЕКОПРОД А.Т." (далі за текстом - Товариство) створено згідно з Установчим Договором акціонерів від 28 березня 1996 року, який був зареєстрований Волноваською районною державною адміністрацією за реєстраційним номером 267р від 17 травня 1996 року.

Акціонерами/Засновниками Товариства є:

"Вестерн  Ен-Ай-Ес Ентерпрайз Фонд" (Western NIS Enterprisе Fund), юридична особа, створена за законами штату Делавер, США, юридична адреса якої: 1209 Огапqе Street, Сounty оf Nеw Саstle, Сіtу оf Wilminqton, Dеlаwаге, USA, реєстраційне свідоцтво від 26 серпня 1994 року (далі - "УНІСЕФ"),та Асоціація фермерів "Агросервіс", юридична особа, створена за законодавством України, код за ЄДРПОУ 20341855, юридична адреса якої: Україна, м. Волноваха, вул. Воровського, 16 (надалі -"Агросервіс").

 

Повна назва  Товариства:

українською мовою Акціонерне товариство закритого типу з

іноземними  інвестиціями "Екопрод А.Т.";

російською  мовою Акционерное общество закрьітого типа с

                                                        иностранньїми инвестициями "Экопрод А.Т.";

англійською   мовою                 СІоsеd Joint Stoск Соmрапу with fогеіqп                  

                                                     Іпvestments "Есоргоd А.Т.

Юридична  адреса Товариства: Україна, 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Воровського,16

Ведення  Товариством  бухгалтерських  книг  і  рахунків.

Товариство  веде оперативний, бухгалтерський і статистичний облік згідно вимог чинного Законодавства України. Товариство докладає всіх зусиль для негайного запровадження і ведення окремих бухгалтерських записів згідно між народно прийнятих стандартів бухгалтерського обліку. Фінансовий директор Товариства несе відповідальність за дотримання українських і міжнародних бухгалтерських стандартів.      Фінансовий директор Товариства разом із зовнішнім аудитором готує річну фінансову звітність Товариства. Якщо інше не зазначено Загальними Зборами, протягом перших двох місяців кожного фінансового року Генеральний директор забезпечує підготовку і подачу Ревізійній комісії і Загальним Зборам річного балансу і звіту про прибутки і збитки, які показують результати і фінансове становище Товариства за попередній фінансовий рік.          Протягом кожного фінансового року Генеральний директор надає Спостережній раді звітність про фінансове становище Товариства на кінець кожного календарного кварталу. Така звітність повинна включати баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух грошових коштів та будь-яку іншу інформацію, яка може час від часу вимагатися. Генеральний директор зобов'язаний протягом не більше 60 днів після закінчення фінансового року подати на розгляд Загальних Зборів акціонерів річний звіт, баланс Товариства,а також розрахунки прибутків та збитків.