Облік дебіторської заборгованості ТОВ ,, Юнітторг ”

За дебетом рахунка 34 "Короткострокові векселі одержані" відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями, за кредитом - отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.

Аналітичний облік на субрахунку 182 та рахунку 34 ведеться за кожним одержаним векселем.

На рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» ведеться інформація про облік розрахунків з різними дебіторами за авансами виданими, за нарахованими доходами, за претензіями. По дебету відображається виникнення заборгованості, по кредиту погашення.

По дебету субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» відображаються суми виданих авансів під поставку матеріальних цінностей, виконання робіт, по кредиту – суми, погашені при розрахунках за ТМЦ, виконані послуги, та суми повернені постачальниками або підрядниками як невикористані.

Підзвітними особами називають працівників, які отримали в касі грошові кошти авансом і зобов’язані за них відрахуватись. Підзвітні суми використовують на оплату витрат по відрядженням, на адміністративно-господарські та операційні потреби.

На операційні, господарські та на відрядні потреби під звіт видаються кошти на встановлений строк та цілі. Підзвітна особа по кінці встановленого строку повинно пред’явити  звіт про витрати грошей по призначенню та пред’явити оправдуючі документи , а також внести в касу невикористану суму. На операційні та господарські потреби гроші видаються на 3 робочих дня та в розмірі не перевищуючу дводобову потрібність в них. На ті ж витрати які знаходяться за межами місця знаходження підприємства, кошти видаються на 15 діб в розмірі десятидобовій потрібності в них. Строк відрядження встановлюється керівництвом, але не може перевищувати: в межах України – 30 календарних діб, за кордон – 60 календарних діб.

По дебету рахунку 372 відображаються суми, видані під звіт з каси. По кредиту відображають суми підтверджені звітами та документами. Аналітичний облік ведеться в розрізі фізичних осіб, отримавши грошові кошти під звіт.

При пред’явлені авансового звіту виконується бухгалтерський запис по кредиту рахунка 372 і дебету відповідних рахунків виробничих затрат (23,91,92,93,94) та матеріальних цінностей.

На субрахунку 373 «розрахунки за нарахованими доходами» ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, і т.д., які потребують отриманню.

На субрахунку 374 «розрахунки за претензіями» ведеться облік розрахунків за претензіями, пред’явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також по пред’явленими ним та признаними штрафами, пенями та інше. Основою для записів операцій по цьому рахунку служать: акти приймання вантажу, рішення арбітражних органів, письмова згода постачальників на задоволення претензій, а також виписки банку на суми які поступили в порядку задоволення претензій.

На субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків» ведеться облік розрахунків по відшкодуванню підприємству завданих збитків в результаті недостач та збитків в результаті псування цінностей, недостач та крадіжок грошових засобів, якщо винна особа виявлена. Суми збитків виключають в розмірі вартості недостаючи цінностей, підлягаючих до зняття з винних осіб. Ці суми відносять в дебет рахунку 375, в кредит рахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». Аналітичний облік по відшкодуванню матеріального збитку   ведуть окремо по кожній винній особі.

На субрахунку 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок» ведеться облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок в кредитних спілках. Для діяльності кредитних спілок їх члени вносять членські внески.  На суму внесків формується запис: Дебет 30 «Каса», 31 «Рахунок в банку», Кредит 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок». При виході з кредитної спілки формується запис: Дебет «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок», Кредит 30 «Каса», 31 «Рахунок в банку».

На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться облік по операціям, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунка 37, а саме, розрахунки по операціям, пов’язаних з початком спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з робітниками (окрім розрахунків з оплати праці та с підзвітними особами), інші розрахунки. Аналітичний облік ведеться по кожному дебітору, по видам заборгованості, строкам її виникнення та погашення.

     Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Даний стандарт визначає порядок оцінки дебіторської заборгованості, що є фінансовим активом (далі - ДЗФ), за винятком заборгованості, що придбана підприємством (покупка боргових зобов’язань, права вимоги дебіторської заборгованості), і дебіторської заборгованості, призначеної для продажу.

ДЗФ, відповідно до вимог П(С)БО 10, оцінюється за чистою реалізаційною вартістю.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за мінусом резерву сумнівних боргів.

