Класифікація рахунків бухгалтерського обліку»

Інструкція зі застосування плану рахунків установлює однаковий порядок відображення однорідних господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Вона стосується, головним чином, питань, які визначають основні принципи організації та методики бухгалтерського обліку на відповідних об'єктах. Для цього дається коротка характеристика кожного синтетичного рахунка і його субрахунків, розглядається їхня структура і призначення, наводиться порядок обліку найбільш типових господарських операцій.

  План рахунків  побудований за десятковою системою. Усі рахунки поділяються на десять класів, кожен рахунок може мати субрахунки в межах 10. Тому першою цифрою коду є клас рахунка, другою - номер синтетичного рахунка (в цьому класі), третьою - номер субрахунка. У практичній діяльності застосовуються щонайменше двозначні коди. Для забалансових рахунків встановлено коди за тим самим принципом. Рахунки класів 0-7 є обов'язковими для всіх підприємств. Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» ведуть всі підприємства, крім суб'єктів малого підприємництва, а також некомерційних організацій, що відкривають рахунки класу 8 «Витрати за елементами».Рахунки класу 8 можуть запроваджувати також інші підприємства з метою забезпечення необхідної інформації для складання звітності. У цьому разі такі рахунки використовуються як транзитні.План рахунків тісно пов'язаний із структурою балансу та звіту про фінансові результати. Так, залишки на рахунках класів 1-3 є підставою для складання активу балансу, класів 4-6 - пасиву балансу. А рахунки класів 7-9 побудовано з огляду на потребу підготовки звіту про фінансові результати. Дані рахунків класу 0 забезпечують інформацію, необхідну для заповнення приміток до фінансових звітів. Таким чином, планом рахунків передбачене відображення облікової інформації відповідно до вимог звітності, що значно полегшує та прискорює її складання.

Групування рахунків в окремі класи сприяє більш обґрунтованій побудові плану рахунків та спрощує його використання, застосування в повсякденній обліковій роботі. Клас 1. Необоротні активи Рахунки цього класу призначено для обліку наявності, руху активів та інвестицій. До цього класу входять десять синтетичних рахунків. Необоротними вважаються активи, інвестиції та розрахунки зі строком використання понад один рік. Клас 2. Запаси На рахунках цього класу ведеться облік наявності та руху належних підприємству предметів праці, що їх призначено для використання у виробництві та для господарських потреб, а також наявна худоба на вирощуванні та відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети, готова продукція, напівфабрикати та витрати на виробництво. Облік запасів ведеться за їхньою кількістю та вартістю. До цього класу входять дев'ять рахунків.Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух коштів як у вітчизняній, так і в іноземній валюті. Іноземна валюта перераховується в гривні за курсом Національного банку України на дату здійснення відповідної операції. До цього класу входять дев'ять рахунків. До цього класу відносять також рахунки з обліку одержаних короткострокових векселів, поточні фінансові інвестиції та розрахунки з дебіторами. Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань. На рахунках цього класу обліковують наявність та рух власного капіталу, цільових надходжень та забезпечення майбутніх витрат і платежів. До цього класу входять десять рахунків. Клас 5. Довгострокові зобов'язання Рахунки цього класу призначено для обліку заборгованості підприємства, строк погашення якої перевищує 12 місяців. До такої заборгованості належать довгострокові позики, довгострокові векселі видані, зобов'язання за облігаціями, договорами оренди та ін. До цього класу входять шість рахунків. Клас 6. Поточні зобов'язання На рахунках цього класу обліковується короткотермінова заборгованість підприємства за позичками банку, виданими короткостроковими векселями, податками, оплаті праці, заборгованість постачальникам (та інші зобов'язання, строк погашення яких перебуває в межах операційного циклу (12 місяців). До цього класу входять десять рахунків. За своїм призначенням вони такі самі, як і рахунки класу 5.Клас 7. Доходи і результати діяльності Рахунки цього класу призначено для відображення доходів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. На рахунках накопичується виручка від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, а також доходи, одержані від іншої діяльності. Клас 8. Витрати за елементами Рахунки цього класу використовуються з рішення самого підприємства як транзитні з метою накопичення інформації про витрати підприємства за елементами. Така інформація є необхідною для складання звітності, розробки кошторису витрат. Клас 9. Витрати діяльності Рахунки цього класу використовують всі підприємства, за винятком підприємств малого бізнесу, а також організацій, які не займаються комерційною діяльністю. Клас 0. Забалансові рахунки На рахунках цього класу обліковують активи, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають в його користуванні, а також умовні зобов'язання.

Висновок

  Отже, бухгалтерський облік в його вузькому, технічному розумінні є не що інше, як спостереження, групування й відображення господарських операцій у системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації. Тому, ведення обліку - це передовсім здійснення відповідних записів на рахунках, тобто ведення рахунків. Недарма тривалий час слово «облік» розглядали як синонім терміна «рахівництво», а працівників, котрі здійснювали цей процес, називали рахівниками. Вони органічно пов'язані з усіма елементами методу бухгалтерського обліку. Так, рахунки відкривають за даними балансу (проводять розчленування балансу на рахунки), а рахункові дані, в свою чергу, узагальнюються в балансі; документація, що є підставою для відображення операцій на рахунках, надає обліку юридичної правомочності й доказовості; інвентаризація забезпечує відповідність облікових даних, відображених на рахунках, реальній дійсності; подвійний запис регламентує порядок відображення операцій на рахунках, здійснюючи контроль за повнотою та правильністю процесу; оцінка та калькуляція дають змогу використати узагальнюючий вимірник, а з другого боку, дані рахунків є підставою для визначення фактичної собівартості; облікові дані, відображені на рахунках, є інформаційною базою для складання й перевірки звітності.

  Таким чином, здійснення  облікового процесу за всіх  умов передбачає обов'язкове ведення, використання рахунків. При цьому слід мати на увазі, що бухгалтерські рахунки є і носіями облікової інформації, і знаряддям її одержання, накопичення з метою дальшого використання для здійснення контролю, складання звітності, проведення аналізу. Відтак через рахунки значною мірою реалізується й контрольна функція обліку. Оскільки господарська діяльність кожного підприємства є багатоманітною, то для відображення наявності та руху коштів і матеріальних засобів на всіх об'єктах бухгалтерського обліку використовується велика кількість рахунків

Список використаної літератури:

1.Кужельний М. В., Лінник В. Г. К 88       Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.:  КНЕУ, 2001. -334 с., іл.

2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підруч. для студентів вузів. - 32-ге вид. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 640с.

3.Кужельний М.В. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник / М.В. Кужельний, В.Г. Лінник. - К.: КНЕУ, 2001. - 334с.

4.Шепітко Г.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. - К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2001. - 269с.

5.Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник / За ред. М.В. Кужельного. - 6-те вид. - К.: А.С.К., 2003. - 266с.

6.Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку. - К., 2000.