Класифікація рахунків бухгалтерського обліку»

 

 

 

 

 

3) Схема оборотної  відомості

 

Оборотна відомість  за березень п.р.
Код рахунка	Залишки на початок місяця		Оборот за місяць		Залишки на кінець місяця
	Дебет	Кредит	Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
10	3500				3500
201	1200		250	200	1250
203	600				600
23	900		250	1030	120
26	400		1000		1400
301	15		615	573	57
311	2800		1100	1880	2020
361	750			700	50
372	250		63	55	258
40		3000				3000
441		2500				2500
601		2500	200	250		2550
43		400				400
641		440	440			0
65		500	480			20
66		1015	510	150		655
631		60	150	220		50
Разом	10415	10415	5058	5058	9255	9175

 

 

 

 

4. Баланс типової форми (ф.№1) на 01.04 п.р.

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4	1	2	3	4
I. Необоротні  активи				I. Власний капітал
Нематеріальні активи:				Статутний капітал	300	3000	3000
залишкова вартість	010			Пайовий капітал	310
первісна вартість	011			Додатковий вкладений капітал	320
накопичена амортизація	012			Інший додатковий капітал	330
Незавершене будівництво	020			Резервний капітал	340	400	400
Основні засоби:				Нерозподілений прибуток	350	2500	2500
залишкова вартість	030			Неоплачений капітал	360
первісна вартість	031	3500	3500	Вилучений капітал	370
Знос	032			Усього за розділом I	380	5900	5900
Довгострокові фінансові  інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040			II. Забезпечення  наступних витрат і платежів
Інші фінансові інвестиції	045			Забезпечення виплат персоналу	400
Довгострокова дебіторська  заборгованість	050			Інші забезпечення	410
Відстрочені податкові  активи	060			Цільове фінансування	420
Інші необоротні активи	070			Усього за розділом II	430	0	0
Усього за розділом I	080	3500	3500	III. Довгострокові зобов’язання
II. Оборотні  активи				Довгострокові кредити банків	440
Запаси:				Інші довгострокові  фінансові зобов’язання	450
Виробничі запаси	100	1800	1850	Відстрочені податкові  зобов’язання	460
Тварини на вирощуванні  та відгодівлі	110			Інші довгострокові  зобов’язання	470
Незавершене виробництво	120	900	120	Усього за розділом III	480	0	0
Готова продукція	130	400	1400	IV. Поточні  зобов’язання
Товари	140			Короткострокові кредити  банків	500	2500	2550
Векселі одержані	150			Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:				Векселі видані	520
чиста реалізаційна вартість	160			Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	60	50
первісна вартість	161	750	50	Поточні зобов’язання за розрахунками:
Резерв сумнівних боргів	162			з одержаних авансів	540
Дебіторська заборгованість за розрахунками:				з бюджетом	550	440	0
з бюджетом	170			з позабюджетних платежів	560
за виданими авансами	180	250	258	зі страхування	570	500	20
з нарахованих доходів	190			з оплати праці	580	1015	655
із внутрішніх розрахунків	200			з учасниками	590
Інша поточна дебіторська  заборгованість	210			із внутрішніх розрахунків	600
Поточні фінансові інвестиції	220			Інші поточні зобов’язання	610
Грошові кошти та їх еквіваленти:				Усього за розділом IV	620	4515	3275
в національній валюті	230	2800	2020	V. Доходи майбутніх  періодів	630
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом II	260	6900	5698
III. Витрати  майбутніх періодів	270
Баланс	280	10400	9198	Баланс	640	10415	9175

ІІ. Теоретична частина

 

Вступ

 

   Головним завданням  класифікації рахунків є обґрунтований  їх розподіл на такі групи,  які дають змогу всебічно вивчити  їхній зміст та порядок відображення  і формування облікової інформації, що й забезпечує правильне використання рахунків в обліку, використання їх інформації для аналізу й контролю.