Сумнівний борг – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує непевність в її погашенні боржником.

Необхідно відзначити, що даний стандарт визначає тільки загальні критерії, за яких заборгованість може бути віднесена до сумнівної.

П(С)БО 10 передбачає два методи формування резерву сумнівних боргів:

1) виходячи із платоспроможності окремих де­біторів;

2) на підставі класифікації дебіторської забор­гованості.

Перший метод заснований на результатах ана­літичного обліку дебіторської заборгованості по кожному дебітору. Якщо конкретний дебітор виз­наний неплатоспроможним, то на суму його за­боргованості слід збільшити резерв сумнівних боргів. Незважаючи на те що такий метод допус­тимий, при здійсненні підприємством досить вели­кої кількості операцій краще використовувати дру­гий метод формування резерву сумнівних боргів.

Другий метод є базовим і заснований на пері­одизації дебіторської заборгованості. Для того щоб скористатися цим методом, підприємству необхід­но проаналізувати інформацію за декілька попе­редніх звітних періодів щодо виникнення безнадій­ної заборгованості за продукцію, товари, роботи або послуги. При цьому слід ураховувати те, коли кожна конкретна заборгованість стала безнадій­ною - до настання строків оплати за договором чи після того, як вона стала простроченою.

Величина сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

При цьому від підприємства потрібне створення резерву сумнівних боргів у певній сумі, причому величина сумнівних боргів на дату балансу повинна відповідати залишку резерву сумнівних боргів на ту саму дату. В той же час залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не має перевищувати суму дебіторської заборгованості на ту саму дату. Нарахування резерву сумнівних боргів здійснюється за рахунок інших операційних витрат (дебет субрахунку 944 "Сумнівні та безнадійні борги" рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" і кредит рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів") і по цій же статті відображається у звіті про фінансові результати в рядку 090.

Основне призначення такого резерву - "амортизувати" той негативний вплив, що здійснює на фінансове становище підприємства списання безнадійної дебіторської заборгованості, на яку цілком може перетвориться сумнівна заборгованість.

Як уже відзначалося вище, визначення суми резерву сумнівних боргів можливе різними методами. Одним з таких методів є метод класифікації дебіторської заборгованості.

   Кількість груп і строки, протягом яких не була вчасно погашена (період прострочення) дебіторська заборгованість, визначається підприємством самостійно.

   Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

   Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

   Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи, та коефіцієнта сумнівності відповідної групи

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат. Для нарахування резерву сумнівних боргів використовується рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів". Цей рахунок є контр рахунком до рахунка 36 "Розрахунки з покупцями".

За кредитом рахунка 38 "Резерв сумнівних боргів" відображається створення резерву, а за дебетом - списання сумнівної заборгованості та безнадійних боргів. Аналітичний облік на рахунку 38 "Резерв сумнівних богів" ведеться в розрізі боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. Треба зазначити, що списання безнадійної дебіторської заборгованості не торкається Звіту про фінансові результати, тому що витрати, понесені у зв`язку з неповерненням боргу, підприємство визнало в тому ж звітному періоді, що й дохід від реалізації, пов`язаний з виникненням цієї дебіторської заборгованості. У цьому полягає принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. За цим принципом для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей.

Фактична сума списаних безнадійних боргів рідко збігається з розрахунковим резервом сумнівних боргів. Якщо суми безнадійних боргів, які списуються, менше від суми нарахованого резерву, рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів" буде мати кредитове сальдо на кінець звітного періоду. Якщо суми безнадійних боргів у поточному періоді більш, ніж нарахований резерв, то частина безнадійного боргу , яка перевищує нарахований резерв безнадійних боргів, списується за рахунок витрат поточного періоду (дебет рахунка 944 "Сумнівні та безнадійні борги").

Сума списаної безнадійної дебіторської заборгованості облічується на забалансовому субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника. Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" після надходження суми в порядку відшкодування або у зв`язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.

Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:

-  Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості.

- Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньо групового сальдо дебіторської заборгованості.

- Склад і суми статті балансу "Інша дебіторська заборгованість".

- Метод визначення величини резерву сумнівних боргів.

- Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

      Таблиця 1.1

Документування дебіторської заборгованості