  Як теоретичне, так  і практичне значення класифікації  рахунків, її цінність значною мірою залежать від обґрунтованості, суттєвості ознак, критеріїв класифікації. Бухгалтерський облік в його вузькому, технічному розумінні є не що інше, як спостереження, групування й відображення господарських операцій у системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації. Отже, ведення обліку - це передовсім здійснення відповідних записів на рахунках, тобто ведення рахунків. Недарма тривалий час слово «облік» розглядали як синонім терміна «рахівництво», а працівників, котрі здійснювали цей процес, називали рахівниками. Це додатковий доказ того, що рахунки займають центральне місце в системі бухгалтерського обліку. Вони органічно пов'язані з усіма елементами методу бухгалтерського обліку.

 

1. Значення  та принципи класифікації рахунків

    Бухгалтерський облік в його вузькому, технічному розумінні є не що інше, як спостереження, групування й відображення господарських операцій у системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації. Отже, ведення обліку - це передовсім здійснення відповідних записів на рахунках, тобто ведення рахунків. Недарма тривалий час слово «облік» розглядали як синонім терміна «рахівництво», а працівників, котрі здійснювали цей процес, називали рахівниками. Це додатковий доказ того, що рахунки займають центральне місце в системі бухгалтерського обліку. Вони органічно пов'язані з усіма елементами методу бухгалтерського обліку. Так, рахунки відкривають за даними балансу (проводять розчленування балансу на рахунки), а рахункові дані, в свою чергу, узагальнюються в балансі; документація, що є підставою для відображення операцій на рахунках, надає обліку юридичної правомочності й доказовості; інвентаризація забезпечує відповідність облікових даних, відображених на рахунках, реальній дійсності; подвійний запис регламентує порядок відображення операцій на рахунках, здійснюючи контроль за повнотою та правильністю процесу; оцінка та калькуляція дають змогу використати узагальнюючий вимірник, а з другого боку, дані рахунків є підставою для визначення фактичної собівартості; облікові дані, відображені на рахунках, є інформаційною базою для складання й перевірки звітності.

  Таким чином, здійснення  облікового процесу за всіх  умов передбачає обов'язкове ведення,  використання рахунків. При цьому слід мати на увазі, що бухгалтерські рахунки є і носіями облікової інформації, і знаряддям її одержання, накопичення з метою дальшого використання для здійснення контролю, складання звітності, проведення аналізу. Відтак через рахунки значною мірою реалізується й контрольна функція обліку. Оскільки господарська діяльність кожного підприємства є багатоманітною, то для відображення наявності та руху коштів і матеріальних засобів на всіх об'єктах бухгалтерського обліку використовується велика кількість рахунків. Нині чинним планом рахунків для відображення виробничо-господарської діяльності підприємств і організацій передбачено понад 80 синтетичних рахунків. Більшість рахунків є однотипними, хоч і використовуються для відображення різних засобів, джерел чи господарських процесів. Це дає змогу рахунки з однаковим економічним змістом чи призначенням об'єднати у відповідні групи і з'ясувати, які показники можна одержати за допомогою таких рахунків та як саме об'єкти треба обліковувати на цих рахунках. Отже, групування рахунків бухгалтерського обліку за певними встановленими ознаками суттєво полегшує їх вивчення, оскільки дає змогу розглядати цілі групи рахунків, а не кожний рахунок окремо.

Виходячи з цього  головним завданням класифікації рахунків є обґрунтований їх розподіл на такі групи, які дають змогу всебічно вивчити їхній зміст та порядок  відображення і формування облікової інформації, що й забезпечує правильне використання рахунків в обліку, використання їх інформації для аналізу й контролю.

Як теоретичне, так  і практичне значення класифікації рахунків, її цінність значною мірою залежать від обґрунтованості, суттєвості ознак, критеріїв класифікації.

Такими  ознаками можуть бути:

• ступінь узагальнення облікових даних;

• взаємозв'язок з балансом;

• економічний зміст  рахунків;

• призначення та будова рахунків.

   За першою ознакою  рахунки поділяються на синтетичні  та аналітичні. її покладено також в основу обґрунтування взаємозв'язку між синтетичними і аналітичними рахунками. Важливість цієї ознаки базується на її практичній значущості, оскільки вона є наріжним каменем побудови обліку в цілому.

 

 

 

2. Класифікація  рахунків стосовно балансу

  Органічний взаємозв'язок  між рахунками і балансом зумовлює  те, що всі рахунки стосовно  балансу поділяються на активні,  пасивні та активно-пасивні. Як  баланс, так і рахунки бухгалтерського  обліку мають двосторонню форму.  Залежно від того, на якому боці балансу відображено певну статтю (на лівому, тобто в активі, чи на правому - в пасиві), на тому самому боці відкритого для даної статті рахунка записується сальдо та збільшення, а на протилежному боці - зменшення. Економічна відмінність між активними і пасивними рахунками виявляється насамперед у тім, що на активних рахунках обліковується наявність та рух засобів підприємства, а на пасивних - наявність та рух джерел утворення вказаних засобів. Формальною ознакою, відмінністю між активними і пасивними рахунками є те, що сальдо на активних рахунках завжди дебетове, а на пасивних - кредитове. Указаний поділ рахунків є засадним, що зумовлює як економічні відмінності між рахунками, так і їхню будову. Саме такий підхід дає можливість, з одного боку, розчленувати баланс на рахунки, а з другого - узагальнити дані рахунків у наступному балансі.

 Окрему групу рахунків  становлять активно-пасивні. Проте  в межах групи вони неоднорідні.  На них обліковуються засоби, джерела та господарські процеси. Виходячи з цього, сальдо за ними може бути в певний період дебетовим, а в інший - кредитовим. Разом з тим окремі активно-пасивні рахунки можуть мати розгорнуте сальдо, тобто одноразове сальдо за дебетом і кредитом. На такі синтетичні рахунки не поширюється загальне правило виведення сальдо. Тут сальдо виводиться як підсумок сальдо аналітичних рахунків, відкритих до цього синтетичного рахунка. Оскільки на кінець місяця будь-який аналітичний рахунок активно-пасивного синтетичного рахунка буде або активним, або пасивним, зрозуміло, що й цей рахунок матиме сальдо або дебетове, або кредитове.

Вивести сальдо за активно-пасивним рахунком без аналітичних рахунків неможливо, тому що на дебеті активно-пасивних рахунків обліковують^ збільшення за активними аналітичними рахунками і зменшення за пасивними аналітичними рахунками, а на кредиті - навпаки.

У практичній роботі часто  виникає потреба перевірити сальдо за активно-пасивним рахунком. Перевірка  його способом підрахунку залишків аналітичних рахунків займає багато часу. Тому на практиці слід застосовувати спрощені способи перевірки. У літературі ці способи зовсім не висвітлено, тому розглянемо докладніше найдоцільніший, на нашу думку, спосіб перевірки сальдо активно-пасивних рахунків і обґрунтуємо правомірність його використання. Виходячи з цього можна вивести таке правило перевірки сальдо активно-пасивних рахунків: сальдо дебетове початкове плюс оборот за дебетом плюс сальдо кредитове кінцеве дорівнює сальдо кредитовому початковому плюс оборот за кредитом плюс сальдо дебетове кінцеве.

На практиці застосовуються й інші способи перевірки сальдо активно-пасивних рахунків. Вони базуються  на такому самому принципі, але є  більш громіздкими. Тому рекомендуємо розглянутий спосіб як найбільш доцільний.

Крім того, стосовно балансу всі рахунки поділяються на балансові й забалансові.

Указаний поділ ґрунтується  на економічному підході до класифікації засобів підприємства і відображає їх правовий статус.

Балансові рахунки призначено для обліку наявності й руху засобів, джерел їх утворення та господарських процесів. На них обліковують засоби та джерела, які належать підприємству, а залишки за цими рахунками відображаються в балансі.

Забалансові рахунки  призначено для обліку матеріальних цінностей, які не належать підприємству, але перебувають у його користуванні або на відповідальному зберіганні. Наявність та рух таких засобів не відображуються в балансі користувача, оскільки їх відбито в балансі того підприємства, власністю якого вони є.